Рішення № 36910389, 30.01.2014, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/2430/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/452/14

Головуючий у 1-й інстанції Коновод О. В.

Доповідач Кривчун Т. О.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Карнауха П.М., Пилипчук Л.І.,

при секретарі - Філоненко О.В.

за участю: відповідача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2013 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі-ПАТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2013 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код платника податків: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», м. Полтава, вул. Шведська, 2, р/р 29092829003111, ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, заборгованість по договору № б/н від 25.03.2008 року у сумі 16760,46 грн.

Вирішено питання стягнення судового збору.

Із вказаним рішенням не погодився відповідач, який в апеляційній скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що у судовому засіданні надавав копію виписки по рахунку кредиту та прохав витребувати у позивача виписку по рахунку з кредитної справи, що необхідно було для подачі клопотання про застосування строку позовної давності, оскільки з наданого Розрахунку заборгованості не зрозуміло, коли та в яких обсягах проводилися виплати за кредитним договором.

Зазначає, що подавав до канцелярії суду заяву про невизнання позову, а оскільки суд розглянув справу за його відсутності, він не мав можливості подати докази для обґрунтування заперечення позову.

У судовому засіданні відповідач доводи апеляційної скарги підтримав та прохав її задовольнити, пояснивши, що у судовому засіданні при розгляді справи у місцевому суді звертався із клопотанням про застосування строків позовної давності та з цих же підстав написав заяву про невизнання позову.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши пояснення відповідача, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

У відповідності до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд,виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень,підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом першої інстанції установлено, що 25.03.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено Договір №б/н, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с.8-12).

Відповідач підписом у Заяві підтвердив свою згоду на те, що підписана Заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (а.с.8 на звороті).

Внаслідок неналежного виконання умов договору за ОСОБА_1 станом на 14.11.2013 року утворилася заборгованість у розмірі 18087,46грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 2060,32грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 8179,64грн., 6510,00грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 500,00грн. штрафу (фіксована частина) та 837,50грн. штрафу (процентна складова), що підтверджується відповідним розрахунком, рухом коштів по рахунку, випискою по особовому рахунку (а.с.4-7, 25-35).

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, місцевий суд виходив із позиції сторін, зокрема з того, що відповідач ОСОБА_1 визнав позовні вимоги Банку.

Однак колегія суддів не може погодитися з таким висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 629 ЦК України,договір є обов'язковим до його виконання.

Згідно вимог чинного законодавства України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов'язанні строк (термін) його виконання (ст.ст.526,527,530 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання, згідно положень статті 625 ЦК України.

Статтею 525 ЦК України встановлено заборону односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та законодавства.

У відповідності до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін)його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання,строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно п.9.12 Умов та Правил надання банківських послуг, які є невід'ємною частиною кредитного договору, останній укладений на дванадцять місяців і якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на такий же строк.

В Умовах відсутні обмеження щодо кількості разів пролонгації договору, а з урахуванням того, що жодна із сторін з моменту підписання договору не заявляла про намір припинити дію договору, даний договір щорічно пролонговувався та діє до даного часу.

За приписом ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За пунктами 6.5, 6.9, 8.6. Умов та Правил надання банківських послуг, Клієнт зобов'язується погашати заборгованість за кредитом та відсоткам за користування ним, перевитратами платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених договором.

В разі виникнення заборгованості Держатель по Картрахунку зобов'язаний погасити заборгованість протягом 30 днів з моменту її виникнення.

За порушення строків платежу за будь-яким грошовим зобов'язанням згідно кредитного договору більше ніж на 120 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500,00 грн. та 5% від суми позову.

Згідно п.5.2. Умов та Правил надання банківських послуг, у випадках порушення Держателем умов даного Договору Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому чи у визначеній Банком частині.

Поряд із встановленням порядку пролонгації строку дії договору (п.9.12. розділ 9 Умов і Правил надання банківських послуг) сторони встановили порядок і строки виконання боржником зобов'язань (внесення щомісячних мінімальних обов'язкових платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору (п.6.5., 8.6.Умов і Правил надання банківських послуг та п.5.3. Правил користування платіжною картою ).

Як установлено місцевим судом та вбачається з наданого Банком Розрахунку, останній платіж ОСОБА_1 здійснив 01.10.2008 року, після чого припинив внесення коштів на картковий рахунок (а.с.26 на звороті).

Таким чином, момент виникнення заборгованості слід рахувати з 01.11.2008 року.

Із позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитом позивач звернувся до суду 05.12.2013року.

Як убачається з матеріалів справи, сторони, в тому числі відповідач, під час розгляду справи були відсутні. Зі змісту поданої відповідачем заяви вбачається, що ОСОБА_1 позовні вимоги не визнає, а тому висновок суду в цій частині не відповідає обставинам справи, відтак, доводи апеляційної скарги є слушними (а.с.36).

Як зазначено вище, у суді апеляційної інстанції відповідач пояснив, що заперечував позовні вимоги з підстав пропуску строку позовної давності, про що підтвердив також у судовому засіданні та наполягав на застосуванні строку позовної давності.

Перевіряючи обґрунтованість заяви відповідача про застосування строків позовної давності колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

По справі відсутні докази щодо існування погодженої сторонами іншої тривалості строку позовної давності відповідно до ст.259 ЦК України.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, ч.2 ст.258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня,коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст.ст.252-255 ЦК України.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

Згідно з п.п.5.3, 5.4 розділу ІІ Правил користування платіжною картою та Умов і Правил надання банківських послуг позичальник зобов'язаний здійснювати повернення кредиту частками (щомісячними платежами) в розмірі та в строки, встановлені в Пам'ятці клієнта (щомісячна сплата кредитного ліміту, процентів за попередній місяць, комісії), а також встановлено відповідальність за порушення внесення щомісячних платежів.

Оскільки Заявою позичальника та Умовами і Правилами встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами і встановлюють відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Враховуючи конкретні обставини по даній справі, доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі та виходячи з пояснень, наданих ним у в апеляційному суді, колегія суддів приходить до висновку про можливість застосувати до даних правовідносин строк позовної давності.

Приймаючи до уваги те, що дія кредитного договору на час подачі позовної заяви не закінчилася, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором в межах строку позовної давності, тобто з 05.12.2010р. по 05.12.2013р.

Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2060,32грн. заборгованості за кредитом, 5095,40 грн. - заборгованості по процентах, 3675,00 грн. заборгованості по комісії, а всього - 10830,72 грн.

Окрім того, у відповідності до п.8.6 Умов та Правил надання банківських послуг у зв'язку з порушенням умов договору відповідач повинен сплатити 500,00грн. штрафу (фіксована частина) та 357,79 грн. штрафу (процентна складова).

Отже, всього з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 11687,72грн. заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені на 64,6 %, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 148,19 грн. судових витрат, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, як це передбачено статтею 88 ЦПК України.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.307, п. п. 3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд вправі скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,307, п.п.3,4 ст.309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», - задовольнити частково.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 23 грудня 2013 року, - скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає у АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк"Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, МФО №305299, рахунок № 29092829003111) заборгованість за кредитним договором №б/н від 25.03.2008 року, що складається з 2060,32 грн. заборгованості по кредиту, 5095,40 грн. - заборгованості по процентах, 3675,00 грн. заборгованості по комісії, 500,00грн. штрафу (фіксована частина), 357,79грн. штрафу (процентна складова), а всього стягнути 11687,72грн. (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят сім гривень 72коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає у АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) 148,19 (сто сорок вісім гривень 19коп.) судового збору на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"(49094, м. Дніпропетровськ,вул. Набережна Перемоги, 50, на рахунок № 64993919400001 (для відшкодування судових витрат).

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Т.О. Кривчун

СУДДІ: /підпис/ П.М. Карнаух /підпис/ Л.І. Пилипчук

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області: Т.О. Кривчун