Ухвала суду № 36906730, 29.01.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/976/14 - Ц

Номер провадження 2/638/1855/14

УХВАЛА

29.11.2014 р. Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Штих Т. В.

за участю секретаря Кондратюк І. В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся 24.01.2014 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі 168000,00 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1680,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 разом із позовом подав до Дзержинського районного суду м. Харкова заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2. До набрання чинності рішенням у справі заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо квартири АДРЕСА_2

Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, що відповідає змісту ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, вивчивши матеріали позовної заяви, суд вважає її обґрунтованою, та такою, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", вживаючи заходів до забезпечення позову, слід виходити з відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

За ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", згідно з п. 2. ч. 1. ст. 152 ЦПК України, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом заборони вчиняти певні дії.

В обґрунтування поданого позову позивач ОСОБА_1 зазначає, що відповідач під розписку отримав у нього 168000,00 грн., які зобов'язався повернути до 31.12.2013 р., грошові кошти не повертає, уникає спілкування. До теперішнього часу ОСОБА_1 ухиляється від виконання зобов'язань за договором позики, заборгованість становить 168000,00 грн. Оскільки відповідач ухиляється від виконання зобов'язань, виникла необхідність в забезпеченні позову.

Позивачем ОСОБА_1 надано інформаційно довідку з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 16395175 від 20.01.2014 р., відповідно до якої квартира за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 70,3 кв. м., житловою площею 32,5 кв. м., на праві власності належить ОСОБА_2.

Оскільки позивач ОСОБА_1 подав позов про стягнення заборгованості, а відповідач ухиляється від виконання зобов'язань, виникає необхідність у заходах забезпечення позову.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заявлений вид забезпечення позову є частково співмірним із заявленими позивачем вимогами, оскільки накладення арешту на квартиру може вплинути на право користування квартирою, тому відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.152 ЦПК України, суд вважає необхідним вжити захід забезпечення позову у вигляді заборони відчуження квартири.

На підставі викладеного, суд вважає необхідним вжити заходи щодо забезпечення позову у вигляді заборони вчиняти будь-які дії щодо відчуження майна, що зареєстровано за відповідачем, оскільки невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або до неможливості виконання рішення суду, в разі його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151 - 153 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) та іншим особам здійснювати які-небудь дії, направлені на відчуження будь-яким способом квартири АДРЕСА_2

В задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом одного року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: