Рішення № 36903086, 30.01.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

м. Чернігів, пр. Миру, 20 Тел. 69-81-66

30 січня 2014 року № 927/51/14

Позивач: Фермерське господарство «Алмаз-Р»

75600 Херсонська обл. Голопристанський р-н с. Добропілля, вул. Радянська, 44

Відповідач: Приватне підприємство «Белтранснафта»

14000 м. Чернігів, пр-т Перемоги, 95 оф. 113

Предмет спору: про стягнення 84754,96 грн.

Суддя Фетисова І.А.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кацер І.В. д. б/н від 29.01.2014 р.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 80000 грн. боргу по договору поставки № 66 від 05.07.2013 р., 4754,96 грн. пені.

Відповідач відзив на позов не надав. Відповідачем надано платіжне доручення № 246 від 22.11.2013 р. на суму 5000 грн. як оплату за товар згідно рахунку СФ-0000038 від 23.08.2013 р.

Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:

Між сторонами укладено договір поставки № 66 від 05.07.2013 р.

Відповідно до умов договору постачальник (позивач) зобов'язується протягом терміну дії договору поставляти та передавати у власність покупця (відповідач) товар, а покупець зобов'язується приймати товар та своєчасно оплачувати його вартість.

Приписами ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом та не випливає із характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 2.1 договору розрахунки за поставлений продавцем товар здійснюються у формі 100 % передоплати згідно виставленого рахунку, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Позивачем було поставлено відповідачу товар по видатковим накладним №№ РН-00274 від 22.08.2013 р. на суму 16000 грн., РН-00275 від 22.08.2013 р. на суму 16000 грн., РН-00277 від 22.08.2013 р. на суму 16000 грн., РН-00278 від 22.08.2013 р. на суму 16000 грн., РН-00279 від 23.08.2013 р. на суму 16000 грн., всього на загальну суму 80000 грн., а відповідачем отримано що підтверджується підписами та печатками на накладних.

Факт укладення договору поставки №66 від 05.07.2013 року та поставки й отримання товару представником відповідача підтверджено в судовому засіданні.

За умовами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" стосовно застосування частини першої статті 692 ЦК України щодо визначення строку виконання боржником грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу (у співвідношенні з частиною другою статті 530 ЦК України) зазначено наступне:

"Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 №5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 №9/252-10)."

Як встановлено судом, факт передачі позивачем товару підтверджується видатковими накладними №№ РН-00274 від 22.08.2013 р., РН-00275 від 22.08.2013 р., РН-00277 від 22.08.2013 р., РН-00278 від 22.08.2013 р., РН-00279 від 23.08.2013 р.

Оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлений не був, то відповідач мав розрахуватись з позивачем у повному обсязі після отримання товару. Таким чином, порушення відповідачем порядку оплати слід відлічувати з 23.08.2013 р. по накладним №№№№ РН-00274 від 22.08.2013 р. на суму 16000 грн., РН-00275 від 22.08.2013 р. на суму 16000 грн., РН-00277 від 22.08.2013 р. на суму 16000 грн., РН-00278 від 22.08.2013 р. на суму 16000 грн., та 24.08.2013 р. по накладній № РН-00279 від 23.08.2013 р. на суму 16000 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача борг в сумі 80000 грн.

Відповідачем надано суду доказ часткової оплати платіжним доручення №246 від 22.11.2013 року 5000 грн. з призначенням платежу за кавун згідно рахунку №СФ-0000038 від 23.08.2013 року. Відповідачем надано рахунок №СФ-0000038 від 23.08.2013 року, з якого вбачається сума поставки 16000 грн. 23.08.2013 року , в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відповідачем здійснена часткова оплата накладної № РН-00279 від 23.08.2013 р. суми 5000 грн., а тому заборгованість по цій накладній становить 11 000 грн..

Враховуючи, те що відповідачем частково сплачено суму боргу 5000 грн. 22.11.2013 р. до подання позивачем позовної заяви до господарського суду Чернігівської області (штамп канцелярії від 13.01.2014 р.), матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача в сумі 75000 грн., в решті позовних вимог в частині стягнення боргу в сумі 5000 грн. має бути відмовлено в зв'язку з необґрунтованістю.

Відповідно до п. 6.2 договору у разі прострочення покупцем строків оплати вартості отриманого товару, він зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується та сплачується пеня за кожен календарний день прострочення оплати від суми простроченого платежу.

Позивачем нараховано пеню в сумі 4754,96 грн. за період з 05.07.2013 р. по 16.12.2013 р. з суми боргу 80000 грн.

Факт передачі позивачем товару підтверджується видатковими накладними №№ РН-00274 від 22.08.2013 р., РН-00275 від 22.08.2013 р., РН-00277 від 22.08.2013 р., РН-00278 від 22.08.2013 р., РН-00279 від 23.08.2013 р. Оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлений не був, то відповідач мав розрахуватись з позивачем у повному обсязі після отримання товару. Таким чином, порушення відповідачем порядку оплати слід відлічувати з 23.08.2013 р. та 24.08.2013 р.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Разом з цим, в силу ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Таким чином, оскільки 24-26 серпня 2013 року були вихідними днями, то початковою датою прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання по видатковій накладній від 23.08.2013 р. є 27.08.2013 року.

Крім того позивачем при нарахуванні пені не враховано сплату відповідачем 22.11.2013 р. 5000 грн. в рахунок погашення боргу.

Враховуючи викладене пеня є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково за період з 23.08.2013 р. по 26.08.2013 р. з суми боргу 64000 грн. - 91,18 грн. та з 27.08.2013 р. по 21.11.2013 р. з суми боргу 80000 грн. - 1595,62 грн. та за період з 22.11.2013 р. по 16.12.2013 р. з суми боргу 75000 грн. - 667,81 грн., всього 2354,61 грн., в решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 2400,35 грн. має бути відмовлено.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач витребуваних судом документів та доказів повної оплати товару суду не надав.

Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк.

Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526,615 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання по оплаті товару своєчасно не виконав, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується сума боргу, позовні вимоги підлягають задоволенню частково борг в сумі 75000 грн., пеня в сумі 2354,61 грн., в решті позовних вимог в частині стягнення боргу в сумі 5000 грн. та пені в сумі 2400,35 грн. має бути відмовлено.

Ухвалами суду від 14.01.2014 року та 23.01.2014 року було зобов'язано позивача надати докази оплати 106,50 грн. судового збору як недоплаченої суми (різниця ставки 1,5% від розміру мінімальної заробітної плати 1218 грн. дорівнює 1827 грн. та сплаченого позивачем судового збору 1720,50 грн.). Позивачем вказані вимоги суду не виконані, а тому судом при вирішенні спору має бути покладено на позивача обов'язок доплати різниці 106,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 525,526,655,692 Цивільного кодексу України, ст.ст.22,33,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Белтранснафта» (14000 м. Чернігів, пр-т Перемоги, 95 оф. 113 код 36045989) на користь Фермерського господарства «Алмаз-Р» (75600 Херсонська обл. Голопристанський р-н с. Добропілля, вул. Радянська, 44 код 36744663) борг в сумі 75000 грн., пеня в сумі 2354,61 грн. та 1827грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог в частині стягнення боргу в сумі 5000 грн. та пені в сумі 2400,35 грн. відмовити.

4. Стягнути з Фермерського господарства «Алмаз-Р» (75600 Херсонська обл. Голопристанський р-н с. Добропілля, вул. Радянська, 44 код 36744663) в доход державного бюджету (р/р 31217206783002 отримувач УК у м. Чернігові/м. Чернігів/22030001 код ЄДРПОУ 38054398 банк ГУДКСУ в Чернігівській області МФО 853592 код бюджетної класифікації 22030001) суму недоплаченого судового збору 106,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.01.2014 року

Суддя І.А.Фетисова