Постанова № 36917476, 28.01.2014, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/1460/12

28 січня 2014 року м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Осташ А. В. при секретарі судового засідання Костецькій Н.Т.

з участю:

представників позивача - Бронецького Н.В. та Сидорчука А.А.;

представника відповідача - Чайнюк О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд"

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів та зборів у Тернопільській області

про скасування податкового повідомлення-рішення №0000161502 від 21 січня 2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробуд" (надалі по тексту - ТОВ "Добробуд" або позивач) звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції (надалі по тексту - Тернопільська ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області або відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішення від 21 січня 2012 року №0000161502.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року в задоволенні позовних вимог TOB «Добробуд» відмовлено.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Добробуд» залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року по справі № 2а-1970/1460/12 - без змін.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій ТОВ «Добробуд» оскаржило їх в касаційному порядку.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року касаційну скаргу було задоволено частково, постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2013 року - скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді справи судом у відповідності до ст.55 КАС України було допущено процесуальне правонаступництво відповідача, а саме правонаступником Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції стала Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області.

Враховуючи вимоги постанови Вищого адміністративного суду України від 28 листопада 2013 року, суд при новому розгляді справи досліджує правомірність податкового повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 21 січня 2012 року №0000161502, яким за ТОВ «Добробуд» визначено грошове зобов'язання по сплаті за користування надрами місцевого значення.

Під час нового розгляду справи представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, та просили скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоході у Тернопільській області від 21 січня 2012 року №0000161502. Зазначили, що товариством не занижено податкового зобов'язання як це зазначено в акті про результати камеральної перевірки податкової звітності від 26.12.2011 року, тому винесене податкове повідомлення рішення є необгрунтовани та безпідставним.

Представник відповідача заперечила проти позову, подавши суду пояснення аналогічні викладеним у запереченнях на адміністративний позов, зіславшись на те, що Тернопільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області складено акт перевірки від 26.12.2011 року №11928/15-02/32750406, який відповідає вимогам законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення винесено згідно з чинними нормативними приписами.

З врахуванням викладеного, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача, та відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що Тернопільською ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області було проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, За результатами проведеної превірки було складено Акт від 26.12.2011 року №11928/7/15-02та винесено податкове повідомлення-рішення «Р» від 21 січня 2012 року №0000161502, яким ТОВ «Добробуд» нараховано грошове зобов'язання по платі за користування надрами місцевого значення в розмірі 3934,88 грн., з яких 3147,98 грн. заниження суми по платі за користування надрами місцевого значення, а також 786,98 грн. фінансових (штрафних) санкцій.

Направляючи справу на новий судовий розгляд, Вищий адміністративний суд зазначив, що судами першої та апеляційної інстанції не взято до уваги твердження позивача про те, що вказані суми зазначені ним в гривнях, як це передбачено підпунктом 263.6.9 пункту 263.6 статті 263 ПК України, і не перевірено з яких мотивів виходив податковий орган при донарахуванні зобов'язань зі сплати плати за користування надрами зазначаючи, що платником податків суми вказані в тисячах гривень.

Крім того, Вищий адміністративний суд України зазначив, що судами попередніх інстанцій не з'ясовано яким чином позивач обраховував витрати, що зазначені в рядках 5.2.1, 5.2.2, 5.2.5 розрахунку від 14 грудня 2011 року, які відповідно до підпункту 263.6.9 пункту 263.6 статті 263 Податкового кодексу України обчислюються згідно з підпунктами 263.6.5 - 263.6.8 пункту 263.6 статті 263 Податкового кодексу України.

При новому розгляді справи суд прийшов до переконання про безпідставність висновків Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області щодо заниження суми податкового зобов'язання, заявленому у податковому рахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, виходячи з наступного.

Як встановлено, 14 грудня 2011 року TOB «Добробуд» подано уточнюючий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у частині корисних копалин для яких затверджено ставки у відносних показниках) № 9012146242 (надалі також - розрахунок від 14 грудня 2011 року).

Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи, позивачем в розрахунку від 14 грудня 2011 року у рядку 5 (вартість одиниці видобутої корисної копалини) зазначено 63.82, у рядку 5.2 (вартість одиниці видобутої корисної копалини за розрахунковою вартістю) -63.82, а у рядку 5.2.1 (матеріальні витрати) зазначено 33.37, у рядку 5.2.2 (витрати з оплати праці) - 25.16, вказані суми зазначені в гривнях, як це передбачено підпунктом 263.6.9пункту 263.6 статті 263 ПК України.

Виходячи з матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи правильність визначення розрахункової вартості одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (рядок 5 розрахунку від 14 грудня 2011 року), зазначав, що обраховував вказану величину шляхом додавання рядків 5.2.1, 5.2.2 та 5.2.5 розрахунку від 14 грудня 2011 року.

Підпунктом 263.6.9 пункту 263.6 статті 263 Податкового кодексу України (в редакцій чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що розрахункова вартість одиниці відповідного виду видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цр) обчислюється за такою формулою: Цр = (Вмп + (Вмп х Крмпе)/Умп, де Вмп - витрати, обчислені згідно з підпунктами 263.6.5 - 263.6.8 цього пункту (у гривнях); Крмпе - коефіцієнт рентабельності гірничодобувного підприємства, обчислений у матеріалах геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин ділянки надр, затверджених Державною комісією України по запасах корисних копалин (десятковий дріб); Умп - обсяг (кількість) корисних копалин, видобутих за податковий (звітний) період.

Також, згідно примітки 10 Додатку № 2 до Наказу Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року № 1013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 січня 2011 року за № 83/18821 «Про затвердження форм податкових розрахунків з плати за користування надрами» (був чинний на момент виникнення спірних правовідносин; надалі також - Додаток № 2 Наказу № 1013), яким затверджено Розрахунок податкового зобов'язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (у частині корисних копалин, для яких затверджено ставки у відносних показниках), Вмп - витрати, обчислені згідно з підпунктами 263.6.5 - 263.6.8 пункту 263.6 статті 263 розділу XI Кодексу, як сума рядків 5.2.1 - 5.2.6 цього додатка.

При чому, з урахуванням приміток 11, 12 Додатку № 2 Наказу № 1013 матеріальні витрати (рядок 5.2.1 розрахунку) визначаються відповідно до підпункту «а» абзацу першого підпункту 263.6.5 пункту 263.6 статті 263 розділу XI Податкового кодексу України, а витрати праці (рядок 5.2.2 розрахунку) визначаються відповідно до підпункту «б» абзацу першого підпункту 263.6.5 пункту 263.6 статті 263 розділу XI Кодексу.

В судовому засіданні встановлено, що вартість одиниці видобутої корисної копалини для товариства за ІІІ квартал 2011 року становила: 33,37 + 25,16 + 5,29 = 63,82 грн. (рядок 5.2 поданого розрахунку) (а.с.23).

Крім того, в рядку 7 Розрахунку товариством вказана ставка « 5,00», яка застосовується до даного виду корисних копалин (сировина цегельно-черепична), а у рядку 8 визначено податкове зобов'язання за формулою: 63,82 (рядок 5.2 розрахунку) * 128 (рядок 4 розрахунку) * 5% (рідок 7 розрахунку) = 408, 45 грн.

Зважаючи на все вищенаведене сума податкового зобов'язання товариства за 3 квартал 2011 року становить 408,45 грн., про що і вказано в уточненому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9012146242 від 14.12.2011 року податковому органу.

Натомість, як встановлено в судовому засіданні, податковим інспектором помилково взято до уваги те, що позивачем в розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин (а.с.23) у рядках 4, 5, 5.2, 5.2.1 та 5.2.2 дані зазначено у тисячах. Як із пояснень бухгалетра ТОВ «Добробуд» так із оглянутого в судовому засіданні розрахунку встановлено, що позивач у відповідності до вимог п.263.6.9п.263.6 ст.263 ПК України та Наказу ДПА України від 24.12.2010 р. №1013 вартісні показники податкового розрахунку (його додатків) зазначив у гривнях з копійками.

За таких обставин, застосування до ТОВ «Добробуд» фінансових санкцій є - безпідставним.

Прийшовши до переконання про задоволення позовних вимог та обираючи спосіб захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне зазначити, що встановлені ст.ст. 105 та 162 КАС України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі зі встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Поставлена позивачем вимога про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення може стосуватися лише нормативно-правового акта, що стосується індивідуального акту, яким в даному випадку і є податкові повідомлення-рішення, то суд вважає, що можна ставити вимоги про визнання протиправним, незаконним, неправомірним і скасування, а тому використовуючи право надане ч.2 ст.11 КАС України, суд частково виходить за межі позовних вимог і вважає, що з метою повного захисту прав та інтересів позивача слід визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ ГУ Міндоходів у Тернопільській області від 21 січня 2012 року №0000161502.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем підлягають відшкодуванню з Державного бюджету Укрпаїни.

Керуючись ст.ст.94, 160-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції №0000161502 від 21 січня 2012 року.

Повернути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд" (код ЄДРПОУ 32750406) 107 гривень 30 копійок сплаченого судового збору.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Осташ А. В.

копія вірна

Суддя Осташ А. В.