Постанова № 36903057, 21.01.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

20.01.2014 справа №905/7758/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівПопков Д.О. Марченко О.А., Радіонова О.О.при секретарі судового засідання Кулявець Ю.В.за участю представників сторін: від позивача: Утін К.Ю. за довіреністювід відповідача:не з'явисярозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівське», м. Селидове на рішення господарського судуДонецької області від17.12.2013р. (повний текст 19.12.2013р.) у справі№905/7758/13 (суддя Огороднік Д.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Річ Харвест», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівське», м. Селидове простягнення 260838,24 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Річ Харвест», м. Київ (Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівське», м. Селидове (Відповідач) про стягнення 260838,24 грн.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 17.12.2013р. (суддя Огороднік Д.М.) позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Селидівське" (вул. Радянська, 161, м. Селидове, Донецька обл., 85400, код ЄДРПОУ 33426248) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Річ Харвест" (вул. Гоголівська, 22-24, оф.1106, м.Київ, 01054, код ЄДРПОУ 37354979) основний борг у розмірі 191313 грн., штраф у розмірі 38262,60 грн., пеню у розмірі 10482,90 грн., 3% річних у розмірі 2327,20 грн., судовий збір у розмірі у розмірі 4847,71 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення місцевого суду вмотивовано доведеністю матеріалами справи заборгованості Відповідача з оплати отриманого товару на загальну суму 191313 грн. за договором поставки №6412 від 30.11.2012р. та нарахованими на неї штрафом, а також частковим задоволенням вимог в частині стягнення пені та 3% річних у зв'язку із невірним визначенням періоду нарахування та застосування ставки пені, що перевищує обмеження, встановлене ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Товариство з обмеженою відповідальністю «Селидівське», м. Селидове, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 17.12.2013р. у справі №905/7758/13 та залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Річ Харвест», м. Київ без розгляду.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає: неповне з'ясування істотних обставин справи щодо обсягу виконання договору обома сторонами, зокрема - постачання товару із документами щодо державної реєстрації на товару, а також не дослідження способу передачі товару.

Розпорядженням в.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 08.01.2014р. за результатами автоматичного розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., Марченко О.А., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.01.2014р. порушене апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 20.01.2014р. о 13.40год.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судове засідання 20.01.2014р. не з'явився, надавши через канцелярію суду клопотання від 16.01.2014р. (а.с.116) про відкладання розгляду справи через відрядження керівника, яке судом відхиляється, оскільки наведена обставина не вказує на неможливість забезпечення представництва своїх інтересів будь-якою іншою особою в порядку ст.28 Господарського процесуального кодексу України. Більш того, позиція Відповідача доведена до відома апеляційного суду письмовому вигляді - в апеляційній скарзі, а отже відсутність його представника у судовому засіданні, яка якого є обов'язковою, жодною мірою не перешкоджає розгляду скарги по суті.

Представник Позивача у судовому засіданні 20.01.2014р. підтримав наданий через канцелярію суду відзив №11/01 від 15.01.2014р. на апеляційну скаргу (а.с.а.с.119-122), яким проти її задоволення заперечив, вказуючи на: викривленні Скаржником фактичних даних, не заперечення факту здійснення поставки у повному обсягу та відсутність будь-яких претензій щодо товару, встановлені та досліджені місцевим судом всіх істотних обставин справи з надання їм належної правової оцінки. Представник Позивача наполягав на розгляду справи по суті та представив додаткові документи щодо якості поставленого товару (а.с.а.с.126-139), відносно якого Скаржником висловлені сумніви за змістом скарги, зважаючи на що такі документи залучені апеляційним судом до матеріалів справи.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 30.11.2012р. між Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено договір поставки № 6412 (а.с.а.с.13-17), відповідно до п.п.1.1, 13.3 якого у порядку та на умовах, передбачених даним контрактом Продавець зобов'язаний продати захисту рослин, а Покупець зобов'язаний купити товар та оплатити його вартість згідно специфікаціям, строком дії до 31.12.2013р., а по оплаті та стягненню штрафних санкцій - до повного виконання, без урахування термінів позовної давності

В п. 1.2. договору вказано, що загальна вартість товару за контрактом буде складати сумарну вартість товару, що поставляється згідно специфікацій до цього контракту, які є невід'ємною частиною контракту. В свою чергу, за змістом п. 4.1. договору означені специфікації та/або накладні на передачу товару визначають і конкретний асортимент, кількість та ціна товару на кожну окрему партію. У випадку виникнення розбіжностей щодо асортименту, кількості, якості та ціни товару, що визначені у специфікаціях до договору та накладних на передачу товару (видаткових), привілейоване значення будуть мати дані щодо асортименту, кількості та ціни товару, що визначені у накладних на передачу товару (видаткових). Ціна товару встановлена по домовленості сторін в гривнях, також сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - долар США по курсу НБУ на дату поставки товару. Оплата товару (виконання зобов'язання) передбачено у гривні, згідно розділу 5 цього договору.

Розділом 3 договору і п.5.7. унормовані умови щодо передачі товару, за якими, зокрема:

- датою поставки та датою виконання Продавцем зобов'язань по передачі партії товару вважається дата її відвантаження зі складу Продавця (п.3.3), при цьому право власності на товар переходить до Покупця в момент одержання товару, що підтверджується підписанням відповідної видатковою накладної (п.3.4.);

- Покупець має право перевіряти товар негайно за фактом його отримання на предмет відповідності якісним та кількісним характеристикам, що вказані в сертифікаті якості (аналізу), а також специфікаціях (п.3.5.);

- У разі виявлення невідповідності якісних або кількісних характеристик товару заявленим, Покупець повинен повідомити Продавця у письмовій формі шляхом направлення письмового повідомлення протягом 2-х календарних днів з моменту виявлення невідповідності з документальним підтвердженням її наявності. У такому випадку Продавець повинен замінити товар або повернути,в разі отримання, сплачені гроші (п.3.6.);

- Продавець в ході передачі товару надає Покупцю наступні документи: податкову накладну, видаткову накладну, свідоцтво про державну реєстрацію на товар, що поставляється по кожному найменуванню продукції, а на вимогу Покупця - товарно-транспортну накладну. (п.5.7.)

Поряд із цим, положеннями п.п.2.4.-2.6. договору сторони врегулювали процедуру пред'явлення претензій Продавцем щодо кількості і якості товару, згідно якої така претензія може бути пред'явлена не пізніше 14 днів з моменту поставки товару з обов'язковим викликом представника Продавця та має містити: номер договору, номер транспортного документу, найменування товару, за яким пред'являється претензія, його кількість та місцезнаходження, підставу і суть претензії і конкретні пропозиції щодо її врегулювання. Зміст претензії має бути підтверджений актом компетентної контрольної (експертної) організації, а датою її пред'явлення вважається дата, поставлена на поштовому штемпелі пункту призначення. При цьому, претензії і всі необхідні документи повинні бути відправлені рекомендованим листом через офіційно зареєстровану пошту.

Загальна сума договору, за п.4.2 договору, складається із суми вартості товару згідно всіх специфікацій та/або накладних на передачу товару (видаткових), підписаних в рамках цього договору, що є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 5.1 договору платіж за поставлений за цим договором товар здійснюється Покупцем на користь Продавця згідно специфікації на кожну партію товару, яка є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 7.2 договору на Покупця покладена відповідальність, якщо протягом 5 календарних днів після настання строку оплати товару, оплата товару не буде проведена Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 20% від вартості несплаченої партії товару та пеню у розмірі 0,1% за кожний день прострочення платежу.

В межах означеного договору сторонами була підписана специфікація №1 від 30.11.2012р. (а.с.18) на загальну суму 191313 грн., із визначенням асортименту, кількості і найменування товару, а також умов щодо терміну поставки - не пізніше 01.12.2012р. і строку оплати - до 01.06.2013р.

Як було встановлено місцевим судом та підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №30/11/01 від 30.11.2012р. (а.с.19), підписаною Відповідачем без жодних застережень, останнім було отримано від Позивача визначений специфікацією №1 від 30.11.2012р. товар у повному обсягу на загальну суму 191313грн. разом із ПДВ.

10.06.2013р. та 10.09.2013р. Позивач звертався до Відповідача із вимогами №09/06 (а.с.а.с.20-21) та №24/09 (а.с.а.с.23-24) якими вимагав погасити наявну заборгованість, через незадоволення яких звернувся з позовом до Господарського суду Донецької області.

Як вже зазначалося вище, Господарський суд Донецької області задовольнив позовні вимоги частково.

Оцінюючи правильність застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального законодавства в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог апеляційної скарги з огляду на таке:

Відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України укладений між сторонами договір поставки №6412 від 30.11.2012р. є належною підставою для виникнення у Покупця грошових зобов'язань з оплати поставленого Постачальником товару у встановленому порядку і розмірах.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу.

Як встановлено ст.655, ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір купівлі-продажу є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення повного розрахунку за поставлений товар відповідно до умов специфікації у розмірі 100% вартості поставки до 01.06.2013р. Наразі, як вбачається із матеріалів справи, Продавцем зобов'язання з поставки товару виконані належним чином у повному обсягу - наявна видаткова накладна належною мірою підтверджує не тільки набуття Відповідачем право власності на відповідний товар, але й у світлі положень п. 5.7. договору свідчить і про наявність відповідної товаросупровідної документації, у тому числі - щодо якості товару, за якою згідно п.3.5. договору товар мав прийматися Покупцем. Більш того, відповідність поставленого товару визначеним вимогам щодо якості також підтверджується змістом представлених Позивачем посвідчень про державну реєстрацію та сертифікати якості (а.с.а.с.127, 129, 131, 133 135, 137, 139)

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Отже, Відповідачем не були виконані грошові зобов'язання в сумі 191313 грн. з оплати отриманого товару - будь-яких доказів протилежно або припинення відповідних грошових зобов'язань перед Позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, Відповідачем всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано. Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Покупець вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу.

При цьому, в контексті аргументів апеляційної скарги, судова колегія наголошує, що за умовами п.2.1. специфікації №1 від 30.11.2012р. необхідність здійснення Відповідачем повного розрахунку за поставлений товар до 01.06.2013р. взагалі не перебуває у залежності від наявності сертифікату відповідності/посвідчення якості чи товарно-транспортних накладних або актів приймання-передачі, адже за змістом п.п.3.3., 3.4. договору факт поставки належною мірою підтверджується саме видатковою накладеною. Більш того, Відповідачем всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів, передбачених п.п.2.4-2.6. і 3.6. договору поставки, висування обґрунтованих претензій у встановленій формі та впродовж відповідного строку після отримання товару щодо його якості, з огляду на що доводи Скаржника визнаються доказово і юридично неспроможними.

В свою чергу, за змістом ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.216-218 Господарського кодексу України, які були належним чином застосовані місцевим судом до розглядуваного спору, наслідком порушення Відповідачем грошового зобов'язання є необхідність сплати Позивачеві як кредиторові заборгованості з нарахованими, зокрема, на неї 3% річних, а також - штрафу і пені, умови щодо застосування яких встановлено у п. 7.2. договору.

Колегія суддів, перевіривши арифметичних розрахунок позовних вимог за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство", погоджується з висновками господарського суду про задоволення вимог в частині стягнення 3% річних у сумі 2327,20 грн., та пені - 10482,90 грн., оскільки першим днем прострочення оплати є 04.06.2013р., а ставка пені при визначені стягуваної суми згідно вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не може перевищувати граничного розміру - подвійної облікової ставка НБУ.

В свою чергу, арифметичний розрахунок суми штрафу, наведений безпосередньо у позовній заяві, також є вірним, у зв'язку із чим вимога про його стягнення у сумі 38262,60 грн. також була правомірно задоволена місцевим судом.

Наразі, будь-яких інших підстав, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України, для скасування чи зміни оскаржуваного рішення апеляційним судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, судова колегія апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівське», м. Селидове задоволенню не підлягає, що згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України має наслідком віднесення на рахунок останнього витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Селидівське», м. Селидове на рішення Господарського суду Донецької області від 17.12.2013р. у справі №905/7758/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 17.12.2013р. у справі №905/7758/13 залишити без змін.

3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена

до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Д.О. Попков

Судді: О.А. Марченко

О.О. Радіонова

Вик. Куц Н.С.

Надруковано 5 прим.:

1. Позивачу;

2. Відповідачу;

3. У справу;

4. ДАГС;

5. ГСДО