Ухвала суду № 36912551, 29.01.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/3048/13-ц Головуючий у І інстанції Маценко Н.П.Провадження № 22-ц/780/780/14 Доповідач у 2 інстанції ДаценкоКатегорія 44 29.01.2014

УХВАЛА

Іменем України

23 січня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Савченка С.І., Сержанюка А.С.,

при секретарі Токар Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Пухівської сільської ради Броварського району Київської області про визначення порядку користування земельною ділянкою, визнання недійсними рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області та державного акту на право власності на земельну ділянку,

встановила:

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із даним позовом, в якому з урахуванням уточнень посилається на те, що йому та ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності по 1/2 частині належить житловий будинок АДРЕСА_1.

За їх спільною домовленістю на підставі висновку КП КОР «Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації» щодо технічної можливості поділу житлового будинку укладено договір про поділ житлового будинку, що є спільною частковою власністю, у відповідності до умов якого йому у власність передано приміщення: 1-1 веранда корисною площею 11,4 кв. м, 1-2 санвузол корисною площею 2,1 кв. м, 1-3 кімната житловою площею 7,2 кв. м, 1-4 кухня корисною площею 5,8 кв. м, 1-5 кімната житловою площею 4,5 кв. м, 1-6 кімната житловою площею 8,0 кв. м, 1-7 коридор корисною площею 7,4 кв. м, житловою площею 19,7 кв. м, загальною площею 46,4 кв. м та надвірні будівлі і споруди - сарай «Б», сарай-погріб «В», сарай «Д», ? частина колодязя «К», що складає ? частину зазначеного житлового будинку. ОСОБА_1 у власність передано приміщення: 2-1 кухня корисною площею 7,2 кв. м, 2-2 веранда корисною площею 9,4 кв. м, 2-3 кімната житловою площею 10,2 кв. м, 2-4 кімната житловою площею 7,6 кв. м, 2-5 санвузол корисною площею 2,6 кв. м, 2-І тамбур корисною площею 2,6 кв. м, житловою площею 17,8 кв. м, загальною площею 39,6 кв. м та надвірні будівлі і споруди - вбиральня «Е», огорожа «К», ? частина колодязя, що складає ? частину зазначеного житлового будинку.

Даний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,037 га, яка згідно із рішенням виконавчого комітету Пухівської сільської ради Броварського району Київської області від 30.08.1999 року передавалася у спільну власність ОСОБА_2 та його брату ОСОБА_3, після смерті якого ? частку будинку успадкувала його дружина ОСОБА_1 і відповідно до вимог ст. 120 ЗК України до неї перейшло право спільної часткової власності на земельну ділянку площею 0,037 га.

Угод про порядок користування земельною ділянкою між ним та ОСОБА_1 не укладалося. Разом з тим, на даний час між ним та відповідачкою виникають суперечки щодо порядку користування земельною ділянкою площею 0,037 га, на якій розташований належний їм будинок. Вважає, що оскільки житловий будинок належить їм на праві спільної часткової власності, по ? частці, то порядок користування земельною ділянкою повинен бути визначений пропорційно до часток у праві власності жилого будинку.

Однак, на підставі рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області від 27.06.2012 року ОСОБА_1 07.09.2012 року видано державний акт на право власності на спірну земельну ділянку площею 0,0183 га серії ЯМ № 498822, на якій розташований належний сторонам житловий будинок.

Згідно із вказаним державним актом відповідачка є власником спірної земельної ділянки площею 0,0183 га, проте ніякого договору про поділ земельної ділянки між ним та ОСОБА_1 не укладалося, згоди на розподіл земельної ділянки він не надавав, межі не узгоджував, жодного документу з цього приводу не підписував.

Земельна ділянка відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку поділена таким чином, що її межа співпадає із стіною сараю, який розташовано на спірній земельній ділянці, тобто повністю перекриває йому вихід до будинку і в такому разі він не може дістатися до свого будинку або вийти з нього на вулицю. Спірний державний акт порушує його права та інтереси щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.

Просив визнати недійсним рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області, за № 650-15-6 від 27.06.2012 року в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 0, 0183 га за адресою АДРЕСА_1, визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №498822, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №522120001023968; виключити запис з Книги записів державних актів на право власності на землю і на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №522120001023968, визначити порядок користування вказаною земельною ділянкою між ним та ОСОБА_1, як співвласниками зазначеного житлового будинку.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2013 року позов задоволено частково. Визнано недійсним рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області № 650-15-6 від 27.06.2012 року в частині передачі безкоштовно у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,0183 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1. Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ за № 498822, виданий ОСОБА_1 07.09.2012 року на вказану земельну ділянку площею 0,0183 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Встановлено між сторонами порядок користування спірною земельною ділянкою площею 0,037 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд відповідно до часток співвласників визначених договором про поділ житлового будинку, що є спільною частковою власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 22.04.2011 року по ? частці. Виділено у спільне користування земельну ділянку площею 48,0 кв. м, шириною 1,5 м в рівних долях кожному для проходу та підходу співвласників ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до належних їм будівель, споруд та земельних ділянок за вказаною адресою згідно із додатком № 2 висновку судової експертизи від 20.08.2013 року координатами Ж, Є, У, Т, С, Р, П, О, Ф, І, И та Ж. В іншій частині позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про залишення позову без задоволення, посилаючись на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з того, що спірним рішенням та виданим на його підставі державним актом на праві власності на земельну ділянку на ім"я відповідачки ОСОБА_1 порушено право позивача, як співвласника ідеальної частки житлового будинку на вільне володіння та користування належним йому майном. Факт невідповідності розробленої технічної документації вимогам земельного законодавства підтверджується висновком експерта, ставити під сумнів який суд не вбачає підстав.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Правилами ст. 88 ЗК України передбачено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно із договором, а у разі недосягнення згоди у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Відповідно до ч. 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Згідно із частиною третьою статті 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зі ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Частиною 2 статті 158 ЗК України визначено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Судом встановлено, що сторони по даній справі є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1 і кожному із них належить і по ? частині даного будинку.

22 квітня 2011 року сторони уклали нотаріально посвідчений договір про поділ житлового будинку, що є спільною частковою власністю, у відповідності до умов якого позивачу у власність передано приміщення: 1-1 веранда корисною площею 11,4 кв. м, 1-2 санвузол корисною площею 2,1 кв. м, 1-3 кімната житловою площею 7,2 кв. м, 1-4 кухня корисною площею 5,8 кв. м, 1-5 кімната житловою площею 4,5 кв. м, 1-6 кімната житловою площею 8,0 кв. м, 1-7 коридор корисною площею 7,4 кв. м, житловою площею 19,7 кв. м, загальною площею 46,4 кв. м та надвірні будівлі і споруди - сарай «Б», сарай-погріб «В», сарай «Д», ? частина колодязя «К», що складає ? частину зазначеного житлового будинку. А відповідачі ОСОБА_1 передано у власність приміщення: 2-1 кухня корисною площею 7,2 кв. м, 2-2 веранда корисною площею 9,4 кв. м, 2-3 кімната житловою площею 10,2 кв. м, 2-4 кімната житловою площею 7,6 кв. м, 2-5 санвузол корисною площею 2,6 кв. м, 2-І тамбур корисною площею 2,6 кв. м, житловою площею 17,8 кв. м, загальною площею 39,6 кв. м та надвірні будівлі і споруди - вбиральня «Е», огорожа «К», ? частина колодязя, що складає ? частину зазначеного житлового будинку.

Згідно пункту 7 даного договору за результатами поділу спільного майна право спільної часткової власності припиняється, жодних матеріальних претензій сторони одна до одної не мають.

Встановлено, що даний житловий будинок розташований на земельній ділянці площею 0,037 га, яка згідно із рішенням виконавчого комітету Пухівської сільської ради Броварського району Київської області від 30.08.1999 року передавалася у спільну власність по 0,0185 га позивачу ОСОБА_2 та його брату ОСОБА_3, після смерті якого ? частку будинку успадкувала його дружина - відповідача ОСОБА_1

На даний час суміжними землекористувачами вказаної земельної ділянки є ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Рішенням Пухівської сільської ради Броварського району Київської області від 11.02.2011 року № 110 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації по виготовленню державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,0185 га для обслуговування спадкового жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ОСОБА_1

Рішенням Пухівської сільської ради Броварського району Київської області від 27.06.2012 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 і передано ОСОБА_1 безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,0183 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1.

На підставі вищевказаного рішення № 650-15-6 від 27.06.2012 року ОСОБА_1 07.09.2012 року видано державний акт на земельну ділянку площею 0,0183 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за зазначеною адресою.

З дослідженої у судовому засіданні технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд в межах Пухівської сільської ради Броварського району Київської області судом встановлено, що спеціалістами ДП «Київський інститут землеустрою» складено план земельної ділянки АДРЕСА_1, площа якої становить 0,0382 га, та визначено схему її розподілу.

Одночасно із технічної документації вбачається, що ОСОБА_2, який є співвласником житлового будинку та відповідно суміжним землекористувачем не погоджував зовнішніх меж земельної ділянки, акту про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки не підписував, фактично у вказаному документі значиться підпис лише ОСОБА_1, представника сільської ради та представника землевпорядної організації, в той час коли згідно із абрисом зовнішніх меж користувачем по межі від точки А до точки Б є ОСОБА_2

Згідно висновку експерта судової земельно-технічної експертизи від 20.08.2013 року № С-13772 вбачається, що на час обстеження співвласники фактично користуються земельною ділянкою площею 0,0373 га або 373,0 кв. м. При складанні поділу земельної ділянки спеціалістами ДП «Київський інститут землеустрою», що займався виготовленням технічної документації для оформлення спірного державного акту, не було дотримано норм п. 3.25* абз. 3(9), де значено, що відстань від межі сусідньої ділянки до стіни будинку або

споруди має бути не менше 1,0 кв. м, а саме межа земельної ділянки, що надана ОСОБА_1 проходить на відстані менше ніж 1,0 кв. м від стіни сараю, що належить ОСОБА_2; межа земельної ділянки, що надана ОСОБА_1 проходить на відстані менше ніж 1,0 м від стіни приміщення 1-1 будинку, що належить ОСОБА_2

Запропонованою схемою розподілу порушено норми ст. 120 ч. 4 ЗК України згідно із з якою у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право власності на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди, а саме ОСОБА_1 пропонується земельна ділянка площею 0,0183 га; ОСОБА_2 пропонується земельна ділянка площею 0,0199 га, а має бути 0,0382 га х ? =0,0191 га або 191,0 кв. м земельної ділянки кожному. Щодо визначення варіантів порядку землекористування з двором спільного користування, враховуючи ідеальні долі співвласників та варіант поділу домоволодіння, то без влаштування двору спільного користування не можливий.

Судом встановлено, що при розгляді даної справи по суті сторонами фактично погоджено варіант користування земельною ділянкою, що запропонований експертом та викладений в додатку № 2 до висновку, оскільки іншого порядку користування без влаштування двору спільного користування та дотримання з цих підстав прав та інтересів сторін по даній справі, які є співвласниками житлового будинку не існує. Оцінюючи наведене, суд приходить до висновку про встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою, наведеного в додатку № 2 до висновку, який фактично погоджений сторонами та на думку суду, не порушує їх законних прав та інтересів як співвласників житлового будинку.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов вірного висновку про те, що спірним рішенням Пухівської сільської ради Броварського району Київської області № 650-15-6 від 27.06.2012 року та виданим на його підставі державним актом на право власності на земельну ділянку на ім"я відповідачки порушено право позивача як співвласника ідеальної частки житлового будинку на вільне володіння та користування належним йому майном. Факт невідповідності розробленої технічної документації вимогам земельного законодавства підтверджується висновком експерта, ставити під сумнів який суд не вбачає підстав.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді