Рішення № 36907245, 28.01.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.01.2014 Справа № 905/8763/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Ляшенко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь

до відповідача: Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь

про: стягнення 23 335,35 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Ніколенко І.В.- за дов.№ 522/ю-52 від 03.01.2014 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь про стягнення боргу за договором оренди нежитлового приміщення кондитерського цеху, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 у розмірі 23 335,35 грн., з яких сума основного боргу 20 582,16 грн, пені за період січень-червень 2013р. у розмірі 809,73 грн., 3% річних за період січень-вересень 2013р. у розмірі 222,96 грн., крім того судові витрати.

Позов мотивований невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договорами оренди нежитлового приміщення кондитерського цеху, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2. На підставі чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем з орендної плати у розмірі 23 335,35 грн.

На підтвердження позовних вимог позивач надав суду у копіях договір оренди приміщення № 522/2012-171 від 01.04.2012р., акт приймання-передачі від 01.04.2012р., довідка про наявність зоборгованості № 522/974-06 від 20.11.2013р., розрахунок позовних вимог, акт приймання-повернення від 01.11.2013р., акт звіряння взаємних розрахунків за договором оренди № 522/2012-171 від 01.04.2012р., разом з доказами про відправлення, додаткову угоду № 1 від 01.10.2013р.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 ГПК України.

Склад суду змінювався. Розпорядженням від 14.01.2014р. справу № 905/8763/13 передано на розгляд судді Величко Н.В.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на задоволенні.

Відповідач у судове засідання не з'явився через канцелярію суду надав заяву у якій просив розглянути позовну заяву без його участі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.04.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь, як орендодавцем, та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м. Маріуполь, як орендарем, укладений договір оренди № 522/2012-171 (а.с.14), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове володіння та користування за відповідну плату орендований об'єкт, а саме: нежитлове приміщення кондитерського цеху, розташованого на 1 поверсі за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 177,7 кв.м (п. 1.1-1.3).

Строк оренди - до 31 грудня 2012р. (п. 1.5).

Відповідно до п. 3.1 договору, орендований об'єкт має бути переданий орендодавцем та прийнят орендарем на протязі 3 днів з моменту заключення цього договору. Передача орендованого об'єкту оформлюється актом прийому-передачі, що є невід'ємною частиною договору (п. 3.2).

Відповідно до п. 3.2 «Права та обов'язки сторін» та п. 4.2 «Орендна плата та порядок розрахунків» договору, орендар зобов'язаний щомісячно до 20 числа місяця наступного за звітним, вносити орендну плату на поточний рахунок орендодавця.

Розмір орендної плати визначений сторонами у п. 4.1 договору, так за місяць користування орендованим об'єктом орендна плата складає 12 грн. за мІ (177,7 * 12 = 2 132,40 грн.), в т.ч. НДС.

Відповідно до п. 6.3 договору, у разі несвоєчасного внесення орендної плати за користування орендованим об'єктом, орендар за вимогою орендодавця зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплаченої орендної плати за кожень день прострочення.

Договір вступає у силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін (п.8.6). У разі, якщо орендований об'єкт по закінченню дії договору находиться в експлуатації у орендаря та зауважень з боку орендодавця немає, то договір вважається продовженим на той же строк та на тих же самих умовах (п. 8.1).

Відповідно до п. 5.1 договору, після закінчення строку оренди орендар зобов'язаний передати орендодавцю орендований об'єкт на протязі 3 днів з моменту закінчення строку оренди по акту прийому-передачі.

Додатковою угодою № 1 від 01.10.2013р., внесено зміни до п. 4.1 договору, шляхом викладення його у наступній редакції: «Розмір орендної плати в місяць за користування орендованим об'єктом складає 20,60 грн. за мІ (177,7 * 20,60 = 3 660,60 грн.), в т.ч. НДС.

Також цією ж угодою доповнено розділ 4 «Орендна плата та порядок розрахунків» пунктом 4.4 наступним змістом: «Орендар щомісячно компенсує орендодавцю витрати, які пов'язані зі сплатою послуг з водопостачання. Оплата інших комунальних послуг (електроспоживання, газоспоживання) проводиться орендарем самостійно, відповідно до показників приборів обліку». Інші умови договору оренди залишаються незмінними, сторони підтверджують свої зобов'язання за ними.

Договір № 522/2012-171 від 01.04.2012р. разом з додатковою угодою від 01.10.2013р. підписані обома сторонами без заперечень.

До укладеного договору 01.04.2012р. між сторонами складений та підписаний акт приймання-передачі нежитлового приміщення кондитерського цеху. Згідно з яким орендодавець передав, а орендатор прийняв у користування нежитлове приміщення кондитерського цеху, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 17). Акт підписаний з обох сторін, зауважень чи претензій до об'єкту оренди відповідачем заявлено не було.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договір є домовленість сторін.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 ГК України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

З огляду на викладене, вбачається, що спірний договір є належною підставою для виникнення у відповідача по справі грошових зобов'язань, визначених умовами цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату.

За час оренди нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, позивачем нараховано відповідачу орендних платежів на суму 20 582,16 грн., що складається з заборгованості за січень 2013р. - 1390,56 грн., за лютий 2013р. - 2132,40 грн., за березень 2013р. - 2132,40 грн., за квітень 2013р. - 2132,40 грн., за травень 2013р. - 2132,40 грн., за червень 2013р. - 2132,40 грн., за липень 2013р. - 2132,40 грн., за серпень 2013р. - 2132,40 грн., за вересень 2013р. - 2132,40 грн., за жовтень 2013р. - 2132,40 грн.

Матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем відповідних орендних платежів у порядку та строки встановлені договором оренди № 522/2012-171 від 01.04.2012р. Відповідачем будь-яких доказів чи пояснень, які б це спростовували, не надано.

Позивачем 10.10.2013р. надіслано на адресу відповідача повідомлення про намір припинити дію договору оренди № 522/2012-171 від 01.04.2013р., внаслідок чого 01.11.2013р. між сторонами підписаний акт приймання-повернення орендованого майна (а.с. 21,22).

Згідно ч. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Таким чином, фактично строк дії договору № 522/2012-171 від 01.04.2012р. припинився 01.11.2013р. підписанням акту повернення майна.

Враховуючи, що позивачем доведено і відповідачем не спростовано наявності заборгованості з орендної плати у розмірі 20 582,16 грн., тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», в цій частині.

Крім того, позивач посилаючись на несвоєчасну сплату орендної плати по Договору, просить стягнути з відповідача пеню за період січень-червень 2013р. у розмірі 809,73 грн. та 3% річних за період січень-вересень 2013р. у розмірі 222,96 грн.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. За приписами ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін (ч.2 ст.260 ЦК України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період січень-червень 2013р. у розмірі 809,73 грн., суд вважає його арифметично не вірним.

Так, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплаченої орендної плати, розмір пені за місяць січень 2013р. за період з 21.02.2013р. по 21.08.2013р. становить 100,88 грн., за лютий 2013р. за період з 21.03.2013р. по 21.09.2013р. - 153,71 грн., за березень 2013р. за період з 21.04.2013р. по 21.10.2013р. - 149,33 грн., за квітень 2013р. за період з 21.05.2013р. по 21.10.2013р. - 123,04 грн., за травень 2013р. за період з 21.06.2013р. по 20.11.2013р. - 119,30 грн. за червень 2013р. за період з 21.07.2013р. по 20.11.2013р. - 94,76 грн., всього 741,02 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних за період січень 2013р.- вересень 2013р. у сумі 222,96 грн., суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є обґрунтованим та вірним, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем жодних доказів які б спростовували доводи позивача не надано.

Відповідно до приписів статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 82 - 84 ГПК України, господарський суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь про стягнення боргу за договором оренди нежитлового приміщення кондитерського цеху, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 у розмірі 23 335,35 грн., з яких сума основного боргу 20 582,16 грн, пені за період січень-червень 2013р. у розмірі 809,73 грн., 3% річних за період січень-вересень 2013р. у розмірі 222,96 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь (87549, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс», м. Маріуполь (87500, м. Маріуполь, пр. Леніна, 68а, ЄДРПОУ 24155428) 20 582,16 грн. основного боргу, 741,02 грн. - пені, 222,96 грн. - 3% річних та витрати на сплату судового збору у сумі 1 588,58 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.01.2014р.

Суддя Н.В. Величко

Надруковано 3 прим.:

1 - у справу

1 - позивачу

1 - відповідачу

(062) 381-91-20