Рішення № 36909637, 28.01.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.2014 Справа № 920/2064/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе», м.Суми

до відповідача: Сумської обласної організації «СОВЕАФ» (Спілка ветеранів Афганістану), м.Суми

про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення 9804 грн. 57 коп.

СУДДЯ СОП'ЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі с/з Пігарєвій І.О.

Представники сторін:

Від позивача: Моргун Я.А., довіреність № 18-49/1020 від 30.12.2012 року

Від відповідача: Прядко В.М., довіреність б/н від 01.12.2013 року

Суть спору: позивач просить суд визнати укладеним з 03.01.2013 року договір № ПР 19-6/1300040 про надання послуг з централізованого опалення з відповідачем у справі та стягнути на свою користь 9804 грн. 57 коп. вартості отриманих послуг з централізованого опалення приміщення по вул. Кузнечній, 5 в м.Суми відповідно до договору № ПР 19-6/1300040, а також витрати по сплаті судового збору.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, оскільки позивачем позовні вимоги не доведені відповідними та належними доказами і тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, при цьому зазначає, що відповідач є ветеранською організацією, у зв'язку з чим звільняється від сплати за користування комунальними послугами, у тому числі і за теплову енергію. Також відповідач вважає, що текст договору, наданий позивачем до суду суперечить вимогам законодавства України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і просив суд їх задовольнити та надав додаткові пояснення по справі.

Представник відповідача проти позову заперечував і просив відмовити позивачу в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази, суд встановив:

Сумська обласна організація «СОВЕАФ» (Спілка ветеранів Афганістану) є всеукраїнською добровільною, самостійною громадською організацією інвалідів війни та у своїй діяльності керується Конституцією України, Статутом та Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до акту приймання - передачі від 03.01.2013 року на підставі договору від 03.01.2013 року безоплатного користування майном Сумська обласна організація «СОВЕАФ» (Спілка ветеранів Афганістану) отримала у безоплатне користування нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м.Суми, вул.Кузнечна, 5, площею 125,7 кв.м. строком на 10 років.

Листом від 31.01.2013 року № 212/33 позивач повідомив відповідача про необхідність укладання договору про надання послуг з централізованого опалення та надав для підписання два примірника договору, але відповідачем договір підписаний не був.

Відповідач листом від 03.06.2013 року № 45 фактично повідомив про відмову від укладання договору про надання послуг з централізованого опалення на оплатній основі.

03.06.2013 року відповідач звернувся до позивача із заявою про укладення договору про надання послуг з опалення приміщення за адресою: м.Суми, вул. Кузнечна, 5 на безоплатній основі. Позивачем було відмовлено відповідачу в укладенні договору на безоплатній основі.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 № 1875-ІУ визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки. Послуги з централізованого опалення є житлово-комунальними послугами.

Статтею 19 Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово - комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

При цьому, Закон зобов'язує споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем (позивачем) на основі типового договору (підпункт 1 п. 3 ст. 20 Закону), оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом (підпункт 5 ст. 20 Закону) та передбачає обов'язок виконавця підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотриманням умов його виконання згідно з типовим договором (підпункт 3 п. 2 ст. 21 Закону).

Вказане узгоджується з п. 8 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 № 630, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення».

Таким чином, договір про надання послуг з централізованого опалення на основі типового договору укладається теплопостачальною організацією за регульованим тарифом з усіма «споживачами, які розташовані на території здійснення діяльності теплопостачальною організацією. При цьому споживач не має права відмовити теплопостачальній організації у разі дотримання нею вимог Закону в укладенні договорів про надання послуг з централізованого спалення.

Основним юридичним фактом, на підставі якого виникають зобов'язальні правовідносини, є цивільно-правовий договір. Відповідно до частини 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини між підприємствами з іншими підприємствами, організаціями громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Частиною 3 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.3 ст.184 Господарського кодексу України, укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватись не інакше як шляхом викладення у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами ст.181 цього кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно - правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Законом України «Про житлово-комунальні послуги» а саме п.3 ч. 2 ст. 21, передбачено обов'язок виконавця підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Позивач на виконання вимоги пп. 3 п. 2 ст. 21 Закону, ст. 179 ГК України, виконав свої зобов'язання належним чином, здійснивши обстеження приміщення за адресою: м.Суми, вул. Кузнечна, 5 (125,7 кв. м), підготувавши проект Договору № ПРЗ-6/1300040 від 03.01.2013р. про надання послуг з централізованого опалення та направивши разом з листом від 31.01.2013 року № 21/33 два примірники відповідачеві, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення відправлення.

Невиконання обов'язку щодо укладення договору про надання послуг з централізованого опалення, обов'язковість укладення якої передбачена законом, призводить до порушення прав та законних інтересів позивача, оскільки постачання теплової енергії протягом опалювального періоду відповідачу здійснювалося поза межами договірних відносин, без отримання відповідної оплати позивачем, з порушенням чинного законодавства.

Тариф на теплову енергію станом на 03.01.2013 року встановлений Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.11.2011 року № 11 і є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб, які споживають теплову енергію, що виробляє позивач.

Відповідач уникає укладення відповідного договору про надання послуг з централізованого опалення, при цьому зазначає, що причиною неукладення договору є те, що відповідач відповідно до ст.20 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є ветеранською організацією, у зв'язку з чим звільняється від сплати за користування комунальними послугами, у тому числі і за теплову енергію.

У відповідності до ст. 20 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" органи державної виконавчої влади, місцеві органи державної виконавчої влади і самоврядування, Уряд Автономної Республіки Крим у межах своєї компетенції надають ветеранським організаціям фінансову підтримку, кредити з коштів відповідних бюджетів, а також безплатно надають будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для здійснення їх статутних завдань. Ветеранські організації звільняються від плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання (надання), телефоном у приміщеннях та будинках, які вони займають.

Статтею 20 вказаного Закону запроваджено загальний порядок надання такої пільги ветеранській організації, дана стаття не виключає необхідності укладення договору на надання комунальних послуг, а оскільки позивач запропонував відповідачу укласти такий договір, то сторони мали узгодити в порядку, встановленому законом всі суттєві умови, в тому числі і умови оплати на пільгових умовах, з урахуванням приписів Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Частиною 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Розкриваючи зміст засади свободи договору ст.ст. 6, 627 ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору. Разом з тим, свобода договору не є обмеженою, оскільки відповідно до абз.2 ч.3 ст.6 та ст.627 цього кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього кодексу та інших актів цивільного законодавства. Зазначені положення узгоджуються з нормами ч.1 ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачений обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному у п.3 ч.2 ст.21 закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

З аналізу змісту ч.3 ст.6, ч.1 ст.630 ЦК України, ст.ст.19-21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Постанови № 529 вбачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступати від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача, за умови якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч.3 ст.6, ст.ст. 627, 630 ЦК України та ст.ст.19,20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Статтею 17 Закону передбачено, що фінансування витрат пов'язаних з введенням в дію цього закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Громадські організації мають право використовувати бюджетні кошти як оплату за комунальні послуги. Будь-яким Законом не передбачено, що пільги за користування комунальними послугами надаються за рахунок підприємств, які надають комунальні послуги.

Суд дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про визнання укладеним договору про надання послуг з централізованого опалення між сторонами у справі.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 9804 грн. 57 коп. вартість отриманих послуг з централізованого опалення приміщення по вул. Кузнечній, 5 в м.Суми.

Як встановлено судом, позивачем надавалися послуги по опаленню приміщення, по вул. Кузнечній, в м.Суми, де здійснює свою діяльність відповідач. Листами від 28.02.2013 № 21/73, від 22.03.2013 №21/102, від 18.04.2013 № 21/126 відповідачу направлялись акти прийому - передачі теплової енергії у лютому, березні та квітні місяці поточного року. Згідно актів прийому-передачі відповідачу надано послуг на 9 804 грн. 57 коп.

Відповідачем фактично були спожиті послуги теплопостачання, акти прийому - передачі теплової енергії направлялись відповідачу, проте підписані останнім не були. Відповідач доказів сплати за отримані послуги з теплопостачання не надав.

Відповідно до ст. ст. 32 - 34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського суду. Кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав суду достатньо доказів на підтвердження своєї позиції у справі, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню. Заперечення відповідача спростовуються наведеним вище та матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Серед способів захисту, передбачених ст.16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів). Разом з тим, виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав виконання цивільних обов'язків (ст.ст. 3, 6, 12-15, 20 ЦК України) можна дійти висновку про те, що в разі невизнання споживачем права виробника (виконавця) послуг на укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п.1 ч.2 ст.16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

Згідно з ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Суд приходить до висновку, що вимога позивача про визнання договору про надання послуг з централізованого опалення таким, що набирає чинності з 03.01.2013 року, підлягає задоволенню, оскільки позивач своєчасно вжив заходів до укладення цього договору.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1720 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати договір № ПР 19-6/1300040 від 03.01.2013 року про надання послуг з централізованого опалення між Сумською обласною організацією «СОВЕАФ» (Спілка ветеранів Афганістану) (40030, м.Суми, вул. Антонова, 2; код ЄДРПОУ 13997101) та Публічним акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (40004, м.Суми, вул. Горького, 58; код ЄДРПОУ 05747991) укладеним, у запропонованій ПАТ «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» редакції.

3.Стягнути з Сумської обласної організації «СОВЕАФ» (Спілка ветеранів Афганістану) (40030, м.Суми, вул. Антонова, 2; код ЄДРПОУ 13997101) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (40004, м.Суми, вул. Горького, 58; код ЄДРПОУ 05747991) 9804 грн. 57 коп. - боргу та 1720 грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 30.01.2014 року.

Суддя О.Ю. Соп'яненко