Рішення № 36918066, 30.01.2014, Енергодарський міський суд Запорізької області

Справа № 316/1593/13-ц

Провадження № 2/316/15/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2014 р. м.Енергодар

Енергодарський міський суд

Запорізької області

у складі: головуючого судді: Куценко М. О.

при секретарі: Степаненко Г. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2, про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій після зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути з відповідача на її користь грошові кошти в сумі 211905 грн. 68 коп.

В період з 13.10.2009 року по 11.05.2012 року позивач сплатила до банку за кредитним договором №11/2008/1908 Фжр від 20.08.2008р. укладеним між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2., суму в розмірі 211905,68 грн. Згодом на пропозицію повернути кошти безпідставно сплачені в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, отримала відмову. У зв'язку з чим просить задовольнити позов в повному обсязі.

Позивач та її представник в судове засідання не з'явились, будучи належним чином повідомлені про дату час та місце проведення судового засідання, надавши заяви про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, причини неявки суду не повідомив.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомлена про дату час та місце проведення судового засідання, причини неявки суду не відомі.

За таких, обставин на підставі ст. 224 ЦПК України суд розглядає справу у відсутність відповідача, оскільки наявних в справі доказів достатньо для встановлення прав та взаємовідносин сторін.

Перевіривши докази по справі суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.4 ст. 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Судом встановлено, що в період з 13.10.2009 року по 11.05.2012 року позивач сплатила до банку за кредитним договором №11/2008/1908 Фжр від 20.08.2008р. укладеним між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2., суму в розмірі 211905,68 грн., що підтверджується копіями відповідних квитанцій (а.с. 9-16).

Рішенням Енергодарського міського суду від 18.09.2013 року, фактично встановлено що сплата ОСОБА_1 грошових коштів до банку в рахунок погашення кредитного договору №11/2008/1908 Фжр від 20.08.2008р. укладеного між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2., суму в розмірі 211905,68 грн., здійснювалась без достатньої правової підстави, у зв'язку з помилкою в характері існуючих зобов'язань між нею та ОСОБА_2

Відповідно до рішення Енергодарського міського суду від 18.09.2013 року, ОСОБА_2 заперечує факт існування домовленості чи інших зобов'язань між ОСОБА_2, ПАТ КБ «Надра» та позивачем щодо погашення ОСОБА_1 кредитних зобов'язань третьої особи (ОСОБА_2), доказів цьому сторонами суду надано не було.

Згідно вимог ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ч.1 ст.58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч.2 ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до положень ст.. 1212 ЦК України - Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст.. 1213 ЦК України - набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до ст.. 1215 ЦК України - не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; інше майно, якщо це встановлено законом.

Так, факт внесення коштів позивачем на користь відповідача підтверджується відповідними квитанціями (а.с. 9-16). Відсутність обов'язку третьої особи повертати безпідставно сплачені ОСОБА_2 кошти до ПАТ КБ «Надра» підтверджується рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 18.09.2013 року, ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 11.12.2013 року. Доказів про наявність домовленостей, зобов'язань чи інших правових підстав для внесення коштів ОСОБА_1 до банку в рахунок погашення кредитного договору №11/2008/1908 Фжр від 20.08.2008р. укладеного між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2, суду надано не було. Грошові кошти безпідставно сплачені ОСОБА_1 до банку не являється майном визначеним ст.. 1215 ЦК України.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову з підстав визначених главою 83 ЦК України.

Керуючись ст.ст.10,11,88, 212-215,228,298 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» ідентифікаційний код 20025456, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, грошові кошти отримані без достатньої правової підстави в розмірі 211905 (двісті одинадцять тисяч дев'ятсот п'ять) гривень 68 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: М. О. Куценко