Ухвала суду № 36907926, 29.01.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

29 січня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1570/4323/2012

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Градовського Ю.М. та Вербицької Н.В.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника позивача - Ільченко Алли Олександрівни, представника ГУ Міндоходів в Одеській області - Сосновської Ірини Володимирівни, представника ДПІ у Комінтернівському районі ГУ Міндоходів в Одеської області - Єлістратова Костянтина Юрійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрнафтоагропром" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрнафтоагропром" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів в Одеської області та Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрнафтоагропром" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби (правонаступник - Державна податкова інспекція у Комінтернівському районі Головного управління Міндоходів Одеської області) (далі ДПІ) та Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в Одеській області (далі РУ Департаменту САТ) (правонаступник - Головне управління Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправними дій посадових осіб РУ Департаменту САТ щодо проведення фактичної перевірки, складання акту перевірки та з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ за №0000022360 від 17 лютого 2012 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 29 827,60 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що винесення оскаржуваного повідомлення-рішення та застосування штрафних санкцій є неправомірним, оскільки об'єкт, на якому проводилась перевірка ДПІ, за договором оренди від 01 лютого 2012 року був позивачем переданий в оренду ФОП ОСОБА_5 строком на один рік, а тому на момент здійснення перевірки та за місцем її проведення позивач не здійснював господарської діяльності, натомість, перевіряючими, на думку позивача, було здійснено перевірку іншого суб'єкта господарювання. Крім того, ТОВ зазначалось, що фахівцями ДПІ було порушено порядок проведення фактичної перевірки, визначений приписами Податкового кодексу України (далі ПК України) та спосіб її проведення, встановлений Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, ВАТ подано апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, допитавши свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 04 лютого 2012 року фахівцями РУ Департаменту САТ Шмалько О.І. та Горбан С.І. згідно з наказом від 03 лютого 2012 року за №25 "Про проведення фактичної перевірки" та на підставі направлень від 03 лютого 2012 року за №25,26 була проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, який належить ТОВ.

За наслідками вказаної перевірки складений акт за №16/21-02/30168274 від 07 лютого 2012 року, в якому встановлено, що при здійсненні покупки на загальну суму 61,00 грн., а саме: 1 пачки цигарок "Парламент" за ціною 15,50 грн., 1 пляшки коньяку "Десна" 0,25л., за ціною 28,00 грн., 1 літр вина по ціні 17,50 грн., розрахункова операція проведена без застосування реєстратора розрахункових операцій, що є порушенням п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Крім того, перевіркою встановлено, що в магазині ТОВ не ведеться належним чином облік товарних запасів, зокрема, відсутні прибуткові накладні на товар, що є порушенням вимог п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі складеного акта перевірки за №16/21-02/30168274 від 07 лютого 2012 року. ДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 17 лютого 2012 року за №0000022360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 29 827,60 грн..

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням ТОВ звернулось до ДПС в Одеській області з первинною скаргою за №03/02/Л від 28 лютого 2012 року про його скасування. Рішенням ДПС в Одеській області за №9571/10/10-2007 від 23 квітня 2012 року податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а первинну скаргу ТОВ - без задоволення.

Пізніше, ТОВ звернулось з повторною скаргою до ДПС України за №06/05/Л від 04 травня 2012 року. Рішенням ДПС від 11 червня 2012 року за №9677/6/21-4015 "Про розгляд скарги" зазначено, що посадові особи РУ Департаменту САТ здійснювали перевірку на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та застосування штрафних санкцій і стало підставою для звернення ТОВ до суду.

Вирішуючи спірне питання та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що застосування до ТОВ штрафних (фінансових) санкцій за порушення порядку використання реєстратора розрахункових операцій, визначеного у п.1 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", та за не дотримання п.12 ст.3 наведеного закону, а саме за не ведення належним чином обліку товарних запасів відповідачем здійснено правомірно, обґрунтовано та з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з цими висновками суду першої інстанції і вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп.75.1.3 ПК України).

Положеннями ст.80 ПК України, на ряду з іншим, встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Пунктом 81.1 ст.81 ПК України визначений перелік документів, за наявності яких посадові особи податкового органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки. До таких документів віднесено: направлення на проведення такої перевірки, копії наказу про проведення перевірки та службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до абз.5 п.81.1 ст.81 ПК України непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови (п.81.2. ПК України)

З матеріалів справи вбачається, що до початку перевірки перевіряючими вручено під розпис ОСОБА_6, яка здійснювала у належному ТОВ магазині розрахункові операції та назвалася продавцем, відповідні направлення від 03 лютого 2012 року за №25 та 26 на проведення фактичної перевірки з 03 лютого 2012 року та наказу від 03 лютого 2012 року за №25 "Про проведення фактичної перевірки".

Крім того, відповідного акту працівником позивача про не допуск складено не було, натомість, фахівці відповідача були допущені до проведення перевірки, що свідчить про згоду ОСОБА_6 на проведення податковим органом фактичної перевірки, а тому колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дії посадових осіб РУ Департаменту САТ щодо проведення фактичної перевірки є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірними дії РУ Департаменту САТ по складанню акту перевірки за №16/21-02/30168274 від 07 лютого 2012 року, оскільки податковим органом за наслідками проведеної перевірки акт складено на підставі, у спосіб, що передбачений законодавством та в межах повноважень, встановлених положенням п.86.1 ст.86 ПК України, згідно яких результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Окрім іншого, відповідно до п.1 та 12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

- вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно з п.1 ст.17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту, зокрема, непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи: вчинене вперше - 1 гривня; вчинене вдруге - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг); за кожне наступне вчинене порушення - у п'ятикратному розмірі вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Також, відповідно до ст.20 Закону до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З матеріалів справи вбачається, що за наслідками проведеної перевірки фахівцями податкового органу були встановлено проведення працівником позивача розрахункової операції на загальну суму 61,00грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, а також не ведення належним чином обліку товарних запасів, зокрема, встановлено відсутність прибуткових накладних на товар. Наведені обставини позивачем не спростовані, ним протилежного не доведено, а факт відсутності відповідного обліку підтверджується додатками №3/1, 3/2, 3/3 до акта проведеної перевірки від 07 лютого 2012 року та поясненнями свідка ОСОБА_6, яка зазначила, що будь-які накладні на товар взагалі відсутні.

З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що податковим органом правомірно застосовано до ТОВ штрафні (фінансові) санкції у загальному розмірі 29826,60 грн. за не ведення належним чином обліку товарних запасів, зокрема, за відсутність прибуткових накладних на товар на загальну суму 14913,30грн. та у розмірі 1, 00 грн. за вчинене вперше не проведення розрахункової операції через РРО.

Доводи ТОВ, викладені, зокрема, у адміністративному позові та апеляційній скарзі відносно того, що магазин, розташований за адресою: АДРЕСА_1, за договором від 01 лютого 2012 року переданий в оренду ФОП ОСОБА_5 і, відповідно, вказана фізична особа-підприємець здійснював там свою господарську діяльність на момент проведення перевірки, а не позивач, а також стосовно того, що продавець ОСОБА_6 не є працівником позивача, колегія суддів до уваги не приймає з огляду на наступне.

Положеннями ст.24 Кодексу законів про працю України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Разом з тим, трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

З акту проведеної перевірки випливає, що ОСОБА_6 фактично здійснювала трудову діяльність на вказаному об'єкті позивача, як продавець (а.с.11), також наведена особа поставила свій підпис на направленнях на перевірку за №25, 26 про ознайомлення з ними та в яких зазначено, що перевірка здійснюється в магазині ТОВ, окрім іншого в письмових поясненнях, направлених на адресу керівника РУ Департаменту САТ, ОСОБА_6 ідентифікувала себе саме як продавця.

Не було надано суду жодного доказу наявності трудових відносин між ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_5 і в ході розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій.

Крім того, ані під час проведення перевірки, складання акту та написання пояснювальної, ОСОБА_6 жодним чином не згадувала про існування договору оренди та про ФОП ОСОБА_5, як орендатора магазина за адресою: АДРЕСА_1. Разом з тим, сам ОСОБА_5 під час апеляційного перегляду даної справи в суді апеляційної інстанції не міг надати чіткої та зрозумілої відповіді стосовно своєї діяльності у магазині за адресою: АДРЕСА_1, а також відносно вказаного договору оренди, зокрема, щодо часу його укладання та і взагалі його реалізації, що також підтверджує неспроможність аргументів ТОВ.

Більш того, вказані доводи ТОВ спростовуються постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11.02.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23.07.2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2013 року, по справі за позовом РУ Департаменту САТ до ТОВ про стягнення штрафних санкцій в розмірі 8400 грн., в ході розгляду якої судом було встановлено здійснення саме ТОВ господарської діяльності у магазині за адресою: АДРЕСА_1 в момент проведення спірної перевірки.

Колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрнафтоагропром" - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Н.В. Вербицька Ю.М. Градовський