Рішення № 36916051, 18.12.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

(заочне)

Справа № 752/11744/13-ц

Провадження № 2/752/3600/13

18.12.2013 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Оксененко Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -

встановив:

в червні 2013 року МТСБУ (далі - позивач) звернулося в Голосіївський районний суд міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, при цьому пояснивши наступне.

04.08.2011р. о 08 год. 35 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_3 по проспекту Науки в м. Києві не втримав безпечну дистанцію руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, що призвело до пошкодження наведених транспортних засобів. При цьому, вину ОСОБА_1 у вчинені ДТП та пошкодженні вищезазначених автомобілів було встановлено постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 15.08.2011 року по справі 3-7363/11. Разом з цим, відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 06.10.2011 за № 52, вартість заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_1 матеріального збитку складає 14112,37 грн. При цьому власником автомобіля НОМЕР_1 був ОСОБА_2 та зазначений транспортний засіб був забезпеченим згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого Полісом № 3334816. В свою чергу, на момент вчинення ДТП та пошкодження автомобіля НОМЕР_1 заподіювач шкоди ОСОБА_1 не мав укладеного Договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У зв'язку з зазначеним та відповідно до п. «а» ч. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у позивача МТСБУ як страховика виникло зобов'язання відшкодувати потерпілому ОСОБА_2 завдані відповідачем ОСОБА_1 збитки в межах страхового ліміту. При цьому, за заявою потерпілого ОСОБА_2 від 14.09.2011 року МТСБУ як страховик виплатило останньому страхове відшкодування в сумі розміром 11760,31 згідно платіжного доручення від 08.11.2011 року за № 4862. Крім того, під час здійснення страхового розслідування МТСБУ було оплачено послуги аварійних комісарів на суму 737,0 грн. згідно платіжного доручення від 30.09.2011 року за № 4170. В наступному МТСБУ направило звернення від 16.02.2012 р. за № 3797/3-2-05 відповідачу ОСОБА_1 із вимогою компенсувати позивачу вищезазначені витрати у сумі 12497,31 грн. Проте, відповідач залишив звернення без відповідач, не сплатив МТСБУ кошти у сумі 12497,31 грн. У зв'язку із зазначеним МТСБУ просило стягнути на його користь з відповідача кошти у розмірі понесених витрат 12497,31 грн., судовий збір в розмірі 229,40 грн., витрати на правову допомогу у сумі 2000,0 грн.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності у судовому засіданні, якою позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги повністю, не заперечив проти заочного вирішення справи на підставі наявних доказів.

Відповідач ОСОБА_1, повідомлений про дату та час судового розгляду у порядку ст.74 ЦПК України, у судове засідання повторно не з'явився, про поважність причин неявки не повідомив суд.

У зв'язку із наведеним суд ухвалив проводити заочний розгляд справи згідно ст. 224 ЦПК України та на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Врахувавши пояснення позивача у позові, з'ясувавши обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновків про необхідність задовольнити позов повністю виходячи з наступного.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 15.08.2011 року по справі 3-7363/11 встановлено, що ОСОБА_1 04.08.2011р. о 08 год. 35 хв. керуючи автомобілем «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_3 по проспекту Науки в м. Києві не втримав безпечну дистанцію руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем НОМЕР_1, а той в свою чергу зіткнувся з автомобілем НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Вищезазначена постанова суду не була скасована та набрала законної сили.

Згідно ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що згідно Полісу № 3334816 автомобіль НОМЕР_1 на момент ДТП був забезпеченим транспортним засобом та належав ОСОБА_2

Разом з цим, відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку від 06.10.2011 за № 52, вартість матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля НОМЕР_1 в наслідок ДТП склала суму розміром 14112,37 грн.

При цьому в матеріалах справи відсутні докази добровільного відшкодування завдавачем шкоди ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 нанесених збитків.

Крім того, в свою чергу в матеріалах справи відсутні та суду не надано докази наявності у відповідача ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП і заподіяння вищезазначеної шкоди укладеного Договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно ч. 1. ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи наведене суд зазначає, що відповідно до п. «а» ч. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції від 02.12.2010року), МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Судом встановлено, за заявою ОСОБА_2 від 14.09.2011 року МТСБУ як страховик виплатило останньому страхове відшкодування в сумі розміром 11760,31 згідно платіжного доручення від 08.11.2011 року за № 4862.

Крім того, на підставі акту виконаних робіт по справі № 14922 від 08.09.2011р. МТСБУ було прийнято відповідні роботи аварійного комісара Богаченко В.М. за врегулюванням наслідків ДТП від 04.08.2011р. та оплачено їх вартість у сумі 737,0 грн. згідно платіжного доручення від 30.09.2011 року за № 4170.

В свою чергу положеннями ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» унормовано, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п. 13.1 ст. 13 цього закону.

При цьому в метріалах справи відсутні та суду не надано докази, що відповідач є: учасником бойових дій та інваліди війни, інвалідом I групи чи автомобіль «Део», д.н.з. НОМЕР_4 наежить зазначеній особі, у зв'язку з чим до відповідача не можуть бути застосовані виключення, визначені п. 13.1 ст. 13 і п. 38.2.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Разом з цим вбачається, що МТСБУ зверненням від 16.02.2012 р. за № 3797/3-2-05 повідомило відповідачу про необхідність добровільно відшкодувати наведені витрати МТСБУ у сумі 12497,31 грн.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем на користь позивача понесені останнім витрати у сумі 12497,31 грн. на проведення страхового розслідування ДТП від 04.08.2011р. та виплату страхового відшкодування потерпілому ОСОБА_2 через винні дії відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У зв'язку із зазначеним, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову та обов'язок відповідача сплатити в порядку регресу позивачу кошти у сумі 12497,31 грн.

Разом з цим щодо відшкодування позивачу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. о витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу.

Згідно Контракту про надання правової допомоги від 16.10.2012 року за № 72 та до нього додаткової угоди від 05.11.2012 року за № 3 та за платіжним дорученням від 05.11.2012 року за № 4248 позивачем МТСБУ було сплачено кошти у сумі 2000,0 грн. на оплату правових послуг із ведення справи № 14922 (ОСОБА_1.), тобто здійснено на зазначену суму судові витрати на правову допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов повністю.

Керуючись ст. ст. 1-5, 8, 10, 11, 26, 27, 30, 60, 109, 118, 119, 208-209, 212-215, 224-229 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) кошти в розмірі понесених витрат 12497,31 (дванадцять тисяч чотириста дев'яносто сім) гривень 31 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) кошти у сумі 229,40 грн. на оплату судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1) на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) кошти у сумі 2000,0 грн. на оплату правової допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуто Голосіївським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Зазначена апеляційна скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Голосіївський районний суд міста Києва.

Суддя Фролов М.О.