Постанова № 36910567, 23.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 січня 2014 року № 826/20232/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовомТериторіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києвідо Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Транс"прозастосування заходів реагування

встановив:

Територіальне управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в порядку п. 5 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Транс", в якому просило прийняти рішення, яким застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес - Транс» заходи реагування у сфері державного нагляду, а саме:

- відсторонити від виконання професійних обов'язків водіїв, які не пройшли спеціального навчання з питань охорони праці (сорок дев'ять осіб згідно переліку, що додається);

- зупинити експлуатацію: свердлильний верстат без інв. № (1 одиниця), заточний верстат без інв. № (1 одиниця), драбини металеві без інв. № (4 одиниці), козелки без інв. № (2 одиниці), електродриль без інв. № (4 одиниці), кутошліфувальна машина без інв. № (2 одиниці), до усунення порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення робіт.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведеного планового заходу у відповідача, позивачем виявлено порушення відповідачем: п. 4.3. НПАОП 0.00-4.12-05, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 р. № 231X10511; п. 4.15 НПАОП 0.00-1.30-01. затвердженого наказом Мінпраці від 05.06.2001р. № 252; п.5.1.13 НПАОП 0.00-1.30-01. затвердженого наказом Мінпраці від 05.06.2001р. № 252; п. 7.1.2 НПАОП 0.00-1.30-01. затвердженого наказом Мінпраці від 05.06.2001р. № 252; п. 4.8. р. 8. НПАОП 0.00-1.61-12., затверджено наказом МНС України 09.07.2012р. № 964; п. 5.2.2 НПАОП 0.00-1.30-01., затвердженого наказом Мінпраці від 05.06.2001р. № 252, про що складено акт перевірки № 14/44-485 А від 11.12.2013 року. За таких обставин, керуючись вимогами ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які просив задовольнити.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2013 року відкрито скорочене провадження у справі, та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень або заяву про визнання позову.

Станом на 23.01.2014 року заперечень проти позову або заяви про визнання позовних вимог до суду не надходило, хоча Ухвала про відкриття скороченого провадження в адміністративній справі відповідачем отримана, у відповідності до статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, на підставі направлення на проведення перевірки № 14/508 від 21 листопада 2013 року, головним державним інспектором з охорони праці Державної інспекції нагляду у машинобудуванні, на транспорті Захаровим С.М. проведено планову перевірку ТОВ «ЕКСПРЕС-ТРАНС» щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час автоперевезень, про що складено Акт перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) від 11 грудня 2013 року №14/44-485 А.

Перевіркою виявлено що:

- водії підприємства (сорок дев'ять осіб) не пройшли спеціального навчання з питань охорони праці, що є порушенням п. 4.3. НПАОП 0.00-4.12-05, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 р. № 231X10511;

- свердлильний верстат без інв. № (1 одиниця) експлуатується несправним (шпиндель з патроном самостійно не піднімається у верхнє положення після відпускання штурвала), що є порушенням п. 4.15 НПАОП 0.00-1.30-01. затвердженого наказом Мінпраці від 05.06.2001р. № 252;

- заточний верстат без інв. № (1 одиниця) не обладнаний стаціонарним захисним екраном для очей, що є порушенням п.5.1.13 НПАОП 0.00-1.30-01. затвердженого наказом Мінпраці від 05.06.2001р. № 252;

- драбини металеві (4 одиниці) не мають інвентарного номера, дати проведення наступного випробування, що є порушенням п. 7.1.2 НПАОП 0.00-1.30-01. затвердженого наказом Мінпраці від 05.06.2001р. № 252;

- на козелках не вказані інв. № та їх допустиме навантаження (2 одиниці), що є порушенням п. 4.8. р. 8. НПАОП 0.00-1.61-12., затверджено наказом МНС України 09.07.2012р. № 964;

- не зазначені інвентарні номери на корпусах ручного електрифікованого інструменту (електродрилі - 4 одиниці, кутошліфувальні машини - 2 одиниці) та дати проведення наступної перевірки, що є порушенням п. 5.2.2 НПАОП 0.00-1.30-01., затвердженого наказом Мінпраці від 05.06.2001р. № 252.

Вказані порушення відображені в Акті від 11 грудня 2013 року № 14/44-485 А, підписаним представниками відповідача (директором) без зауважень.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позовних вимог, суд виходив з такого.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України від 5 квітня 2007 року №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (Закон №877-V) визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону №877-V виключно законами встановлюються:

органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Відповідно до Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №408/2011 Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра надзвичайних ситуацій України. Держгірпромнагляд України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, охорони надр та державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Держгірпромнагляд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства надзвичайних ситуацій України (МНС України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра, а також цим Положенням.

Частиною 5 статті 4 Закону №877-V встановлено, що повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обгрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обгрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Відповідно до ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних справ щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням, застосовується скорочене провадження.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та у строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обгрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Водночас, суд зауважує, що відповідно до ст. 39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Крім того, відповідно до п. 2.27 Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України та уніфікованої форми Акта перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта), затвердженого наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій України від 11.08.2011 р. №826 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 р. за №1531/20269, заборона виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва здійснюються на підставі відповідного акта перевірки розпорядженням, форма якого наведена в додатку 5 до цього Положення.

У разі якщо перевірка суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта) проводиться посадовою особою Держгірпромнагляду України самостійно, заборона виконання робіт чи виробництва, обмеження виробництва суб'єкта господарювання в цілому або на виробничому об'єкті здійснюється шляхом надання суб'єкту господарювання відповідного розпорядження за підписом посадової особи Держгірпромнагляду України, яка здійснювала перевірку.

Заборона виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва в цілому суб'єкта господарювання за результатами перевірки, яка проводиться спеціально створеною комісією, а також заборона під час такої перевірки виконання робіт або виробництва, обмеження виробництва на виробничому об'єкті суб'єкта господарювання, яка тягне за собою зупинення (призупинення) робіт у цілому підприємства, здійснюється шляхом надання суб'єкту господарювання розпорядження за підписом заступника Голови Держгірпромнагляду України або начальника (заступника начальника) територіального органу Держгірпромнагляду України.

У разі якщо виявлені порушення несуть безпосередню загрозу життю працівників, що потребує негайного зупинення робіт або виробництва чи їх обмеження, керівник (заступник керівника) або уповноважена особа суб'єкта господарювання на вимогу і в присутності посадової особи Держгірпромнагляду України повинен негайно припинити або обмежити ці роботи (виробництво).

При цьому в акті перевірки зазначається відповідний запис та проставляється фактичний час зупинення або обмеження робіт (виробництва).

У разі відмови суб'єкта господарювання від вжиття негайних заходів щодо зупинення робіт (виробництва) або їх обмеження на вимогу посадової особи Держгірпромнагляду України в акті перевірки зазначається відповідний запис (п. 2.30).

В контексті з вищевикладеним, слід зазначити, що п. 5 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, на підставі якого звертається позивач з даним адміністративним позовом передбачає застосування скороченого провадження в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач, звертаючись до суду на підставі вказаної вище норми Кодексу адміністративного судочинства України не зазначив, якою саме правовою нормою законодавства України закріплено виключне право суду на застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді відсторонення від виконання професійних обов'язків водіїв, які не пройшли спеціального навчання з питань охорони праці та у вигляді зупинки експлуатації: свердлильний верстат без інв. № (1 одиниця), заточний верстат без інв. № (1 одиниця), драбини металеві без інв. № (4 одиниці), козелки без інв. № (2 одиниці), електродриль без інв. № (4 одиниці), кутошліфувальна машина без інв. № (2 одиниці), до усунення порушень та отримання у встановленому порядку рішення на відновлення робіт.

Як слідує з наведених вище норм Закону України «Про охорону праці» та Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України та уніфікованої форми Акта перевірки суб'єкта господарювання (виробничого об'єкта), такий обмежувальний захід, як відсторонення від виконання професійних обов'язків водіїв та зупинка експлуатації певних станків, електроприборів (тощо) може бути вжитий посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Крім того, суд зауважує, що пункт 5 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України доповнений Законом України від 02.10.2012 р. №5404-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту України" та вступив в силу разом з набуттям чинності Кодексу цивільного захисту України.

В свою чергу, нормами Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей (п.12 ч. 1 ст. 67).

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 68).

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до виконання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та найму що в них перебувають (ч. 1 ст. 70).

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг, здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70).

Отже, за наведених обставин, звернення позивача до суду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України є необгрунтованим, з огляду на що суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Також, враховуючи те, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття провадження в адміністративній справі від 30.12.2013 року позивачу, Територіальному управлінню Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві відстрочено сплату судового збору до вирішення справи по суті, суд зобов'язує позивача сплатити судовий збір.

Керуючись статтями 94, 158 - 163, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні позовних вимог Територіального управління Держгірпромнагляду у Київській області та місті Києві відмовити повністю.

Зобов'язати Територіальне управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та м. Києві сплатити судовий збір у розмірі 68,82 грн. (шістдесят вісім грн. вісімдесят дві коп.) на реквізити для зарахування судового збору - Код банку 820019, Код за ЄДРПОУ 38004897, Одержувач УДК у Печерському районі м. Києва, р/р 31218206784007, код класифікації доходів бюджету 22030001. Призначення платежу: за розгляд адміністративної справи в Окружному адміністративному суді міста Києва (в призначенні платежу вказати сторони та предмет позову).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку, встановленому ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Шейко Т.І.