Ухвала суду № 36906602, 31.01.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1005/4192/2012 Головуючий у І інстанції Величко В.П.Провадження № 22-ц/780/444/14 Доповідач у 2 інстанції ПоліщукКатегорія 26 31.01.2014

УХВАЛА

Іменем України

28 січня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Поліщука М.А.,

суддів: Малорода О.І., Ігнатченко Н.В.

при секретарі: Бобку О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2012 року ПАТ «ОТП Факторинг Україна» звернулось до суду з зазначеним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2 на свою користь суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 218,83 доларів США, що еквівалентно 129 586,83 грн. та 41 984,21 грн. - штрафні санкції, передбачені умовами договору, що складається з залишку заборгованості за кредитом у сумі 14 455,34 доларів США, що еквівалентно 115 496,72 грн.; суми несплачених відсотків за користування кредитом у сумі 1 763,49 доларів США, що еквівалентно 14 090,11 грн.; та пені за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 41 984,21 грн., та стягнути 1 714,10 грн. витрат по сплаті судового збору.

Позов обґрунтований тим, що 01.02.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно якого позивач надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 19 966,58 доларів США з розрахунку 11,49 % річних за весь час фактичного користування кредитом з кінцевим строком повернення 01.02.2014 року, а відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за його користування. Відповідач умов кредитного договору належним чином не виконував, у зв'язку з чим, станом на 05.12.2011 року у нього виникла вказана заборгованість.

Заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2012 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг» заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 218,83 доларів США, що еквівалентно 129 586,83 грн. та 41 984,21 грн. - штрафних санкцій і витрати по сплаті судового збору в сумі 1714грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права.

Зокрема в доводах апеляційної скарги зазначається про те, що позивачем надано неналежний розрахунок заборгованості, з якого неможливо встановити дати вчинення відповідачем платежів за договором, не вказано час, з якого настало порушення умов кредитного договору та час, з якого було нараховано штрафні санкції.

Також зазначила про те, що позивач не повідомив відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні, а тому вважає, що має право не виконувати свій обов'язок по поверненню кредиту.

Крім цього, апелянт вказує, що суд відповідно до ч.3 ст.551, ст.616 ЦК України при визначенні розміру неустойки не врахував обставин, які вважає істотними, що дають право суду зменшити її розмір, а саме: вагітність та пологи, в зв'язку з чим відповідач не мала можливості належним чином виконувати свої обов'язки по поверненню кредиту.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушила умови взятого на себе зобов'язання щодо своєчасного погашення суми кредиту та відсотків за користування ним в порядку і на умовах зазначених в кредитному договорі, укладеному між ЗАТ «ОТП «Банк» і ОСОБА_2 і станом на 5.12.2011 року має заборгованість, яка складається із залишку заборгованості за кредитом в сумі 14455,34 доларів США, відсотків за користування кредитом в сумі 1763,49 доларів США та пені за прострочення зобов'язання в розмірі 41 984грн.21коп.

Оскільки ТОВ «ОТП Факторинг» є правонаступником ЗАТ «ОТП «Банк», то з відповідача на його користь підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором.

Колегія суддів погоджується із цими висновками, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться звичайно.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 01 лютого 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-004/033/2008, за яким Банк надав Позичальнику кредит на купівлю автомобіля в розмірі 19 966 доларів США із сплатою процентів 11,49% річних, а Позичальник взяв на себе зобов'язання до 01 лютого 2014 року повернути кредитні кошти зі сплатою відсотків.

Відповідно до п.3.1.1 за порушення прийнятих на себе зобов'язань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування ними у визначені Договором строки Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочки.

Крім цього, пунктами 3.1.2, 3.1.3 Кредитного договору передбачено, що крім пені Позичальник за порушення зобов'язань за кредитним договором сплачує Банку штраф у розмірах 0,01% та 0,02% від суми прострочених боргових зобов'язань.

19 лютого 2010 року сторони уклали додатковий договір до кредитного договору, яким було внесено доповнення до кредитного договору. (а.с.11).

26 лютого 2010 року сторони уклали додатковий договір до кредитного договору, яким внесено зміни та доповнення в частині встановлення з 1 березня 2010 року по 2 серпня 2010 року фіксованої процентної ставки в розмірі 11,49%, а з 2 серпня 2010 року встановлено розмір фіксованої процентної ставки 12,99% та викладено в новій редакції графік платежів. (а.с.12-16).

Встановлено, що Банк видав Позичальнику кредитні кошти в сумі 19 966 доларів США, а Позичальник порушила умови кредитного договору щодо щомісячного погашення кредиту та відсотків за користування ним, внаслідок чого станом на 05.12.2011 року у неї виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 16 218,83 доларів США, із них 14455,34 доларів США - тіло кредиту та 1763,49 доларів США - відсотки за користування кредитом, що за курсом НБУ еквівалентно 129 586,83 грн. та 41 984,21 грн. пені.

Вказані обставини підтверджуються доказами, яким суд дав належну правову оцінку.

Встановивши вказані обставини, з врахуванням доказів на підтвердження позовних вимог, положень Кредитного договору та додаткових договорів, положень ст.ст.509,514,525, 526, 551, 1054 Цивільного кодексу України, суд прийшов до законного і обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем подано неналежний розрахунок заборгованості, з якого неможливо встановити дати вчинення відповідачем платежів за договором, не вказано час, з якого настало порушення умов кредитного договору та час, з якого було нараховано штрафні санкції частково є обґрунтованими, проте не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Позивачем на підтвердження позову надано розрахунок заборгованості ОСОБА_2 станом на 5.12.2011 року (а.с.18). Вказаний розрахунок містить дані про залишок заборгованості за тілом кредиту, за відсотками за користування кредитом та розрахунок пені.

Подаючи заяву про перегляд заочного рішення суду, ОСОБА_2 не надала доказів на спростування заборгованості за кредитним договором та доказів погашення нею заборгованості за кредитом (а.с.55-57).

Інші доводи апелянта на те, що позивач не повідомив відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні, а тому вона мала право не виконувати обов'язок по поверненню кредиту не заслуговують на увагу.

Відповідно до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18 березня 2011 року ПАТ «ОТБ-Банк» (Продавець) продав (переуступив) ТОВ «ОТП-Факторинг» (Покупцю) права на кредитний портфель, який включає в себе кредитні договори, (перелік яких міститься у Додатку 1 до цього Договору) (а.с. 23).

Витягом із Додатку встановлено, що серед кредитних договорів є кредитний договір із ОСОБА_2 із загальною сумою заборгованості 15 285,34 доларів США (а.с.30).

Неповідомлення відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні не надає відповідачу законних підстав для невиконання зобов'язання по поверненню кредитних коштів за кредитним договором новому кредитору.

Доводи апелянта на те, що суд відповідно до ч.3 ст.551, ст.616 ЦК України при визначенні розміру неустойки не врахував обставин, які вважає істотними і дають право зменшити її розмір, а саме: вагітність та пологи, в зв'язку з чим відповідач не мала можливості належним чином виконувати свої обов'язки по поверненню кредиту є необґрунтованими.

Як вбачається із матеріалів справи при розгляді заяви відповідача про перегляд заочного рішення суду, вона не зверталась до суду із заявою про зменшення розміру неустойки відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України.

Доказів про вагітність та народження дитини відповідачем також не надано.

Інші доводів, які-б спростовували законність і обґрунтованість ухваленого судом заочного рішення, апеляційна скарга не містить.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Заочне рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: