Ухвала суду № 36909883, 30.01.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Олішевська В.В.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року справа №805/17027/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Сіваченка І.В.

суддів Жаботинської С.В., Шишова О.О.

секретар судового засідання Запорожцева Г.В.

за участі представника позивача Любчик У.В.

представників відповідача Гарас С.В., Пальчика В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі № 805/17027/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богдан-Лізінг" до Управління державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Донецька, третя особа - Головне управління юстиції у Донецькій області в особі Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльність, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Богдан-Лізінг" звернулося до суду з позовом до Управління державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Донецька, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції про визнання неправомірною бездіяльність Управління державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Донецька Донецької області щодо неперерахування коштів у сумі 50628,77 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Богдан-Лізинг» та стягнення з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Донецька Донецької області кошти у сумі 50628,77 грн. на свою користь.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що до Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції була подана заява № 255 про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу Господарського суду Донецької області по справі № 905/68/13-г від 11.03.2013 року про стягнення з ТОВ «Дорожньо-будівельна компанія Автобан» на користь ТОВ «Богдан-Лізинг» заборгованості у загальній сумі 50628,77 грн. ВДВС Кіровського РУЮ на виконання виконавчого провадженню № 37482278 було направлено до УДК у Кіровському районі м. Донецька Донецької області платіжне доручення щодо перерахування боргу у сумі 50628,77 грн., стягнутого з ТОВ «Дорожньо-будівельна компанія Автобан».

Як вбачається з позовної заяви, на час розгляду справи кошти на рахунок позивача не перераховані. В зв'язку з чим, позивач просив визнати неправомірною бездіяльність Управління державної казначейської служби у Кіровському районі м. Донецька Донецької області щодо неперерахування коштів у сумі 50528,77 грн. та стягнути з Державного бюджету України кошти в сумі 50328,77 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у цій справі позов задоволено, а саме: визнано неправомірною бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Донецька Донецької області щодо неперерахування коштів в сумі 50628,77 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Богдан-Лізинг». Стягнуто із Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Донецька Донецької області кошти у сумі 50628,77 грн. на користь ТОВ «Богдан-Лізінг».

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову місцевого суду скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що боржником ТОВ «Богдан-Лізинг» є ТОВ «Дорожньо-будівельна компанія Автобан», а не Державний бюджет України, тому саме боржник мав перерахувати кошти згідно рішення Господарського суду Донецької області від 26.02.2013 року у справі № 905/68/13-г на депозитний рахунок Відділу виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

ТОВ «Богдан-Лізинг» зареєстровано в якості юридичної особи 20.04.2003 року, включено до ЄДРПОУ за № 32960732.

На підставі наказу Господарського суду Донецької області № 905/68/13-г від 11.03.2013 року про стягнення з ТОВ «Дорожньо-будівельна компанія «Автобан» на користь ТОВ «Богдан-Лізинг» заборгованості у загальній сумі 50628,77 грн. відкрито виконавче провадження № 37482278 від 11.04.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, державним виконавцем в рамках виконавчого провадження № 37482278 на адресу Начальника УДК у Кіровському районі м. Донецька направлено платіжне доручення щодо перерахування боргу у сумі 50628,77 грн., стягнутої з ТОВ «Дорожньо-будівельна компанія «Автобан» на користь ТОВ «Богдан-Лізинг», яке отримано 18.07.2013 року.

Як вбачається з позовної заяви, позивач 29.07.2013 року звернувся до відповідача із заявою № 631 про надання інформації щодо строків перерахування УДК у Кіровському районі м. Донецька коштів у сумі 50628,77 грн. Відповідачем була надана відповідь про те, що платіжне доручення державного виконавця щодо перерахування боргу у сумі 50628,77 грн., стягнутої з боржника на користь позивача, знаходиться на виконанні, про що свідчить лист № 02-47/883 від 02.08.2013 року про надання інформації.

27.08.2013 року позивач повторно направив на адресу відповідача лист № 708 про надання інформації щодо перерахування коштів у сумі 50628,77 грн. Відповіді на зазначений лист позивач не отримав. У зв'язку з чим, позивачем було направлено Претензію № 833 до відповідача з вимогою у найкоротший термін перерахувати кошти у сумі 50628,77 грн. на рахунок позивача та надати письмові пояснення щодо довготривалої затримки перерахування зазначених коштів. Відповіді на Претензію № 833 від 09.10.2013 року на час звернення до суду не надійшло на адресу позивача.

Сторонами у судовому засіданні суду першої інстанції не заперечувався факт перерахування грошових коштів боржником в розмірі 50628,77 грн. на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби.

Відповідно до статті 45 Закону України "Про виконавче провадження" грошові суми, стягнути з боржника зараховуються державним виконавцем на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

Порядок зарахування стягнутих сум та виплату їх стягувану регламентовано п. 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 року № 512/5.

Так, відповідно до п. 12 цієї Інструкції, органи ДВС мають відповідні рахунки в органах Державної казначейської служби України для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам у національній валюті, а також відповідні рахунки для обліку аналогічних операцій в іноземній валюті в банках.

Відповідно до п. 12.18 Інструкції № 512/5 визначено, що при перерахуванні коштів, які належать стягувачу - юридичній особі, списання коштів з відповідних рахунків органу ДВС здійснюється на підставі платіжних доручень.

Згідно п.п. 1, 2 «Положення про Державну казначейську службу України», затвердженого Указом Президента України за № 460/2011 від 13.04.2011 року, Державна казначейська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство фінансів України. Казначейство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до п. 4 Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 1280 від 12.10.2011 року: управління (відділення) казначейства відповідно до покладених на них завдань здійснюють через систему електронних платежів Національного банку України розрахунково-касове обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів, операцій з коштами бюджетів.

Судом встановлено, що платіжні доручення для перерахування коштів на рахунок позивача відправлено до УДКСУ у Кіровському районі 18.07.2013 року.

Станом на день звернення до суду з вказаним позовом сума коштів, на розрахункових рахунок позивача УДКС у Кіровському районі м. Донецька не була перерахована. На час розгляду заборгованість складає 50628,77 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Обов'язкове виконання рішення суду визначено у Конвенції «Про захист прав та свобод людини», яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 17.07.1997 року. Її положення є обов'язковими для виконання Україною.

Принцип юридичної визначеності є одним із базових складових принципу верховенства права та полягає у тому, що рішення суду, яке набрало законної сили, повинно бути виконано.

Тобто, рішення суду, яке набрало законної сили повинно бути виконано, а інші обставини щодо його невиконання суперечать основним принципам права і до уваги судом не приймаються.

Таким чином, обставини щодо невиконання такого рішення суду суперечать зазначеному принципу та не повинні прийматися судом до уваги.

В порушення норм, закріплених у Конституції України, відповідач не виконує рішення суду, кошти, стягнуті за судовим рішенням, не перераховує.

За правилами ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Суд зазначає, що Державна казначейська служба України у Кіровському районі м. Донецьку Донецької області діяла не у межах та не у спосіб передбачений законом.

У зв'язку з чим, позовні вимоги ТОВ «Богдан-Лізинг» до Управління державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Донецька Донецької області про визнання неправомірної бездіяльності щодо неперерахування коштів у сумі визнання неправомірною бездіяльність Управління державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Донецька Донецької області щодо неперерахування коштів у сумі 50628,77 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Богдан - Лізинг» та стягнення з Державного бюджету України через Управління державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Донецька Донецької області кошти у сумі 50628,77 грн. на користь ТОВ «Богдан-Лізинг» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного обрання позивачем способу захисту своїх прав через те, що кошти до Державного бюджету не надходили, не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.

Відповідно до абз.2 частини другої статті 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За обставинами справи, фактично кошти, стягнуті з боржника за судовим рішенням, досі не перераховані відповідачем на рахунок позивача-стягувача, хоча були зараховані на рахунок органу державної виконавчої служби, тобто, державного органу, і потрапили у розпорядження Державного бюджету України.

Відтак, обраний позивачем (та підтриманий місцевим судом) спосіб захисту своїх прав шляхом стягнення цих коштів з Державного бюджету України відповідає фактичним обставинам справи та гарантує дотримання і захист його прав та інтересів від порушень з боку суб'єкта владних повноважень.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими, постанова місцевого суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, зміні або скасуванню не підлягає, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

В повному обсязі ухвалу виготовлено 3 лютого 2014 року.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Донецька - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2013 року у справі № 805/17027/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Богдан-Лізінг» до Управління державної казначейської служби України у Кіровському районі м. Донецька, третя особа - Головне управління юстиції у Донецькій області в особі Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції у м. Донецька про визнання неправомірною бездіяльність - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.В.Жаботинська

О.О.Шишов