Постанова № 36909712, 27.01.2014, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2014 р. Справа № 809/4017/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря: Руміша В.Я.,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Гребенюка Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А1349 міста Івано-Франківська Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до військової частини А1349 міста Івано-Франківська Міністерства оборони України про визнання дій щодо невиплати щомісячної додаткової грошової винагороди неправомірними, зобов'язання перерахувати та виплатити розмір щомісячної додаткової грошової винагороди, зобов'язання в подальшому виплачувати щомісячну додаткову грошову винагороду, компенсування витрат на правову допомогу.

23.01.2014 року позивачем подано заяву про зміну позовних вимог, у відповідності до якої просив визнати протиправними дії відповідача щодо не нарахування та виплати додаткової щомісячної грошової винагороди відповідно до вимог наказу Міністра Оборони України від 15.11.2010 року за №595, зобов'язати відповідача включити в наказ про виплату додаткової щомісячної грошової винагороди відповідно до вимог наказу Міністра Оборони України від 15.11.2010 року за №595 з 24.10.2012 року до 31.03.2013 року, зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити додаткову щомісячну грошову винагороду з 24.10.2012 року до 31.03.2013 року з врахуванням індексації та компенсувати витрати на правову допомогу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що військовою частиною А1349 міста Івано-Франківська Міністерства оборони України протиправно, всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 року за №956 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2012 року за №889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби надзвичайних ситуацій", Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди окремим категоріям військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої Наказом Міністра оборони України 15.11.2010 за №595 не нараховано та не виплачено додаткової щомісячної грошової винагороди, як військовослужбовцю Збройних Сил України, що забезпечує безпеку польотів та перельотів.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з мотивів викладених в позовній заяві та у заяві про зміну позовних вимог. Суду пояснили, що при зверненні 05.12.2013 року з рапортом до командира військової частини А1349 позивачу було відмовлено у виплаті щомісячної додаткової винагороди. Вважають такі дії посадових осіб відповідача неправомірними. Також, просили зобов'язати відповідача включити ОСОБА_1 в наказ про виплату додаткової щомісячної грошової винагороди починаючи з 24.10.2012 року по 31.03.2013 року та зобов'язати нарахувати та виплатити грошову винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць, згідно вимог Інструкції, за вказаний період з врахуванням індексації.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав викладених в письмовому запереченні відповідача, яке мотивоване тим, що згідно Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних сил України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 року №595, виплата винагороди здійснюється в таких розмірах на місяць - військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах повітряних Сил Збройних сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України за Переліком посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України, згідно з додатком 1 до цієї Інструкції до 100 відсотків місячного грошового забезпечення. Вказаний перелік посад було складено відповідно до пропозицій Генерального штабу Збройних Сил України, в яких містилися посади з повним найменуванням та посади з подвійним найменуванням. Позивач проходив військову службу на посаді оперативного чергового - офіцера з бойового управління командного пункту штабу. У переліку штатних посад, посади з подвійним найменуванням передбачено не було. Як на підтвердження того, що у ОСОБА_1 відсутнє право на винагороду, військовою частиною також отримано відповідне роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства Оборони України. Зазначив, що право на таку винагороду позивач отримав із прийняттям наказу Міністра оборони України №370 від 15.11.2010 року "Про внесення змін до наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 року №595", який набрав чинності з 01.04.2013 року. Крім того, вважає, що ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши докази, суд робить висновок, що даний адміністративний позов підлягає часткового задоволенню, виходячи з наступного.

06.02.2008 року наказом командира військової частини А0780 Повітряних Сил Збройних Сил України за №8 та 25.02.2008 року наказом командира військової частини А1349 за №38 ОСОБА_1 призначено на посаду оперативного чергового командного пункту - оперативним черговим-офіцером з бойового управління командного пункту штабу, ВОС-0627004 (а. с. 11, 12).

Відповідно до наказів командира військової частини А1349 про допуск особового складу до несення бойового чергування в якості оперативного чергового командного пункту від 22.11.2011 року за №970, від 25.11.2012 року за №1249 позивач був допущений до несення бойового чергування в обсязі функціональних обов'язків в якості оперативного чергового та чергового офіцера з бойового управління командного пункту військової частини А1349 (а. с. 13 - 16).

Згідно довідки т.в.о. Начальника штабу - першого заступника командира військової частини А1349, виданої оперативному черговому - офіцеру з бойового управління військової частини А1349 капітану ОСОБА_1 про те, що відповідно до щоденних наказів командира військової частини А1349 про призначення особового складу на бойове чергування в період з 24.10.2012 року до 01.04.2013 року виконав сім чергувань в якості оперативного чергового командного пункту військової частини А1349, виконання обов'язків якого передбачає забезпечення безпеки польотів та перельотів.

Позивач, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 (зі змінами) "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій", має право на щомісячну грошову додаткову винагороду.

Порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди визначає Інструкція про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди, затверджена наказом Міністра оборони України від 15.11.2010 року №595 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 05.12.2012 №825), зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.09.2012 №1540/21852.

Дана Інструкція, із змінами, в редакції наказів Міністерства оборони України, в тому числі наказу за №825 від 05.12.2012 року, як в ній зазначено, застосовується з 24.10.2012 року.

Пунктом 2.3 цієї Інструкції визначено, що виплата винагороди здійснюється в розмірах до 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць військовослужбовцям, які займають посади наземних авіаційних спеціалістів, що забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України за Переліком посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України (додаток 1).

З цього випливає, що умовою виплати вказаної винагороди є віднесення посад військовослужбовців - наземних авіаційних спеціалістів, які забезпечують безпеку польотів літаків та вертольотів, у військових частинах і підрозділах Повітряних Сил Збройних Сил України та Сухопутних військ Збройних Сил України до переліку, визначеному в додатку 1 до Інструкції.

В примітці до додатку 1 Інструкції зазначено, що виплата винагороди провадиться за умови, якщо передбачені в штаті військової частини за посадою, що займає військовослужбовець, цифрові позначення військово-облікової спеціальності і посади збігаються з цифровими позначеннями військово-облікової спеціальності та посади, зазначеними в цьому Переліку.

Посада ОСОБА_1, як оперативного чергового командного пункту - оперативного чергового-офіцера з бойового управління командного пункту штабу включає дві посади та в Додатку 1 до Інструкції визначено посаду «оперативний черговий, офіцер бойового управління» цифрове позначення військової облікової спеціальності якої 0627, код посади 0846 та 1687.

Таким чином, умови для виплати позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди наявні.

Виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов'язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, та припиняється з дня, наступного за днем звільнення від обов'язків за посадою (пункт 4 Інструкції).

Винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу командира (начальника) військової частини (установи, організації); командирам (начальникам) військових частин (установ, організацій) - на підставі наказів вищих командирів (начальників) (пункт 5 Інструкції).

Судом встановлено, що позивачу вказана щомісячна додаткова грошова винагорода за період з 24.10.2012 року по 31.03.2013 року не виплачувалася.

З врахуванням наказу Міністра оборони України від 15.11.2010 року №595 "Про затвердження Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової грошової винагороди" (у редакції наказу Міністерства оборони України від 05.12.2012 №825), ОСОБА_1, 05.12.2013 року звернувся до командира військової частини А1349 із рапортом про нарахування йому, як офіцеру з бойового управління командного пункту військової частини А1349 щомісячної грошової винагороди в розмірі 100% місячного грошового забезпечення за період з 24.10.2012 року до 01.04.2013 року (а. с. 17).

Згідно рапорту помічника командира військової частини А1349 з правової роботи, підстави для нарахування щомісячної додаткової грошової винагороди установленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889, порядок та умови якої визначені Інструкцією, оперативному черговому - офіцеру з бойового управління командного пункту військової частини А1319 капітану ОСОБА_1, відсутні. Крім того, у вказаному рапорті містяться посилання на право такої винагороди з 01.04.2013 року, передбачене наказом Міністра оборони України №370 від 07.06.2013 року (а. с. 18).

Відмова в нарахуванні та виплаті щомісячної додаткової грошової винагороди, як встановлено судом, позивачу доведена починаючи з 5 грудня 2013 року.

Пунктом 10 Інструкції визначено, що Командир (начальник) військової частини (установи, організації) має право зменшувати розміри винагороди за: порушення статутних правил несення служби; особисті незадовільні показники командирської, бойової та мобілізаційної підготовки; уживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп'яніння); порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до поломок військової (спеціальної) техніки й озброєння, пошкодження майна, інших матеріальних збитків, а також завдали шкоди здоров'ю військовослужбовців або інших осіб. Військовослужбовцям зменшується розмір винагороди згідно з наказами командирів (начальників) за той місяць, у якому були допущені ці порушення, або за місяць, у якому ці накази надійшли до військової частини.

Як встановлено з матеріалів службової картки підрозділу військової частини А1349, оперативний черговий - офіцер з бойового управління командного пункту штабу. дисциплінарних стягнень не мав, а отже підстави, передбачені пунктом 10 Інструкції, для зменшення позивачу розміру вказаної допомоги, відсутні.

Посилання відповідача на лист Департаменту фінансів Міністерства оборони України №248/3/9/136 від 22.02.2013 року, згідно з яким позивач не має права на отримання додаткової щомісячної грошової винагороди у зв'язку з тим, що його посада має подвійне найменування є безпідставним, оскільки даний лист-роз'яснення не є нормативно-правовим актом та суперечить Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади у Військово-морських силах Збройних Сил України та льотного складу Збройних Сил України, щомісячної додаткової винагороди та наказу Міністра оборони України від 05 грудня 2012 року №825, тобто актам вищої юридичної сили.

Враховуючи встановлені обставини, суд вважає протиправними дії відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової щомісячної грошової винагороди за період з 24.10.2012 року по 31.03.2013 року, відповідно до вимог наказу Міністра Оборони України від 05.12.2012 № 825 "Про внесення змін до Інструкції про розміри і порядок виплати військовослужбовцям, які займають посади у Військово-морських силах Збройних Сил України та льотного складу Збройних Сил України".

Крім того, суд вважає, що з метою поновлення порушеного права позивача слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити йому щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць, згідно вимог Інструкції, за період з 24.10.2012 року по 31.03.2013 року з врахуванням індексації.

В задоволенні позовної вимоги про зобов'язання відповідача до включення позивача в наказ про виплату додаткової щомісячної грошової винагороди за період з 24.10.2012 року по 31.03.2013 року слід відмовити, оскільки обрання способу відновлення порушеного права позивача після постановлення судового рішення входить до повноважень відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 1000 гривень, представником позивача суду надано Договір про надання правової допомоги від 17.12.2013 року, ордер на надання правової допомоги серії ІФ №005367 та квитанцію серії ВГ №3 від 22.01.2014 року (а. с. 19, 20, 44).

Згідно вимог частини 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

У відповідності до вимог статті 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Абзацом 2 статті 2 вказаного Закону, встановлено, що компенсація витрат на правову допомогу виплачується за рахунок державного бюджету в межах видатків, передбачених Державній судовій адміністрації України на здійснення правосуддя місцевими загальними та місцевими адміністративними судами.

Судом встановлено, що на час прийняття рішення загальна тривалість судових засідань у яких приймав участь представник позивача ОСОБА_2 становить 42 хвилини, що відображено в журналах судових засідань (а. с. 30 - 31, 65 - 66, 77 - 79), окремих процесуальних дій поза судовим засіданням під час розгляду даної справи судом не вчинялось, заяв про ознайомлення з матеріалами справи представником позивача на ім'я головуючого судді не направлялось.

Тому, з урахування положень вищевказаного Закону, за умови, що на час розгляду даної справи мінімальний розмір заробітної плати у місячному розмірі становив 1218 гривень та з урахування встановленого часу участі представника позивача у судових засіданнях по даній справі, суд приходить до висновку, що слід стягнути на користь ОСОБА_1, понесені ним витрати на правову допомогу у розмірі 341,04 гривень за рахунок державного бюджету в межах видатків, передбачених Державній судовій адміністрації України на здійснення правосуддя місцевими загальними та місцевими адміністративними судами.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії військової частини А1349 щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної додаткової грошової винагороди за період з 24.10.2012 року по 31.03.2013 року, згідно вимог Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди окремим категоріям військовослужбовців Збройних Сил України, затвердженої Наказом Міністра оборони України 15.11.2010 №595 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 05.12.2012 року №825), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.09.2012 року за № 1540/21852.

Зобов'язати військову частину А1349 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну додаткову грошову винагороду в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення на місяць, згідно вимог Інструкції, за період з 24.10.2012 року по 31.03.2013 року з урахуванням індексації.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок державного бюджету в межах видатків, передбачених Державній судовій адміністрації України на здійснення правосуддя місцевими загальними та місцевими адміністративними судами, на користь ОСОБА_1 341 (триста сорок одну) гривню 04 копійки, витрат на правову допомогу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 31.01.2014 року.