Рішення № 36915727, 23.01.2014, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/148/2014 Справа № 641/8823/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2014 року м. Харків

Комінтернівський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Онупко М.Ю.,

за участю секретаря - Вовк К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору № HAG5GK01270001 від 25.02.2010 року ОСОБА_1 25.02.2010 року отримала кредит у розмірі 57272 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.02.2014 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ "ПриватБанк"і Відповідач 25.02.2010 року уклали договір іпотеки № HAG5GK01270001 (надалі - договір іпотеки). Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 43.90 кв.м., житловою площею 27.00 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу у на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

Взяті на себе зобов'язання за кредитним договором № HAG5GK01270001 від 25.02.2010 року банк виконав своєчасно і повністю, надавши ОСОБА_1 вищевказані грошові кошти. Відповідач до теперішнього часу не виконує взяті на себе зобов'язання. Тому в зв'язку із цим та на підставі п.п. 16.7. договору іпотеки банк з метою задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки звертається із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, про причини неявки в суд не повідомила.

Зі згоди представника позивача, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, за відсутності сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів, та ухвалити по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладеного договору № HAG5GK01270001 від 25.02.2010 року ОСОБА_1 25.02.2010 року отримала кредит у розмірі 57272 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2.5 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.02.2014 року (а.с. 9-11).

Відповідно до п.п. 2.2.2. - 2.2.4. кредитного договору позичальник зобов'язався надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також іншими витратами, в порядку та в строки визначені договором.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що призвело до збитків позивача, які мають вираз у залученні позивачем вільних коштів до страхового резерву, створенного в забезпечення простроченної заборгованності позичальника та нести витрати по сплаті податків та інших обов'язкових платежів з цих коштів.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 станом на 21.06.2013 року має заборгованість - 65217 грн. 71 коп., яка складається з наступного:

- 39275 грн. 70 коп. - заборгованість за кредитом; - 11244 грн. 66 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; - 11353 грн. 65 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, а також штрафи відповідно до Договору : - 250.00 грн. - штраф (фіксована частина), - 3093.70 грн. грн. - штраф (процентна складова) (а.с. 4-5).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ПАТ КБ «ПриватБанк» і відповідач 25.02.2010 року уклали договір іпотеки № HAG5GK01270001. Згідно з договором іпотеки відповідач надав в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 43.90 кв.м., житловою площею 27 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідач у на праві власності на підставі договору купівлі-продажу (а.с.12-16).

Відповідно до п.п. 16.7.1. договору іпотеки, з метою задоволення своїх вимог, Банк має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-яких зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Вищевказані обставини підтверджуються кредитним договором, договором іпотеки, іншими документами вказаними в додатках до цієї заяви.

Згідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору або згідно вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання є неприпустимою.

Згідно ст. ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлено термін його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності на неможливість виконання ним грошового зобов'язання, на підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до положень ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 592 ЦК України, заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави, у випадках, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленою ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.

Згідно з ч. 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» та с. 109 ЖК України - звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до п. 42, 43 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців.

Разом з тим, у ч. 1 ст. 40 Закону України "Про іпотеку" зазначено, що звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться в порядку, встановленому законом.

У ч.ч. 2 і 3 зазначеної статті законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду. Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України.

Виходячи із аналізу вказаних правових норм закону, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо добровільно мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Оскільки на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відсутні виконання імперативно-диспозитивних приписів, встановлених ч. 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» та ч. 3 ст. 109 ЖК України, щодо примусового виселення за рішенням суду мешканців із житлового будинку або житлового приміщення, на які здійснюється звернення як на предмет іпотеки, то такі позовні вимоги на думку суду на цій стадії не можуть бути задоволені, оскільки на цей момент відсутні порушення, невизнання або оспорювання прав та свобод іпотекодержателя або нового власника щодо звільнення вказаних житлових приміщень їх мешканцями, в розумінні вимог ст. 3 ЦПК України щодо права особи для звернення до суду за захистом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, та необґрунтованості позовних вимог про виселення відповідача з предмету іпотеки.

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 88 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 526, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" за кредитним договором № HAG5GK01270001 від 25 лютого 2010 року, у розмірі 65217 (шістдесят п'ять тисяч двісті сімнадцять) грн. 71 коп., звернути стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 43.90 кв.м., житловою площею 27.00 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою -покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з проведенням дій щодо коригування технічної документації відповідно до поточного стану нерухомості, її перепланування та перебудови, з проведенням дій щодо оформлення та з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Встановити для подальшої реалізації початкову ціну нерухомого майно, а саме: квартири загальною площею 43.90 кв.м., житловою площею 27.00 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності / незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 652 (шістсот п"ятдесят дві) грн. 18 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідач а. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Комінтернівський районний суд м. Харкова шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: М. Ю. Онупко