Постанова № 36913006, 26.12.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2013 року /15 год. 59 хв./Справа № 808/7715/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Нестеренко Л.О., при секретарі Чорній В.С., за участю представника позивача Дондик Г.П., представника відповідача Іванова С.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Запорізькій області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2013 за №0001231702,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі позивач, Дочірнє підприємство «Запорізький Облавтодор») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Запорізькій області (далі відповідач, Пологівська ОДПІ), в якому просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від №0001231702 від 11.06.2013 про нарахування грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 4861 грн. 73 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував безпідставністю висновків відповідача щодо порушення Філією «Пологівський райавтодор» Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» вимог пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, яких контролюючий орган дійшов у акті планової виїзної перевірки №405/22-014/26249665 від 29.05.2013. Позивач вважає, що в даному випадку у відповідача були відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до положень ст. 127 Податкового кодексу України, оскільки з боку Філії «Пологівський райавтодор» Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» було відсутнє порушення, яке стало підставою для нарахування цих штрафних (фінансових) санкцій.

Представник відповідача у судовому засіданні позов підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні. Під час надання пояснень суду та у письмових запереченнях на позов представник відповідача обґрунтував свою позицію висновками акту планової виїзної перевірки №405/22-014/26249665 від 29.05.2013 та зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте цілком правомірно.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд з'ясував наступне.

У період з 22.04.2013 по 13.05.2013, на підставі наказу №284 від 09.04.2013, Пологівською ОДПІ була проведена планова виїзна документальна перевірка Філії «Пологівський райавтодор» Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» з питань виконання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012. За наслідками цієї перевірки відповідачем складений акт №405/22-014/26249665 від 29.05.2013 (далі акт перевірки).

Так, згідно висновку акту перевірки, відповідач встановив, що позивачем порушені пп. 168.1.5 п 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України - несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 у розмірі 19446 грн. 93 коп.

11 червня 2013 року, на підставі акту перевірки, Пологівською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0001231702, яким позивачу були нараховані штрафні (фінансові) у розмірі 4861 грн. 73 коп., за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати».

19 червня 2013 року позивач, не погоджуючись із нарахуванням такого грошового зобов'язання, звернувся до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області із первинною скаргою (вх.№833/10), у якій просив відмінити податкове повідомлення-рішення №0001231702 від 11.06.2013.

За результатами розгляду первинної скарги позивача, рішенням від 13.08.2013 Головне управління Міндоходів у Запорізькій області залишило податкове повідомлення-рішення №0001231702 від 11.06.2013 без змін, а первинну скаргу позивача від 19.06.2013 - без задоволення.

23 серпня 2013 року позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів України із повторною скаргою на податкове повідомлення-рішення №0001231702 від 11.06.2013. Однак, рішенням Міністерства доходів і зборів України від 12.09.2013 позивачу було відмовлено у задоволенні повторної скарги, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

26 вересня 2013 року позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Пологівської ОДПІ №0001231702 від 11.06.2013.

Під час розгляду справи судом з'ясовано, що підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0001231702 від 11.06.2013 є порушення Філією «Пологівський райавтодор» Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» вимог пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, що полягає у несвоєчасності перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2012 по 31.12.2012 в розмірі 19446 грн. 93 коп.

Статтею 168 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

У відповідності до пп. 168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пп. 168.1.2 п. 168.1 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Суд зазначає, що пункт 168.1 ст.168 ПК України було доповнено підпунктом 168.1.5 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» №3609-VI від 07.07.2011 року, який набрав чинності з 06.08.2011. Згідно пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно абзацу 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналіз наведених положень ПК України дає підстави для висновку, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Отже, після доповнення Податкового кодексу України пп. 168.1.5 п. 168.1 ст.168 ПК України, обов'язок сплати податку з доходів фізичних осіб в разі, якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, не пов'язується з фактом виплати доходу, а має встановлений для місячного податкового періоду строк сплати.

Водночас, відповідачем застосовано санкцію згідно п. 127.1 ст.127 ПК України, відповідно до якого не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Зі змісту вказаної норми слідує, що підставою для застосування санкцій є встановлення під час перевірки порушення у вигляді не нарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу. Порушення строків сплати податку складом даного порушення не охоплюється, а норми щодо застосування санкцій не підлягають розширеному тлумаченню.

Суд зазначає, що оскільки обов'язок сплати податку з доходів фізичних осіб у випадку, якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, не пов'язується з фактом виплати доходу, а має встановлений для місячного податкового періоду строк сплати, то норми п.127.1 ст.127 та пп.168.1.5 п. 168.1 ст.168 ПК України не кореспондуються між собою, та ст.127 ПК України не містить санкції за порушення строків сплати податку, встановленого пп.168.1.5 п. 168.1 ст.168 ПК України.

Щодо встановленого під час перевірки порушення, суд зазначає, що як в акті перевірки, так і під час судового розгляду встановлено, що позивачем несвоєчасно виплачувалася заробітна плата, а разом із виплатою заробітної плати сплачувався податок з доходів фізичних осіб. Водночас фактів несплати податку з доходів фізичних осіб до/або підчас, тобто після виплати заробітної плати, що становить склад правопорушення, передбаченого ст.127 ПК України, перевіркою не встановлено.

Враховуючи наведене, при розгляді справи судом встановлено відсутність в діях підприємства позивача складу порушення, за яке п.127.1 ст.127 ПК України передбачено санкції.

Крім того, з акту перевірки, судом встановлено, що наявність порушень податковим органом обчислено, як різницю між нарахованим та перерахованим податком з доходів фізичних осіб в кожному місяці. Проте, оскільки заробітна плата не виплачувалась в тому місяці, в якому її було нараховано, сума, розрахована податковим органом, не є сумою заборгованості з податку з доходів фізичних осіб за відповідний період.

Отже, проведений податковим органом розрахунок заборгованості з податку на доходи фізичних осіб не відповідає порядку визначення штрафу, передбаченого п.127.1 ст.127 ПК України, оскільки його розмір становить 25 відсотків від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірність свого рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що податковим органом безпідставно застосовано до позивача штрафні санкції за порушення пп. 168.1.2, пп. 168.1.5 п. 168.1 ст. 168 ПК України, оскільки позивачем не вчинялось вказане порушення, а позивач, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, помилково тлумачив норми чинного законодавства з питань оподаткування.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на те, що під час розгляду справи судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідачем прийняте необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті такого рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор».

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Пологівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Запорізькій області від 11.06.2013 за №0001231702, винесене відносно Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ЄДРПОУ 32025623) судовий збір 114 гривень 70 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі у десятиденний строк з дня її проголошення, а разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.О. Нестеренко