Постанова № 36917562, 23.01.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/3117/13-a

23 січня 2014 року м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі

головуючої судді Мірінович У.А.

при секретарі судового засідання Бойко Н.В.

за участі:

представника позивача - Вонсяк І.В.,

відповідача - ОСОБА_2,

представника третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Бучацького районного центру зайнятості до ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Реєстраційна служба Бучацького районного управління юстиції Тернопільської області про стягнення допомоги по безробіттю, -

ВСТАНОВИВ:

Бучацький районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Реєстраційна служба Бучацького районного управління юстиції Тернопільської області про стягнення допомоги по безробіттю в сумі 10106 грн. 82 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, суду пояснила, що ОСОБА_2 перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний з 25.05.2009 року по 18.02.2010 року і отримував допомогу по безробіттю. 25.02.2013 року по 22.09.2013 року він в черговий раз був взятий на облік Бучацьким РЦЗ як безробітний і отримував допомогу по безробіттю.

Однак, проведеною звіркою встановлено, що під час реєстрації, перебування на обліку та одержання допомоги по безробіттю у Бучацькому РЦЗ ОСОБА_2 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Внаслідок цього безпідставно отримав кошти з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у вигляді допомоги по безробіттю за період з 25 травня 2009 року по 18 лютого 2010 року в сумі 3192 грн. 73 коп. та за період з 25 лютого 2013 року по 22 вересня 2013 року в сумі 6914 грн. 09 коп.

Представник позивача зазначила, що 15 жовтня 2013 року директором центру зайнятості прийнято рішення про повернення допомоги по безробіттю за період з 25 травня 2009 року по 18 лютого 2010 року та з 25 лютого 2013 року по 22 вересня 2013 року. На підставі чого 16 жовтня 2013 року позивачем направлено повідомлення ОСОБА_2 про повернення в 15-ти денний строк допомоги по безробіттю в сумі 10106,82 грн.

Однак, у визначений термін відповідач не повернув дані кошти, а тому просить стягнути з відповідача безпідставно отриману допомогу по безробіттю в сумі 10106,82 грн. в судовому порядку.

Відповідач в судовому засіданні, заперечуючи проти позову, суду пояснив, що висновки, які викладені у акті розслідуванні № 02/06 від 10.10.2013 року про те, що ОСОБА_2 під час реєстрації, перебування на обліку та одержання допомоги по безробіттю у Бучацькому РЦЗ був зареєстрований як фізична особа - підприємець є безпідставними, оскільки він, як фізична особа - підприємець зареєстрований Бучацькою районною державною адміністрацією 19.04.2002 року та у 2005 році подав заяву про припинення підприємницької діяльності. Так, відповідач відмітив, що ним було дотримано всіх процедур передбачених діючим на той час законодавством для припинення підприємницької діяльності. Зокрема, у березні 2005 року у зв'язку з подання заяви про припинення підприємницької діяльності податковим органом було проведено перевірку діяльності відповідача та відповідача знято з обліку платника податків. Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності відповідачем здане у 2005 році державному реєстратору.

Однак, як надалі стверджував відповідач, у жовтня 2013 року позивач повідомив його, що він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа. Відповідач також вказав, що йому не відомо з яких причин державним реєстратором відділу з питань державної реєстрації Бучацької районної державної адміністрації, що є правонаступником реєстраційної служби Бучацького РУЮ Тернопільської області не було внесено у 2005 році до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2. Підприємницької діяльності з 2005 року по сьогоднішній день відповідач не здійснював, та доходів від такої діяльності не отримував.

Таким чином, відповідач вважає, при зверненні до позивача з заявою про надання статусу безробітного у нього не було мети ввести в оману позивача, оскільки підприємницькою діяльністю з часу звернення до позивача про надання йому статуту безробітного він не займався та вважав, що реєстрацію його як підприємця припинено.

З приводу подальшого звернення до реєстраційної служби, відповідач пояснив, що позивач у серпні 2013 року його повідомив, що з 2012 року в державному реєстрі підприємств і організацій містяться відомості про те, що з 2002 року він зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Надалі, відповідач звернувся до державного реєстратора який повідомив про знищення матеріалів реєстраційної справи відповідача, а зважаючи на період часу який минув з дати подання відповідачем документів про припинення підприємницької діяльності (2005р.) у відповідача також збереглись лише документи видані податковим органом, а тому, на пропозицію реєстратора відповідач повторно подано документи про включення відомостей про фізичну особу - підприємця та про припинення підприємницької діяльності.

Представник третьої особи в судовому засіданні пояснив, що на підставі інформації отриманої в порядку обміну з органами пенсійного фонду, в листопаді 2012р. до державного реєстру внесено запис та включено відомості про фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 державна реєстрація якого була проведена до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Відмітив, що матеріали реєстраційної справи відповідача не збереглись, а тому, на підставі заяви відповідача у серпні 2013 року в державний реєстр внесено відомості про фізичну особу - підприємця та на підставі повторної заяви відповідача про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця внесено запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення сторін та представника третьої особи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, ОСОБА_2 перебував на обліку в центрі зайнятості як безробітний з 25.05.2009 року по 18.02.2010 року та з 25.02.2013 року по 22.09.2013 року.

Під час перебування на обліку в Бучацькому РЦЗ ОСОБА_2 отримав допомогу по безробіттю в розмірі 10106,82 грн., в тому числі за період з 25 травня 2009 року по 18 лютого 2010 року в сумі 3192 грн. 73 коп. та за період з 25 лютого 2013 року по 22 вересня 2013 року в сумі 6914 грн. 09 коп.

10.10.2013 року Бучацьким РЦЗ у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 року № 357 «Деякі питання загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття», постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1266 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхування», Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», пп.18.п.2 ст. 19 Закону України «Про зайнятість населення» та на підставі проведення звірки з Пенсійним фондом було проведено звірку достовірності інформації про доходи, отримані особою за період перебування її на обліку в центрі зайнятості.

За результатами проведеної звірки складено акт № 02/06 від 10.10.2013 року, у якому встановлено, що під час реєстрації, перебування на обліку та одержання допомоги по безробіттю у Бучацькому РЦЗ ОСОБА_2 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Внаслідок цього безпідставно отримав кошти з Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у вигляді допомоги по безробіттю за період з 25 травня 2009 року по 18 лютого 2010 року в сумі 3192 грн. 73 коп. та за період з 25 лютого 2013 року по 22 вересня 2013 року в сумі 6914 грн. 09 коп.

10.10.2013 року директором Бучацького РЦЗ, на підставі акту № 02/06 від 10.10.2013 року, видані накази № НТ 131010 від (а.с.15) та № НТ 131015 від 15.10.2013 року (а.с.6) про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю за період з 25 травня 2009 року по 18 лютого 2010 року в сумі 3192 грн. 73 коп. та за період з 25 лютого 2013 року по 22 вересня 2013 року в сумі 6914 грн. 09 коп.

Згідно повідомлення Бучацького РЦЗ вих. № 06/640/13-06-15 від 16.10.2013 року позивачем запропоновано ОСОБА_2 повернути в 15 денний строк отриману допомоги по безробіттю на загальну суму 10106,82 грн. на вказаний рахунок Бучацького РЦЗ. Дане повідомлення відповідач отримав 18.10.2013 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

У зв'язку з неповерненням ОСОБА_2 отриманої допомоги по безробіттю за період з 25 травня 2009 року по 18 лютого 2010 року в сумі 3192 грн. 73 коп. та за період з 25 лютого 2013 року по 22 вересня 2013 року в сумі 6914 грн., Бучацький РЦЗ звернувся з позовом у суд, про стягнення виплаченої відповідачу допомоги по безробіттю у судовому порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 був зареєстрований Бучацькою районною державною адміністрацією як фізична особа - підприємець 19.04.2002 року.

Як стверджував у судовому засіданні відповідач у справі, в 2005 році ним подано заяву про припинення підприємницької діяльності та дотримано всіх процедур передбачених діючим на той час законодавством для припинення підприємницької діяльності. Зокрема, як відмітив відповідач, у березні 2005 року в зв'язку з подання заяви про припинення підприємницької діяльності податковим органом було проведено перевірку діяльності відповідача та відповідача знято з обліку платника податків. Також, як пояснив відповідач, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності відповідачем здане у 2005 році державному реєстратору та підприємницької діяльності з 2005 року по сьогоднішній день відповідач не здійснював, доходів від такої діяльності не отримував.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем подано суду належним чином засвідчені копії акта Бучацького відділення Козівської міжрайонної ДПІ Тернопільської області "Про результат документальної перевірки правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податкових платежів підприємцем ОСОБА_2 за період з 19.04.2002 по 01.04.2005р. Згідно заяви про закриття №722/с від 28.03.2005р.) від 01.04.2005р. №17-044, довідка Бучацького відділення Козівської міжрайонної ДПІ Тернопільської області про зняття з обліку платників податків (форми №12-ОПП) від 01 квітня 2005р. (а.с. 41-42).

Надаючи оцінку доказам у справі, судом враховано наступне.

Порядок зняття з обліку платників податків в органах державної податкової служби у 2005 р. регулювався Інструкцією про порядок обліку платників податків затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998 р. № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 17 листопада 1998 р. № 552) та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1998 р. за № 791/3231 (далі - Інструкція № 80).

Відповідно до п. 8.9. Порядку № 80 зняття з обліку фізичної особи - підприємця як платника податків здійснюється в порядку, відповідному для платників податків - юридичних осіб. На фізичних осіб - підприємців поширюється дія пунктів 8.1 - 8.8 цієї Інструкції. Особливістю є лише те, що фізична особа після прийняття рішення про ліквідацію підприємця подає до органу державної податкової служби, у якому вона зареєстрована як платник податків, такі документи:

заяву про зняття з обліку платника податків за ф. N 8-ОПП (додаток 8), дата якої фіксується в журналі за ф. N 6-ОПП (додаток 6);

оригінали документів, що видаються органами державної податкової служби платнику податків (свідоцтва, патенти, довідки за формою N 4-ОПП, інші довідки тощо) і підлягають поверненню до органу державної податкової служби, а також завірені органом державної податкової служби копії цих документів, якщо такі видавались та підлягають поверненню до органу державної податкової служби.

Пунктом 8.2. Інструкції № 80 передбачено, що при одержанні органами державної податкової служби від платника податків заяви за ф. № 8-ОПП, а також на підставі інформації про порушення справи про банкрутство платника податків, провадження справи в суді (звернення до суду, порушення судом справи, прийняття рішення) щодо скасування державної реєстрації, припинення, визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів, або здійснення діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, або в інших випадках, передбачених законом, органом державної податкової служби у місячний термін приймається рішення про проведення документальної перевірки таких платників і відповідні підрозділи розпочинають перевірку.

Відповідно до п. 8.3. Інструкції № 80 після проведеної перевірки платника податків, у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами орган державної податкової служби знімає його з обліку. Зняття з обліку платника податків в органах державної податкової служби проводиться за наявності повідомлення від установи банку про закриття такому платнику рахунків. Після завершення процедури зняття з обліку орган державної податкової служби складає довідку про зняття з обліку платника податків за ф. № 12-ОПП (додаток 12), яку надсилає до органів державної реєстрації або органу, що здійснив реєстрацію.

Таким чином, складена 01.04.2005 року податковим органом довідка за ф. № 12-ОПП про зняття з обліку платника податків - ОСОБА_2 (а.с.42) свідчить про те, що відповідачем, у 2005 році було прийнято рішення про ліквідацію підприємця, у зв'язку з чим подано до органу державної податкової служби всі необхідні документи для зняття його з обліку платників податків, та після завершення процедури зняття з обліку, орган державної податкової служби склав довідку про зняття з обліку платника податків за ф. № 12-ОПП, яка підлягала надісланню до органів державної реєстрації або органу, що здійснив реєстрацію відповідача, як суб'єкта підприємницької діляності відповідно до п. 8.3. Інструкції № 80.

Проте, як слідує з пояснень представника третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Реєстраційної служби Бучацького районного управління юстиції Тернопільської області, матеріали реєстраційної справи відповідача не збереглись, та в листопаді 2012р. до державного реєстру внесено запис та включено відомості про фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 державна реєстрація якого була проведена до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємцівна на підставі інформації отриманої в порядку обміну з органами пенсійного фонду, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців від 20.02.2014р. №17975292 серії АВ №706918.

Поряд з цим, як слідує з довідки архівного відділу Бучацької РДА від 22 січня 2014 року за №43, документи (реєстарційні справи фізичних осіб підприємців) реєстраційної служби Бучацького районного управління юстиції (відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Бучацької РДА) на зберігання не поступали.

Слід відмітити, що з 1 липня 2004 року набрав чинності Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" у частині 2 розділу VIII Прикінцевих положень якого визначено, що державний реєстратор протягом 2004 - 2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов'язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання" № 2390-VI від 01.07.2010 (в редакції, що діє з 19.12.11р.) у ч. 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення визначено, що усі юридичні особи та фізичні особи - підприємці, створені та зареєстровані до 1 липня 2004 року, зобов'язані у встановлений пунктом 2 цього розділу строк подати державному реєстратору реєстраційну картку для включення відомостей про них до Єдиного державного реєстру.

Як слідує з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців від 20.02.2014р. №17975292 серії АВ №706918 до державного реєстру внесено відомості про те, що свідоцтво про державну реєстрацію підприємцем ОСОБА_2 яке видане Бучацькою РДА, вважається недійсним, а отже, з 2004 року відповідач про заміну раніше виданого йому свідоцтва про державну реєстрацію на свідоцтво про державну реєстрацію єдиного зразка чи про видачу витягу з реєстру не звертався, що в свою чергу також свідчить про достовірність тверджень відповідача про те, що ним не здійснювалась підприємницька діяльність з 2005 року у зв'язку з прийняттям рішення про припинення підприємницької діяльності.

Також, як слідує з пояснень відповідача та підтверджується належними доказами у справі, в тому числі довідкою Пенсійного фонду України (форми ОК-5) Індивідуальні відомості про застраховану особу ОСОБА_2 від 16.01.2014р., актом Бучацької ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області "Про результат позапланової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.07.2010р. по 18.08.2013р." від 11.09.2013р. №70/17-2101523259 (а.с.37-40, 43-45), витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців від 20.02.2014р. №17975292 серії АВ №706918, Довідкою про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів Бучацької ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 10.10.2013р. №1319032200122 форми №22-ОПП(а.с. 49), листом Бучацької ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 17.10.2013р. №2315/17, довідкою відділення виконавчої дирекції фонду в Бучацькому і Монастириському районах Тернопільської області №527 від 17.10.2013р. (а.с.51), Довідкою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 17.10.2014р. №02-20-221 (а.с. 52), довідкою Бучацького районного центром зайнятості від 21.10.2013р. №03/219 (а.с.53) та не спростовано позивачем, що відповідач з 01.04.2005 року не займався підприємницькою діяльністю та не одержував прибутку від такої діяльності.

Слід також зазначити, що за своєю правовою природою підприємництво (господарська комерційна діяльність) - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку ст. 42 Господарського кодексу України.

Статтею 55 цього Кодексу зазначено, що суб'єктом господарювання є громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Тобто чинне законодавство передбачає наявність двох необхідних умов для визначення громадянина України суб'єктом господарювання: здійснення господарювання та відповідна реєстрація.

Отже, відповідач мав право на отримання допомоги по безробіттю, оскільки не відносився до зайнятого населення в розумінні пункту "б" частини 3 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" № 803-XII від 01.03.1991 року, що діяв на момент виникнення правовідносин.

Крім того, відповідно до ст. ст. 2. 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", допускається страхування на випадок безробіття громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які набувають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття, за умови сплати страховику страхових внесків. При цьому Закон не пов'язує виникнення у громадянина права на отримання допомоги по безробіттю із обов'язковим припиненням державної реєстрації підприємницької діяльності в порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Згідно приписів ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що виливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Зі змісту вказаної норми закону слідує, що законодавець покладає на застраховану особу обов'язок подавати відомості про обставини, що виливають на умови виплати їй забезпечення та падання соціальних послуг, і лише в разі умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними, з такої особи стягується сума виплаченого забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду від 23 грудня 2013 року у справі №К/9991/28714/12.

Оскільки, жодними доказами не підтверджено, що відповідач зловживав своїми правами або умисно не виконував свій обов'язок щодо подання відповідних відомостей які виливають на умови виплати йому забезпечення та надання соціальних послуг, то позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 10106,82 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 10, 11, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову Бучацького районного центру зайнятості до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, ід. номер. НОМЕР_1), третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Реєстраційна служба Бучацького районного управління юстиції Тернопільської області про стягнення з ОСОБА_2 10106 (десять тисяч сто шість) гривень 82 коп. допомоги по безробіттю, в тому числі за період з 25 травня 2009 року по 18 лютого 2010 року в сумі 3192 грн. 73 коп. та за період з 25 лютого 2013 року по 22 вересня 2013 року в сумі 6914 грн. 09 коп., - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Мірінович У.А.

копія вірна

Суддя Мірінович У.А.