Постанова № 36913755, 23.01.2014, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-3466/10/1770

23 січня 2014 року 11год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Климчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Шоломицький В.Ю.,

відповідача 1: представник Морозова В.В.,

відповідача 2: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області

до Акціонерного товариства "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.", Товариства з обмеженою відповідальністю "ШВС" про стягнення коштів, отриманих за нікчемними правочинами, -ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у м. Рівне звернулася до суду з адміністративним позовом до "Представництва "Тодіні конструкціоні Дженералі С.П.А.", Товариства з обмеженою відповідальністю "ШВС" про стягнення у доход держави коштів, отриманих за нікчемними правочинами, у тому числі з "Представництва "Тодіні конструкціоні Дженералі С.П.А." у сумі 214384,17 грн., з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШВС" у сумі 214384,17 грн.

Судом допущено процесуальне правонаступництво у справі, шляхом заміни позивача його правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, а також здійснено заміну неналежного відповідача 1 належним - Акціонерним товариством "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. На їх обґрунтування пояснив, що під час позапланової виїзної документальної перевірки Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." виявлено, що укладений даним платником податків із Товариством з обмеженою відповідальністю "ШВС" договір від 13.07.2009 року №КС/526/09 має ознаки нікчемності. Зокрема, позивач вказує на безтоварність господарських операцій, які вчинялись на виконання умов даного договору, та на існування вироку суду, яким засновника, директора та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "ШВС" - ОСОБА_4, визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. На думку позивача, дані обставини свідчать про наявність у відповідачів під час укладення договору від 13.07.2009 року №КС/526/09 мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Представник позивача зазначив, що у зв'язку з цим, наявні підстави для стягнення з відповідачів у дохід держави вартості товару та коштів, одержаних ними за нікчемним договором. Просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позовних вимоги заперечила. На обґрунтування своїх заперечень пояснила, що для застосування санкцій, передбачених статтею 208 Господарського кодексу України, контролюючому органу необхідно встановити вину особи, яка виражається в укладенні правочину, що спрямований на порушення публічного порядку. Представник відповідача 1 зазначила, що під час укладення договору від 13.07.2009 року №КС/526/09 із Товариством з обмеженою відповідальністю "ШВС" така мета у контрагентів була відсутня, було дотримано вимоги закону щодо його форми та змісту, виконання договору носило реальний характер. Представник відповідача 1 вказала, що наявність вироку суду щодо ОСОБА_4 немає преюдиційного значення під час розгляду даної адміністративної справи, оскільки він не містить аналізу господарських операцій між Представництвом "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." та Товариством з обмеженою відповідальністю "ШВС". Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача 2 у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Про причини своєї неявки суд не повідомляв, заперечень на адміністративний позов не подав.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача 2, на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судом встановлено, що з 02.04.2010 року по 14.04.2010 року Державною податковою інспекцією у м. Рівне проведено документальну позапланову виїзну перевірку Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) при проведенні взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "ШВС" у 2008-2009 роках. За результатами вказаної перевірки складено акт від 19.4.2010 року №507/23-400/26603641 (а.с. 72- 82).

В акті перевірки органом державної податкової служби зазначено про нікчемність договору від 13.07.2009 року №КС/526/09, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ШВС" та Представництвом "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А", як такого, що порушує публічний порядок та вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Вказані висновки ґрунтуються на твердженнях щодо відсутності у сторін намірів реального настання правових наслідків за даним договором та безтоварності господарських операцій, вчинених на його виконання.

Суд вважає висновки позивача щодо нікчемності договору та доводи щодо наявності підстав для стягнення із відповідачів у дохід держави вартості товару та коштів, отриманих за даним договором, безпідставними і такими, що не відповідають нормам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

В свою чергу, частинами 1-2 статті 228 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу" від 04.12.1990 року №509-ХІІ (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Дана норма знайшла своє відображення у підпункті 20.1.30 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (чинного на час судового розгляду справи), якою передбачено право контролюючих органів звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов'язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Із системного аналізу наведених положень законодавства слідує, що необхідною передумовою для звернення органу державної податкової служби до суду із позовом про стягнення з підприємств вартості товарів та коштів, отриманих за нікчемними правочинам, є існування у контролюючого органу доказів на підтвердження факту нікчемності відповідного правочину, а також доведення ним обставин наявності у сторін правочину мети, завідомо суперечної інтересам держави (суспільства).

Як вбачається з матеріалів справи, 13.07.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ШВС" (Постачальник) та Представництвом "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А" (Покупець) було укладено договір №КС/526/09, предметом якого стала поставка товарів у кількості, асортименті та на умовах, зазначених в специфікаціях, для реалізації проекту по ремонту автомобільної дороги М06 Київ - Чоп, ділянка 348 - 441 км. (а.с. 168-170).

На виконання умов даного договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "ШВС" поставлено для Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А" товар - цемент у кількості 241 т., на загальну суму 214384,17 грн., що підтверджується:

- видатковими накладними: від 15.07.2009 року №РН-0000014 на суму 2683,62 грн., у тому числі ПДВ 4472,27 грн.; від 16.07.2009 року №РН-0000015 на суму 26700,12 грн., у тому числі ПДВ 4450,02 грн.; від 18.07.2009 року №РН-0000016 на суму 27225,23 грн., у тому числі ПДВ 4573,54 грн.; від 20.07.2009 року №РН-0000018 на суму 26700,12 грн., у тому числі ПДВ 4450,02 грн.; від 21.07.2009 року №РН-0000017 на суму 26700,12 грн., у тому числі ПДВ 4450,02 грн.; від 24.07.2009 року №РН-0000020 на суму 26744,62 грн., у тому числі ПДВ 4457,44 грн.; від 25.07.2009 року №РН-0000022 на суму 26744,62 грн., у тому числі ПДВ 4457,44 грн.; від 11.08.2009 року №РН-0000036 на суму 26735,72 грн., у тому числі ПДВ 4455,95 грн. (а.с. 171, 173, 175, 177, 179, 181, 183, 185, 187);

- податковими накладними: від 15.07.2009 року №32 на суму 2683,62 грн., у тому числі ПДВ 4472,27 грн.; від 16.07.2009 року №33 на суму 26700,12 грн., у тому числі ПДВ 4450,02 грн.; від 18.07.2009 року №34 на суму 27225,23 грн., у тому числі ПДВ 4573,54 грн.; від 20.07.2009 року №42 на суму 26700,12 грн., у тому числі ПДВ 4450,02 грн.; від 21.07.2009 року №40 на суму 26700,12 грн., у тому числі ПДВ 4450,02 грн.; від 24.07.2009 року №44 на суму 26744,62 грн., у тому числі ПДВ 4457,44 грн.; від 25.07.2009 року №47 на суму 26744,62 грн., у тому числі ПДВ 4457,44 грн.; від 11.08.2009 року №57 на суму 26735,72 грн., у тому числі ПДВ 4455,95 грн. (а.с. 172, 174, 176, 178, 180, 182, 184, 186).

Розрахунки за поставлений товар між сторонами здійснювалися у безготівковій формі, шляхом перерахування Представництвом "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А" на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "ШВС" коштів у загальній сумі 214384,17 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: від 27.07.2009 року №2765 на суму 80758,97 грн.; від 09.09.2009 року №3627 на суму 50000,00 грн.; від 21.10.2009 року №4199 на суму 40000,00 грн.; від 22.10.2009 року №4293 на суму 43625,20 грн. (а.с. 188-191).

Отримання Представництвом "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А" товару від Товариства з обмеженою відповідальністю "ШВС" та його зберігання здійснювалося на асфальтобетонному заводі у с. Птича, подальше використання - під час ремонту автомобільної дороги М06 Київ - Чоп, ділянка 348 - 441 км., що підтверджується:

- оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 20 "Виробничі запаси" (а.с. 192-200);

- пояснювальною запискою керівника заводу від 29.11.2010 року (а.с. 201);

- оборотно-сальдовими відомостями по рахунку: 26 "Готова продукція" (а.с. 203);

- калькуляцією виробництва бетону (а.с. 206-209);

- виробничими звітами про використання сировини (а.с. 202, 204-205);

- накладною на внутрішнє переміщення запасів (а.с. 210);

- актами на списання використаних матеріалів у квітні-серпні 2009 року (а.с. 211-225).

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.

Досліджені судом документи, надані відповідачем 1 на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій із відповідачем 2, є первинними у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року.

У матеріалах справи наявна постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 03.12.2010 року у справі №2а-4860/10/1770 за позовом Акціонерного товариства "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А" в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А" до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, якою встановлено обставини реального здійснення господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "ШВС" та Представництвом "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А" на виконання умов договору від 13.07.2009 року №КС/526/09, що описані в акті від 19.4.2010 року №507/23-400/26603641 (а.с. 110-113).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 03.12.2010 року у справі №2а-4860/10/1770 залишено без змін (а.с. 114-117).

Отже, вказане судові рішення набрали законної сили.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Тому, суд приходить до висновку, що реальне здійснення відповідачами господарських операцій на виконання умов договору від 13.07.2009 року №КС/526/09 фактично мало місце та підтверджується усіма необхідними доказами, які є належними та допустимими.

Суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності у відповідачів наміру реального настання правових наслідків за даним договором.

На обґрунтування вказаних доводів позивач посилається на вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 02.03.2012 року №1-29/11, яким засновника, директора та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю "ШВС" - ОСОБА_4, визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (а.с. 141-153).

Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 26.06.2012 року вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 02.03.2012 року №1-29/11 змінено, дії засудженого перекваліфіковано з ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України на ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (а.с. 154-163).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.09.2013 року вирок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 02.03.2012 року №1-29/11 та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 26.06.2012 року залишено без змін (а.с. 164-166).

Зазначені судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Отже, факти, наведені у вироку у кримінальній справі, є обов'язковими для врахування судом в частині часу, місця та об'єктивного характеру діяння, вчиненого ОСОБА_4, як засновником, директором та головним бухгалтером відповідача 2, правові наслідки якого є предметом розгляду у даній адміністративній справі.

Як вбачається із вироку суду, у жовтні 2007 року - вересні 2009 року, здійснюючи господарську діяльність від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ШВС", ОСОБА_4 проводив фінансово-господарські операції по реалізації цементу та інших будівельних матеріалів різним суб'єктам господарювання на території України, внаслідок чого у товариства виникли значні суми зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств, які ОСОБА_4 не мав наміру сплачувати.

З цією метою ОСОБА_4 отримував від невстановлених слідством осіб податкові накладні та акти виконаних робіт із внесеними до них завідомо неправдивими даними про нібито отримані протягом жовтня 2007 року - вересня 2009 року транспортні послуги від ТОВ "Центр "Послуги Консультації Рішення" (м. Київ) та послуги чи товари від ПП "ЛТФ Такт" (м. Луганськ), з якими фактично Товариство з обмеженою відповідальністю "ШВС" не мало будь-яких взаємовідносин.

У зв'язку з цим, ОСОБА_4 шляхом використання завідомо підроблених документів та внесення до офіційних звітних документів завідомо неправдивих відомостей, умисно ухилився від сплати податків на загальну суму 2096870,70 грн., в тому числі, податку на додану вартість - 931942,60 грн., податку на прибуток підприємств - 1164928,10 грн., шляхом подання до органу державної податкової служби податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість із внесенням до них завідомо неправдивих відомостей щодо обсягів поставок, яке призвело до ухилення від сплати відповідних податків до бюджету.

Таким чином, вироком суду підтверджується реальність здійснення Товариством з обмеженою відповідальністю "ШВС" господарських операцій з поставки цементу у жовтні 2007 року - вересні 2009 року.

Господарські операції між Товариством з обмеженою відповідальністю "ШВС" та Представництвом "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А", описані в акті перевірки від 19.4.2010 року №507/23-400/26603641, мали місце у липні-серпні 2009 року.

Водночас, у вироку суду зазначається, що 20.08.2009 року ОСОБА_4 подано до Кам'янець-Подільської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2009 року №52432, в якій не задекларовано отримання жодних послуг. 28.10.2009 року ОСОБА_4 подано до Кам'янець-Подільської ОДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань по податку на додану вартість до вказаної податкової декларації №68061, в яку внесено завідомо неправдиві відомості, зокрема, задекларовано, отримання у липні 2009 року послуг з автоперевезення від ТОВ "Центр "Послуги Консультації Рішення" на загальну суму 314046,00 грн., у результаті чого за вказаний період не сплачено до бюджету податок на додану вартість у сумі 52341,00 грн.

28.10.2009 року ОСОБА_4 подано до Кам'янець-Подільської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2009 року №68526, в яку внесено завідомо неправдиві відомості, зокрема, задекларовано, отримання у серпні 2009 року послуг з автоперевезення від ТОВ "Центр "Послуги Консультації Рішення" на загальну суму 456924,00 грн., а також отримання у червні 2009 року послуг з автоперевезення від ТОВ "Центр "Послуги Консультації Рішення" на загальну суму 80790,00 грн., у результаті чого за вказаний період не сплачено до бюджету податок на додану вартість у сумі 92312,00 грн.

28.10.2009 року ОСОБА_4 подано до Кам'янець-Подільської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009 року №68527, в яку внесено завідомо неправдиві відомості, зокрема, задекларовано, отримання у вересні 2009 року послуг з автоперевезення від ТОВ "Центр "Послуги Консультації Рішення" на загальну суму 152202,00 грн., у результаті чого за вказаний період не сплачено до бюджету податок на додану вартість у сумі 25367,00 грн.

03.11.2009 року ОСОБА_4 подано до Кам'янець-Подільської ОДПІ податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 3 квартали 2009 року №70577, в яку внесено завідомо неправдиві відомості, зокрема, задекларовано валові витрати, до яких включено отримання послуг з автоперевезення від ТОВ "Центр "Послуги Консультації Рішення" на загальну суму 850100,00 грн., у результаті чого за вказаний період не сплачено до бюджету податок на прибуток підприємств у сумі 212525,00 грн.

Таким чином, вирок суду не містить висновків щодо протиправності дій ОСОБА_4 під час здійснення ним від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ШВС" господарських операцій із Представництвом "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А". Будь-які посилання на господарські операції саме із вказаним контрагентом у вироку суду відсутні. При цьому, господарські операції з поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "ШВС" товарів для подальших контрагентів взагалі не були предметом дослідження у даній кримінальній справі та не вплинули на кваліфікацію злочинів, вчинених ОСОБА_4

З огляду на наведене, висновки позивача щодо наявності у відповідачів при укладенні договору від 13.07.2009 року №КС/526/09 мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, спростовується дослідженими судом доказами.

Тому, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Згідно статті 94 КАС України, судові витрати на користь сторін не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позивачу - Державній податковій інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області, у задоволенні адміністративного позову до Акціонерного товариства "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А.", Товариства з обмеженою відповідальністю "ШВС" про стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними правочинами: з Представництва "Тодіні Коструціоні Дженералі С.П.А." у сумі 214384,17 грн.; з Товариства з обмеженою відповідальністю "ШВС" у сумі 214384,17 грн. - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шарапа В.М.