Рішення № 36915260, 29.01.2014, Судацький міський суд Автономної Республіки Крим

СУДАЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа 118/1252/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Сича М.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Янчковської Ю.В.,

позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3,

відповідачки ОСОБА_4,

представника відповідачки - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Судака цивільну справу за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про припинення права власності,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулася в липні 2013 року до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про поділ домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою, розташованих за адресою: АДРЕСА_1.

В свою чергу ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися з зустрічним позовом про припинення права власності ОСОБА_4 на 1/6 частку у спільному майні - домоволодінні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Судацького міського суду від 23 січня 2014 року позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про поділ домоволодіння та визначення порядку користування земельною ділянкою залишено без розгляду, відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Позовні вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 мотивовані тим, що сторонам у справі на праві спільної часткової власності належить домоволодіння з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, зокрема, ОСОБА_4 належить його 1/6 частка, ОСОБА_1 - 2/3 частки, а ОСОБА_2 - 1/6 частки.

Позивачі зазначивши, що спільне користування будинком з відповідачкою неможливе, вона забезпечена іншим житлом, частка ОСОБА_4 є незначною, а припинення права на частку в домоволодінні не завдасть шкоди її правам та інтересам, уточнивши позовні вимоги, остаточно просили припинити право власності ОСОБА_4 на частку спірного домоволодіння, стягнути з них на користь ОСОБА_4 в порядку компенсації за припинення її права власності на частку, грошові кошти в розмірі ринкової вартості частки спірного нерухомого майна, визнати за ними право власності порівну на 1/6 частки спірного домоволодіння, вирішити питання про розподіл судових витрат.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, представник позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили стягнути з позивачів суму вартості частки домоволодіння, відповідно до оцінки, зробленої експертом. Вказана сума була внесена на депозит суду, про що надані квитанції. Також пояснили, що ОСОБА_4 є громадянкою Російської Федерації, зареєстрована у м. Москва, де має на праві власності житло, в якому постійно проживає. Відвідує спірне домоволодіння тільки літом, комунальні платежі не вносила.

Відповідачка ОСОБА_4, її представник ОСОБА_5 в судовому засіданні зустрічний позов просили залишити без задоволення, пояснили, що ОСОБА_4 іншого житла на території

України, крім спірного домоволодіння немає. Цей будинок їй дорогий як пам'ять про матір. Вона має намір переїхати до м. Судака для постійного проживання, оскільки досягла пенсійного віку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши осіб, які беруть участь у справі, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків передбачених ст. 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину, виданого Феодосійською державною нотаріальною конторою 27 серпня 1974 року та зареєстрованого в реєстрі за № 3135, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_2 належить 1/2 частка будинку з відповідною часткою надвірних будов, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (арк. справи 4).

07 червня 1980 року ОСОБА_4 уклала шлюб, змінивши прізвище на «ОСОБА_4», що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу (арк. справи 5).

Згідно договору дарування частки житлового будинку, посвідченого Судацькою державною нотаріальною конторою та зареєстрованого в реєстрі за № 629, ОСОБА_1 отримала в дар від ОСОБА_7 2/3 частки домоволодіння з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (арк. справи 8).

За таких обставин, частки співвласників у спірному домоволодінні становлять: ОСОБА_4 належить 1/6 частка, ОСОБА_1 - 2/3 частки, а ОСОБА_2 - 1/6 частки.

Спірне домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 0,0999 га, для житлового будівництва, яка передана в оренду строком до 18 квітня 2057 року ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2 на підставі договору оренди, укладеного між Судацькою міською радою та сторонами у справі, який зареєстрований в Судацькому міському відділі Кримського регіонального філіалу ДП «ЦДЗК» при Держкомземі України, про що в державному реєстрі землі здійснено запис від 02 червня 2009 року за № 04090160002 (арк. справи 12-15).

З висновку комплексної судової будівельно-технчної експертизи № 94 від 28 листопада 2013 року вбачається, що поділити житловий будинок з господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до розміру часток співвласників не можливо, так як не можливо виділити в натурі 3 ізольованих квартири, із мінімально необхідними площами, що складаються з кухні, житлової кімнати, санвузла та коридору, влаштувати окремі виходи, що регламентовано вимогами нормативно-технічної документації.

Також згідно вказаного висновку з технічної точки зору, визначити порядок користування спірним домоволодінням відповідно до розміру часток співвласників не можливо, так як неможливо виділити кожному із співвласників окрему житлову кімнату.

Висновком експертизи № 94 від 28 листопада 2013 року визначено ринкову вартість домоволодіння в цілому в сумі 558000,00 грн., а також його 1/6 частки в розмірі 93000,00 грн.

Вказана сума ринкової вартості 1/6 частки домоволодіння була внесена ОСОБА_1, ОСОБА_2 по 46500,00 грн. кожним на депозит суду, про що свідчать квитанції (арк. справи 92, 93).

З вищенаведеного вбачається, що частка належна ОСОБА_4 в спірному домоволодінні в порівнянні з іншими співвласниками взагалі є незначною, і не може бути виділена в натурі, річ є не подільною.

Відповідно до частини першої статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім ' ї.

Аналіз зазначеної норми закону свідчить про те, що припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених пунктами 1 - 3 частини першої статті 365 ЦК України випадку, але в тому разі, коли таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Аналогічні правозастосовні висновки містяться в Постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року, постановленої у справі за заявою про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2011 року в справі про припинення права власності на частку у спільному майні (№ 6-11229ск12).

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім'ї, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об'єкта, який є спільним майном.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (арк. справи 83, 84), де вони і проживають, сплачують за нього комунальні послуги, ведуть поточне утримання, як це зазначено у позовній заяві та підтверджується їх поясненнями.

Між сторонами існують стійки напружені стосунки щодо спірного домоволодіння, про що стверджували сторони у справі, що унеможливлює спільне володіння та користування майном.

ОСОБА_4, будучи громадянкою Російської Федерації, постійно проживає та зареєстрована в м. Москва (арк. справи 6), де має власне житло, про що нею надано пояснення в судовому засіданні. Відвідує спірне домоволодіння тільки у літній час, з 1973 року не сплачує за нього комунальні послуги, що визнається сторонами.

Доказів постійного утримання домоволодіння ОСОБА_4, в розумінні ст. 60 ЦПК України, не надано.

З урахуванням встановлених обставин та приписів закону, який регулює спірні правовідносини, суд вважає, що припинення права власності на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди інтересам ОСОБА_4

Самі по собі наявність наміру на імміграцію в Україну та сплата ОСОБА_4 оренди землі під домоволодінням в розмірі 1/3 її ціни, не можуть слугувати підставами, які заслуговують уваги суду, щодо завдання інтересам ОСОБА_4 істотної шкоди у разі припинення права на частку у спільному майні.

Припущення ОСОБА_4 щодо можливості здійснення реконструкції домоволодіння з метою збільшення його корисної площі є також неспроможними, з огляду на чітку та конкретну позицію інших співвласників щодо ненадання згоди на таку перебудову.

Згідно з частиною другою статті 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

За таких обставин, суд вважає позов про припинення права власності на частку у спільній частковій власності, про визнання права власності, таким що підлягає задовольню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_4 підлягає стягненню в дохід держави недоплачена сума судового збору, виходячи з вартості спірного домоволодіння, визначеного експертом, в розмірі 3211,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 365 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про припинення права власності - задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_4 на 1/6 частку домоволодіння з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3) вартість 1/6 частки домоволодіння з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, у сумі 93000,00 грн., тобто по 46500,00 грн. з кожного.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/12 частки домоволодіння з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/12 частки домоволодіння з господарчими та побутовими будівлями і спорудами, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_3) в дохід держави судовий збір у розмірі 3211,60 грн. на розрахунковий рахунок - 31210206700031, одержувач: Державний бюджет м. Судака, ЄДРПОУ - 34740672, банк - ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО - 824026, призначення платежу: «Судовий збір», код бюджетної класифікації доходів: 22030001.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя