Ухвала суду № 36913122, 30.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/1689/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

30 січня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Губська О.А., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

пр-к позивача Кириченко В.О., Пилюченко І.Г.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкова інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» звернулося в суд з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012 року №028041520.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, головним державним податковим інспектором-ревізором ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС України проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» за червень 2011 року.

За результатами перевірки складено Акт №1992/15-225 від 03.12.2012 року, який містить висновки про порушення позивачем п.п.198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 5 Наказу Міністерства фінансів України №1379 від 01.11.2011 року «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної» в частині нарахування податку на додану вартість, у зв'язку з чим встановлено заниження ТОВ «ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» податку на додану вартість на 54 394 грн.

Висновок податкового органу ґрунтується на використаному під час аналізу господарських правовідносин позивача та його контрагента ТОВ «Сучасні системи» акту від 26.01.2012 № 263/23-4/37240896 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Сучасні системи» щодо підтвердження господарських відносин платника податків за період з 01.06.2011 року по 31.10.2011 року, в якому зазначено, що за ТОВ «Сучасні системи» встановлено порушення ч.ч. 1.5. ст. 203, ч.ч. 1.2 ст. 215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України) по правочинах за період з червень по жовтень 2011 року; у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ по фінансово-господарським відносинам з ТОВ «ДЛЛ ТОП КОНСАЛТИНГ», у ТОВ «Сучасні системи» відсутні об'єкти оподаткування (відсутня передача товару (послуги) з податку на додану вартість по операціях з продажу товарів (надання послуг) до контрагентів-постачальників за період з червня по жовтень 2011 року.

На підставі зазначеного податковим органом зроблено висновок, що операції по взаємовідносинах ТОВ «Сучасні системи» та ТОВ « ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» не мали реального характеру.

На підставі акту відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.12.2012 року №028041520, яким визначено ТОВ « ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» суму податкового зобов'язання в розмірі 54 394 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що про проведенні перевірки податковий орган дійшов невірного висновку про порушення позивачем законодавства.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини справи.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Отже, наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту та валових витрат, зокрема податкових накладних, виписаних платником податку, є обов'язковою, для визнання правомірності формування таких за умови, якщо відомості в таких документах відповідають дійсності, і якщо господарські операції мали реальний характер та придбані товари (роботи, послуги) використовувалися в господарській діяльності платника податку.

Як встановлено судом першої інстанції, між ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» та ТОВ « ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» укладено договір підряду №357 від 26.05.2011 року про виконання робіт з ремонту приміщень шоколадного цеху №1. Крім того, між ТОВ «ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» та ТОВ «Сучасні системи» укладено договір підряду №357/С-1 від 26.05.2011 року про виконання вищевказаних робіт.

Факт надання послуг позивачу за зазначеними договорами та оплати їх вартості підтверджується документально; господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Доказами реальності господарської операції є первинні документи, які складалися відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема: актами приймання-передачі матеріалів за договором №357/С-1 від 26.05.2011 року , акти прийому-передачі виконаних робіт № 1 та № 2., відповідні видаткові накладні

Оплату за придбані послуги здійснено позивачем у безготівковій формі, що підтверджується виписками з розрахункового рахунку позивача.

Крім того, листом ПАТ «Київська кондитерська фабрика «Рошен» підтверджено, що ремонт приміщень шоколадного цеху №1 відповідно до договору здійснено та ніяких претензій до ТОВ «ПРОМІЗОЛЯЦІЯ» немає.

Замовлення та придбання у ТОВ «Сучасні системи» підрядних робіт здійснювалися позивачем з метою використання їх в своїй подальшій господарській діяльності (в т.ч. для забезпеченого своєчасного і якісного виконання своїх договірних зобов'язань за правочинами, що були укладені з іншими суб'єктами господарської діяльності).

Отже, для позивача за укладеним договором мало місце реальне настання правових наслідків, ним обумовлених.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що порушення контрагентами податкової дисципліни, зафіксовані в актах перевірки останніх, не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Таким чином, висновки суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у складі ціни придбаних товарів за податковими накладними, отриманими від контрагента є обґрунтованими.

Враховуючи, що судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ч.1 ст.41, ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.А.Губська

Суддя А.Б.Парінов

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.