Ухвала суду № 36905602, 31.01.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 січня 2014 року № 810/617/14-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., перевіривши виконання вимог статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою прокурора міста Біла Церква до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Біла Церква (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської міської ради Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Білоцерківської міської ради Київської області від 27 січня 2014 року №1149-55-VI

Відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 121 Конституції України встановлено, що на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 20 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатися до суду в передбачених законом випадках. А згідно з частиною першою статті 36-1 цього ж Закону представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями). Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Положення згаданих статтей Закону України «Про прокуратуру» кореспондуються з приписами частини другої статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 зазначено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

З системного аналізу приписів Кодексу адміністративного судочинства, зокрема пункт 4 частини першої статті 17, пункт 5 частини четвертої статті 50, стаття 104, а також частини 3 статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що прокурор має право на звернення з позовом до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

З вищезазначених норм слідує, що прокурор може бути позивачем у адміністративній справі лише у випадку, коли є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. В інших випадках прокурор при зверненні до суду здійснює представницькі функції, а тому в позовній заяві повинен визначити підстави представництва у суді інтересів громадянина або держави, особу чи орган, які представляє.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Згідно із частиною другою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Таким чином, при зверненні прокурора до адміністративного суду у якості позивача, прокурор повинен у позовній заяві зазначити обставини, що свідчать про наявність або відсутність органу, уповноваженого державою звертатись до суду за захистом порушених прав держави. Крім того, обов'язком прокурора є виклад у позовній заяві обставин та фактів, що вказують на порушення матеріальних або інших інтересів держави, з посиланням на відповідні нормативно-правові акти, спричинені такими порушеннями негативні наслідки або загрози їх настання.

Натомість, в позовній заяві відсутні посилання прокурора на те, в чому саме відбулося чи могло відбутися порушення інтересів держави, а також відсутні обґрунтування обставин, які вказують на існування необхідності захисту інтересів держави.

Посилання позивача на статтю 19 Конституції України та частину 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не пояснює, на захист яких інтересів держави прокурор міста Біла Церква звертається до суду, а також, які саме права держави її органів, підприємств, установ та організацій підлягають захисту. Доводи викладені в позовній заяві лише обґрунтовують безпосереднє оскарження рішення відповідача та не прояснюють питання правомірності звернення прокуратури з адміністративним позовом.

Таким чином, відсутність у позовній заяві інформації про зміст порушення інтересів держави, наявності чи відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є недоліком позовної заяви та підставою для залишення її без руху.

Також суд зазначає, що відповідно до частини 7 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.

Згідно частини другої статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду чи факт родинних, опікунських тощо відносин з особою, інтереси якої вони представляють. Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи.

Як слідує із позовної заяви та доданих до неї документів, позовну заяву підписано прокурором міста Біла Церква Мельник Г.І., проте, в матеріалах, доданих до позовної заяви відсутні документи, які б підтверджували повноваження прокурора та факт зайняття ним зазначеної посади, а отже відсутні докази того, що позовну заяву від імені позивача подано особою, яка має повноваження на ведення справи.

Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленими статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє у хвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Вказані недоліки повинні бути усунені у строк до 14 лютого 2014 року шляхом надання безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду належно оформленої позовної заяви з обґрунтуванням правових та фактичних підстав для звернення до суду з даним позовом, обґрунтування обставин які свідчать про порушення інтересів держави з посиланнями на відповідні нормативно-правові акти, та вказують на необхідність їх захисту, а також доказів на підтвердження займаної посади позивачем.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву прокурора міста Біла Церква до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Позивачу у строк до 14 лютого 2013 року усунути наведені в даній ухвалі недоліки у вказаний спосіб.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявникові.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу невідкладно.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Леонтович А.М.