Рішення № 36908965, 16.12.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-ц/791/3985/13 Головуючий у І інстанції Єйбог І.М.

Категорія 24 Доповідач: Семиженко Г.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року грудня місяця 16 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

головуючого: Семиженка Г.В.

суддів: Бугрика В.В.

Лісової Г.Є.

при секретарі: Філімонову Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 31 жовтня 2013 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Комунальне транспортне підприємство» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за наданні послуги,

ВСТАНОВИЛА:

у серпні 2013 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду з вимогою стягнення з відповідача на його користь заборгованості по оплаті послуг з вивезення твердих побутових відходів у сумі 1611,09 гривні з посиланням на те, що відповідач проживає у АДРЕСА_1, який обслуговує позивач, в порушення умов укладеного між сторонами договору про надання послуг із збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів від 01 липня 2008 року відповідач отримані послуги не оплачує.

В ході судового розгляду справи вимоги позову про стягнення боргу зменшено до 869,22 гривні.

Рішенням Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 31 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено частково, в межах строку позовної давності, ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Комунальне транспортне підприємство» 511,38 гривні заборгованості по вивезенню твердих побутових відходів, вирішено питання відшкодування судових витрат, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 з посиланням на незаконність та необґрунтованість рішення суду просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки він проживає у приватному будинку, не потребує та не споживає послуг від позивача, побутові відходи утилізує самостійно, строк дії укладеного між сторонами договору від 01 липня 2008 року закінчився 31 грудня 2008 року, у 2010 році та 2013 році відповідач звертався до позивача з письмовими заявами про припинення дії зазначеного договору.

В судовому засіданні при апеляційному розгляді справи сторони свої процесуальні позиції підтримали, при цьому відповідач наполягав на вимогах скарги, пояснив, що договір з іншою стороною вимушений був укласти, інакше йому відмовляли у видачі довідки, яка була необхідна для вступу доньки до ВУЗу, представник позивача вважала, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки позивач є монополістом по вивозу побутових відходів у місті Каховці, відповідач не довів факту утилізації побутових відходів у інший спосіб, ніж через послуги позивача.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Як вбачається з матеріалів справи 01 липня 2008 року між сторонами укладено договір про надання послуг із збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів, п. 8.1 передбачено строк його дії з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, він набирає чинності з дня підписання та вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору.

У жовтні 2010 року відповідач звернувся до позивача із заявою про відмову від вказаного договору, отже договір діяв по 31 грудня 2010 року і на наступний термін продовжений не був (а.с. 15, 68, 76).

На вимогу ст. 60 ЦПК України позивачем не надано доказів отримання від нього послуг із збирання та вивезення твердих і рідких побутових відходів відповідачем поза межами дії договору, за таких обставин передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості після 31 грудня 2010 року немає, підлягає задоволенню лише вимога про стягнення заборгованості в межах строку позовної давності до вказаної дати, тобто за 6 місяців 2010 року.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, рішення у справі в частині стягнення заборгованості змінити, зменшити розмір стягнення до 85,23 гривні.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 31 жовтня 2013 року в частині стягнення заборгованості змінити, зменшити розмір стягнення до 85,23 гривні.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, на нього протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

Судді _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _

_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _