Ухвала суду № 36916568, 31.01.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 січня 2014 року Справа № 910/9883/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Шевчук С.Р.,суддів:Акулової Н.В., Владимиренко С.В. -доповідач,перевірив касаційну скаргу Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 28.11.2013р. та рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013р.у справі№910/9883/13 господарського суду міста Києваза позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"до Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації"за участютретьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Солом'янської районної у місті Києві державної адміністраціїпростягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

У відповідності до ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Зокрема, Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати.

Згідно з частиною 1 статті 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами підпунктів 1, 2, 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати. За подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

При цьому, за приписами статті 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" з 1 січня установлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1147грн.

Як вбачаться з матеріалів справи, рішенням господарського суду міста Києва від 06.08.2013р. у справі №910/9883/13, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2013р., позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" збитки в сумі 812976,79грн. та судовий збір в сумі 16259,54грн.

Відповідно до прохальної частини касаційної скарги, скаржник просить скасувати прийняті у справі судові рішення судів попередніх інстанцій і прийняти постанову, якою в позові відмовити повністю.

Проте скаржником всупереч наведених положень норм процесуального права не додано до касаційної скарги належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі на момент звернення з касаційною скаргою 29.11.2013р.

Однак, не надавши доказів сплати судового збору, заявник додав до касаційної скарги, датованої 29.11.2013р., заяву про відстрочення сплати судових витрат, датовану 29.11.2013р., на підставі ст.8 Закону України "Про судовий збір", посилаючись на те, що процедура сплати судового збору займає приблизно 20 робочих днів.

За приписами частини першої ст.8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Звертаючись до суду касаційної інстанції з заявою від 29.11.2013р. про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову суду апеляційної інстанції від 28.11.2013р., а також рішення суду першої інстанції від 06.08.2013р., скаржник не навів жодних обставин та не додав документів в якості доказів, які б свідчили про тривалість процедури сплати судового збору. Відтак колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Крім того, станом на момент отримання касаційної скарги 27.01.2014р. Вищим господарським судом України скаржник не скористався можливістю направлення до поданої 29.11.2013р. в суд апеляційної інстанції касаційної скарги доказів сплати судового збору у визначеному поряду та розмірі з метою дотримання вимог ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що у разі повторного звернення з касаційною скаргою скаржнику необхідно вжити заходів, передбачених процесуальним законодавством для поновлення пропущеного процесуального строку.

Керуючись ст.86, п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Заяву Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" про відстрочення сплати судових витрат - відхилити.

2. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2013р. та рішення господарського суду міста Києва від 06.08.2013р. у справі №910/9883/13 - повернути скаржнику.

Головуючий суддя:С. Шевчук Судді: Н. Акулова С. Владимиренко