Ухвала суду № 36914064, 21.01.2014, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 204/6918/13-к

1-кп/204/355/13

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

21 січня 2014 року Колегія суддів Красногвардійського районного

суду м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого-судді: Мащук В.Ю.,

судді: Григоренко Д.Ю.,

судді: Токар Н.В.,

при секретарі: Плохому Є.В.,

за участю прокурора: Ткаченко С.В.,

за участю захисників: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

за участю потерпілого: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

У провадженні Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться зазначене кримінальне провадження.

У дане судове засідання обвинуваченим ОСОБА_5 подано клопотання про зміну запобіжного заходу у зв'язку з тим, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, що підтверджується ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2013 року та ухвалою суду від 01.10.2013 року, відповідно до яких сторона обвинувачення в особі прокурора Ткаченко С.В. не обтяжувала себе виконанням вимог, передбачених ст. 184 КПК України, обмежуючи свій усний виступ, без обґрунтування наявності ризиків.

Однак відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності підстав, передбачених КПК України. Крім того обов'язок прокурора обґрунтувати неможливість запобігти ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, як це передбачає ч. 1 ст. 184 КПК України.

На протязі семи місяців тримання під вартою Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська було винесено 3 ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У ці судові засідання прокурором Ткаченко С.В. не було надано клопотання про продовження дії запобіжного заходу та матеріалів, якими він аргументує та опирається на свідчення. Про сам факт такого клопотання прокурора ОСОБА_5 був повідомлений безпосередньо у Красногвардійському районному суді м. Дніпропетровська, під час розгляду такого клопотання.

Судді Красногвардійського районного суду, розглядаючи 02.08.2013 року клопотання прокурора щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченого до допустили помилки, які у своїх рішеннях зазначав Європейський суд з прав людини.

В ухвалах від 02.08.2013 року,01.10.2013 року, 26.11.2013 року про продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою є посилання тільки на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження в ході досудового розслідування до обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2013 року обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишено без змін та продовжено на строк 60 днів до 24 січня 2014 року.

Таким чином строк тримання під вартою,обраний обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_5 закінчується 24 січня 2014 року, однак судове провадження не закінчено та потребує значного часу для розгляду.

Таким чином, за час який він знаходиться у СІЗО у нього погіршився стан здоров'я, болять нирки, у зв'язку з цим він неодноразово звертався до лікарів, однак у них немає ліків для лікування. В період часу перебування ОСОБА_5 у СІЗО з 14.09.2013 року по 08.10.2013 року він знаходився у лікарні. Останнім часом у нього знову почалися напади болю у нирках, і у зв'язку з неналежним лікуванням та відсутністю ліків у СІЗО йому необхідно змінити запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

В обґрунтування свого клопотання ОСОБА_5 надав лікарський висновок МЧ Дніпропетровського слідчого ізолятора.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_5, посилаючись на те, що обвинувачений не має постійного місця проживання у м. Дніпропетровську та не має постійного місця роботи, просив суд продовжити обвинуваченим: ОСОБА_4, ОСОБА_5 строк тримання під вартою.

Потерпілий підтримав думку прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_2 підтримав клопотання свого підзахисного, посилаючись на те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні докази, що ризики, які враховувалися раніше при обранні запобіжного заходу не втрачені. Просив суд змінити обвинуваченому запобіжний захід на будь-який інший, який не пов'язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_5, заперечував проти продовження строку тримання під вартою, просив суд змінити запобіжний захід з тримання під вартою на будь-який інший.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_1, підтримала клопотання ОСОБА_5, та просила суд змінити ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на будь-який інший запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, так як у матеріалах кримінального провадження відсутні докази, що ризики, які враховувалися раніше не відпали.

Заслухавши думку учасників судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання обвинуваченого, вбачається, що у заявленому клопотанні про зміну запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_5 не було зазначено жодних підстав, передбачених ст. 178 КПК України, які б свідчили про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при цьому, колегія суддів також приходить до висновку про те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні обвинуваченому ОСОБА_5 даного виду запобіжного заходу, на час розгляду кримінального провадження у суді не відпали, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, на території м. Дніпропетровська постійного місця проживання не має, не працював. Судом не допитаний потерпілий, свідки, у зв'язку з чим, враховуючи принцип безпосереднього дослідження доказів, обвинувачений має можливість незаконно вплинути на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, а також перешкодити кримінальному провадженню іншим чином. Відповідно до лікарського висновку МЧ Дніпропетровського СІЗО від 09.102013 року, ОСОБА_5 знаходився на лікуванні та під наглядом з приводу гострої ниркової коліки. 08.10.2013 року ОСОБА_5 виписано у зв'язку з покращенням. Приймати участь у суді та давати покази може.

Таким чином, зміна обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, на думку колегії суддів, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, а також запобігти зазначеним ризикам.

Зважаючи на те, що строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою закінчується 24 січня 2014 року, колегія суддів, враховуючи вищевикладене, вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на 60 днів.

Обговорюючи питання про доцільність продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою, колегія суддів приходить до висновку про те, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід продовжити строк тримання під вартою з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувалися раніше при вирішенні питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою, на даний час не зменшились, обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, не має постійного місця проживання на території м. Дніпропетровська, не працював, судом не допитаний потерпілий, свідки, у зв'язку з чим, останній має можливість незаконно вплинути на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, що, свідчить про неможливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший, більш м'який вид запобіжного заходу, не зможе забезпечити виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігти вищезазначеним ризикам.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4, необхідно продовжити строк тримання під вартою строком на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст. 331 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою - залишити без задоволення.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4, тримання під вартою вважати продовженим строком на 60 днів з 21 січня 2014 року по 21 березня 2014 року.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5, тримання під вартою вважати продовженим строком на 60 днів з 21 січня 2014 року по 21 березня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.Ю. Мащук

Суддя Д.Ю. Григоренко

Суддя: Н.В. Токар