Постанова № 36910403, 20.01.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 січня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/9984/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Шембелян В.С.,

при секретарі - Козловській А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області до Державного підприємства "Луганськвугілля" про стягнення незаконно виплаченої пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2013 року позивач УПФУ у Полтавському районі Полтавської області звернулось до суду з позовом до відповідача ДП «Луганськвугілля» про стягнення незаконно виплаченої пенсії.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що на обліку у позивача перебуває пенсіонер ОСОБА_3, якому 20.12.2004 року було проведено перерахунок пенсії. Для перерахунку було взято дані про заробіток із довідки про заробіток для обчислення пенсії №4746 від 02.11.2004 року, що була видана ВП «Шахта «Верогелівська» ДП «Луганськвугілля». УПФУ в м.Стаханові Луганської області 03.04.2013 року було проведено перевірку вищезгаданої довідки про заробіток. Внаслідок перевірки була виявлена розбіжність сум заробітної плати, дані про які зберігаються в архіві, з раніше виданою довідкою. Внаслідок виявлених порушень замість невірної довідки ВП «Шахта «Вергелівська» ДП «Луганськвугілля» була видана інша довідка №249 від 29.04.2013 із зазначеними в ній вірними розрахунками по зарплаті і надано додаток до довідки про зарплату із підтвердженням вірності вказаних сум зарплати. Внаслідок надання першої довідки з невірними даними про заробіток особи виникла переплата пенсії ОСОБА_3 за період з 01.01.2004 по 30.06.2013. Згідно листа Управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області від 25.07.2013 №920/04-01-70/19 сума зайво сплачених коштів становить 5057,67 грн. В даному випадку переплата виникла не через зловживання з боку пенсіонера, а через надання ВП «Шахта» «Вергелівська» ДП «Луганськвугілля» як органом, уповноваженим на здійснення відповідних дій, недостовірних даних. Отже дана переплата підлягає відшкодуванню Пенсійному фонду України саме юридичною особою, а не пенсіонером. Просить суд стягнути з ДП «Луганськвугілля» зайво сплачені кошти на виплату пенсії ОСОБА_3 в сумі 5057,67 грн. Представник позивача у судове засідання не з`явився, через відділ діловодства та обліку звернень громадян надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника та в якій підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, через відділ діловодства та обліку звернень громадян надав суду клопотання про розгляд справи без участі представника, просив суд у задоволенні позову відмовити, в запереченні на адміністративний позов зазначив, що ВП «Шахта Вергелівська» створений 07.04.2003 на підставі наказу № 3 ДП «Луганськвугілля», не є юридичною особою, діє на підставі «Положення про відокремлений підрозділ «Шахта Вергелівська» ДП «Луганськвугілля». Різниця між довідками № 249 від 29.04.2013 та №4746 від 02.11.2004 на ОСОБА_3 викликана у звязку з помилкою в довідці про заробітну плату № 249 від 29.04.2013 при визначенні зарплати за жовтень 1961 року (не додана сума 142,38 руб. За кодом 38). Це суперечить п.1 Ст.66 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»: «До заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до ЗУ «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування…», непридатністю для читання під впливом часу корінця розшифровки заробітної плати за жовтень 1969 року, про що зазначено в акті перевірки УПФУ м.Стаханова від 21.04.2013р., різницею в процесі округлення заробітку за грудень 1959 року. А також позивачем пропущений шестимісячний строк звернення, встановлений КАС України. Про довідку № 249 від 29.04.2013 позивач дізнався 08.05.2013 року, а до суду звернувся 18.11.2013 року. Просить відмовити позивачу у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 КАС України суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Статтею 7 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що загальнообов"язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами відповідальності суб"єктів системи загальнообов"язкового державного пенсійного страхування за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов"язків.

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

За змістом ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Судом встановлено, що позивач Управління Пенсійного фонду України у Полтавському районі Полтавської області є органом виконавчої влади, тобто виступає саме як суб'єкт владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

Таким чином органи Пенсійного фону України мають повноваження на подання позовів про стягнення сум надмірно виплаченої пенсії, відповідно до положень ст. 17 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до п. 15 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно зі ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обгрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

У ст. 1166 Цивільного кодексу України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення.

Так, для настання відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка заподіювача шкоди; 3) причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; 4) вина.

Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Судом встановлено, що на обліку у позивача перебуває пенсіонер ОСОБА_3, який отримує пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». При призначенні йому пенсії відповідачем була видана йому довідка від 02.11.2004 року № 4746 про заробітну плату у відповідача за період роботи з 1957 року по 1961 роки. На підставі цієї довідки було перераховано розмір пенсії та у подальшому цей розмір коригувався у встановленому порядку. Управління Пенсійного фонду України в м.Стаханові Луганської області 03.04.2013 року було проведено перевірку вищезгаданої довідки про заробіток. Внаслідок перевірки була виявлена розбіжність сум заробітної плати, дані про які зберігаються в архіві, з раніше виданою довідкою. У зв'язку з чим відповідачем було видано нову довідку № 249 від 29 квітня 2013 року з внесенням вірних відомостей про суми заробітку за 1957-1961 роки, на підставі якої пенсіонеру було перераховано розмір пенсії, внаслідок чого було виявлено переплату йому пенсії за період з 1 квітня 2004року по 30 червня 2013 року у сумі 5057,67 грн.

Вказані обставини підтверджуються довідкою №4746 (а.с.8), розпорядженням № 116525 (а.с.7), довідкою №249 (а.с.10), розпорядженням №150213 (а.с.9), актом перевірки заробітної плати від 03.04.2013 року (а.с.12), листом управління з координації та контролю за виплатою пенсій від 25.07.2013 року №920/04-01-70/19 (а.с.15).

Таким чином, суд вважає, що оскільки відповідачем було видано довідку №4746 з недостовірними відомостями щодо розміру заробітної плати пенсіонера, на підставі якої було перераховано пенсію та визначено її у завищеному розмірі, у чому вини самого пенсіонера немає, то відповідальність за переплату пенсії має нести саме страхувальник, яким є відповідач по справі.

Розрахунок переплати пенсії ОСОБА_3, зроблений позивачем виходячи з довідки від 29.04.2013 року № 249, виданої відповідачем, не спростовано. Розрахунок за цією довідкою не оскаржений, пенсія ОСОБА_3 у теперішній час розрахована та виплачується саме за вказаною довідкою, а тому суд не убачає підстав для прийняття до уваги інших доводів, на які посилається відповідач.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем доведено обґрунтованість його вимог, а тому позов підлягає задоволенню.

Доводи відповідача стосовно того, що позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду на увагу не заслуговує, оскільки з огляду на ті обставини, що позивач є субєктом владних повноважень іншого регіону, відповідач не перебуває на обліку у позивача, тому суд не вважає істотним порушення позивачем строку позовної давності на 10 днів (08.05.13. позивач дізнався про довідку, а до суду звернувся 18.11.13.), оскільки допускає, що для складання матеріалів позовної заяви та прийняття рішення щодо його направлення до Луганського окружного адміністративного суду могло бути витрачено значний час.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне поновити пропущений позивачем строк для звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови, повний текст постанови складено та підписано протягом п'яти днів, з дня закінчення розгляду справи.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Поновити Управлінню Пенсійного фонду України в Полтавському районі строк звернення до суду.

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області до Державного підприємства «Луганськвугілля» про стягнення незаконно виплаченої пенсії у сумі 5057,67 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля» на користь Управління Пенсійного фонду України в Полтавському районі Полтавської області (р/р № 25601301295 в ОПЕРВ "Ощадбанку", МФО 331467, код ЄДРПОУ управління 22532772) суму надмірно сплаченої пенсії в розмірі 5057 (п'ять тисяч п'ятдесят сім) гривень 67 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено та підписано 24 січня 2014 року.

Суддя В.С. Шембелян