Постанова № 36903143, 30.01.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2014 р.Справа № 923/1390/13Одеській апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого : Мирошниченко М.А.,

суддів: Головей В.М. та Шевченко В.В.,

при секретарі судового засідання - Ляшенко М.І.

за участю представників:

КП "Міський водоканал" - не з'явився ,

ТОВ "Берислав-хлібзавод" - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міський водоканал" на рішення господарського суду Херсонської області від 28.11.2013 р. по справі № 923/1390/13 за позовом Комунального підприємства "Міський водоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав-хлібзавод" про стягнення 5 395,50 грн.

ВСТАНОВИЛА:

07.10.2013 р. Комунальне підприємство "Міський водоканал" (далі позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав-хлібзавод" (далі відповідач) про стягнення заборгованості за надані за договором № 2855 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 01.12.2012р. послуги у розмірі 5 395,50 грн. за період з грудня 2012 р. по березень 2013 р. , а також понесених ним при поданні позову судових витрат .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Між сторонами спору 01.12.2012 р. укладено договору № 2855 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (далі договір), за умовами якого позивач повинен своєчасно надавати відповідачу послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбаченими договором та сплачувати за стічні води, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання території.

Проте, як стверджує позивач у позові, відповідач взяте на себе зобов'язання, по сплаті стічних вод, що утворились внаслідок випадання атмосферних опадів та сніготанення за період з грудня 2012 р. по березень 2013 р. у розмірі 981,4 куб. м. на загальну суму 5 395,50 грн. не виконав, внаслідок чого за ним виникла заборгованість.

Позивач зазначає, що він виставив відповідачу рахунок на оплату вказаної заборгованості однак останній відмовився від оплати з посиланням на відсутність її та на те, що на його території відсутні дощозбірники і колодязі для збору атмосферних опадів.

Позивач зазначив у позові що він не погоджується з доводами відповідача стосовного того, що на його території відсутні дощозбірники і колодязі для збору атмосферних опадів, оскільки це твердження спростовується нормативними актами, які регулюють ці питання , а також актом розподілу меж обслуговування та актом обстеження .

В якості правового обґрунтування своїх вимог позивач також послався на "Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №37 від 19.02.2002 р., ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України. (а.с. 2-8)

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 08.10.2013 р. за вказаним позовом порушено провадження по справі. (а.с. 1)

Не погоджуючись з вказаними позовними вимогами відповідач 18.10.2013р. надав суду першої інстанції відзив на позов (а.с.45-47) в якому зазначив, що 29.11.2012 р. нарочно його головним енергетиком було отримано від позивача проект договору № 2855 від 01.12.2012 р. про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення. Підписаний проект договору разом із двома протоколами розбіжностей відповідач 04.12.2012 р. передав позивачу через його канцелярію, яка поставила відбиток печаті тільки на протоколі. Умова, яка не влаштовує відповідача (і про яку зазначено у протоколі розбіжностей) стосується стічних вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій і неорганізовано потрапляють у мережі водовідведення та, відповідно, оплати послуг за відведення цих стічних вод, а саме у протоколі розбіжностей він заперечив можливість включення до договору п. 3.10 у зв'язку з тим, що на території ТОВ "Берислав-хлібозавод" відсутні дощозбірники і колодязі для збору атмосферних опадів. У відповідача фактично відсутній доступ стічних вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій, до каналізаційної системи. Відповідно, відсутні і стічні води, які відводить каналізаційною системою позивач.

Відповідач вважає, що оскільки позивач не передавав до суду розбіжності у встановлений ст..181 ГК України двадцятиденний строк то пропозиція відповідача щодо виключення п. 3.10 проекту договору вважається прийнятою, а тому відсутні підстави для стягнення 5395,50 грн. за надані послуги.

22.10.2013 р. та 22 11.2013 р. відповідач надав суду першої інстанції заяву та письмові пояснення у яких зазначив що 25.10.2012 р., ним від позивача було отримано разом з супровідним листом № 3501/10 від 25.10.2012 р. проект договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення № 2835 від 01.12.2012 р., в якому позивач не вказав номер договору. Із деякими положеннями цього проекту договору відповідач не погодився з приводу чого між сторонами велись переговори і тому цей проект договору не було ним (відповідачем) підписано. 29.11.2012 р. головним енергетиком відповідача нарочно повторно було отримано від позивача проект договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення вже під номером 2855 від 01.12.2012 р., однак без змін умов. Підписаний проект договору разом із двома протоколами розбіжностей відповідач 04.12.2012 р. передав позивачу через його канцелярію, яка поставила відбиток печаті тільки на протоколі і оскільки позивач не передавав до суду розбіжності у двадцятиденний строк то пропозиції відповідача щодо виключення п. 3.10 проекту договору вважаються прийнятими (а.с.55,95).

Позивачем до місцевого господарського суду неодноразово надавались письмові пояснення (11.11.2013 р. та 21.11.2013 р.), в яких він зазначив, що листом від 25.10.2012 р. він повідомив відповідача про розірвання договору та направив 2 екземпляри проекту договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення і ця дата (25.10.2012 р.) є датою перебігу двадцятиденного строку для надсилання відповідачем 2 примірників протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Однак відповідач неналежним чином оформив протокол розбіжностей, а саме пропустив 20 - денний строк для надсилання примірників протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Доводи відповідача про повторне отримання 29.11.2012 р. проекту договору не підтверджені відповідачем будь-якими доказами (а.с. 68-70, 81-83).

Рішенням господарського суду Херсонської області від 28.11.2013 р. (повний текст якого складено та підписано колегією суддею Нікітенко С.В. 03.12.2013 р.) у задоволенні позову відмовлено. Висновок суду з посиланням на норми ст. ст. 16, 20, 181 ГК України мотивовано тим т, що позивач у двадцятиденний термін з дня отримання від відповідача протоколу розбіжностей, тобто до 24.12.2012 р. включно, не звернувся до суду по врегулювання розбіжностей позиції сторін відносно умов п.3.10. договору, що залишилися неврегульованими, а тому пропозиції відповідача вважаються прийнятими, а договір є укладеним з урахуванням протоколу розбіжностей, тобто без п.3.10, а відтак підстави для стягнення з відповідача суми послуг у розмірі 5395,50 грн. відсутні. Також місцевий господарський суд зазначив, що позивачем не обґрунтовано належними та допустимими доказами факт потрапляння стічних вод в період дощів та сніготанення до каналізаційної мережі позивача через каналізаційні колодязі, які знаходяться на території відповідача, чим не доведено факту надання саме відповідачу послуг відведення стічних вод у періоди дощів та сніготанення. (а.с. 98-100)

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи свою позицію скаржник послався на те, що місцевим судом при прийнятті рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначив, що станом 13.12.2012 р. відповідачем не було надано (повернуто) позивачу екземпляру договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення. Відповідач не надав місцевому господарському суду належних та допустимих доказів того, що саме 29.11.2012 р. його (відповідача) головним енергетиком було нарочно отримано від позивача ще один проект договору, як і не було надано доказів щодо надсилання 04.12.2012 р. на адресу позивача окрім протоколів розбіжностей одного екземпляру належним чином оформленого договору. З урахуванням цього місцевий господарський суд не правомірно дійшов висновку, щодо договір є укладеним з урахуванням протоколу розбіжностей.

Посилаючись на норми чинного законодавства України, які регулюють відносини в даній сфері та на акт розподілу меж обслуговування водопровідних та каналізаційних мереж між абонентом та КП "Міський водоканал" від 01.12.2012 р. а також на акт обстеження скаржник зазначив, що на території відповідача знаходиться 46 каналізаційних колодязів, а тому факт неорганізованого потрапляння поверхневих стічних вод в мережі водовідведення відповідача через каналізаційні колодязі, і як наслідок потрапляння снігових та дощових вод до комунальної централізованої мережі водовідведення, є доведеним.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суд від 25.12.2013 р. вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 30.01.2014 р. об 14:30 год., про що сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про день час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, про причини свого нез'явлення суд не повідомили.

Враховуючи вказані обставини колегія суддів прийняла рішення про розгляд справи за їх відсутністю.

Оскільки представники сторін в судове засідання не з'явились фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалась , але вівся протокол судового засідання.

Згідно ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошувались лише вступна та резолютивна частини судової постанови.

Обговоривши доводи викладені в апеляційній скарзі, дослідивши обставини справи та наявні у ній докази, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції, норм матеріального та процесуального права, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, і ці обставини дослідив місцевий суд, що 01.12.2012 р. між Комунальним підприємством "Міський водоканал" (за договором виробник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Берислав - хлібозавод" (за договором споживач) було укладено договір № 2855 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (далі - договір).

За умовами договору п. 1.1. виробник зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором та сплачувати за стічні води, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій.

Пунктом п. 3.10. договору у редакції запропонованої позивачем (виробником) передбачено, що середньорічний об'єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживача або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживача, у мережі водовідведення Виробника, як при загальносплавній, так і при роздільній системі водовідведення, визначається відповідно до п. п. 4.10 - 4.13 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190.

Споживач зобов'язаний один раз на квартал отримувати у виробника рахунок за об'єм стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій, до 15-х чисел наступних місяців: січня, квітня, липня, жовтня та повністю оплатити його до 30 числа відповідного місяця, незалежно від претензій.

Враховуючи умови вищезазначеного пункту та визначену законодавством форму розрахунку стічних вод та данні надані у довідках Каховською гідрометеорологічною обсерваторією від 24.01.2013 р. № 10-01-6, від 04.03.2013 р. № 10-01-10, від 04.03.2013 р. № 10-01-15 позивач здійснив розрахунок водовідводу опадів на території відповідача за період з грудня 2012 - березень 2013 року, який склав 981,4 м3. (а.с. 21,22-24)

При цьому для розрахунку плати за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів (в тому числі за додаткові обсяги стічних вод, що утворилися внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт з території підприємства та надійшли до міської каналізації) був застосований тариф на послуги з водовідведення для юридичних осіб, встановлений рішенням виконавчого комітету Новокаховської міської ради від 11.02.2011 р. № 57, якій складає 5,50 грн. (в тому числі ПДВ).

На підставі вказаного позивачем відповідачу виставлено рахунок № 2452 від 19.04.2013 р. за послуги водовідведення, в якому зазначено, що загальна вартість послуг складає 981 м3 х 5,50 грн. = 5 395,50 грн. (а.с. 26), і оскільки відповідач не сплатив його позивач просить стягнути цю суму з відповідача.

Відповідач вважає, що оскільки при укладанні Договору він направив позивачу 04.12.2012 р. протокол розбіжностей до договору в якому запропонував виключити вищевказаний пункт 3.10 з тексту Договору, а позивач не оспорив в суді цього виключення, то відповідно діє редакція договору без цього пункту, а відтак підстави для стягнення вказаної позивачем грошової суми відсутні.

Враховуючи викладені обставини колегія суддів вважає, що для визначення обґрунтованості позовних вимог позивача спочатку необхідно дослідити яким чином укладався цей договір і яку з редакцій договору (з пунктом 3.10 або без нього) слід вважати діючою.

Так в матеріалах справи наявний лист вих. № 3501/10 від 25.10.2012 р., який позивач направив на адресу відповідача. Зі змісту зазначеного листа вбачається, що позивач повідомив відповідача про розірвання раніше укладеного договору з 01.12.2012 р., а також направив для розгляду 2 екземпляри проекту договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, який просив розглянути і у разі згоди з його умовами оформити та повернути один примірник позивачу у двадцятиденний строк після одержання проекту договору.

Слід зазначити, що позивач наполягає на тому, що направив цим листом саме проект договору № 2855 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 01.12.2012р. примірник якого він надав суду (а.с.18-20), хоча як вбачається зі змісту листа посилання в ньому на номер договору не робиться.

Матеріали справи свідчать і цей факт визнає відповідач, що відповідачем 25.10.2012 р. було отримано від позивача проект договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 01.12.2012 р. направлений йому з супровідним листом № 3501/10 від 25.10.2012 р.

Однак відповідач зазначає що йому позивачем було направлено проект договору № 2835 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 01.12.2012р. а не № 2855, хоча водночас зазначає що отримав договір без номеру.

В підтвердження цього він надав суду копію проекту договору, яку на його твердження, позивач направив йому вказаним листом (а.с.57 -63).

Слід зазначити, що відповідач не надав суду доказів які б безумовно підтверджували, що саме цей, наданий ним суду, проект договору направив йому позивач вищевказаним листом.

Ознайомившись зі змістом наданого відповідачем проекту договору колегія суддів встановила , що в цьому проекті договору дійсно зазначено номер 2835 від 01.12.2012р., а не номер 2855 від 01.12.2012р.

Проте на цьому примірнику проекту договору в розділі реквізити сторін не стоїть підпис керівника позивача та печатка цього підприємства, а також не зазначені об'єкти відповідача, їх характеристика та види засобів обліку, тобто він неоформлений належним чином відповідно до вимог чинного законодавства, в т.ч. ст..181 ГК України, а відтак колегія суддів не може прийняти до уваги вказаний проект договору.

Відповідач також зазначає що отримавши цей проект договору він не погодився з його умовами та вів переговори з позивачем з цього питання, однак будь-яких доказів цього ( ведення переговорів в т.ч. листування з цього приводу), у порушення приписів ст..33 ГПК України, суду не надав, а позивач заперечує цей факт.

Крім того відповідач зазначає що вдруге він отримав проект договору 29.11.2012р. і вже під номером 2855 на підтвердження чого посилається на письмові пояснення його працівника - головного енергетика ОСОБА_1 (а.с.48), який нібито у вказану дату особисто отримав у позивача цей проект.

Проте доказів отримання цього проекту договору повторно і саме 29.11.2012 р., крім зазначеного пояснення, відповідач суду не надав , а відтак враховуючи , що позивач не визнає цього факту, колегія суддів не може прийняти це письмове пояснення в якості достатнього доказу такого отримання.

Зазначені обставини (відсутність в наданому відповідачем проекті договору реквізитів та інших даних, відсутність доказів відмови підписати направлений вказаним листом проект договору та проведення переговорів з цього питання , відсутність доказів повторного отримання проекту договору та заперечення позивачем вказаних обставин) в їх сукупності надають можливість колегії суддів зробити висновок, що відповідач у порушення приписів ст.33 ГПК України не довів, що він з листом вих. № 3501/10 від 25.10.2012 р. отримав від позивача не проект договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення вже за № 2855 від 01.12.2012 р., а інший проект.

З викладеного колегія суддів робить висновок, що позивач довів, що направив відповідачу вказаним листом саме проект договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення за № 2855 від 01.12.2012 р. і більше на направляв йому будь-яких проектів цього або іншого договору, і відповідач отримав від позивача проект договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення за № 2855 від 01.12.2012 р. саме 25.10.2012 р. і ні будь яку іншу дату, в т.ч. 29.11.2012 р.

Згідно приписів статті 181 Господарського Кодексу України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму то, що у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Матеріали справи свідчать що відповідач отримавши від позивача проект договору 25.10.2012 р. направив позивачу протокол розбіжностей лише 04.12.2012 р., що підтверджується штампом канцелярії позивача (а.28), тобто у порушення встановленого статтею181 Господарського Кодексу України двадцятиденного строку .

Колегія суддів також звертає увагу на те, що умови визначені у пункті 3.10 договору відповідно до приписів Закону України „Про житлово-комунальні послуги", Закону України „Про питну воду та питне водопостачання", Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. №190, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 7 жовтня 2008 р. за N 936/15627, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691, є обов'язковими та істотними умовами для такого виду договорів, а тому не можуть виключатись з договору ні за бажанням сторін на за рішенням суду, а відтак обов'язково повинні враховуватись у відносинах сторін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов помилкового висновку, що вищезазначений договір слід вважати укладеним з урахуванням протоколу розбіжностей, тобто з виключенням його п.3.10.

За таких обставин слід визнати, що договір був укладеним в редакції позивача, без урахування протоколу розбіжностей, тобто з п.3.10 в редакції запропонованій позивачем , а відтак у позивача були правові підстави для нарахування відповідачу плати за скид вод.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за скид вод колегія суддів дійшла висновку, що його зроблено правильно відповідно до умов договору, Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691, Інструкції "Про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19 лютого 2002 р. N 37, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 квітня 2002 р. за N 402/6690 та тарифів встановлених рішенням виконавчого комітету Новокаховської міської ради від 11.02.2011 р. № 57.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позов та висновки місцевого суду викладені у рішенні про те, що на території відповідача фактично відсутній доступ стічних вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій, до каналізаційної системи позивача, тобто відповідно і відсутні і стічні води, які відводить каналізаційною системою позивача, то і слід вважати що позивач не надавав відповідачу послуг з водовідведення цих вод, не можна визнати обґрунтованими з огляду на таке.

З наявного в матеріалах справи акту розподілу меж обслуговування водопровідних та каналізаційних мереж між абонентом та КП "Міський водоканал" від 01.12.2012 р. вбачається, що на території відповідача знаходиться 46 каналізаційних колодязів (а.с.34), а з акту обстеження об'єкту відповідача вбачається, що зазначені в акті розподілу каналізаційні колодязі побудовані відповідно до проекту та будівельних норм і реально існують, а зливова каналізація відсутня.(а.с.33).

Приймаючи до уваги викладене (факт наявності на території відповідача діючих каналізаційних колодязів призначених для водовідведення, в т.ч. стічних вод) та ненадання відповідачем доказів, що стічні води не відводяться з його території або відводилась минаючі каналізаційну систему позивача, слід дійти висновку, що стічні води які утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій відповідача попадають через вказані каналізаційні колодязі до системи позивача, і саме таким чином позивачем здійснюються (надаються) послуги відповідачу по неорганізованому водовідведенню цих стічних вод.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача доведені належними та достатніми доказами і є обґрунтованими, а місцевий суд дав невірну оцінку обставинам справи та наявним у ній доказами і як наслідок дійшов помилкового висновку, щодо необґрунтованості позовних вимог позивача.

З огляду на викладене апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, рішення місцевого суду скасуванню, з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

1.Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Міський водоканал" задовольнити.

2.Рішення господарського суду Херсонської області від 28.11.2013 р. у справі № 923/1390/13 скасувати .

3. Позов Комунального підприємства "Міський водоканал" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав-хлібзавод" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав-хлібзавод" на користь Комунального підприємства "Міський водоканал" :

5395 (п'ять тисяч триста дев'яносто п'ять) грн.50 коп. - заборгованості .

1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті судового збору за розгляд позовної заяви.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Берислав-хлібзавод" на користь Комунального підприємства "Міський водоканал" 860 ( вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. - відшкодування понесених позивачем витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Зобов'язати господарський суд Херсонської області видати накази відповідно до резолютивної частини цієї постанови зі зазначенням у них всіх необхідних реквізитів сторін.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 30.01.2014 р.

Головуючий: Мирошниченко М. А.

Судді: Головей В.М.

Шевченко В.В.