Постанова № 36909669, 23.01.2014, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2014 р. Справа № 5015/2247/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Мікроприлад» м.Львів

на рішення господарського суду Львівської області від 17.09.2013 р.

у справі №5015/2247/12

за позовом публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» м.Львів

до відповідача відкритого акціонерного товариства «Мікроприлад» м.Львів

за участю третіх осіб, які не заявляють 1. регіонального відділення Фонду

самостійних вимог на предмет спору державного майна України у Львівській

на стороні позивача: області м.Львів

2. Львівського обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»

про стягнення заборгованості у сумі 7 500,50грн.

за участю представників сторін від:

позивача: Свідрик Г.Р. - за довіреністю №502-4245/2 від 21.12.2012 р.

відповідача: не з'явився

третіх осіб: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.09.2013 р. (колегія суддів: головуючий суддя Фартушок Т.Б., судді Коссак С.М., Рим Т.Я.) позов задоволено. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Мікроприлад» на користь публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» 7 510,50 грн. основного боргу з недоврахованої електричної енергії та 1609,50 грн. судового збору.

Відповідачем подано апеляційну скаргу б/н від 11.11.2013 р. на зазначене рішення суду, в якій просить рішення місцевого суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. В своїй апеляційній скарзі скаржник в цілому посилається на те, що під час приватизації до статутного фонду ВАТ «Львівський завод електровимірювальних приладів», правонаступником якого є ВАТ «Мікроприлад», не увійшли об'єкти державного житлового фонду, в т.ч. житловий будинок по вул. Ніщинського, 28 у м.Львові. А власник житлового будинку по вул.Ніщинського, 28 у м.Львові не укладав зі скаржником жодних договорів про утримання даного будинку на своєму балансі. Окрім цього, відповідач зазначає, що починаючи з вересня 2006 року між ВАТ «Мікроприлад» та ВАТ «Львівобленерго» не існувало жодних договірних правовідносин щодо поставки електроенергії на об'єкт (житловий будинок) за адресою: м.Львів, вул.Ніщинського, 35.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що відповідно до спільного наказу ФДМ та Міністерства №908/68 від 19.05.1999 р. «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі», господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України. Крім цього, вказує позивач, дія Правил користування електричною енергією поширюється на осіб, які використовують електроенергію на підставі договору, так і на тих осіб, які в порушення Правил споживають електроенергію в позадоговірному порядку внаслідок самовільного підключення до електромереж.

Представники скаржника та третьої особи в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце судового засідання. Представник позивача в судовому засіданні просила рішення місцевого суду залишити без змін, з підстав, викладених в ньому.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, між ВАТ «Львівобленерго»(правонаступником якого є позивач) (надалі постачальник) та ВАТ «Мікроприлад» (надалі споживач) укладено договір поставки № 60805 від 08.04.2002 р.

У відповідності до п.п.1.1, 2.2, 3.1 предметом договору є умови й порядок постачання електроенергії електропостачальною організацією та оплата спожитої електроенергії споживачем. Обсяги постачання електроенергії визначаються відповідно до додатку №1 до договору.

Електропостачальна організація зобов'язується постачати електроенергію як різновид товарної продукції споживачу, в межах 1633 кВт абонованої потужності на класі (класах) напруги 6 кВ згідно з визначеними договором умовами та обсягами постачання електроенергії (Додаток 1; 1.1, 1.2) відповідно до режимів споживання, передбачених договором про надання доступу до місцевих (локальних) електромереж, за тарифами (цінами), які розташовуються в порядку, установленому НКРЕ.

Для визначення величини використаної електроенергії за розрахунковий період, споживач щомісячно 28 числа знімає та надає, не пізніше першої половини наступного дня, письмову довідку електропостачальній організації (додаток №2) про фактичне споживання електроенергії по точках обліку (додаток №1.1, 1.2), як своїх, так і субспоживачів. Обсяг електроенергії, спожитої субспоживачем, підтверджується двостороннім актом.

При несвоєчасному наданні зазначеного звіту, розрахунки проводяться за середньодобовим обсягом споживання за попередній період. Період розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електроенергії не повинен перевищувати один місяць, після чого розрахунок обсягу спожитої електроенергії здійснюється електропостачальною організацією за встановленою потужністю струмоприймачів та числом годин їх використання до передачі показань розрахункових приладів обліку без подальшого перерахунку у відповідності з п. 8.3 «Правил користування електричною енергією».

Наявними матеріалами справи підтверджується, що 13.09.2006 р. ВАТ «Мікроприлад» листом №14/09 звернулося до позивача щодо вилучення з договору точки обліку - сходові клітки житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Ніщинського, 28. Відтак, 18.09.2006 р. оформлено акт на закриття точки обліку.

18.09.2006 р. між позивачем (постачальником) та відповідачем (споживачем) переукладено договір про постачання електроенергії №60805, відповідно до якого точка обліку - сходові клітки житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Ніщинського, 28 - відсутня.

Відповідно до довідки ПАТ «Львівобленерго» №30-02273 від 22.06.2012 р. договірних відносин щодо постачання електроенергії в місця загального користування житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Ніщинського, 28 не має.

Окрім цього, як вбачається з матеріалів 13.10.2011 р. на підставі п.6.41 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996 р., зарестрованав Міністерстві юстиції України від 02.08.1996 р. 417/1442 (із змінами та доповненнями), представниками енергоінспекції ПАТ «Львівобленерго» у складі інспекторів: Матвіїв Олександр Васильович - посвідчення №1098, Подольчак Тарас Григорович - посвідчення №1657 та Мосьондз Сергій Дмитрович - посвідчення №2061, складено акт про порушення Правил користування електричною енергією № 025428 по об'єкту - житловий будинок (освітлення сходових кліток) на вул. Ніщинського, 28 у місті Львові, яким встановлено факт самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів та електропроводки до електричної мережі, що не є власністю споживача (додаток №1 до акту - схема-додаток).

Разом з тим, зазначений акт від 13.10.2011 р. відповідач не підписав (його представник від підпису відмовився).

Матеріалами справи також підтверджується, що складений акт разом зі схемою до нього було скеровано на адресу відповідача та запрошено останнього на засідання комісії. Представник відповідача був присутній на засіданні комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ, що вбачається із протоколу засідання від 21.10.2011 р. №268.

21.10.2011 р. комісією Львівських міських мереж ПАТ «Львівобленерго» по розгляду актів про порушення ПКЕЕ складено протокол №268 та проведено нарахування по акту №025428 від 13.10.2011 р. в сумі 7 510,50 грн.

Комісія ЛМЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ прийняла рішення провести нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за 12 місяців відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ України від 04.05.2006 р. №562, затвердженою в Міністерстві юстиції України від 04.07.2006 р. (надалі Методика).

Відповідно до п.2.6. Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у п.5.п.2.1 (самовільного підключення електроустановок до електричної мережі енергопостачальника) величина розрахункового добового обсягу споживання електроенергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення розраховується за формулою 2.7 Методики: Wдоб.с.п.=Pс.п.*t вик.с.п., де Рс.п.- потужність самовільного підключення, визначена за формулою 2.8: Рс.п.=I*U*cos ц, (де I-сила струму, визначена виходячи з поперечної площі перерізу жили проводу, що використаний у схемі самовільного підключення до мережі та зафіксований в Акті); t вик.с.п. - час використання самовільного підключення протягом доби приймається 12 год./доб.

Відтак вартість недоврахованої електроенергії становить 7510,50 грн.

Протокол засідання комісії, розрахунок обсягу та вартості електричної енергії необлікованої внаслідок порушення ПКЕЕ та розрахунковий документ на суму 7510,50 грн. скеровано відповідачу листом № 30-03980 від 26.10.2011 р.

Проте, відповідач жодних дій для погашення боргу не здійснив, а тому, заборгованість відповідача перед позивачем становить 7510,50 грн.

При прийнятті постанови колегія суддів виходила з наступного.

У відповідності до п.п. 1.2, 3.2-3.3, 1.3, 5.1, 6.41, 6.42 Правил користування електричною енергією, встановлено, що власником електричних мереж - є юридична або фізична особа, якій на праві власності або користування належать електроустановки, призначені для передачі та/або розподілу електричної енергії; відповідальна сторона - власник засобів комерційного обліку або інша організація, яка несе відповідальність за їх функціонування згідно з договором.

Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Договір на постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між Постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і Споживачем та визнає зміст правових відносин, прав та обов'язків Сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

У разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.

На підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Доказів визнання недійсним зазначеного акту відповідачем не подано.

Судова колегія також зазначає наступне.

Згідно з п.6.43 Правил, кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Споживач має оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

Нараховані до оплати за актами порушень обсяги електричної енергії, які припадають на попередні розрахункові періоди, не враховуються під час підбиття підсумків розрахункового періоду при визначенні фактичної величини споживання за цей розрахунковий період.

Сума збитків перераховується споживачем на поточний рахунок постачальника електричної енергії або електропередавальної організації.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта, визначення розміру коштів, належних до оплати, здійснення платежів вирішуються у судовому порядку.

Разом з тим, згідно підп.1 п.10.2 зазначених Правил передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний користуватись електричною енергією для власних потреб виключно на підставі договору.

Відповідно до ч.2 ст.275 Господарського кодексу України встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору електропостачання не допускається.

У п. 8.1 (підп.15-17) Правил зазначено, що постачальник електричної енергії має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих Правил відповідно до умов укладених договорів, а також складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору про постачання електричної енергії та порушення вимог законодавства України в електроенергетиці.

Згідно ст.27 Закону України «Про електроенергетику», одним із правопорушень в електроенергетиці є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку та інші.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 1212, ст.1213 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави на набуте майно, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Таким чином, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку та укладення договору є підставою для стягнення її вартості згідно з приписами статей 1212 і 1213 ЦК України. Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 16.05.2011р.№15/147/10.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача боргу у сумі 7510,50 грн.

Судова колегія звертає увагу також на наступне.

На підставі наказу регіонального відділення ФДМ України по Львівській області від 31.07.1996 р. №1956, Львівський завод електровимірювальних приладів перетворено у відкрите акціонерне товариство, правонаступником якого є ВАТ «Мікроприлад». Під час приватизації до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, відповідно до вимог чинного законодавства, житловий будинок по вул. Ніщинського, 28 у м.Львові не увійшов.

Згідно Закону України «Про приватизацію державного майна», Методики оцінки майна під час приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.1998 р. №1114, майно, яке не підлягає приватизації та не входить до статутного фонду створеного товариства, залишається на його балансі та відображається у бухгалтерському обліку до вирішення питання його подальшого використання відповідно до «Положення про управління державним майном, яке не увійшло при приватизації до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі», затвердженого наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 р. №908/68.

Відповідно до спільного наказу ФДМ та Міністерства юстиції України №908/68 від 19.05.1999 року «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі» господарські товариства, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів у процесі приватизації, несуть відповідальність за збереження такого майна відповідно до Цивільного кодексу України.

Одночасно, суд зазначає, що відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.1996 р. та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарського №76 №17.05.2005 р. (набрав чинності 02.02.1996 р.), балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно.

Однак, зважаючи на те, що в період приватизації законодавець не передбачав необхідності укладення договору про утримання на балансі майна, доводи скаржника про відсутність договору між ним та позивачем про утримання спірного будинку на балансі, є безпідставними та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Разом з тим, необхідно зазначити, що твердження відповідача про відсутність будь-яких договірних відносин між сторонами, що унеможливлює його відповідальність за несанкціонований відбір електроенергії, є необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з підп. 1 п. 10.2 Правил споживач електричної енергії зобов'язаний користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів).

Дійсно, у п. 1.2 Правил визначено споживача електричної енергії як особи, що використовує її для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору.

Водночас зі змісту інших положень Правил, зокрема з того ж підп. 1 п. 10.2, вбачається, що даний термін необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання. Аналогічної позиції дотримується Верховний суд України у справі № 3-38гс11 від 16.05.2011 р.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 17.09.2013 р. у справі

№ 5015/2247/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 29.01.2014 р.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.