ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 січня 2014 року Справа № 813/8436/13-а
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
Головуючого - судді Мричко Н.І.
за участю секретаря судового засідання Щура В.Р.
представників позивача Держицького І.Р., Босенка А.Г.
представника відповідача Середяка Б.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТПК «Донснаб-Захід» до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 00016192210, № 0001702210, № 0001692210 від 28.10.2013 року, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТПК «Донснаб-Захід» (надалі - ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області), в якому просить визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.10.2013 року:
- №00016192210 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податок на прибуток в сумі 47224,00 грн;
- №0001702210 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 180542,00 грн та застосування штрафної санкції 90441,00 грн, що разом складає 270983,00 грн;
- №0001692210 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 177619,00 грн та застосування штрафної санкції 44404,75 грн, що разом складає 222023,75 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на помилковість висновків податкового органу, викладених в Акті перевірки. Вказує на те, трактори Т-150 К, ремонт яких здійснював позивач та про які йдеться в Акті перевірки, не призначені для використання переважно на автомобільних дорогах загального користування, тому не відносяться до автомобільного транспорту. Відтак посилання перевіряючими на Правила №792, які регламентують порядок оформлення документів під час ремонту автомобільних транспортних засобів, яких трактори Т-150 К не являються, є безпідставним. Позивач також вважає, що ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід» було укладено договори із замовниками на проведення ремонтів тракторів. Даними договорами зазначено, що вартість робіт по ремонту тракторів включає і вартість матеріалів, запасних частин, комплектуючих, що будуть використані для проведення ремонту та вартість робіт по їх встановленню. При цьому, додатками до договорів визначено перелік та вартість таких запасних частин, які плануються використати для проведення ремонту. Відтак вважає що, незалежно від того, що в акта здачі-прийняття робіт по ремонту тракторів окремою позицією не відображено вартість використаних запасних частин, умовами договорів визначено, як вартість робіт по ремонту тракторів так і вартість використаних запасних частин, що разом і складає загальну вартість робіт. З урахуванням викладеного Актом перевірки безпідставно зазначено про заниження доходів у перевіреному періоді в загальній сумі 888092,00 грн, що призвело до заниження податку на прибуток, який підлягає сплаті до бюджету в загальній сумі 180542 грн. Щодо висновків Акта про некоректне відображення на рахунках бухгалтерського обліку запчастин, які використовуються для ремонту транспортних засобів вважає, що такі також є безпідставними виходячи з наступного. ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід» є виробничим підприємством і, як наслідок, неправомірно застосовує некоректні рахунки бухгалтерського обліку. Під час придбання всіх запасних частин, позивач правомірно обліковує їх на рахунки №28 «Товари», оскільки попередньо вони призначені для продажу, що є основним видом діяльності товариства. На момент придбання запчастин неможливо передбачити, що якась їх частина можливо з часом буде використана для проведення ремонту транспортних засобів, що є основним видом діяльності. З урахуванням викладеного, вважає винесені податкові повідомлення-рішення незаконними, та такими, що порушують норми чинного податкового законодавства, а відтак, підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, пояснення надали аналогічні до викладеного у позовній заяві.
Представник відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, з підстав, викладених у письмових запереченнях, пояснення надав аналогічні до викладеного в таких запереченнях, додатково зазначив наступне. 11.10.2013 року ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівської області проведено документальна перевірка ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.06.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 30.06.2013 року. В ході перевірки встановлено, що за період з 01.10.2011 року по 30.06.2013 року ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 116344,00 грн. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період що перевірявся встановлено його заниження у розмірі 177619,0 грн, в т.ч. за березень 2012 року - 16886,0 грн, квітень 2012 року - 28504,00 грн, травень 2012 року - 29671,0 грн, вересень 2012 року - 21178,00 грн, січень 2013 року - 28505,0 грн, лютий 2013 року -32553,0 грн., червень 2013 року -20322,00 грн.
Відповідача зазначає, що надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів та їхніх складових повинно відбуватись всіма суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності у відповідності до вимог Правил надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів від 11.11.2002 року №792, затверджених Наказом Міністерства транспорту України (далі - Правил №792). Згідно п.26 зазначених Правил №792 зазначено: « ...розрахунковими документами, що засвідчують надання послуги, є: акт передання-прийняття ДТЗ (його складових) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, (додаток 1 до пункту 9 Правил №792) підписаний, з одного боку, контролером якості Виконавця, що засвідчує повноту виконання, оплату, якість надання послуг і гарантійні зобов'язання (підпис повинен бути завірений печаткою), а з другого боку підписаний Замовником; квитанція про оплату робіт; рахунок-фактура». Вважає, що посилання позивача на Постану КМУ від 28.12.2011 року №1367 «Про затвердження Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів» є безпідставним, оскільки такий технічний регламент визначає лише вимоги до безпечності сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, установлює порядок введення їх в обіг та процедуру затвердження типу, проте, в такому не передбачено ні форми актів по ремонту, ні порядку віднесення тракторів до автомобільного транспорту. Крім того, як на підставу своїх заперечень, представник відповідач зазначає, що до перевірки не представлено первинних документів (актів, нарядів-замовлень), які підтверджують обсяги, трудомісткість, складові частини (матеріали), які оплачуються Замовником (або надаються Замовником) та узгоджені з Замовником. В представлених до перевірки Актах здачі - прийняття робіт (надання послуг) не зазначено перелік використаних запчастин, що унеможливлює ідентифікувати використання запчастин до певного ремонту конкретного транспортного засобу та відповідно включення їх вартості до складу доходів операційної діяльності. З урахуванням викладеного, вважає позовні вимоги необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі, з наступних підстав.
ТзОВ «Донснаб-Захід» 30.07.2007 року зареєстроване Жовківською районною державною адміністрацією Львівської області як юридична особа, за адресою: 80383, Львівська область, Жовківський район, с.Малехів, вул. Галицька, будинок №1Б; види діяльності: виробництво машин і устаткування для сільського та лісового господарства, ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення, технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, вантажний автомобільний транспорт, технічне випробування та дослідження, ідентифікаційний номер - 35313836, що підтверджено Довідкою АА №569841 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АБ №394591 від 22.10.2013 року №17414047.
В період часу з 01 листопада 2011 року по 30 червня 2013 ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області було проведено планову перевірку ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід» (код за ЄДРПОУ - 35313836), з питань дотримання вимог законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2011 року по 30.06.2013 року. За результатами перевірки складено акт від 11.10.2013 року №45/22-10/35313836.
Проведеною перевіркою встановлені наступні порушення:
- пункту 138.4. ст. 138, п.п.135.4.1. п. 135.4 ст.135 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), чим занижено податок на прибуток в сумі 180542.00 грн, в т.ч. ІV кв.11 - 25087,00 грн., півріччя 2012 року - 55908 грн, 9 місяців 2012 року - 78145,00 грн, за І кв.2013 року зменшено від'ємне значення з податку на прибуток - 47244,00 грн та встановлено заниження податку за І кв. 2013 року розмірі 49032,0 грн, півріччя 2013 року - 77 310,00 грн.
- пункту 185.1 ст.185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. ПК України, чим занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у розмірі 17719,00 грн, в т.ч. за березень 2012 року - 16886,00 грн, квітень 2012 року - 28504,00 грн, травень 2012 року - 29671,00 грн, вересень 2012 року - 21178,00 грн, січень 2013 року - 28505,00 грн, лютий 2013 року - 3253,00 грн, червень 2013 року - 20322,00 грн;
- пункту 120.1 ст.120, ст. 49 ПК України, а саме: ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід» невчасно подано відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням реєстрації платника (ДПІ у Жовківському районі) податкову декларацію з податку на прибуток за І квартал 2013 року.
На підставі вказаного вище Акта перевірки Жовківською ДПІ ГУ МІндоходів у Львівській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.01.2013 року:
№00016192210 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податок на прибуток в сумі 47224,00 грн;
- №0001702210 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 180542,00 грн та застосування штрафної санкції 90441,00 грн, що разом складає 270983,00 грн;
- №0001692210 про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 177619,00 грн та застосування штрафної санкції 44404,75 грн, що разом складає 222023,75 грн.
Позивач не погоджуючись із винесеними податковими повідомленням-рішеннями ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області від 28.01.2013 року №00016192210, №0001702210, №0001692210 звернувся до суду з позовом про їх скасування.
При вирішенні вказаного спору, суд виходив з наступного.
Як встановлено судом, 31 жовтня 2008 року між ФГ «Калина-Л» (Замовник), з одного боку, та ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід» (Виконавець), з другого боку, укладено договір №ДГ-013 на виконання ремонтних робіт, згідно якого: Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати ремонт техніки відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, із зазначенням у ній номерів, типів та моделей машин. Загальна сума договору становить 176678,63 грн, в т.ч. ПДВ 20% 29446,43 грн, яка складається з: вартість запасних частин на витратних матеріалів - 98843,29 грн + ПДВ 20% 19768,65 грн = 118611,95 грн, вартість робіт по ремонту 48388,90 грн + ПДВ 20% 9677,78 грн = 58066,68 грн (п.п.2.1 п.2 Договору).
Згідно з додатковою угодою від 06.06.2012 року до Договору на виконання ремонтних робіт №ДГ-003 від 31.10.2008 року у зв'язку із збільшенням кількості запасних частин та витратних матеріалів фактично використаних в процесі ремонту, внесено зміни щодо вартості робіт в п.2.1 даного Договору, а саме: загальна сума договору становить 180000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% 30000,00 грн (вартість запасних частин та витратних матеріалів - 121933,32 грн, вартість робіт по ремонту - 58066,68 грн).
05 травня 2009 року між ТзОВ «П'ятничанське» (Замовник), з одного боку, та ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід» (Виконавець), з другого боку, укладено договір №ДГ-М-05307 на виконання ремонтних робіт, згідно якого: Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати ремонт техніки відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, із зазначенням у ній номерів, типів та моделей машин. Загальна сума договору становить 235532,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% 39255,33 грн, яка складається з: вартість запасних частин на витратних матеріалів - 159036,31 грн + ПДВ 20% 31807,26 грн = 190843,57 грн, вартість робіт по ремонту 37240,36 грн + ПДВ 20% 7448,07 грн = 44688,43 грн (п.п.2.1 п.2 Договору).
Згідно з додатковою угодою від 28.02.2013 року до Договору на виконання ремонтних робіт №ДГ-М-05307 від 05.05.2009 року у зв'язку із збільшенням кількості запасних частин та витратних матеріалів фактично використаних в процесі ремонту, внесено зміни щодо вартості робіт в п.2.1 даного Договору, а саме: загальна сума договору становить 240000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% 40000,00 грн (вартість запасних частин та витратних матеріалів - 195311,56 грн, вартість робіт по ремонту - 44688,43 грн).
13 вересня 2011 року між Фермерським господарством «Євроінвест» (Замовник). З одного боку, та ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід» (Виконавець), з другого боку, укладено договір №ДГ-03/094 на виконання ремонтних робіт. Згідно з даного договору: Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати ремонт техніки відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, із зазначенням у ній номерів, типів та моделей машин. Загальна сума договору становить 225633,10 грн, в т.ч. ПДВ 20% 37605,52 грн, яка складається з: вартість запасних частин на витратних матеріалів - 105435,59 грн + ПДВ 20% 21087,11 грн = 126522,70 грн, вартість робіт по ремонту 82592,00 грн + ПДВ 20% 16518,40 грн = 99110,40 грн (п.п.2.1 п.2 Договору).
Згідно з додатковою угодою від 23.12.2011 року до Договору на виконання ремонтних робіт №ДГ- 03/094 від 13.09.2011 року у зв'язку із збільшенням кількості запасних частин та витратних матеріалів фактично використаних в процесі ремонту, внесено зміни щодо вартості робіт в п.2.1 даного Договору, а саме: загальна сума договору становить 230000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% 38333,33 грн (вартість запасних частин та витратних матеріалів - 130889,59 грн, вартість робіт по ремонту - 99110,40 грн).
15 вересня 2011 року ФГ «Пчани-Денькович» (Замовник), з одного боку, уклало з ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід» (Виконавець), з другого боку, договір №ДГ-03/099 на виконання ремонтних робіт, згідно якого: Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати ремонт техніки відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, із зазначенням у ній номерів, типів та моделей машин. Загальна сума договору становить 248458,80 грн, в т.ч. ПДВ 20% 41409,80 грн, яка складається з: вартість запасних частин на витратних матеріалів - 133313,43 грн + ПДВ 20% 26662,68 грн = 159976,11 грн, вартість робіт по ремонту 73735,60 грн + ПДВ 20% 14747,12 грн = 88482,69 грн (п.п.2.1 п.2 Договору).
Згідно з додатковою угодою від 05.04.2012 року до Договору на виконання ремонтних робіт №ДГ-03/099 від 15.09.2011 року у зв'язку із збільшенням кількості запасних частин та витратних матеріалів фактично використаних в процесі ремонту, внесено зміни щодо вартості робіт в п.2.1 даного Договору, а саме: загальна сума договору становить 250000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% 41666,67 грн (вартість запасних частин та витратних матеріалів - 161517,31 грн, вартість робіт по ремонту - 88482,69 грн).
15 вересня 2011 року ФГ «Пчани-Денькович» (Замовник), з одного боку, уклало з ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід» (Виконавець), з другого боку, договір №ДГ-03/099 на виконання ремонтних робіт, згідно якого: Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати ремонт техніки відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, із зазначенням у ній номерів, типів та моделей машин. Загальна сума договору становить 245475,82 грн, в т.ч. ПДВ 20% 40912,63 грн, яка складається з: вартість запасних частин на витратних матеріалів - 127861,56 грн + ПДВ 20% 25572,31 грн = 153433,87 грн, вартість робіт по ремонту 76701,63грн + ПДВ 20% 15340,32 грн = 92041,95 грн (п.п.2.1 п.2 Договору).
Згідно з додатковою угодою від 05.04.2012 року до Договору на виконання ремонтних робіт №ДГ-03/099 від 15.09.2011 року у зв'язку із збільшенням кількості запасних частин та витратних матеріалів фактично використаних в процесі ремонту, внесено зміни щодо вартості робіт в п.2.1 даного Договору, а саме: загальна сума договору становить 250000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% 41666,67 грн (вартість запасних частин та витратних матеріалів - 157958,04 грн, вартість робіт по ремонту - 92041,95 грн).
12 січня 2012 року між ТзОВ «Виробниче комерційне підприємство Форсаж» (Продавець), з одного боку, та ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід» (Покупець), з другого боку, було укладено договір №12/01-15 (купівлі-продажу) товару з відстроченням оплати, згідно якого: п.1.1 постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар в асортименті, кількості і по цінам відповідно до рахунку-фактури та видаткової накладної на кожну окрему поставку, які є складовою частиною цього договору та після підписання набувають силу Специфікації; п.1.2. Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного договору; п.1.3 орієнтована сума договору на момент укладення складає 1000000,00 грн. Остаточна сума Договору складається із сум за всіма видатковими накладними, оформленими відповідно до умов цього Договору протягом всього строку його дії.
20 червня 2012 року між ПрАТ «Деражнянський молочний завод» (Замовник), з одного боку, та ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід» (Виконавець), з другого боку, укладеного договір №01/06-12 на виконання ремонтних робіт, згідно якого: Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати ремонт техніки відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, із зазначенням у ній номерів, типів та моделей машин. Загальна сума договору становить 197765,13 грн, в т.ч. ПДВ 20% 32960,85 грн, яка складається з: вартість запасних частин на витратних матеріалів - 101527,77 грн + ПДВ 20% 20305,55 грн = 121833,32 грн, вартість робіт по ремонту 63276,51 грн + ПДВ 20% 12655,30 грн = 75931,81 грн (п.п.2.1 п.2 Договору).
Згідно з додатковою угодою від 07.09.2012 року до Договору на виконання ремонтних робіт №01/06-12 від 20.06.2012 року у зв'язку із збільшенням кількості запасних частин та витратних матеріалів фактично використаних в процесі ремонту, внесено зміни щодо вартості робіт в п.2.1 даного Договору, а саме: загальна сума договору становить 203000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% 33833,33 грн (вартість запасних частин та витратних матеріалів - 127068,19 грн, вартість робіт по ремонту - 75931,81 грн).
03 грудня 2012 року ФГ «Яворина» (Замовник), з одного боку, уклало з ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід» (Виконавець), з другого боку, договір №01-12р на виконання ремонтних робіт, згідно якого: Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати ремонт техніки відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, із зазначенням у ній номерів, типів та моделей машин. Загальна сума договору становить 239929,78 грн, в т.ч. ПДВ 20% 39988,30 грн, яка складається з: вартість запасних частин на витратних матеріалів - 140800,40 грн + ПДВ 20% 28160,08 грн = 168960,48 грн, вартість робіт по ремонту 59141,08 грн + ПДВ 20% 11828,21 грн = 70969,30 грн (п.п.2.1 п.2 Договору).
Згідно з додатковою угодою від 17.01.2013 року до Договору на виконання ремонтних робіт №01-12р від 03.12.2012 року у зв'язку із збільшенням кількості запасних частин та витратних матеріалів фактично використаних в процесі ремонту, внесено зміни щодо вартості робіт в п.2.1 даного Договору, а саме: загальна сума договору становить 242000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% 40333,33 грн (вартість запасних частин та витратних матеріалів - 171030,70 грн, вартість робіт по ремонту - 70969,30 грн).
11.10.2013 року ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області проведено планову перевірку ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід» за результатами якої складено акт №45/22-10/35313836 «Про результати планової перевірки «ТПК «Донснаб-Захід» (код за ЄДРПОУ - 35313836), з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.11.2011 року по 30.06.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.11.2011 року по 30.06.2013 року».
Як прослідковується з вказаного вище Акта перевіркою встановлено, що підприємством надавались послуги з ремонту транспортних засобів, зокрема тракторів Т-150 К.
Позивач, як на одну із підстав своїх доводів посилається на те, що трактори Т-150 К, ремонт, яких здійснювало ТзОВ «Донснаб-Захід», не призначені для використання переважно на автомобільних дорогах загального користування, в зв'язку з чим, такі не відносяться до автомобільного транспорту. Однак, такі твердження позивача судом спростовуються з наступних підстав.
Правові норми взаємовідносин між Замовником і Виконавцем послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів та їхніх складових, а також вимоги щодо контролю за відповідністю наданих послуг регулюються Правилами надання послуг з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів від 11.11.2002 року №792, затверджених Наказом Міністерства транспорту України (надалі - Правил № 792). Ці Правила поширюються на суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, які надають послуги з технічного обслуговування і ремонту автомобільних транспортних засобів та їхніх складових.
Вказані вище Правила №792 дають визначення термінів, зокрема автомобільних транспортних засобів:
дорожній транспортний засіб (далі - ДТЗ) - транспортний засіб, призначений для експлуатації переважно на автомобільних дорогах загального користування усіх категорій і сконструйований згідно з їхніми нормами;
автомобільний транспортний засіб - ДТЗ, за допомогою якого здійснюється перевезення пасажирів і вантажів автомобільними дорогами чи виконання спеціальних робочих функцій.
Згідно з п. 25 вказаних вище Правил №792 вартість послуг, матеріалів та складових частин Замовник оплачує за цінами, що діяли на день оформлення замовлення, якщо інше не передбачено умовами договору. У разі відсутності матеріалів, запасних частин або неможливості під час оформлення наряду-замовлення визначити їхню кількість, необхідну для надання послуги, обсяги використання матеріалів і складових частин погоджуються із Замовником попередньо, а їхня вартість оплачується ним після виконання послуги за цінами, які діяли на день їх надходження.
У відповідності до припису норми п.26 зазначених вище Правил №792 зазначено: «...Розрахунковими документами, що засвідчують надання послуги, є: акт передання-прийняття ДТЗ (його складових) після надання послуг з технічного обслуговування і ремонту; наряд-замовлення, підписаний, з одного боку, контролером якості Виконавця, що засвідчує повноту виконання, оплату, якість надання послуг і гарантійні зобов'язання (підпис повинен бути завірений печаткою), а з другого боку підписаний Замовником; квитанція про оплату робіт; рахунок-фактура; податкова накладна (для юридичних осіб).».
Згідно Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту від 30 березня 1998 року №102, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України, міститься приблизний перелік операцій, передбачених при наданні різних видів послуг, та перелік базових агрегатів ДТЗ (додаток «Г»), а також нормативи трудомісткості робіт з технічного обслуговування і поточного ремонту (додаток «Д»).
До ремонту ДТЗ належать роботи, пов'язані з одночасною заміною агрегатів для відновлення справності або роботоздатності транспортних засобів. У положенні №102 зазначено, що «дорожний транспортний засіб (ДТЗ) - транспортний засіб, призначений для експлуатації переважно на автомобільних дорогах загального користування усіх категорій і сконструйований згідно з їхніми нормами».
У відповідності до ст. 34 Закону України «Про дорожній рух» від 10 листопада 1994 року № 234/94-ВР(із змінами та доповненнями) «... державна реєстрація транспортного І засобу полягає у здійсненні комплексу заходів, пов'язаних із перевіркою документів, які є підставою для здійснення реєстрації, звіркою і, за необхідності, дослідженням ідентифікаційних номерів складових частин та оглядом транспортного засобу, оформленням і видачею реєстраційних документів та номерних знаків, в т.ч.: тракторів, самохідних шасі, і самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, і сільськогосподарської техніки, інших механізмів - уповноважений орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики».
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року № 1367 «Про затвердження Технічного регламенту затвердження типу сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів».
Цей Технічний регламент визначає вимоги до безпечності сільськогосподарських та лісогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем, складових частин та окремих технічних вузлів, установлює порядок введення їх в обіг та процедуру затвердження типу (п.1 Технічного регламенту).
Згідно з п.5 Технічного регламенту трактор - моторизований колісний або гусеничний транспортний засіб сільськогосподарського або лісогосподарського призначення, що має щонайменше дві осі та характеризується максимальною конструкційною швидкістю не менш як 6 кілометрів на годину, спеціально призначений для того, щоб тягти, штовхати, везти і приводити в рух змінні причіпні машини, що використовуються для виконання сільськогосподарських або лісогосподарських робіт, або буксирувати сільськогосподарські та лісогосподарські причепи. Зазначений транспортний засіб застосовується також для перевезення вантажів під час виконання сільськогосподарських та лісогосподарських робіт і обладнується сидіннями для пасажирів.
Тобто, судом в зазначеному Технічному регламенті не передбачено ні форми актів по ремонту, ні порядку віднесення тракторів до автомобільного транспорту, тому посилання позивача на такий Технічний регламент є безпідставним, а твердження що, трактор не відноситься до автомобільного транспорту - є хибним.
Крім того, згідно з наявною в матеріалах справи довідкою Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області від 19.12.2013 року №5/1-4225 встановлено, що станом на 16.12.2013 року транспортні засоби, зокрема Т-150К зареєстровані за такими підприємствами: ФГ «Яворина», ФГ «Калина-Л», ПрАТ «Деражнянський молочний завод» та ТзОВ «П'ятничанське». Проте, за ФГ «Євроінвест» транспортний засіб Т-150К взагалі не рахується.
Окрім цього, як слідує з Акта перевірки, такою встановлено, що за період з 01.10.2011 року по 30.06.2013 року ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід» здійснювало надання послуг з ремонту транспортних засобів замовникам на підставі актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 1329167,00 грн, в яких зазначено вартість робіт по ремонту загальною сумою, без розшифровки номенклатури та кількості використаних матеріалів (запасних частин).
Згідно специфікації (додаток №1 до договору №ДГ-М-05307) трактор Т-150 К не потребує заміни шин. Однак, у відповідності до акта списання запчастин №СпТ-000007 від 28.02.2013 року (позиція 253) списано шини 4 шт на суму 18170,00 грн.
Згідно специфікації (додаток №1 до договору № ДГ-03/099) трактор Т-150 К не потребує заміни шин, але в акті списання запчастин №СгГГ-000264 від 05.04.2012 року (позиція 165) списано шини 4 шт на суму 18876,00 грн.
Згідно специфікації (додаток №1 до договору № 01/06-12) трактор Т-150К ідентифіковано за номером двигуна (№115379). Однак, як слідує з акта списання запчастин №СпТ-000379 від 07.09.2012 року (позиція 215) списано двигун на суму 54916,67 грн, тобто відбулась заміна двигуна. Але згідно акту № 07/09-12Р трактор передано з тим же двигуном №115379.
Для підтвердження виконання ремонтних робіт ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід» представлено Договір № ДГ-0013 від 31.10.2008 року з ФГ «Калина-Л». Сума договору складається з вартості запасних частин та витратних матеріалів - 118611,95 грн і вартості робіт по ремонту - 58066,68 грн. Згідно п.п. 1.1 договору Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати ремонт техніки відповідно до специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору, із зазначенням у ній номерів, типів та моделей машин. Специфікація (додаток №1 до договору № ДГ-0013) складена 31.10.2010 року, тобто фактично, без наявної техніки, неможливо було визначити вартість запчастин і ремонту.
Згідно специфікації (додаток №1 до договору № 01/12р) трактор Т- 150К ідентифіковано за номером двигуна (№120198), але в акті списання запчастин №СпТ-000002 від 16.01.2013 року (позиція 273) списано двигун на суму 54083,33 грн, тобто відбулась заміна двигуна. Але згідно акту прийому-передачі № 170113-01В трактор передано з тим же двигуном №120198. Також згідно специфікації трактор Т-150К не потребує заміни шин, але в акті списання запчастин №СпТ-000002 від 16.01.2013 року (позиція 259) списано шини 4 шт на суму 17600,00 грн.
Згідно специфікації (додаток №1 до договору № ДГ-03/099) трактор Т-150К не потребує заміни шин, але в акті списання запчастин №СпТ-000298 від 05.04.12 (позиція 268) списано шини 4 шт на суму 18876,00 грн.
Вартість даних робіт включено до складу доходів від операційної діяльності.
Згідно вимог Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року N 291, зазначена проводка повинна відображати використання запасів для забезпечення діяльності, пов'язаної зі збутом продукції.
До витрат на збут, зокрема, належать витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу, витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг
На рахунку 28 «Товари» ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування. На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 «Товари» застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості і готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню ; покупцями окремо (вимоги Інструкції N 291).
Готова продукція - це продукція (виріб, напівфабрикат, робота, послуга, тощо), обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам (п.26 Інструкції).
Методологічні принципи формування інформації про запаси та розкриття її у фінансовій звітності регулюються Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246 надалі - П(С)БО).
У відповідності до п. 4 вказаного вище Положення як запаси розглядаються активи, які:
- утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності;
- перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва;
- утримуються для споживання при виробництві продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління підприємством.
Виробничі запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням, і їх вартість може бути достовірно визначено.
До виробничих запасів п. 6 П(С)БО відносить, зокрема, матеріали, паливо, запасні частини ...тощо.
Для обліку виробничих запасів призначено рахунки бухгалтерського обліку:20 «Виробничі запаси», 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети», 25 «Напівфабрикати».
Запаси на підприємство можуть надходити в результаті: придбання за плату; виготовлення власними силами підприємства; внесення до статутного капіталу підприємства; безоплатного отримання; обміну (на подібні та неподібні активи); інших надходжень (від ліквідації основних засобів, списання малоцінних необоротних матеріальних активів, отриманих у процесі капітального ремонту, відходів виробництва тощо).
Згідно ст.6 П(С)БО 9 «Запаси» для цілей бухгалтерського обліку запаси включають:
- сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, розподілу, передачі, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;
- незавершене виробництво у вигляді не закінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, в установах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством/установою ще не визнано доходу;
- готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, в установі, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;
- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством/установою з метою подальшого продажу...
У відповідності до п.3 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10 січня 2007 року N 2 (із змінами і доповненнями) визначено порядок документального оформлення операцій руху запасів, зокрема:
- для внутрішнього переміщення запасів, їх відпуску виробничим підрозділам та іншим структурним підрозділам підприємства, що розташовані на іншій, ніж підрозділ, що їх відпускає, території, використовується накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів;
- для оформлення вибуття запасів, відпуск у виробництво яких здійснюється на основі встановлених лімітів, застосовуються лімітно-забірні картки (форми М-8, М-9, затверджені наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 року №193). Відпуск матеріалів понад встановлений ліміт або при заміні матеріалів оформлюється актом-вимогою на заміну (додатковий відпуск) матеріалів (форма М-10, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.96 N 193) за дозволом керівника підприємства або осіб, на те уповноважених;
- вибуття запасів для реалізації (крім товарів в роздрібній торгівлі) оформлюється товарно-транспортною накладною або накладною-вимогою на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, яку виписує уповноважена особа на основі господарського договору, дозволу керівника або іншої уповноваженої особи.
Згідно з припису норми п. 3.16 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10 січня 2007 року №2 (із змінами і доповненнями) приймання та здавання первинних документів на підприємстві може оформлюватися реєстром (форма М-13, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 року N193) або іншою формою. Реєстр складається матеріально відповідальною особою та здається разом з первинними документами та необхідними додатками до бухгалтерської служби підприємства або іншої служби, в якій здійснюється обробка первинних документів.
Згідно п.п. 4.2 ст.315 «Бухгалтерський облік та звітність» п.4 «Облік та звітність» Частини 1 Переліку типових документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при КМУ від 20.07.1998 року № 41, первинні документи та додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій, є підставою для записів у реєстрах бухгалтерського обліку та податкових записах (касові, банківські документи, повідомлення банків і переказні вимоги, виписки банків, наряди на роботу, табелі, акти про приймання, здавання і списання майна й матеріалів, квитанції і накладні з обліку товарно-матеріальних цінностей, авансові звіти та ін.).
Як встановлено судом, на вартість списаних запчастин представлено внутрішні Акти списання, де в графі «причина списання» зазначено назву транспортного засобу, без зазначення реєстраційних номерів тракторів. Акти списання підписано Головою комісії та членами комісії підприємства та проставлено печатки замовників. В представлених до перевірки Актах здачі - прийняття робіт (надання послуг) не зазначено перелік використаних запчастин, що унеможливлює ідентифікувати використання запчастин до певного ремонту конкретного транспортного засобу та відповідно включення їх вартості до складу доходів операційної діяльності.
Суд також звертає увагу на те, що в ході перевірки встановлено списання запчастин на загальну суму 888 092.0 грн.(нижченаведена таблиця), в т.ч. ІV кв. 2011 року - 109075,00 грн., II кв. 2012 року - 266230,00 грн., III кв.2012 року - 105890,00 грн., І кв. 2013 року - 305286,00 грн., II кв. 2013 року - 101611,00 грн, які включено до і рядка 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів робіт, послуг».
Згідно п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника і податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок і його вилучення або розподілу власником).
Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за своїм поділяються на дві групи: витрати операційної діяльності та інші витрати.
До складу витрат операційної діяльності відносяться собівартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг і витрати банківських установ.
У відповідності до припису норми пп.14.1.228 п.14.1 ст.14 ПК України витрати, прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням розділу ІІ Податкового кодексу України.
Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (п. 138.6 ст. 138 ПК України).
Як слідує з п. 138.8 ст. 138 ПК України до складових собівартості наведено, зокрема:
- прямі матеріальні витрати, до складу яких включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пп. 138.8.1 цього пункту);
- прямі витрати на оплату праці, до яких включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат (пп. 138.8.2);
- амортизація виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
- вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
- інші прямі витрати, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну). До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт витрат, у тому числі внески на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв (п. 138.9 ст. 138 ПК України).
Згідно з п. 138.4 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2756-УІ (із внесеними змінами та доповненнями) витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.
З урахуванням викладеного вище, витрати, що формують собівартість виготовленої продукції пов'язуються з доходами від реалізації такої продукції, в момент переходу права власності покупцеві.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Крім того, суд зазначає, у відповідності до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до п.3 ст.8 вказаного вище Закону, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством згідно із законодавством та установчими документами.
Приписом норми ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій.
Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
При цьому первинний документ слід розуміти як документ, який містить відомості ! про господарську операцію та підтверджує п здійснення, а господарську операцію - як дію або подію, що викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 цього Закону).
Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), код форми, дату і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі), посади осіб, відповідальних за ! дозвіл на здійснення господарської операції та складання первинного документа, прізвища осіб, які дали дозвіл на здійснення господарської операції, та безпосередніх виконавців операції, їхні особисті підписи. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані (використані) для записів у регістрах бухгалтерського обліку первинні документи, інформація в яких ідентично засвідчує зміст, обсяг і вартість здійсненої господарської операції.
Первинні документи до внесення їх у регістри обліку обов'язково мають бути перевірені працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів і зміст господарської операції, логічне ув'язування окремих показників.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що ТзОВ «ТПК «Донснаб-Захід» в порушення п. 138.4. ст. 138, п.п.135.4.1. п. 135.4 ст.135 ПК України занижено податок на прибуток на суму 180542,00 грн, за І кВ. 2013 року зменшено від'ємне значення з податку на прибуток - 47244,00 грн та встановлено заниження податку за І кв. 2013 року розмірі 49032,0 грн, півріччя 2013 року - 77 310,00 грн.
Щодо порушення пункту 185.1 ст.185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. ПК України та заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість суд зазначає наступне.
Згідно п.п.14.1.191 п.14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, зі змінами та доповненнями є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.
У відповідності до припису п.186.1 ст.186 ПК України, місцем постачання товарів є:
а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах «б» і «в» цього пункту);
б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою;
в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.
При реалізації товарів база оподаткування визначається відповідно до п. 188.1 ст. 188 зазначеного Кодексу визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Згідно з п.187.1 ст.187 ПК датою виникнення податкових зобов'язань є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
З урахуванням встановлених судом обставин, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення № 00016192210, № 0001702210, № 0001692210 від 28.10.2013 року винесені ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області є правомірними.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати зі сторін не стягуються.
Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Судові витрати покласти на позивача.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 29 січня 2014 року.
Суддя Мричко Н.І.
Судове рішення № 36917111, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 24.01.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/8436/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: