Рішення № 36916294, 29.01.2014, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №22-ц/796/988/2014 Головуючий у 1 - й інстанції: Гладун Х.А.

Доповідач - Ратнікова В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня2014 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду місті Києва в складі:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Гаращенка Д.Р.

при секретарі - Пилипчук В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про приєднання до електричних мереж, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року Публічному акціонерному товариству «Київенерго» відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про приєднання до електричних мереж.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права. Вважає помилковими висновки суду 1-ї інстанції про те, що обов'язок відповідача щодо оплати вартості послуг приєднання виник після втрати чинності акта цивільного законодавства, яким встановлювався такий обов'язок, так як обов'язок відповідача здійснити оплату послуг по приєднанню до електричних мереж виник не після втрати чинності методики обрахування плати за приєднання до електричних мереж, а одразу після укладення договору. Також, зазначає, що висновки суду 1-ї інстанції про те, що в договорі не було визначено вартості (ціни) приєднання електроустановок відповідача до електричних мереж, є необґрунтованими, оскільки п.3.1 договору встановлено, що плата за приєднання електроустановок замовника визначається в розрахунку, який після підписання сторонами стає невід'ємною частиною договору. Судом 1-ї інстанції залишено поза увагою, що сторонами було підписано розрахунок плати за приєднання і він став невід'ємною частиною договору та саме на підставі нього позивач вимагає у відповідача оплатити за послуги приєднання до електричних мереж. Крім того, не відповідають фактичним обставинам справи висновки суду 1-ї інстанції і про те, що позивачем не надано відповідачу рахунок-фактури, оскільки в судовому засіданні представником позивача було надано суду докази надіслання відповідачу вимоги про сплату заборгованості та рахунку-фактури, який був додатком до вимоги.

В судовому засіданні представник позивача Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Греченюк СергійОлександрович повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_5 проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що вони є безпідставними, а рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам закону.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.06.2008 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» та ОСОБА_4 було укладено договір про приєднання до електричних мереж №5152/26252-33к/28461, відповідно до умов якого Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» здійснює приєднання та підключення електроустановок ОСОБА_4 до своїх електричних мереж.

Пунктом 1.2 даного договору встановлено, що замовник зобов'язався здійснити оплату послуг за приєднання згідно з розрахунком, встановленим п.3.1 договору.

Відповідно до пункту 3.1 договору №5152/26252-33к/28461 від 10.06.2008 року плата за приєднання електроустановок замовника визначається в наданому замовнику розрахунку, що складений на підставі узгодженої проектної документації та відповідно до Методики обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж і Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, який після підписання сторонами стає невід'ємною частиною договору.

Згідно з пунктом 3.2 зазначеного договору оплата послуг за приєднання електроустановок замовника до електричних мереж власника проводиться протягом 20 робочих днів після одержання розрахунку, однак не пізніше ніж за 5 робочих днів до підключення електроустановок.

З матеріалів справи також вбачається, що між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» та ОСОБА_4 було підписано розрахунок плати за приєднання електроустановок замовників до електричних мереж згідно з технічними умовами №26252-33к від 10.06.2008 року, яким сторонами погоджено, що плата за приєднання електроустановок замовника до електричних мереж становить 10 198,80 грн.

20.10.2010 року позивачем було складено акт допуску до експлуатації електроустановок споживача. З даного акту вбачається, що позивачем було здійснено огляд змонтованого електрообладнання на щиті споживача в квартирі та встановлено, що схема електропостачання відповідає проекту.

У даному акті вказано, що напругу на електроустановку буде подано лише після укладання договору на користування електричною енергією.

20.10.2010 року між сторонами було укладено договір про користування електричною енергією.

Правонаступником Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» є Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

07.08.2012 року Публічним акціонерним товариством «Київенерго» на адресу ОСОБА_4 було надіслано вимогу про сплату заборгованості за договором приєднання та рахунок-фактуру.

Оскільки ОСОБА_4 не було здійснено оплату послуг за приєднання електроустановок до електричних мереж в сумі 10198,80 грн., то Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення даної заборгованості в судовому порядку.

Відмовляючи Публічному акціонерному товариству «Київенерго» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про приєднання до електричних мереж, суд 1-ї інстанції виходив з того, що на час приєднання електроустановки відповідача до електричної мережі були відсутні нормативно-правові акти, які встановлювали обов'язок здійснення оплати за таке приєднання.

З таким висновками суду 1-ї інстанції колегія суддів погодитись не може і доводи апеляційної скарги вважає обґрунтованими, виходячи з наступного.

На момент підключення Публічним акціонерним товариством «Київенерго» електроустановки відповідача до електричної мережі Методика обрахування плати за приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №983 від 19 липня 2007 року та Правила приєднання електроустановок до електричних мереж, які затверджені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України №1137 від 14 грудня 2005 року, згідно з якими визначався розмір плати за приєднання електроустановок відповідача до електричної мережі, визнані такими, що втратили чинність.

Відповідно до частини третьої статті 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовий аналіз зазначених норм ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що грошове зобов'язання, передбачене договором, не може бути припинене у зв'язку з втратою чинності нормативно-правового акта, згідно з яким було проведено нарахування розміру такого зобов'язання за договором, оскільки такий нормативно-правовий акт був чинним на момент укладення договору й виникнення у сторін прав та обов'язків.

Зі змісту ч. 3 ст. 5 ЦК України новий акт цивільного законодавства застосовується лише до тих прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності, однак новий акт не застосовується до вже існуючих правовідносин.

Також встановлено, що під час підключення електроустановки відповідача до електричної мережі він не заперечував проти фактичного виконання позивачем умов договору, а також не звертався із пропозиціями щодо зміни умов договору або його припинення.

Таким чином, висновок суду 1-ї інстанції про те, що грошове зобов'язання відповідача за договором про приєднання електроустановок до електричної мережі, умови якого повністю були виконані позивачем, було припинено після втрати чинності нормативно-правових актів, на підставі яких було укладено цей договір, є помилковим.

Про помилковість висновків суду 1-ї інстанції також свідчить правова позиція Верховного суду України, викладена в постанові від 04.12.2013 року, ухваленій за результатами розгляду заяви Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про перегляд судових рішень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у зв'язку з неоднаковим застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року про відмову Публічному акціонерному товариству «Київенерго» в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про приєднання до електричних мереж постановлене з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» заборгованість за договором про приєднання до електричних мереж №5152/26252-33к/28461 в сумі 10 198,80 грн.

Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України необхідно стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 229,40 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» задовольнити.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 05 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором про приєднання до електричних мереж задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (код ЄДРПОУ 38346487) заборгованість за договором про приєднання до електричних мереж №5152/26252-33к/28461 в сумі 10 198,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (код ЄДРПОУ 38346487) судові виграти по сплаті судового збору в розмірі 229,40 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий : Судді: