Постанова № 36907769, 21.01.2014, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2014 р. Справа № 818/8706/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глазька С.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Прімової О.В.,

представника позивача - Канцедал А.Є.,

представника відповідача - Федорченко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Насостехкомплект" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ТОВ «НВП«Насостехкомплект», звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Сумах ГУ Міндоходів у Сумській області, який уточнив під час розгляду справи та остаточно просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 30 серпня 2013 року: № 0000182204; № 0000162204; № 0000172204.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач безпідставно в ході перевірки встановив такими, що не мали реальних наслідків угоди укладені між позивачем та його контрагентами, а саме: з ТОВ «Токмак Трейдинг», ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс», оскільки позивачем на перевірку була надана відповідна первинна бухгалтерська документація на підтвердження фактичності отримання товару за спірними господарськими угодами, а тому позивач має право на віднесення до валових витрат сум коштів сплачених за придбаний товар, як і право на віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість сплачену у вартості придбаного товару.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові.

Відповідач, заперечуючи проти позову, свою позицію виклав в запереченні проти адміністративного позову в якому зазначив, що дійсно в ході перевірки було встановлено, що господарські угоди між позивачем та зазначеними контрагентами не мали реальних наслідків, оскільки, надані позивачем податкові та видаткові накладні не можуть підтвердити фактичність поставки товару, так як останні навіть не містять інформації хто їх підписав зі сторони постачальника.

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у вищевказаному запереченні на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем в період з 30 липня 2013 року по 01 серпня 2013 року була проведена документальна виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Токмак Трейдинг», ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс».

За результатами вказаної перевірки 12.08.2013р. за № 150/2204/23633541/28 складено акт про результати документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ «Насостехкомплект», з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Токмак Трейдинг», ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс», за період з 01.07.2011 р. по 31.06.2012 р. (надалі - «Акт перевірки»).

Відповідно до висновків акту встановлено порушення:

1. пп.14.1.27 п. 14.1 ст.14, п. 138.1 та п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України у результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевіряється на загальну суму 227808,00грн., у т.ч. за 2-3 квартал 2011р. в сумі 47152грн., за 2- 4 квартал 2011р. в сумі 108473,00грн. за І кв. 2012р. у сумі 71638,00грн. за півріччя 2012р. у сумі 119065,00грн.

2. п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п. 185.1 ст.185, п. 198.1 та п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 110093,00грн., в т.ч.: за липень 2011р. в сумі 18880,00грн.; за вересень 2011р. в сумі 19700,00грн.; за жовтень 2011р. в сумі 26263,00грн.; за грудень 2011р. в сумі 29716,00грн., за червень 2012р. в сумі 15534,00грн. Зменшено від'ємне значення ПДВ (р.24 Декларації) за червень 2012р. на суму 97862,00грн.

На підставі вказаного акту відповідач і прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0000162204 від 30 серпня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток за основним платежем на 227808 грн. та за штрафними санкціями на 29766 грн.;

- № 0000172204 від 30 серпня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на 110093 грн. та за штрафними санкціями на 27523 грн.;

- № 0000182204 від 30 серпня 2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 97862грн. за червень 2012 року.

Відповідно до змісту акту перевірки та пояснень відповідача, підставами для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень рішень став висновок відповідача, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Токмак Трейдинг», ТОВ «Альфа-Інвест Плюс» та ТОВ «Укр-Імперіал» мали лише документальне оформлення без їх фактичного виконання.

Позивач, заперечуючи проти вказаних доводів відповідача, зазначає, що поставка товару фактично відбувалась, що в повній мірі підтверджується наданими, як на перевірку так і до суду, первісними документами, а саме: видатковими та податковими накладними, а щодо відносин з ТОВ «Альфа-Інвест Плюс», окрім іншого, ще і договором поставки, товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт.

Суд, відмовляючи в задоволенні позову, свою позицію обґрунтовує наступним.

В ході судового розгляду встановлено, що позивач придбавав у ТОВ «ТОКМАК ТРЕЙДІНГ» товар (сталь, ленту, бронзу) на підтвердження чого позивачем надано: видаткова накладна, податкова накладна та виписка по рахунку (а.с.75-77).

Також позивач мав господарські відносини з ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» у якого в перевіряємий період придбавав товар (сталь, пруток, ленту, винт) на підтвердження чого позивачем надано: видаткові та податкові накладні, а також виписки з банків (а.с.78-109).

Також позивач мав господарські відносини з ТОВ «АЛЬФА-ІНВЕСТ ПЛЮС» у якого в перевіряємий період придбавав товар (круги) на підтвердження чого позивачем надано: договір поставки, видаткові та податкові накладні, виписки з банків, а також акти здачі-прийняття робіт (надання послуг з перевезення ) та товарно-транспортні накладні (а.с.78-109).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У відповідності до п.п.14.1.27 ст.14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань внаслідок чого відбувається зменшення капіталу (крім змін капіталу його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 14.1.36 ст.14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів. виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або свої відокремлені підрозділи. а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України зазначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом П цього Кодексу.

Пунктом 139.1.9 ст.139 ПК України, до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання, яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тобто, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В той же час судом встановлено, що позивачем на підтвердження фактичності поставки товару від ТОВ «ТОКМАК ТРЕЙДІНГ» та ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» надані видаткові накладні які не відповідають вимогам ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: вони не містять інформації про місце їх складання, а також підпис особи яка відвантажила вантаж не можливо ідентифікувати, оскільки не зазначено ні прізвище, ні посаду.

Окрім того, між сторонами не укладався письмовий договір, а тому неможливо в ході судового розгляду встановити предмет та умови поставки за даним договором, оскільки представник позивача не зміг пояснити хто та в який спосіб поставляв товар.

Також відповідач посилається на акт ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС, від 27.11.2012 № 880/2240/37745689, «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» за період діяльності з 23.06.2011р. по 31.10.2012р.», в якому зазначено, що ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва ДПС України за результатами відпрацювання місцезнаходження підприємства ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» не встановлено. Також встановлено відсутність у ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» будь-яких основних засобів, відповідного персоналу, виробничих активів, офісних, складських та виробничих приміщень, транспортних засобів та інших умов для ведення господарської діяльності.

Окрім того було проведено допит гр. ОСОБА_3 (Допитаний в якості свідка по кримінальній справі №52-2477) засновник та керівник ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» гр. ОСОБА_3 пояснив, що зареєстрував підприємство на прохання свого знайомого, наміру вести діяльність не мав, будь-які фінансово-господарські документи ТОВ «Укр-Імперіал ЛТД» по взаємовідносинам з контрагентами не підписував.

Щодо ТОВ «ТОКМАК ТРЕЙДІНГ», окрім іншого, судом встановлено, що податкова накладна підписана ОСОБА_4, який є засновником та директором вказаного контрагента, однак як вбачається з мотивувальної частини вироку Дарницького районного суду м. Києва від 11 жовтня 2012 року, (згідно якого останнього визнано винним в скоєнні злочину передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України) допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України визнав повністю, щиросердно розкаявся та підтвердив обставини скоєння ним злочину, вказавши на час, місце, спосіб та мету скоєння злочину, а саме: зазначив, що дійсно на початку вересня 2010 року на прохання невстановленої особи погодився зареєструвати в органах державної влади на своє ім'я ТОВ «Токмак Трейдінг», не маючи наміру здійснювати діяльність підприємства, пов'язану з виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, зазначену у статутних документах ТОВ «Токмак Трейдінг», усвідомлюючи протиправний характер запропонованих йому дій, погодився на таку пропозицію та надав невстановленій особі свої паспортні дані, які необхідні для складання статутних та реєстраційних документів підприємства. Далі, 11.09.2010 року позивач, домовившись з невстановленою слідством особою прибув до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу, де на прохання невстановленої слідством особи, повідомив йому, що має намір зареєструвати ТОВ «Токмак Трейдінг» і запропонував нотаріусу нотаріально засвідчити його підпис у статуті вказаного товариства. Потім, усвідомлюючи, що зареєстроване на його ім'я підприємство буде використовуватись для прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_4 засвідчив своїм підписом статут ТОВ «Токмак Трейдінг», після чого цей статут був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом.

Щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Альфа-ФНВЕСТ ПЛЮС», то судом встановлено, що 05 квітня 2012 року між сторонами був укладений договір поставки №050411, відповідно до предмету якого постачальник (ТОВ «Альфа-ФНВЕСТ ПЛЮС») зобов'язався передати позивачу, а позивач зобов'язується прийняти товар і здійснити оплату за нього на умовах договору.

Відповідно до розділу 4 вказаного договору прийом товару здійснюється представником покупця на складі постачальника.

З вказаного вбачається, що товар повинен доставлятися позивачем самостійно.

В той же час, на підтвердження фактичності поставки товару позивачем надано товарно-транспортні накладні відповідно до яких, автопідприємством зазначено «15955», замовник «Насостехкомплект», відправник та пункт навантаження «Дніпропетровськ», отримувач та пункт розгрузки «Суми», в розділі відомості про вантаж зазначено «Дніпропетровськ - Суми - метал - вага, прогіб». На вказаних товарно транспортних накладних мається тільки один відтиск печаті позивача та підпис без прізвища.

Надані позивачем акти здачі-приймання робіт (надання послуг), які складені між перевізником ПАТ «Сумське АТП - 15955» та замовником ТОВ «НВП«Насостехкомплект», також не містить інформації щодо того, від кого та кому доставлявся товар та який саме товар.

Пунктом 11.1 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568 визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна та дорожні листи вантажного автомобіля.

Пунктом 2.7 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 визначено, що первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Згідно наказу Міністерства транспорту та Міністерства статистики України від 29.12.1995 року №488/346 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля", затверджено типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, які введено у дію з 01.01.1996 року та є обов'язковими для застосування всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності, при чому обов'язковим при здійсненні господарської діяльності з надання послуг по перевезенню є заповнення (ведення) подорожніх листів відповідної форми.

За змістом ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року, оформлення товарно-транспортної накладної є обов'язковою умовою для здійснення перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Суд зазначає, що з приписів "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568 вбачається, що товарно-транспортна документація (товарно-транспортна накладна та дорожній лист вантажного автомобіля) - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що позивачем не було надано суду належних доказів на підтвердження факту транспортування товару придбаного у ТОВ «Альфа-ФНВЕСТ ПЛЮС», а тому у суду на час розгляду справи не має підстав вважати, що угода мала реальні наслідки.

У відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір" з позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 4129,20 грн. на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Насостехкомплект" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Насостехкомплект" (ідентифікаційний код 23633541) на користь державного бюджету України (отримувач - УДКС у м. Суми, МФО 837013, код ЄДРПОУ 37970593, рахунок 31217206784002, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Сумського окружного адміністративного суду 35907252) судовий збір у розмірі 4129,20 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) С.М. Глазько

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Глазько

Повний текст постанови складено 27 січня 2014 року