Постанова № 36905578, 25.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 р. Справа № 804/15364/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді : при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: від позивача: від відповідача: Конєвої С.О. Безрученко К.В. Бабка Г.Г. Водолазький О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення №10003/0511 Філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, третя особа: Комунальне підприємство Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації про скасування рішення відповідача від 16.10.2013р. та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.11.2013р. Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Територіального відокремленого безбалансового відділення №10003/0511 Філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося з позовом до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, третя особа: Комунальне підприємство Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації та, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16.12.2013р., просить:

- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області про відмову у внесенні змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №6845766 від 16.10.2013р.;

- зобов'язати Реєстраційну службу Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області внести відомості про форму власності «приватна» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 131828812124, який знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Леніна, будинок 83к.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за оспорюваним рішенням відповідачем було відмовлено позивачеві у внесенні змін до запису про нерухоме майно щодо зміни форми власності у Державному реєстрі з «державної» на «приватну» відносно нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м.Павлоград, вул.Леніна,83к. Позивач вважає таке рішення необґрунтованим і неправомірним посилаючись на те, що АТ «Ощадбанк» відповідно до Статуту, змін до Статуту, ст. 325 ЦК України, а також ст.5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» має право самостійно володіти та розпоряджатися майном, яке перебуває у їхній власності, у зв'язку з чим вищевказане нерухоме майно, яке було придбано позивачем за договором купівлі-продажу №7835 від 25.12.2012р. має належати позивачеві на праві приватної власності.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити посилаючись на те, що позивачем не було надано до реєстраційної служби документів, з яких би вбачалось придбання нерухомого майна у приватну власність з урахуванням того, що відповідно до п.1 Статуту позивача, АТ «Ощадбанк» є державним банком,який утворено згідно з розпорядженням Президента України і є 100% державним підприємством, де власником акцій є держава та позивач не надав документи про перехід права власності з державної у приватну як того вимагає Закон України «Про приватизацію державного майна».

Третя особа (КП Павлоградське МБТІ) в судове засідання не зявилися, про дату,час і місце розгляду справи повідомлені належним чином 13.12.2013р., що підтверджується звітом про надіслання факсу (а.с.91).

12.12.2013р. від третьої особи до канцелярії суду надійшла заява, в якій третя особа просить провести судове засідання без участі його представника (а.с.83).

Розглянувши вказану заяву третьої особи, вислухавши думку представників позивача та відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника третьої особи з урахуванням того, що згідно ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності та з урахуванням строків розгляду і вирішення справи, встановлених статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом у ході судового розгляду справи встановлені наступні обставини у справі.

29.12.2012р. КП «Павлоградське МБТІ» за ПАТ «Державний ощадний банк України» було здійснено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Леніна,83к на підставі договору купівлі-продажу №7835 від 25.12.2012р. про що видано відповідний витяг за №37076595 (а.с.12).

Також, за заявою позивача від 11.07.2013р., 13.08.2013р. державним реєстратором видано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №7901789 зі змісту якого видно, що за ПАТ «Державний ощадний банк України» зареєстровано нежитлове приміщення загальною площею 208,5 кв.м. за адресою: м.Павлоград, вул.Леніна, 83к із формою власності - «державна» (а.с.11).

15.10.2013р. позивач звернувся до Реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області із заявою про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: зміни форми власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Леніна, будинок 83к з «державної» на «приватну» придбаного банком за договором купівлі-продажу №7835 від 25.12.2012р.

16.10.2013р. відповідачем було прийнято рішення №6845766 згідно якого на підставі п.п.2.15.1 п.2.15 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011р. №3502/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.12.2011р. за № 1429/20167 ( далі - Порядок №3502/5) - позивачеві відмовлено у внесенні змін до запису про нерухоме майно у зв'язку з тим, що позивачем не було надано перелік об'єктів державної власності, які передані у приватну власність Фондом Державного майна України та наказу Фонду Державного майна України щодо передачі даного майна (а.с.10).

Позивач оспорює вказане вище рішення відповідача, вважає його необґрунтованим і неправомірним, оскільки майно банку відповідно до Статуту, змін до Статуту, ст.325 ЦК України, ст.5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» має належати йому на праві приватної власності.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі з приводу виникнення здійснення реєстрації речових прав на нерухоме майно, до яких чинним законодавством, зокрема, віднесено право власності на об'єкти нерухомого майна, врегульовані нормами Конституції України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. № 703 (далі - Порядок № 703) та Порядком прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011р. №3502/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.12.2011р. за № 1429/20167 ( далі - Порядок №3502/5).

Згідно підпункту 1 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходяться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до ст.6 вказаного Закону систему органів державної реєстрації прав становлять, зокрема, органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку. Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав.

Повноваження органу державної реєстрації прав, визначені статтею 8 вищевказаного Закону, а саме: орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Згідно статті 9 вказаного вище Закону, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав; видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; у разі потреби вимагає подання передбачених законодавством додаткових документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень.

У відповідності до вимог п.4 ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.16 та 23 Порядку № 703 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Пунктом 26 Порядку № 703 передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Так, зі змісту копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності видно, що 13.08.2013р. державним реєстратором проведено реєстрацію нежитлового приміщення розташованого за адресою: м.Павлоград, вул.Леніна,83к загальною площею 208.5 кв.м. власником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України» з формою власності - державна (а.с.11).

Відповідно до п.п. 2.1, 2.3, 2.5 Порядку №3502/5, для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Заявник під час подання заяви пред'являє органові державної реєстрації прав або нотаріусу документи, що посвідчують його особу, визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703.

Для внесення змін до записів Державного реєстру прав у зв'язку зі зміною відомостей про нерухоме майно, право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права, інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов'язані з проведенням державної реєстрації прав, заявник подає документ, що є підставою для зміни відомостей, копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу, та документ про внесення плати за внесення змін до запису Державного реєстру прав.

Згідно до п.п. 2.9, 2.10 Порядку№3502/5, під час розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор перевіряє наявність підстав для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав.

За результатами розгляду заяви та документів, що додаються до неї, державний реєстратор приймає рішення щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав або рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав.

Пунктом 2.14 та підпунктом 2.14.1. цього пункту Порядку встановлено, що Державний реєстратор приймає рішення щодо відмови у внесенні змін до записів, відмови у внесенні записів про скасування державної реєстрації прав, відмови у скасуванні записів Державного реєстру прав виключно за наявності таких підстав: у разі внесення змін до записів Державного реєстру прав: органом державної реєстрації прав або нотаріусом, до якого звернувся заявник, не проводилась державна реєстрація прав на відповідний об'єкт нерухомого майна; подані документи не відповідають вимогам, встановленим законом, цим Порядком та іншими нормативно-правовими актами; відповідні зміни до записів Державного реєстру прав уже внесені; із заявою звернулась неналежна особа; відсутній запис, щодо якого подано заяву; документи подані не в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що реєстраційною службою рішенням від 16.10.2013р. було відмовлено позивачу у внесені змін до запису про нерухоме майно, право власності та суб'єкта цього права за №6845766 щодо зміни форми власності нерухомого майна, що розташоване у м. Павлограді, вул.Леніна,83к з державної у приватну з підстав наявності розбіжностей у формі власності та не надання переліку об'єктів державної власності, які передані у приватну власність згідно до вимог п.6 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (а.с.10).

Так, відповідно до вимог договору купівлі-продажу №7835 від 25.12.2012 р. покупцем вищенаведеного нежитлового приміщення є АТ «Ощадбанк», а відповідно до пункту 1 статуту АТ «Ощадбанк» - Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний Банк України» є державним банком, який утворений згідно розпорядження Президента України від 20.05.1999 р. №106 та згідно даних копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.08.2013р. за № 7901789 - нежитлове приміщення має форму власності - «державну» (а.с.11).

Також, відповідно до вимог п.6 ст.5 Закону України «Про приватизацію державного майна» Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний Банк України» не було надано перелік об'єктів державної власності, які передані у приватну власність Фондом Державного майна України та Наказу Фонду Державного майна України щодо передачі даного майна.

Таким чином, з наведеного вбачається, що ПАТ «Державний ощадний банк України», для заміни форми власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з «державної» на «приватну», придбаного банком нежитлового приміщення, не було надано до Реєстраційної служби Павлоградського МРУЮ документів, які б підтверджували право приватної власності позивача на вищевказане нерухоме майно з урахуванням наявного в матеріалах справи копії витягу від 13.08.2013р. за яким визначено форму власності даного майна як державну.

Частина 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В той же час, і частина 1 статті 71 цього Кодексу покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Згідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами неправомірність прийнятого відповідачем оспорюваного рішення з урахуванням наявного зареєстрованого права державної власності на вищевказане нерухоме майно та не поданням відповідачеві документів, які б підтверджували перехід права власності з державної у приватну.

При цьому, у ході судового розгляду справи представник позивача не змогла пояснити, які ж саме норми чинного законодавства України, що регулюють порядок проведення реєстрації права власності було порушено відповідачем.

Також, представник позивача зазначила, що рішення відповідача від 13.08.2013р. за яким проведено державну реєстрації вищевказаного нерухомого майна за позивачем із формою власності - державна, позивачем не оспорювалося у встановленому законодавством порядку та є чинним на момент розгляду даної справи.

Згідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приймаючи до уваги вищевикладені обставини у даній справі, норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, перевіривши правомірність прийнятого оспорюваного рішення відповідачем з урахуванням ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про те, що відповідачем прийнято оспорюване рішення у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією України та вищенаведеними законами України, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Не підлягають задоволенню і позовні вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача внести відомості про форму власності «приватна» до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об'єкт нерухомого майна за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна 131828812124 виходячи з того, що судом не встановлено обґрунтованих підстав для скасування оспорюваного рішення, окрім того, судом враховується і те, що позивач не позбавлений права повторно звернутися з відповідною заявою до відповідача після усунення обставин, що стали підставою для прийняття оспорюваного рішення.

З огляду на викладене у адміністративного суду правові підстави для задоволення даного позову відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що рішення прийнято на користь суб'єкта владних повноважень у зв'язку з чим судові витрати понесені позивачем не підлягають стягненню з державного бюджету відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12,71,86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Територіального відокремленого без балансового відділення №10003/0511 Філії - Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, третя особа: Комунальне підприємство Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації про скасування рішення відповідача від 16.10.2013р. та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимогу ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений - 30.12.2013р.

Суддя С.О. Конєва