Ухвала суду № 36913211, 24.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2014 р.Справа № 643/16913/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на постанову Московського районного суду м. Харкова від 27.11.2013р. по справі № 643/16913/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1), 24.10.2013 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 15.11.2011 року, поновлення виплати пенсії та виплати недоотриманих сум пенсій за період, починаючи з 15.11.2011 року.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 27.11.2013 року залишено без розгляду позовні вимоги за період з 15.11.2011 року по 23.04.2013 року.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 27.11.2013 р. позов задоволено частково.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова поновити виплату пенсії ОСОБА_1 з 24.04.2013 року, здійснити перерахунок пенсії відповідно до вимог чинного законодавства та виплатити пенсію, починаючи з 24.04.2013 року.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою, яка досягла пенсійного віку, перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримувала пенсію за віком.

В листопаді 2011 року позивач виїхала на постійне місце проживання в державу Ізраїль.

У зв'язку з виїздом позивача на постійне місце проживання за кордон, відповідно до ст.51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 припинено виплату пенсії.

15.04.2013 року позивач звернувся до УПФУ в Московському районі м. Харкова з вимогою про відновлення виплати йому пенсії за віком (а.с. 29).

Проте, відповідач листом від 23.05.2013 року відмовив позивачу у відновленні виплати пенсії (а.с. 30), посилаючись на те, що позивач виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, а тому законних підстав для призначення позивачу пенсій немає.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, позивач має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є особою, яка досягла пенсійного віку, перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова та отримувала пенсію за віком.

В листопаді 2011 року позивач виїхав на постійне місце проживання в державу Ізраїль, після чого з 15.11.2011 року виплата пенсії була припинена.

Відповідно до статті 92 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХП, громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються.

Пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.

Порядок переведення пенсій, призначених внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, в інші країни визначається Кабінетом Міністрів України.

З 1 квітня 2004 року набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Закон), відповідно до пункту 2 частини 1 статті 49 вказаного закону, виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Міжнародних договорів між Україною та Ізраїлем стосовно призначення та виплати пенсії не укладалося.

В свою чергу, Рішенням Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року по справі № 1-32/2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 2 частини 1 статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV.

Відповідно до статті 152 частини 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на зазначене, положення пункту 2 частини 1 статті 49 та другого речення статті 51 Закону втрачають чинність з 07 жовтня 2009 року, тобто від дати прийняття рішення Конституційним Судом України № 25-рп/2009.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, позивач має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.

Факт того, що позивач є громадянином України, підтверджується копією паспорта, з якої вбачається, що термін його дії до 06.09.2021 року.

Крім того, в ст. 2 Закону України "Про громадянство України" зазначені основні принципи законодавства України про громадянство, так ч. 7 ст.2 передбачає збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Згідно з ст.ст. 7, 20, 28 Закону України "Про громадянство" проживання або тимчасове перебування громадянина України за межами держави не припиняє його українського громадянства. Останнє втрачається, якщо громадянин добровільно набув громадянство іншої держави, однак його належність до іноземного громадянства не визнається до прийняття рішення про втрату громадянства України, що входить до компетенції Президента України.

Доводи апеляційної скарги про відсутність міждержавної пенсійної угоди, як на підставу відмови в задоволенні позову про призначення пенсії, колегією суддів не приймаються до уваги з огляду на таке.

Як вбачається з резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року по справі № 1-32/2009, суд вбачає дискримінаційною ситуацію, при якій отримання законно заробленої пенсії ставиться в залежність від укладення Україною міжнародного договору про виплату пенсій.

На даний час порядок призначення, перерахунку та виплати пенсії, визначений Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1 (далі по тексту - Порядок).

В ч. 2 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Згідно з пунктом 15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, поновлення виплати раніше призначеної пенсії здійснюється за документами, що є у пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на момент призначення цього виду пенсії.

Таким чином, поновлення пенсії здійснюється за матеріалами, що є в пенсійній справі, із урахуванням додатково наданих документів.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність у позивача права на поновлення і виплату пенсії.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 27.11.2013р. по справі № 643/16913/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Пянова Я.В.Судді Зеленський В.В. Чалий І.С.