Постанова № 36909632, 30.01.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2014 року Справа № 904/9028/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Метком Інвест” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013р. по справі №904/9028/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Софіт-Люкс”, м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю “Метком Інвест”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 560 972, 80 грн.

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю “Софіт-Люкс” (далі ТОВ “Софіт-Люкс”) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Метком Інвест” (далі ТОВ “Метком Інвест”) про стягнення боргу в розмірі 560 972, 80 грн.

05.12.2013р. позивачем до початку розгляду справи по суті було подано заяву про зміну предмета позову, де ТОВ “Софіт-Люкс” просить господарський суд стягнути з ТОВ “Метком Інвест” 1 060, 47 грн. 3% річних, 4 595, 37 грн. пені та 11 219, 46 грн. витрат по сплаті судового збору (а.с.44-48).

В подальшому позивачем були подані заяви про уточнення позовних вимог, в остаточній редакції яких позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 1 337, 11 грн. 3% річних, 5 794, 16 грн. пені та 11 219, 46 грн. витрат по сплаті судового збору (а.с.89).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013р. по справі №904/9028/13 (суддя Суховаров А.В.) позов задоволено: стягнуто з ТОВ “Метком Інвест” на користь ТОВ “Софіт-Люкс” 5 794, 13 грн. пені, 1 337, 11 грн. 3% річних та 1 720, 50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідач сплатив суму основного боргу з порушенням встановлених договором строків оплати, в зв’язку з чим підлягають стягненню пеня та 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013р. по справі №904/9028/13 повернуто ТОВ “Софіт-Люкс” з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір в розмірі 9 498, 96 грн., зарахований на підставі платіжного доручення №23279 від 12.11.2013р.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ “Метком Інвест” звернулось з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013р. по справі №904/9028/13 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ТОВ “Софіт-Люкс” відмовити повністю.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом при прийнятті рішення в порушення ст. 613 Цивільного кодексу України та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України не було з’ясовано причини несвоєчасного виконання відповідачем обов’язку по оплаті прийнятого товару; позивач не виконав обов’язок по наданню покупцю рахунку на оплату товару, тому відповідач здійснив оформлення платіжного доручення з зазначенням в графі “Призначення платежу” тільки номеру та дати договору, з якого у сторін виникли правовідносини, тим самим здійснивши всі дії щодо виконання свого обов’язку по оплаті товару.

В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ “Софіт-Люкс” просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013р. у справі №904/9028/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення, провести розгляд справи без участі представника позивача.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце проведення судового засідання ТОВ “Софіт-Люкс” та ТОВ “Метком Інвест” повідомлені належним чином (а.с.108-109). Клопотання про перенесення судового засідання від сторін не надходили.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

10.07.2013р. між ТОВ “Софіт-Люкс” (постачальник) та ТОВ “Метком Інвест” (покупець) укладений договір поставки №1007ЛС, за умовами якого постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму (п. 1.1. договору).

За п. 2.1. договору, базис поставки товарів – СРТ – об’єкт (склад) покупця ІНКОТЕРМС 2010, місце поставки – склад покупця, розташований за адресою: Донецька область, Ясинуватський район, с. Верхнеторецьке. Сторони мають право за погодженням змінювати базис поставки товарів, про що укладається додаткова угода.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що незалежно від базису поставки, разом з товаром постачальник повинен передати покупцю документи, які мають відношення до товару і належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства України. Якщо разом з товаром вказані документи не передані, то постачальник зобов’язаний не пізніше 10-денного строку з дати передачі товару покупцю надати останньому вказані документи. В протилежному випадку покупець має право відмовитися від придбання товару та повернути товар постачальнику. До переліку зазначених документів належать: рахунок; видаткові накладні; податкові накладні; копії сертифікатів відповідності у випадках, коли певний товар підлягає обов’язковій сертифікації; товаротранспортні накладні; гарантійні зобов’язання товаровиробника, у разі їх надання.

В п. 2.3 договору визначено, що право власності та ризики випадкової загибелі на поставлені товари переходить до покупця в момент отримання товару від постачальника за видатково-прибутковою накладною.

В п. п. 4.1, 4.2. договору зазначено, що строк поставки узгодженої сторонами партії товару вказується у специфікації №1; асортимент, кількість товару, ціна партії поставки товарів визначається сторонами на підставі специфікації №1; передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатково-прибутковою накладною; дата, вказана покупцем у видатково-прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником; разом з видатково-прибутковою накладною постачальник передає покупцю рахунок-фактуру на оплату поставленої партії товару, строк дії якого обмежується строком, встановленим у цьому договорі для оплати поставленого товару покупцем.

Додатком №1 (специфікація) до договору сторони обумовили поставку товару Світ-к люм. накл _ PXF_ Quator NEW 2x80 Т5/G5 _IP65 білий у кількості 340 штук та лампа люмін. PHILIPS TL5 80w/840 HO у кількості 680 штук, загальною вартістю 560 975, 52 грн. з ПДВ.

Відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

По довіреності №610 від 13.08.2013р. на отримання товару позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 560 972, 80 грн. за видатковою накладною №2217 від 15.08.2013р.

Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).

В п. 8.1, п. 8.2 договору сторони погодили, що покупець повинен сплатити поставлений товар (або частково поставлену партію товару) не пізніше 60 (шістдесят) календарних днів з дати поставки товару (або частково поставлену партію товару) постачальником та надання постачальником рахунку на оплату; оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в цьому договорі; оплата здійснюється покупцем на підставі цього договору та рахунку-фактури, виставленої постачальником на вартість поставленої партії товару; при здійсненні платежу покупець повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату цього договору, та номер та дату рахунку-фактури, виписаної постачальником на оплату поставленої партії товару.

Отже, за отриманий 15.08.2013р. товар ТОВ “Метком Інвест” повинно було сплатити ТОВ “Софіт-Люкс” повну вартість товару до 14.10.2013р. включно.

Відповідачем до порушення провадження у справі платіжним дорученням №668 від 13.11.2013р. сплачено позивачу за поставлений товар 560 972, 80 грн.

Враховуючи, що відповідач несвоєчасно розрахувався за поставлений товар, тобто з порушенням строків, передбачених п. 8.1 договору, позивач відповідно до положень п. 8.3 та п. 9.2 договору, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу за період з 15.10.2013р. по 12.11.2013р. пеню в сумі 5 794, 16 грн. та 3% річних у розмірі 1 337, 11 грн.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В п. п. 8.3, 9.2 договору сторони погодили, що в разі прострочення покупцем оплати товару постачальник має право вимагати, а покупець зобов’язаний сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3% річних, які нараховуються на суму заборгованості покупця за весь період користування ним грошовими коштами, які належать до сплати постачальнику; за порушення грошових зобов’язань за цим договором винна сторона сплачує постраждалій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період припущення порушення винною стороною, від суми невиконаного грошового зобов’язання за кожний день порушення виконання.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд першої інстанції на підставі аналізу матеріалів справи, умов договору поставки №1007ЛС від 10.07.2013р. між ТОВ “Софіт-Люкс” та ТОВ “Метком Інвест”, з урахуванням положень ст. 16, 546, 612, 625, 628, 666 Цивільного кодексу України дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача за період з 15.10.2013р. по 12.11.2013р. пені в сумі 5 794, 16 грн. та 3% річних у розмірі 1 337, 11 грн.

Стосовно доводів скаржника щодо невиконання ТОВ “Софіт-Люкс” умов договору в частині передачі рахунку-фактури слід зазначити, що обов'язок по оплаті поставленого товару виник у відповідача в зв'язку з відвантаженням на його адресу товару, що підтверджено належним чином.

За приписами ст. 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідач у період з часу отримання товару не скористався цим правом, тобто, не відмовився від товару та не повідомив про намір відмовитися від товару через відсутність будь-яких документів, що його стосуються, водночас і не вимагав від позивача надання цих документів.

Крім того, ненадання рахунку-фактури, інших документів не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому не звільняє відповідача від обов’язку оплатити товар.

Підписання відповідачем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Метком Інвест”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2013р. по справі №904/9028/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складений 31.01.2014р.)