Ухвала суду № 36917710, 28.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 р.Справа № 818/8362/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2013р. по справі № 818/8362/13-а

за позовом Середино-Будського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Середино-Будський агролісгосп"

до Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Середино - Будське дочірнє агролісогосподарське підприємство "Середино-Будський агролісгосп", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Шосткінської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001951702 від 29.08.2013р.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2014 року адміністративний позов Середино-Будського дочірнього агролісогосподарського підприємства "Середино-Будський агролісгосп" - задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Шосткінської об'єднаної державної податкової інспекції №0001951702 від 29.08.2013р. в частині донарахування основного платежу в розмірі 365 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції 70,55 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів пп. 164.217 "г" п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, пп. "г" пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ч. 2, ч. 3 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Відповідно ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Оскільки відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції лише в частині задоволення позовних вимог, колегія суддів не вбачає підстав для надання правової оцінки рішенню суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в період з 15.04.2013 року по 20.05.2013 року та з 21.05.2013 року по 27.05.2013 року Шосткінською ОДПІ проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ДАП "С.Будський агролісгосп" за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт № 516/22-005/14027095 від 31.05.2013 року (а.с.8-51) (далі - акт перевірки від 31.05.2013р.)

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог Закону України "Про податок доходів фізичних осіб", Податкового кодексу України щодо правильності обчислення податку з доходів фізичних осіб до бюджету, а також щодо своєчасності строків сплати податку з доходів фізичних осіб.

За результатами перевірки, Шосткінською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.06.2013 року про донарахування ДАП "С.Будський агролісгосп" суми податку з доходів фізичних осіб, яке було частково скасовано рішенням Головного управління Міндоходів у Сумській області від 20.08.2013 року. (а.с.85-96).

Враховуючи висновки акту перевірки від 31.05.2013р. та висновки рішення від 20.08.2013р. "Про результати розгляду первинної скарги" Шосткінською ОДПІ прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0001951702 від 29.08.2013р., яким було збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 365,18 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 5004,97 грн. (а.с.63).

Згідно розрахунку спірного податкового повідомлення (а.с.65), сума грошових зобов'язань, визначена податковим органом, складається із двох порушень, зокрема, щодо несвоєчасної сплати суми податку з доходів фізичних осіб за березень 2012 року (донараховано суму штрафної санкції в розмірі 4934,42 грн.), а також щодо заниження суми податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р. (донараховано суму основного платежу в розмірі 365,18 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 70,55 грн.).

Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення в частині донарахування основного платежу в розмірі 365 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції 70,55 грн., діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що стало обґрунтованою підставою для його скасування.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Переглянувши рішення суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0001951702 від 29.08.2013р. щодо донарахування основного платежу в розмірі 365 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції 70,55 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Згідно висновків акту перевірки № 516/22-005/14027095 від 31.05.2013 року, ДАП "С.Будський агролісгосп" не було утримано та не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 365,18 грн., з доходу, отриманого платником податку від ДАП "С.Будський агролісгосп" як додаткове благо у вигляді грошового відшкодування витрат платника податку.

У відповідності до пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 167 Кодексу.

Підпунктом "г" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку віднесено дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді сум грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим розділом.

Згідно підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до підпункту 165.1.11 пункту 165.1 статті 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти, отримані платником податку на відрядження або під звіт і розраховані згідно із пунктом 170.9 статті 170 цього Кодексу, а також суми компенсаційних виплат в іноземній валюті, що виплачуються відповідно до закону працівникам дипломатичної служби, направленим у довготермінове відрядження.

Підпунктом 140.1.7 пункту 140.1 статті 140 ПК України передбачено, що при визначенні об'єкта оподаткування враховуються витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.

Зазначені в абзаці першому цього підпункту витрати можуть бути включені до складу витрат платника податку лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

Під час судового розгляду справи встановлено, що протягом 2010 - 2012 років ДАП "С.Будський агролісгосп" було компенсовано витрати по видатковим касовим ордерам по закупівлі карток поповнення мобільного зв'язку згідно авансових звітів на загальну суму 2660 грн., перелік яких наведено у розрахунку витрат, наданих податковим органом (а.с.82-84) та уточненому розрахунку за 2010 р (а.с.178).

Матеріалами справи підтверджується, що наказом №45 від 07.04.2010р. закріплено робочі телефони за працівниками ДАП "С.Будський агролісгосп", встановлено місячний ліміт витрат коштів за кожним номером окремо в сумі 150 грн. (а.с.150).

Матеріалами справи підтверджується, що працівниками було придбано картки поповнення рахунків, складено відповідні звіти про використання коштів, наданих під звіт (а.с. 120-149,165-176).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що витрати, понесені позивачем на оплату поповнення мобільного зв'язку пов'язані із господарською діяльністю підприємства та не є доходом у вигляді додаткового блага, у зв'язку з чим не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає безпідставним та неправомірним донарахування позивачу суми податку з доходів фізичних осіб в розмірі 365,18 грн. та застосування до нього штрафної (фінансової) санкції в розмірі 70,55 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, факти вказаних в акті перевірки № 516/22-005/14027095 від 31.05.2013 року порушень та правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення №0001951702 від 29.08.2013р. в частині донарахування основного платежу в розмірі 365 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції 70,55 грн. належним чином не довів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення №0001951702 від 29.08.2013р. в частині донарахування основного платежу в розмірі 365 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції 70,55 грн., відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування такого рішення є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2013 року в частині задоволення позовних вимог відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Шосткинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2013р. по справі № 818/8362/13-а в частині задоволення позовних вимог - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.