Рішення № 36916690, 31.01.2014, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6255/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2014 року

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючого судді Рогозіна С.В.

при секретарі Кулик Т.М.

з участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_7 ОСОБА_4

представника відповідача ВДВС Рівненського міського управління юстиції Якобчука П.О.

представника третьої особи ПАТ «Універсалбанк» Федорчука О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецтог групп», ОСОБА_7, Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсними торгів, протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником (заступником начальника) органу державної виконавчої служби, свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, а саме домоволодіння яке складається з житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації права власності, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп», ОСОБА_7 про визнання недійсними торгів, протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником (заступником начальника) органу державної виконавчої служби, свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, а саме домоволодіння яке складається з житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації права власності.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 13.06.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суді Рівненської області від 17.07.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 02.10.2013 року Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 13 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 17 липня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Направляючи справу на новий розгляд колегією суддів Вищого спеціалізованого суду України було зазначено, що згідно з ст.41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Суди не перевірили чи було проведено звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду або виконавчим написом нотаріуса.

Відповідно до ст. 33, 36 Цивільного процесуального кодексу судом було залучено до справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів ПАТ «Універсал Банк» та в якості співвідповідача Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області.

В позовній заяві в обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що на етапах проведення підготовки, проведення та оформлення результатів торгів торгуючою організацією було допущено порушення п. 3.5, п. 3.6, п. 4.2 , п. 7.1 та п. 7.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції 27.10.99 N 68/5 (зі змінами) (далі - Порядок або Тимчасове положення), ч. 1-3 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Зазначила, що торгуючою організацією інформацію про проведення повторних торгів було розміщено на відповідному веб-сайті на два дні пізніше встановленого Порядком строку. Всупереч п. 3.5 Положення вказану інформацію було розміщено через сім днів з моменту проведення переоцінки, а не п'яти, як встановлено Положенням.

Також покликалась на порушення п. 3.6 та 3.9 Тимчасового положення, а саме не зазначення проценту зносу майна, в зв'язку з чим вважає, що це унеможливило отримання нею більшої грошової суми від його продажу.

Порушення пункту 4.2 вказаного Положення, відповідно до якого лот за участі одного учасника на торги не виставляється.

Порушення п. 7.1 та п. 7.2 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції 27.10.99 року № 68/5, відповідно до яких з підстав участі в торгах одного учасника торги визнаються такими, що не відбулись.

Вважає дії організатора торгів такими, які грубо порушують вимоги Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 27.10.99 року N 68/5.

Крім того позивач, як підставу визнання торгів недійсними зазначила ту обставину, що внаслідок не визнання торгуючою організацією торгів такими, що не відбулися, ТОВ «Укрспецторггруп» було безпідставно отримано, а відповідно їй нанесено збитки в розмірі 28000,00 гривень.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених в позовній заяві та письмових поясненнях. Просила позовні вимоги задоволити повністю.

Представник позивача позовні вимоги підтримала та вказала, що згідно п. 1.3. договору про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 14 грудня 2012 року № 018-0149/12, укладеного між відділом державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції та ТОВ «Укрспецторг групп», на прилюдні торги передається нерухоме майно, арештоване при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1263 від 20 квітня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості в сумі 302748, 97 грн.

Згідно з ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що прилюдні торги проводилися на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 302748, 97 грн.

В цьому випадку прилюдні торги повинні проводитися у відповідності до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна.

Відповідно до п. 4.14 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна під час приведення прилюдних торгів ведеться протокол до якого заносяться такі дані, зокрема, пропозиції покупців, відомості про покупця, який запропонував у ході торгів найвищу ціну (переможець торгів).

Згідно з пунктом 4.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна лот виставляється на торги за наявності не менше двох покупців. У відповідності до пункту 7.1. розділу 7 «Прикінцеві положення» Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися, зокрема, у разі відсутності покупців або наявності лише одного покупця.

Як вбачається із матеріалів справи, в протоколі № 018-0149/12 про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, яке належить ОСОБА_1, зазначений тільки один учасник торгів ОСОБА_7, а також зазначена, тільки одна пропозиція щодо ціни лоту - 400000 гривень.

Так, відповідно до ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних и кримінальних справ у ч. 2 п. 45 постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що у разі якщо за судовим рішенням із відповідача стягнуто кредитну заборгованість, то судом не може бути змінений спосіб виконання такого рішення на звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки виконання рішення суду про стягнення заборгованості має виконуватись за рахунок усього майна, що належить боржнику.

Так, в даному випадку рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки -житловий будинок та земельну ділянку по вул. Горохович, 15 в м. Рівне, що належить ОСОБА_1, не приймалося, виконавчий напис нотаріуса на звернення стягнення на вказане майно не вчинявся, на що в тому числі і вказав Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 02.10.2013 року.

Безпідставним в даному випадку є посилання представників Відповідачів на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 26.06.2012 року, яким визнано за ПАТ «Універсал Банк» права іпотекодержателя на спірне домоволодіння, оскільки вказаним судовим рішення звернення стягнення на таке майно не здійснювалося. При цьому резолютивна частина вказаного судового рішення не містить положень, які передбачені ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Проте в даному випадку жодного судового рішення, яке б приймалося будь-яким судом на території України, про звернення стягнення на спірне майно, в тому числі, яке б відповідало вимогам ст. 39 Закону України «Про іпотеку» не приймалося.

Вважає, що Відділ ДВС у спірних відносинах самовільно змінив спосіб виконання виконавчого документа та здійснив стягнення на передане в іпотеку майно.

Вказала на порушення «Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна», які є суттєвими. Просить позовні вимоги задоволити повністю.

В письмових запереченнях проти позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» в особі Рівненської філії «Укрспецторг Групп» вказує, що прилюдні торги, які відбулись 26.03.2013 року з реалізації нерухомого майна, а саме «Домоволодіння (одноповерховий житловий будинок з мансардою та підвалом, загальною площею 215,6 кв. м.) та земельна ділянка площею 981 кв.м.» проведені прозоро і згідно чинного законодавства. А вимоги позивача безпідставні та не обґрунтовані.

Під час підготовки та проведенню прилюдних торгів торгівельна організація керувалась законодавством, що регулює процедуру реалізації майна, зокрема Законом України «Про іпотеку» згідно якого організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує в двох друкованих місцевих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів (ст. 43 закону України «Про іпотеку»). Вимоги ст. 43 закону України «Про іпотеку» було дотримано при проведенні як перших так других, так і третіх торгів, як і вимоги вказаного закону стосовно розміщення вказаної інформації в двох місцевих друкованих виданнях, як і на відповідному сайті ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, про призначення торгів.

Зазначило, що акт переоцінки майна від 25.02.13 року торгуюча організація отримала від ДВС Рівненського МУЮ 28.02.13 року і 05.03.13 року ( на протязі 6 днів) розмістила повідомлення на відповідному сайті ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України www.informiust.ua, про призначення третіх торгів на 26.03.13 року, тобто за 20 днів до проведення прилюдних торгів, що на 5 днів більше мінімально визначеного законом терміну.

Таким чином твердження позивача про те, що «два дні строку могли б забезпечити наявність більшої кількості покупців та змінили б результати торгів безпідставні».

Стосовно посилання позивача на п. 4.2 «Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна» про те, що лот виставляється на прилюдні торги за наявності не менше двох покупців заперечила з посиланням на ст. 45 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої «прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною».

Також зазначило, що твердження позивача, про те що на торгах може бути виставлено декілька лотів і на кожний лот зареєстрована різна кількість покупців, при цьому лот на купівлю якого зареєстрований один покупець ліцитатор зобов'язаний зняти з торгів не відповідає дійсності і не обґрунтоване, оскільки по кожному лоту проводяться окремі торги, які оформляються окремим протоколом.

Згідно договору № 018-0149/12 від 14.12.2012 року заключного між ВДВС Рівненського МУЮ та ТзОВ «Укрспецторг Групп» в особі Рівненської філії винагорода Спеціалізованої організації становить 12 відсотків від суми реалізованого майна і зі сторони Рівненської філії «Укрспецторг Групп» будь-яких порушень вказаного договору допущено не було.

Представник Рівненської філії «Укрспецторг Групп» в судове засідання не з»явилась, хоча повідомлялась про час і місце судового засідання належним чином.

В судовому засіданні представник відповідача Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції заявлені позовні вимоги позивача не визнав, просив суд відмовити у їх задоволенні. Свої заперечення мотивує тим, що державний виконавець, у якого перебувало виконавче провадження, діяв в межах наданих йому повноважень та у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначив, що позивачем оскаржувались до суду дії ДВС з реалізації вказаного майна з підстав звернення стягнення на житловий будинок та земельну ділянку, які були предметом іпотеки, без судового рішення про звернення стягнення на це майно. Ухвалою Рівненського міського суду у справі № 569/4297/13-ц від 17 квітня 2013 року залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 11.06.2013 року у задоволенні вказаної скарги було відмовлено. В вказаних судовими рішеннях зазначено, що стягував має право звернути стягнення на заставлене майно.

Також в вказаних судових рішеннях зазначено, що статтею 54 Закону України "Про виконавче провадження" визначено процедуру звернення стягнення на заставлене майно. Згідно ч. 1 ст. 54 цього Закону звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

При цьому, частиною 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" .

Представник відповідача ОСОБА_7 в судовому засіданні проти позову зазначив та вказав, що порушення законних інтересів боржника при проведенні підготовки до торгів, проведенні торгів та оформленні результатів торгів торгуючою організацією допущено не було.

Зазначив, що на торгах, що відбулися 26.03.2013 року на реалізацію виставлявся предмет іпотеки на виконання виконавчого листа № 2-1263 від 20 квітня 2010 року.

Вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах (ч. 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 54 Закону України "Про виконавче провадження" визначено процедуру звернення стягнення на заставлене майно.

Згідно ч. 1 ст. 54 цього Закону звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення, організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку".

При проведенні прилюдних торгів від 26.03.2013 року здійснювалась реалізація предмета іпотеки на підставі судового рішення про стягнення заборгованості за заявою іпотекодержателя в інтересах іпотекодержателя який є одночасно стягувачем.

Реалізація предмета іпотеки відбулась з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про виконавче провадження» та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна та був дотриманий відповідний порядок.

А тому вимоги позивача про визнання недійсними прилюдних торгів є необґрунтованими, безпідставними та до задоволення не підлягають.

Представник Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області в судове засідання не з'явився хоча повідомлявся про час і місце судового засідання належним чино, заяви про відкладення розгляду справи не подав, заперечення на позов не подав.

Представник третьої особи ПАТ «Універсал Банк» пояснив суду, що 07 листопада 2007 року між ПАТ «Універсал Банк» та позивачкою було укладено Кредитний договір № 019-2915/840-0436, згідно якого остання отримала грошові кошти в розмірі 35000,00 доларів США. З метою забезпечення зобов'язань, 07 листопада 2007 року між сторонами укладено Договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно - земельна ділянка, площею 0,0981, яка знаходиться в АДРЕСА_1. Внаслідок порушення відповідачем зобов'язань, передбачених Кредитним договором, рішенням Рівненського міського суду від 16 березня 2010 року задоволено позов ПАТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 302748,98 грн. В ході проведення виконавчих дій стосовно примусового виконання рішенням суду, ПАТ «Універсал Банк» стало відомо, що відповідно до рішення Рівненського міського суду від 16 червня 2008 року у ОСОБА_1 виникло право приватної власності на домоволодіння по АДРЕСА_1, що збудований на земельній ділянці, котра є предметом іпотеки. Рішенням Рівненського міського суду у справі № 1715/8921/12 від 26.06.12 року визнано предметом іпотеки домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, в даній частині рішення залишено без змін Рішенням Апеляційного суду Рівненській області.

Зазначив, що Відділом ДВС Рівненського міського управління юстиції зверталось стягнення для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя. Тому Відділом ДВС Рівненського міського управління юстиції та ТзОВ «Укрспецторг Групп» в особі Рівненської філії правомірно застосували положення Закону України «Про іпотеку» під час проведення прилюдних торгів.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представників відповідачів, третьої особи, дослідивши докази, надані сторонами та оцінивши їх, суд приходить до висновку, про те, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07 листопада 2007 року між ПАТ «Універсал Банк» та позивачем укладено Кредитний договір № 019-2915/840-0436, згідно якого остання отримала грошові кошти в розмірі 35000,00 доларів США. З метою забезпечення зобов'язань, 07 листопада 2007 року між сторонами укладено Договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно - земельна ділянка, площею 0,0981, яка знаходиться в АДРЕСА_1. Внаслідок порушення ОСОБА_1 зобов'язань, передбачених Кредитним договором, рішенням Рівненського міського суду від 16 березня 2010 року задоволено позов ПАТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 302748,98 грн. В ході проведення виконавчих дій стосовно примусового виконання рішенням суду, ПАТ «Універсал Банк» стало відомо, що відповідно до рішення Рівненського міського суду від 16 червня 2008 року у позивача виникло право приватної власності на домоволодіння по АДРЕСА_1, що збудований на земельній ділянці, котра є предметом іпотеки.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 26 червня 2012 року, залишеним без змін рішенням апеляційного суду Рівненської області від 24.09.2012 року в частині визнання права іпотеки іпотекодержателя на домоволодіння позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено.

Визнано за Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" право іпотекодержателя на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить на праві власності ОСОБА_1

Постановою державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області передано на реалізацію ТзОВ «Украспецторггруп» для продажу з прилюдних торгів житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки з кадастровим номером 5610100000:01:066:0066 площею 0,981 га, розташованої за тією ж адресою.

Дії державного виконавця по передачі житлового будинку та земельної ділянки було оскаржено боржником до суду. Ухвалою Рівненського міського суду у справі № 569/4297/13-ц від 17 квітня 2013 року залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 11.06.2013 року у задоволенні вказаної скарги було відмовлено. В вказаних судових рішеннях зазначено, що Статтею 54 Закону України "Про виконавче провадження" визначено процедуру звернення стягнення на заставлене майно. Згідно ч. 1 ст. 54 цього Закону звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. Частиною 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Обставини встановлені рішенням суду по цивільній справі, в силу ст. 61 ЦПК України, не доказуються при розгляді інших справ.

26 березня 2013 року на виконання договору № 018-0149/12 від 14 грудня 2012 року, укладеного Відділом Державної виконавчої служби України Рівненського міського управління юстиції в Рівненській області та Рівненською філією ТзОВ «Украспецторг групп», останньою було проведено торги з реалізації лота № 1, який складався житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами торгів Торгуючою організацією було складено Протокол № 018-0149/12. Переможцем торгів, згідно з протоколом став ОСОБА_7, назвавши найвищу ціну за майно, вказане в лоті № 1 - 400000,00 гривень.

Згідно із ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину ЦК України та іншим актам цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визнання торгів недійсними відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України позивачем зазначено недодержання Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп» при проведенні прилюдних торгів норм Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 27.10.99 року № 68/5.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, визначав Закон № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року та Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158.

Цим Законом визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхнє права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (ст. ст. 1, 2, 5, 7, 10, 11, 111, 85 Закону).

Разом із тим аналіз положень Закону № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року й Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і ст. 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (ст. 62 Закону № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року та п. п. 5.11, 5.12 Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року).

Відповідно до положень указаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації нерухомого майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (п. 5.11 Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року).

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Верховний Суд України у своїй Постанові від 24 жовтня 2012 року вказує, що такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (розд. 6 Тимчасового положення, пп. 244, 245, 248 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 14 червня 1994 року № 18/5,зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 липня 1994 року № 152/361, ст. 34 Закону України "Про нотаріат").

Отже, ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Правила ж проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положенням.

Тимчасовим положенням визначено, що прилюдні торги є спеціальною процедурою продажу майна, за результатами якої власником майна стає покупець, який у ході торгів запропонував за нього найвищу ціну (п. 2.2 Тимчасового положення), та передбачені певні правила проведення цих торгів,, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розд. 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд. 4) і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розд. 6).

В п.1.4 Загальних положень Порядку зазначено, що організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюються з урахуванням вимог Закону України "Про іпотеку".

Законом України «Про іпотеку», зокрема ст. 41, що визначає порядок реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог Закону «Про іпотеку». Реалізація предмета іпотеки здійснюється у населеному пункті за місцем його розташування, а якщо предмет іпотеки перебуває за межами населеного пункту, його реалізація здійснюється у найближчому населеному пункті або районному центрі на території, на яку поширюються повноваження відділу державної виконавчої служби, на виконанні якого перебуває рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки., як зазначено вище, реалізація предмета іпотеки відбувається відповідно до законів України «Про виконавче провадження», та «Про іпотеку»

Стаття 43 Закону України «Про іпотеку» визначає порядок підготовки до проведення прилюдних торгів.

Початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Оскільки рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не було, а між сторонами не було досягнуто згоди про початкому ціну предмету іпотеки, початкова ціна продажу предмета іпотеки була встановлена на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність. З оцінкою предмету іпотеки ОСОБА_1 погодилась.

Організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Ст. 45 ЗУ «Про іпотеку» вказує, що прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною.

Суд вважає, що реалізація предмету іпотеки повинна проводитись на прилюдних торгах, організація яких відбувається на підставі «Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна» з врахуванням ЗУ «Про іпотеку», який має вищу юридичну силу. Тому участь в торгах одного потенційного покупця предмету іпотеки не є порушенням закону, яке може призвести до визнання таких торгів недійсними.

Предмет реалізовувався одним лотом, так як на підставі рішення Рівненського міського суду у справі №1715/8921/12 від 26.06.12 року визнано предметом іпотеки домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, в даній частині рішення залишено без змін Рішенням Апеляційного суду Рівненській області.

Тимчасовий Порядок, як і закон «Про іпотеку» встановлюють обов'язок не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікувати інформацію про проведення торгів.

Реалізацію вказаного майна ТзОВ «Укрспецторг Групп» здійснювала на підставі Генерального договору № 3 від 06.01.2012 року «Про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень» заключного між Державною виконавчою службою України та спеціалізованою організацією, та договору № 018-0149/12 від 14.12.2012 року заключного між ВДВС Рівненського МУЮ та ТзОВ «Укрспецторг Групп» в особі Рівненської філії.

Торгуюча організація ТзОВ «Укрспецторг групп» до початку перших торгів, які були призначені на 11.01.13 р., розмістила в двох засобах масової інформації повідомлення «Рівне Вечірнє» № 97 від 20.12.12 р., «Рівне Експрес» № 51 від 20.12.12 р., як і розмістила вказане повідомлення на веб-сайті ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; до початку других торгів, які були призначені на 15.02.13 р. - в «Рівне Вечірнє» № 8 від 31.01.13 р., «Рівне Експрес» № 5 від 31.01.13 р. та на сайті ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України; до початку третіх торгів, які призначені на 26.03.13 р.- в «Рівне Вечірнє» № 18 від 07.03.13 р., «Рівне Експрес» № 10 від 07.03.13 р., та на саті ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України В об'явах була вказана інформація про торги згідно вимог ст. 43 закону України «Про іпотеку». Одночасно були направлені повідомлення ВДВС Рівненського міського управління юстиції, боржнику та стягувачу з інформацією про призначення прилюдних торгів. Що підтверджено матеріалами справи (копії засобів інформації «Рівне Вечірнє», «Рівне Експрес», копії листів повідомлень, копії інформації на сайті).

Після того, як не відбулись другі торги 15.02.13 р. ТзОВ «Укрспецторг Групп» направила повідомлення до ВДВС Рівненського МУЮ про те, шо прилюдні торги не відбулись в зв'язку з відсутністю зареєстрованих учасників.

Акт переоцінки майна від 25.02.13 року торгуюча організація отримала від ДВС Рівненського МУЮ 28.02.13 року і 05.03.13 року (на протязі 6 днів) розмістила повідомлення на відповідному сайті ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України www.informiust.ua, про призначення третіх торгів на 26.03.13 року, тобто за 20 днів до проведення прилюдних торгів, що на 5 днів більше мінімально визначеного законом терміну.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 215 та ч. 1 ст. 203 ЦК України договір купівлі-продажу, який укладено за результатами прилюдних торгів, може бути визнано недійсним у разі порушення правил їх проведення, які вплинули на результат торгів.

Отже, посилання позивача на ті обставини, що інформація про проведення торгів була розміщена після семи денного терміну з моменту уцінка майна та в інформації не було зазначено процент зносу не заслуговують на увагу, оскільки ст. ст 43,45 закону України «Про іпотеку», які визначають порядок підготовки та проведення торгів не містять таких вимог, та позивачем не було доведено в чому саме відбулось порушення його законних прав та інтересів.

Також вказані обставини не є підставою для визнання результату торгів недійсним, оскільки, що також зазначалося вище, це можливо лише у разі, якщо зазначені порушення вплинули на результат торгів, а судом цього не встановлено.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного суду України від 17 березня 2009 року прийнятій з перегляду в касаційному порядку за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Надра" на постанову Вищого господарського суду України від 4 лютого 2009 року у справі № 11/95н за позовом закритого акціонерного товариства "Сільськогосподарська виробнича фірма "Агротон" (далі - ЗАТ "Агротон") до державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" (далі - ДАК "Національна мережа аукціонних центрів"), треті особи: відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Надра", підрозділ примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, товариство з обмеженою відповідальністю "Синергія-Україна", приватне підприємство "Світ", фізична особа - підприємець ОСОБА_1 - про визнання недійсними результатів та протоколу проведення прилюдних торгів. У вказаній постанові Верховний суд зазначає, що позивачем не доведено (і це також встановлено місцевим господарським судом), яким чином можливість недодержання відповідачем вимог закону щодо порядку і строків оприлюднення повідомлення про проведення вищезазначених торгів могла вплинути на порушення прав позивача, як учасника даних торгів, оскільки з наявних у справі доказів, що були предметом розгляду судів нижчих інстанцій, а також пояснень самого позивача вбачається, що його повноважні представники були присутні на прилюдних торгах, що відбулися 23 травня 2008 року, пройшли відповідну реєстрацію та приймали у них участь.

Як встановлено судом на підставі протоколу присутності на прилюдних торгах від 26 березня 2013 року об 11.00 в офісі 213 за адресою м. Рівне, вул. В.Чорновола, під час проведення прилюдних торгів, були присутні представник банку (стягувач) та боржник ОСОБА_1, які зауважень на порядок та результати проведення прилюдних торгів не подавали.

Суд відхиляє посилання позивача про нанесення йому збитків в розмірі 28000,00 гривень з підстав не відміни торгуючою організацією торгів з підстав їх необґрунтованості та безпідставності.

Стосовно звернення стягнення на іпотечне майно на підставі виконавчого листа на виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 54 ЗУ «Про виконавче провадження» звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до п. 1.4 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 27.10.1999 року № 68/5 організація та проведення прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки здійснюється з урахуванням вимог ЗУ «Про іпотеку».

Як зазначалось судом дії державного виконавця про звернення стягнення на іпотечне майно оскаржувалось позивачем до Рівненського міського суду. Ухвалою Рівненського міського суду у справі № 569/4297/13-ц від 17 квітня 2013 року залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 11.06.2013 року у задоволенні вказаної скарги було відмовлено.

В ухвалі апеляційного суду Рівненської області від 11.06.2013 року зазначено, що Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

У статті 1 вказаного Закону зазначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах (ч. 1 ст. 62 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 54 Закону України "Про виконавче провадження" визначено процедуру звернення стягнення на заставлене майно.

Згідно ч. 1 ст. 54 цього Закону звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя.

При цьому, частиною 8 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Закон України "Про іпотеку" не містить обмежень щодо звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки, в порядку, визначеному ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження".

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Універсал Банк " одночасно є і іпотекодержателем і стягувачем, а ОСОБА_1 є одночасно і боржником і іпотекодавцем, тому суд приходить до висновку, що у державного виконавця не було перешкод для звернення стягнення на земельну ділянку та житловий будинок боржника.

Як зазначалось вище, ДВС звертала стягнення на іпотечне майно в інтересах стягувача-іпотекодержателя, а саме ПАТ "Універсал Банк".

Посилання представника позивача на п. 45 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних и кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд вважає безпідставним, оскільки дана правова позиція стосується виключно розгляду в суді заяв про зміну способу виконання рішення.

Як встановлено в суді, ні відділ державної виконавчої служби, ні стягувач з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення до суду не звертались.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що позивач не довів позовні вимоги і тому вони не підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 52, 54 Закону України "Про виконавче провадження", ст. ст. 41, 43, 45 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 10, 60, 82, 88, 212-215, 217,225 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг групп», громадянина ОСОБА_7, Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про визнання недійсними торгів, протоколу про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, акта про реалізацію предмета іпотеки, затвердженого начальником (заступником начальника) органу державної виконавчої служби, свідоцтва про придбання нерухомого майна, що було предметом іпотеки, а саме домоволодіння яке складається з житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації права власності - відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 31.01.2014 року.

Суддя С.В.Рогозін