Ухвала суду № 36910131, 30.01.2014, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 2-6024/11 Головуючий у 1 інстанції: Філюк Т.М. Провадження № 22-ц/773/162/14 Категорія: 27 Доповідач: Федонюк С. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2014 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Федонюк С. Ю.,

суддів - Грушицького А.І., Свистун О.В.,

при секретарі Мельничук Т.Ю.,

з участю представника позивача Нестерука Р.В.,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2011 року позов в даній справі задоволено.

Ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11245012000 від 02 листопада 2007 року в сумі 1 649 546грн. 13 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи, а всього 1820 грн., по 910 грн. з кожного.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просив вказане рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в позові до ОСОБА_4, зменшити суму заборгованості, що підлягає стягненню, в зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Ст. ст. 1050, 1054 цього Кодексу, передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів від суми позики згідно з умовами договору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_3 не виконав зобов'язання за кредитним договором, і як наслідок, станом на 28 березня 2011 року виникла заборгованість, яку суд солідарно стягнув з відповідачів.

Судом першої інстанції встановлено і це відповідає обставинам справи, що 02.11.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11245012000, відповідно до умов якого банк надав, а позичальник прийняв та зобов'язався повернути банку кредит в сумі 165 000 доларів США. Відповідно до п.1.3.1. умов даного договору встановлено процентну ставку у розмірі 12, 40 % річних.

В результаті неналежного виконання ОСОБА_3 умов кредитного договору в нього станом на 17.06.2009 року виникла заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 1 265 355 грн. 96 коп., з яких сума простроченого основного боргу - 1 221 931 грн. 26 коп., прострочені проценти - 42325, 40 грн., пеня за порушення термінів повернення кредиту - 228, 18 грн., пеня за порушення термінів сплати процентів - 871, 12 грн.

Як вбачається з клопотання про збільшення позовних вимог та доданого розрахунку, станом на 28.03.2011 року заборгованість за договором становила 1 649 546 грн. 13 коп., що складається з простроченого основного боргу - 1277895грн.38 коп., прострочених процентів - 326796, грн. 69 коп., пені за порушення термінів повернення кредиту - 5295, 31 грн., пені за порушення термінів сплати процентів - 39558 грн. 75 коп.

Відповідно до п. 5.5 кредитного договору № 11245012000, укладеного між банком та позичальником ОСОБА_3, у випадку порушення позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісій, строком більше, ніж на один місяць, та/або порушення інших умов договору та/або у випадку порушення позичальником та/ або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій, у порядку, встановленому цим договором.

Частинами 1 та 2 ст. 554 ЦК України передбачено, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 з метою забезпечення виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором, було укладено договір поруки № 11245012000/1.

Відповідно до п. 1.3, 1.4 зазначеного договору поруки відповідальність поручителя та позичальника є солідарною. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитних коштів, відшкодування можливих збитків, за сплату пені і інших штрафних санкцій, передбачених у договорі.

З матеріалів справи вбачається, що 17.03.2009 року банком були надіслані письмові повідомлення боржнику і поручителю з вимогами про дострокову сплату заборгованості за кредитним договором(а.с.19-20).

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, та відповідно до зазначених норм матеріального права, колегія суддів приходить до висновку, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов правильного й обґрунтованого висновку про те, що кредитор мав право вимагати дострокового виконання зобов'язання за кредитним договором як від боржника так і від поручителя, оскільки боржник порушив умови кредитного договору, що виразилося в неналежному виконанні договірних зобов'язань, а саме - в простроченні платежів згідно умов договору та неповерненні кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість, розрахунок якої позивачем проведено відповідно до умов Договору.

Покликання відповідача на ту обставину, що судом першої інстанції не досліджено обставин, які вказують на припинення поруки відповідача ОСОБА_4, не заслуговують на увагу суду, оскільки ОСОБА_3 не подано до суду і в матеріалах справи відсутні будь-які додаткові угоди, укладені між банком та позичальником, внаслідок укладення яких збільшився обсяг відповідальності поручителя, і на які відповідач посилається як на доказ.

Крім того, згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 7.1 кредитного договору передбачено, що за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів погашення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню.

Отже, виходячи з вищевказаного, відповідач, підписуючи кредитний договір, погодився з умовами щодо сплати пені. До того ж, пеня за порушення термінів повернення кредиту та пеня за порушення термінів сплати процентів нараховані за різні порушення кредитного договору, а тому покликання відповідача на невідповідність нарахування пені умовам договору та вимогам Закону є безпідставними.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314-315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2011 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді