Постанова № 36914812, 31.01.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2014 року 810/401/14-а

м. Київ

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом прокурора Богуславського району Київської області в інтересах держави в особі Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю "Богуслав керамік" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся прокурор Богуславського району Київської області в інтересах держави в особі Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Богуслав керамік» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що у відповідача за несвоєчасно сплату податків та зборів утворився податковий борг по податку на додану вартість, по орендній платі за землю та по платі за користування надрами, у зв’язку з чим позивачем прийнято податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу. Оскільки відповідачем суму заборгованості добровільно не погашено, позивач звернувся до суду для її стягнення.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. У призначений день і час до суду сторони не прибули. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити у повному обсязі. Відповідач подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі. Згідно з приписами ст.122 КАС України судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Богуслав Керамік» є юридичною особою, яку зареєстровано 18.03.2003 Богуславською районною державною адміністрацією Київської області, перебуває на обліку як платник податку в Миронівській МДПІ Київської області.

Заборгованість у відповідача з податку на додану вартість утворилася на підставі податкових декларацій з податку на додану вартість №9082141824 від 19.12.2013, №9074422036 від 19.11.2013 від 19.11.2013, №9065572485 від 17.10.2013, №9058601123 від 19.09.2013, в яких відповідачем самостійно визначено суму податкових зобов’язань в загальному розмірі 15139 грн.

Заборгованість із плати за користування надрами місцевого значення утворилася на підставі розрахунку податкового зобов’язання з плати за користування надрами для видобування корисних копалин від 06.11.2013, в якому відповідачем самостійно визначено суму податкових зобов’язань в розмірі 6585,14 грн.

Заборгованість по орендній платі за землю з юридичних осіб утворилася на підставі податкової декларації з плати за землю №9007845753 від 16.02.2013, в якій відповідачем самостійно визначено суму податкових зобов’язань за січень-грудень 2013 року в загальному розмірі 137761,04 грн, яку в повному обсязі не сплачено, у зв’язку з чим заборгованість складає 45920,36 грн.

Податковим органом в листопаді 2013 року проведено камеральну перевірку податкової декларації з плати за землю, за результатами якої складено акт камеральної перевірки податкової звітності від 28.11.2013 №18/15-00/32167927.

За порушення платником терміну сплати самостійного визначеного грошового зобов’язання по орендній платі за землю позивачем винесено податкові повідомлення-рішення від 03.12.2013 №0000921003, №0000931003, №0000911003, №0000901003, №0000871003, №0000881003, №0000941003, №0000951003, №0000891003, №0000971003, №0000961003, №0000861003, які відповідачем отримано та не оскаржено.

Крім того, податковим органом винесено податкову вимогу №24 від 12.10.2012 про погашення податкового боргу, яку отримано директором товариства особисто 12.10.2012.

Станом на день судового розгляду спору заборгованість відповідачем не сплачено, сума боргу становить 81183 грн, яку відповідачем визнано повністю.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Приписами пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Судом встановлено, що відповідач подав до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість, з плати за землю та розрахунок податкових зобов’язань з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, в яких самостійно визначив зобов’язання зі сплати податку. Крім того, відповідач не оскаржив податкові зобов'язання, визначені йому податковим органом у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях. Отже, податковий борг є узгодженим, його добровільно не сплачено.

Відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з вимогами п.95.1 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 ст.95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно ж до п.95.4 ст.95 ПК України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, податковий борг відповідача у добровільному порядку відповідачем не погашено і цю суму боргу відповідач визнав, про що надав суду письмову заяву.

Відповідно до статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду, а відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково.

Ураховуючи положення статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, визнання адміністративного позову має бути викладено в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідно до вимог ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

З урахуванням того, що визнання відповідачем цього адміністративного позову суми заборгованості в розмірі 81183 грн не суперечить вимогам наведеної статті, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, приймає визнання адміністративного позову відповідачем, вважає ці вимоги податкового органу правомірними, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог на суму 81183 грн, які визнано відповідачем, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 72, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Богуслав керамік» (09700, Київська область, Богуславський район, м. Богуслав, вул. Богуславка, буд. 119, ідентифікаційний код 32167927) до відповідного бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих цього платника податків, для погашення податкової заборгованості у розмірі 81183 (вісімдесят одну тисячу сто вісімдесят три) грн, в тому числі податковий борг по орендній платі за землю з юридичних осіб в розмірі 59458,86 грн, податковий борг з плати за користування надрами місцевого значення в розмірі 6585,14 грн, податковий борг по податку на додану вартість в розмірі 15139 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.