Рішення № 36913227, 30.01.2014, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.01.2014 Справа № 907/1228/13

Суддя Ващиліна Н.М., розглянувши матеріали справи

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АСКАНІЯ-ПАК"

до товариства з обмеженою відповідальністю „Готель ”СЕРВІС”

про стягнення заборгованості в розмірі 6173,02 грн., в т.ч. 5664,60 грн. основного боргу, 324,82 грн. 23% річних та 183,60 грн. пені,

Представники:

від позивача – не з’явився;

від відповідача – не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю "АСКАНІЯ-ПАК" заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю „Готель ”СЕРВІС” про стягнення заборгованості в розмірі 6173,02 грн., в т.ч. 5664,60 грн. основного боргу, 324,82 грн. 23% річних та 183,60 грн. пені.

Позивач просить задоволити позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві. На вимогу суду 30.12.13 надіслав на адресу письмові пояснення щодо здійснення поставки товару згідно видаткової накладної №4179 від 31.07.2012 саме на виконання договору поставки №396П від 29.11.2011; зауважує, що згідно п.11.1 договору, останній діє з 29.11.2011 року до 23.11.2012 року, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання.

Відповідач жодного разу в судове засідання не з’явився, причини неявки не повідомив, заперечень по суті позовних вимог не подав. Надіслана судом кореспонденція за адресою, вказаною у позовній заяві, повернута органом зв’язку з поміткою „…за закінченням терміну зберігання” (а. с. 4-5). Інша поштова кореспонденція, надіслана на його адресу, до суду не поверталася.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а у разі не надання суду відповідної інформації – адресою, зазначеною в ЄДРПОУ), і не повернуто підприємством зв’язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З огляду на викладене, справа розглядається у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріалами справи, зокрема видатковою накладною №4179 від 31.07.13 (а.с.20), актом одержання вантажу (а.с.22), квитанцією про приймання вантажу К5-147573 (а.с. 23) підтверджено поставку позивачем відповідачеві товару - цукор-квадрат 5г (Априори) та цукор-квадрат 5г (Унґварский Отель) в кількості 262,25 кг на суму 5664,60 грн. (а. с. 20).

За даними позивача, не спростованими відповідачем, останній не сплатив за продукцію.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

За договором поставки одна сторона – постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України господарське зобов’язання (зобов’язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Згідно з п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідні правові позиції викладені у постанові Вищого господарського суду України від 20.09.12 №12/5026/556/2012.

Виходячи із вищенаведеного, позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 5664,60 грн. підлягає задоволенню.

Вимоги про стягнення пені в сумі 183,60 грн., 23% річних в сумі 324,82 грн. задоволенню не підлягають, виходячи із наступного.

Обґрунтовуючи вимогу про стягнення пені та 23% річних, позивач посилається на п. 8.2. договору поставки №396П від 29.11.2011 року, укладеного між позивачем та відповідачем, яким передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець зобов’язаний сплатити на користь постачальника суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 23% річних від простроченої суми, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період заборгованості, за кожний день прострочення платежу.

Частинами 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.631 Цивільного кодексу України встановлено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Так само в силу ст. 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін.

Згідно з п. 11.1. договір, укладений між сторонами, діє з 29.11.2011 року до 29.11.2012 року, але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання.

Тобто, термін дії договору був визначений сторонами до 29.11.2012 року і, як встановлено судом, продовжений не був.

Відповідно до п.10.6. договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення умов цього договору, які мали місце під час дії цього договору.

Виходячи з наведених норм законодавства та умов укладеного між сторонами договору, позивач має право вимагати від відповідача відповідальності за порушення умов цього договору, вчинене лише в межах строку дії цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, поставку покупцеві за накладною №4179 від 31.07.13 було здійснено 05.08.2013 (квитанція про прийняття вантажу К5-147573 – а.с.23), тобто після закінчення терміну дії договору. Відповідно і порушення умов цього договору мали місце не під час дії цього договору.

Крім того, у видатковій накладній №4179 від 31.07.2013 (а.с. 20) та рахунку №4576 від 06.07.2013 (а.с.32) підставою для поставки товару договір поставки №396П від 29.11.2011 року не значиться.

З огляду на вкладене, позовні вимоги про стягнення 324,82 грн. 23% річних та 183,60 грн. пені задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” витрати з оплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85

Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Готель ”СЕРВІС” (вул. Електрозаводська, буд. 29, м. Ужгород, код ЄДРПОУ 37784120) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АСКАНІЯ-ПАК" (Харківське шосе, 23 км. б. 4 м. Київ, код ЄДРПОУ 32157382) суму 5664,60 грн. (п’ять тисяч шістсот шістдесят чотири грн. 60 коп.) боргу та 1578,80 грн. (одна тисяча п’ятсот сімдесят вісім грн. 80 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ващиліна Н.М.