Постанова № 36910556, 27.01.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 січня 2014 року № 813/7270/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лейко-Журомської М.В.,

секретар судового засідання Сільник Н.Є.,

за участю представника позивача Ларіонова Р.О., представника відповідача Задорожного І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт» до Золочівської ОДПІ (Перемишлянське відділення) ГУ Міндоходів Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пласт» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Золочівської ОДПІ (Перемишлянське відділення) ГУ Міндоходів Львівської області та відповідно до поданих уточнень просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 28 серпня 2013 року № 0000172200 та № 0000182200. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що факт реальної поставки товарів та виконаних робіт підтверджується належно оформленими первинними документами, які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій. Проведені між позивачем та його контрагентами господарські операції мають реальний характер, що підтверджується усіма первинними документами оформленими відповідно до вимог чинного законодавства. Податкові накладні, які засвідчують факт передачі товару та виконання робіт, належно оформлені, що дає позивачу право на віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, а також на формування валових витрат підприємства. Вказано, що твердження відповідача про те, що господарські операції ТзОВ «Пласт» з ТзОВ «БК АТР Груп», ТзОВ «Ейс контракшн менеджмент», ТзОВ «АРС Трейд» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року не підтверджуються і здійснені без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків - суперечать чинному законодавству. Відповідач, маючи в розпорядженні первинні документи, безпідставно прийшов до висновку про нікчемність господарських операцій на підставі лише актів перевірок контрагентів позивача, що суперечить принципу персональної відповідальності платника. Вважав, що висновки перевірки не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, не відповідають фактичним обставинам, документам бухгалтерського та податкового обліку Товариства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, подав письмові заперечення на позовну заяву.

Представник відповідача в судовому засіданні подані заперечення підтримав. Зазначив, що перевіркою встановлено відсутність фактичного придбання позивачем у його контрагентів товарно-матеріальних цінностей, робіт, послуг. Вказав, що у всіх контрагентів позивача - ТзОВ «БК АТР Груп», ТзОВ «Ейс контракшн менеджмент», ТзОВ «АРС Трейд» відсутні власні виробничі потужності та трудові ресурси, що виключає можливість виконання ними своїх зобов'язань відповідно до укладених договорів. Тому документи, якими позивач обґрунтовує свою правову позицію не можуть підтверджувати фактичність господарських операцій (придбаних товарів, робіт, послуг). Вважав позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Золочівською ОДПІ (Перемишлянське відділення) ГУ Міндоходів Львівської області проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Пласт» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТзОВ «Будівельна Компанія АРТ Груп», ТзОВ «Ейс контракшн менеджмент», ТзОВ «АРС Трейд» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року.

За результатами перевірки встановлено порушення ТзОВ «Пласт» п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п.186.1 ст. 186, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті завищення податкового кредиту з ПДВ встановлено заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 65 000,00 грн. (за грудень 2011 року); п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.14.127, пп.14.1.228 п.14.1 ст.14, п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.149.1 ст.149, п. 152.1 ст. 152 ПК України, в результаті завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, занижено податок на прибуток всього на суму 272 338,34 грн., в т.ч. за І кв. 2011 року в сумі 192 708,33 грн., за ІV кв. 2011 року на суму 75626,88 грн., за 2012 рік 3 202,50 грн., за І кв. 2013 року на суму 800,63 грн., що відображено в акті перевірки від 13.08.2013 року № 4/23-2081139.

На підставі встановлених порушень податковим органом 28.08.2013 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0000172200 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 97 500,00 грн. (за основним платежем 65 000,00 грн., за штрафними санкціями - 32 500,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0000182200 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 321 316,04 грн. (за основним платежем - 271 537,71 грн., за штрафними санкціями - 49 778,33 грн.).

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи між ТзОВ «Пласт» та ТзОВ «Будівельна Компанія АРТ Груп», ТзОВ «Ейс контракшн менеджмент», ТзОВ «АРС Трейд» за період з 01.01.2010 року по 31.03.2013 року здійснювалися господарські операції.

04.01.2011 року між ТзОВ «АРС Трейд» (орендодавець) та ТзОВ «Пласт» (орендар) укладено договір № 40 відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду риштування в комплекті згідно з ТВ 1 369,73 м. кв. терміном на 87 днів загальною вартістю оренди майна 715 000,00 грн. Передача майна в оренду здійснюється відповідними уповноваженими представниками сторін за актом приймання-передачі. Строк дії договору до 31 березня 2011 року.

Відповідно до акту приймання-передачі майна за січень 2011 року, на виконання умов договору № 40, орендар прийняв, а орендодавець передав майно - риштування в комплекті згідно з ТВ.

Відповідно до акту приймання-передачі майна за березень 2011 року, на виконання умов договору № 40, орендар передав, а орендодавець прийняв майно - риштування в комплекті згідно з ТВ.

За наслідками виконання договору оренди ТзОВ «АРС Трейд» виписано податкову накладну № 61 від 31.03.2011 року на загальну суму 715 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 119 166,67 грн.).

Суму ПДВ за вказаною податковою накладною включено ТзОВ «Пласт» до податкового кредиту за березень 2011 року.

З матеріалів справи встановлено, що вказане риштування було використано позивачем при виконанні будівельних робіт по реконструкції Буського РЦЗ, де підрядником виступало ТзОВ «Пласт» відповідно до Договору № 40а від 08.02.2011 року та під час виконання будівельних робіт капітального ремонту фасаду харчоблоку Созанського психоневрологічного інтернату, де підрядником виступало ТзОВ «Пласт» відповідно до Договору № 29. Так, позивачем до матеріалів справи долучено акти приймання будівельних робіт та подорожні листи, які свідчать про перевезення риштування на будівельні об'єкти та його використання, в переліку робіт і витрат актів приймання робіт передбачені роботи з установлення та розбирання риштувань.

Окрім того, на підставі видаткових накладних № 28/02-01, № 28/02-2, №28/02-03 від 28.02.2011 року ТзОВ «Пласт» отримано від ТзОВ «БК АТР Груп» товар, а саме: будівельні матеріали в асортименті (блоки бетонні, цвяхи, перемички, панелі перекриття, тощо). Оплату за вказаний товар здійснено товариством у безготівковій формі, згідно з платіжними дорученнями. На вказаний товар ТзОВ «БК АТР Груп» видано податкові накладні від 28.02.2011 року № 45, № 46, № 47 на загальну суму 209 999,99 грн. Сума ПДВ по вказаних податкових накладних відображена Товариством у податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року.

З матеріалів справи встановлено, що вказані будівельні матеріали використано при виконанні будівельних робіт по будівництву міського центру зайнятості в м. Новий Розділ Львівської області. До матеріалів справи позивачем долучено акт приймання виконаних будівельних робіт, у переліку найменування робіт і витрат якого вказано використання блоків бетонних для стін підвалів марки ФБС, перемички, панелі перекриття, тощо. Також позивачем долучено подорожні листи, які свідчать про перевезення будівельних матеріалів на будівельні об'єкти.

Окрім того, між ТзОВ «Ейс контракшн менеджмент» (орендодавець) та ТзОВ «Пласт» (орендар) 29.08.2011 року укладено договір оренди майна № 46, на виконання умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду риштування, на строк оренди 125 днів. При прийманні-передачі майна сторонами 29.08.2011 року складено акт. Відповідно до акту приймання-передачі майна від 31.12.2011 року, на виконання умов договору № 46 , орендар передав, а орендодавець прийняв риштування.

З матеріалів справи встановлено, що риштування було використане позивачем при виконанні будівельних робіт з будівництва міського центру зайнятості в м. Новий Розділ Львівської області, де підрядником виступило ТзОВ «Пласт». Позивачем до матеріалів справи долучено акти приймання будівельних робіт та подорожні листи, які свідчать про перевезення риштування на будівельний об'єкт та використання його на цьому об'єкті, в переліку робіт і витрат актів приймання робіт передбачені роботи з установлення та розбирання риштувань.

Між ТзОВ «Пласт» та ТзОВ «Ейс контракшн менеджмент» укладено договір на виконання будівельних робіт. Відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року по проведенню капітального ремонту приміщень по вул. Борщівська, 47 м. Перемишляни, які відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно є власністю ТзОВ «Пласт». З долучених до матеріалів справи актів виконаних робіт № 1, від 08.09.2011 року, №2 від 14.09.2011 року, №3 від 23.09.2011 року вбачається проведення робіт по ремонту на суму 366 000,00 грн.

Також за період з 29.08.2011 року по 31.12.2011 року ТзОВ «Ейс контракшн менеджмент» надавало в оренду позивачу риштування, яке в подальшому використовувалось ТзОВ «Пласт» у господарській діяльності, про що свідчать акти приймання в оренду риштування та його повернення від 29.08.2011 року та від 31.12.2011 року. З акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року № 1 вбачається використання вказаного риштування при виконанні робіт по договору підряду № 219 від 30.11.2010 року у міському центрі зайнятості в м. Новий розділ Львівської області. Відповідно до долучених подорожніх листів, риштування транспортувалося у м. Новий Розділ Львівської області працівником ТзОВ «Пласт».

При перевірці відповідачем використано акт № 1707/22.8/37241554 від 17.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Будівельна компанія АТР груп» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2010 року по 31.03.2013 року» яким встановлено відсутність у Товариства об'єкта оподаткування. Тому податковим органом зроблено висновок що ТзОВ «Будівельна компанія АТР груп» фактично не займалась фінансово-господарською діяльністю, а проводила транзитні операції, пов'язані з отриманням (наданням) податкової вигоди третім особам з метою штучного формування валових витрат з податку на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Також відповідачем використано акт перевірки №1699/22.8/36757122 від 17.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «Ейс контракшн менеджмент» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2011 року по 31.03.2013 року», яким встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого, транспортного та торгівельного обладнання, сировини та матеріалів для здійснення основного виду діяльності, а також відсутність об'єктів оподаткування з придбання та продажу товарів (послуг) у перевірений період.

Крім того відповідачем взято до уваги акт № 1700/22.8/37451200 від 17.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТзОВ «АРС Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року», яким встановлено відсутність інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного транспорту та устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, відсутність трудових ресурсів, виробничого транспортного та торгівельного обладнання, сировини та матеріалів для здійснення основного виду діяльності.

В акті перевірки ТзОВ «Пласт» зазначено, що з метою здійснення господарських операцій на отримання ТзОВ «Пласт» будівельних матеріалів, майна в оренду від ТзОВ «БК АТР Груп», ТзОВ «Ейс контракшн менеджмент», ТзОВ «АРС Трейд» для цілей визначення правомірності формування витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування встановлено відсутність фактичного транспортування майна у значних обсягах, які потребують залучення до даного процесу транспортних засобів або перевізників

Враховуючи викладене податковий орган прийшов до висновку про заниження Товариством суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на суму 65 000,00 грн. та заниження податку на прибуток всього на суму 272 338,34 грн.

Проте з такими висновками контролюючого органу суд не погоджується виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон України №283/97-ВР), валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України №283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України №283/97-ВР визначено що не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Податковий кредит відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України є дата здійснення першої з наступних подій: а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

За змістом наведених правових норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2 стаття 9 цього Закону).

Разом з тим, у листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008 року №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пункт 201.6 статті 201 ПК України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пункт 198.6 стаття 198 ПК України).

З акту перевірки від 13.08.2013 року № 4/23-2081139 вбачається, що контролюючий орган прийшов до висновку про непідтвердження позивачем господарських операцій з ТзОВ «БК АТР Груп», ТзОВ «Ейс контракшн менеджмент», ТзОВ «АРС Трейд» на підставі актів перевірок його контрагентів, та висновків якими встановлено безтоварність господарських операцій.

На підтвердження реальності господарських операцій в матеріалах справи містяться первинні документи, які складені між позивачем та його контрагентами. Надані документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять всі необхідні відомості та реквізити для належного підтвердження виконання зобов'язань. Жодних зауважень до оформлення вказаних документів у працівників органів ДПІ не виникло.

Внаслідок проведення даних операцій позивач, як платник податків, мав намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, не прагнув отримати вигоду виключно чи переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість (безпідставного формування податкового кредиту).

У свою чергу, відповідачем не доведено неотримання позивачем товару, робіт та послуг, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагентів позивача на здійснення господарської операції, та актах про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів.

Суд зазначає, що зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби, в той час, як функція податкового органу щодо контролю за дотриманням податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, реалізується останніми шляхом проведення перевірок у випадках та в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Таким чином, за своєю правовою природою акт про неможливість проведення зустрічної звірки не є актом перевірки контролюючого органу та не може містити в собі аналізу господарських операцій платника податків та висновків про нікчемність укладених ним договорів.

Висновок про безтоварність господарської операції, як і висновок про наявність протиправної мети при вчиненні правочину, може ґрунтуватись на належних та допустимих доказах і не може ґрунтуватись на припущеннях.

Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його постачальниками не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами справи, встановленими судом під час розгляду справи.

Використання податковим органом акту перевірки, проведеної щодо іншого платника податків, як належного та допустимого доказу є необґрунтованим.

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у періоді, що перевірявся були надані податкові накладні, які не мали будь-яких недоліків та порядок заповнення яких відповідав встановленому чинним законодавством.

Аналіз норм Закону ПК України дає підстави зробити висновок, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Наведене узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Вказана правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 31 січня 2011 року, справа № 21-47а10.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України, а згідно з частиною 2 цієї ж статті, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Проте відповідачем конкретних доказів, на підставі яких можна дійти висновку про порушення платником податків норм податкового законодавства, суду надано не було.

Згідно зі статтею 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення.

Сукупність вищенаведених встановлених обставин справи дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт» 495,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Золочівської ОДПІ (Перемишлянське відділення) ГУ Міндоходів Львівської області від 28 серпня 2013 року№ 0000172200 та № 0000182200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пласт» 495,00 грн. (чотириста дев'яносто п'ять гривень) судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 30 січня 2014 року.

Суддя М.В. Лейко-Журомська