Рішення № 36903111, 30.01.2014, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2014 р. Справа № 926/1175/13

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна»

до фізичної особи - підприємця Кадельник Надії Корнеліївни

про стягнення 5194,34 грн.

суддя Байталюк В. Д.

представники сторін:

від позивача - Тесельський П. І., довіреність від 25.12.2013;

від відповідача - Чайка С. В., Череучук К. І., довіреність від 14.01.2014.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна», м. Тернопіль, звернулося з позовом до фізичної особи - підприємця Кадельник Надії Корнеліївни, м. Чернівці про стягнення 5194,34 грн. фінансових та штрафних санкцій за неналежне виконання договірних зобов'язань, в тому числі: 3 % річних в сумі 6,12 грн., пені в сумі 29,18 грн. та штрафу в розмірі 5159,04 грн.

Позов мотивується тим, що на виконання умов укладеного сторонами договору від 29.11.2011 № 6417 СЕ/11 позивач поставив відповідачці продукцію, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними № СЕ13-000040903 від 01.06.2013, № СЕ13-000042765 від 08.06.2013 та № СЕ13-000044794 від 15.06.2013. Однак, відповідачка в порушення пункту 4.8 договору оплатила поставлений їй товар за вищезазначеними накладними з простроченням строку, що підтверджується банківськими виписками від 10.06.2013, 17.06.2013 та 25.06.2013.

Ухвалою від 15.01.2014 продовжено строк вирішення спору до 03 лютого 2014 року.

Відповідачка позов визнає та просить суд зменшити суму штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

29.11.2011 сторонами укладено договір поставки № 6417-СЕ/11 (далі - Договір) згідно умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачці тютюнові вироби, а відповідачка - прийняти їх та оплатити.

Відповідно до видаткових накладних № СЕ13-000040903 від 01.06.2013, № СЕ13-000042765 від 08.06.2013 та № СЕ13-000044794 від 15.06.2013, що містяться в матеріалах справи позивачем на виконання умов Договору поставлено товар у червні 2013 року на загальну суму 32244,47 грн. Отже, позивач свої зобов'язання за Договором виконав належним чином.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно пункту 4.8 Договору максимальний строк відтермінування оплати становить 6 календарних днів і обраховується з дати виписки накладної.

Однак, відповідачка свої зобов'язання виконала з порушенням вказаного пункту Договору, що підтверджується банківськими виписками від 10.06.2013, 17.06.2013 та 25.06.2013. Так, по видаткових накладних № СЕ13-000040903 від 01.06.2013 та № СЕ13-000042765 від 08.06.2013 прострочила строк оплати товару на 2 дні, а по видатковій накладній № СЕ13-000044794 від 15.06.2013 - на 3 дні.

Згідно пунктів 5.2 та 5.3 Договору у разі прострочки відповідачкою строків оплати вартості отриманого товару, вона зобов'язана сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення. Крім того, у випадку прострочення платежу відповідачка також сплачує позивачу одноразовий штраф у розмірі 16 % від суми неоплаченого в строк товару за користування коштами.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України, частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

З урахуванням викладеного, позивач правомірно вимагає стягнути з відповідачки одночасно і пеню і штраф.

Як видно з наданого позивачем розрахунку, який здійснений з урахуванням вимог статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, сума пені за періоди з 08.06.2013 по 09.06.2013 (видаткова накладна № СЕ13-000040903 від 01.06.2013), з 15.06.2013 по 16.06.2013 (видаткова накладна № СЕ13-000042765 від 08.06.2013) та з 22.06.2013 по 24.06.2013 (видаткова накладна № СЕ13-000044794 від 15.06.2013) складає 29,18 грн. Розмір штрафу згідно пункту 5.3 Договору - 5159,04 грн. Також, згідно частини другої статті 625 Цивільного кодексу України з відповідачки підлягають стягненню 3 % річних за аналогічний період в сумі 6,12 грн.

Частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Норми статті 233 Господарського кодексу України передбачають, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право господарського суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, встановлено також й пунктом 4 статті 83 Господарського процесуального кодексу України.

Приймаючи до уваги: стан здоров'я відповідачки, що підтверджується наявними в матеріалах справи обмінною картою № 90 та довідками закладів охорони здоров'я; майновий стан відповідачки, що підтверджується наявною в матеріалах справи податковою декларацією про майновий стан і доходи за 2012 рік; повне виконання відповідачкою зобов'язань за Договором; незначність строку прострочки оплати вартості товару за Договором, а також відсутність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачкою своїх зобов'язань за Договором, суд, користуючись своїм правом, вважає за можливе та необхідне зменшити розмір штрафу передбаченого пунктом 5.3 Договору, що підлягає стягненню з відповідачки, до 1200 грн.

Судовий збір слід покласти на відповідачку, з вини якої спір безпідставно доведено до розгляду в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 83, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Кадельник Надії Корнеліївни (Чернівецька область, м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 21, В, 20, індивідуальний ідентифікаційний номер 3050420906) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Мегаполіс-Україна» (Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Д. Лук'яновича, 1, ідентифікаційний код 30622532) 3 % річних в сумі 6,12 грн., пеню в сумі 29,18 грн., штраф в сумі 1200,00 грн. та судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.

Повне рішення складено 31.01.2014.

Суддя В. Байталюк