Рішення № 36902756, 28.01.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.14р. Справа № 904/9864/13

За позовом: публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

До відповідача: комунального підприємства "Марганецьтепломережа", м. Марганець Дніпропетровської області

Про: стягнення 4 484 070,83 грн.

Суддя: Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: Вознюк Є.В., головний юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи Управління претензійно-позовної роботи юридичного департаменту, довіреність №14-61 від 22.03.2013р.

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з комунального підприємства "Марганецьтепломережа":

- суму основного боргу за отриманий природний газ - 3 794 670,26 грн.;

- втрати від інфляційних процесів за весь час прострочення зобов'язання у сумі - 13 606,52 грн.;

- 3% річних у сумі - 89 890,72 грн.;

- пеню у сумі - 296 107,32 грн.;

- 7% штрафу у сумі - 289 796,01 грн.;

- витрати по сплаті судового збору у сумі - 68 820,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору на купівлю-продаж природного газу №14/2469/11 від 30.09.2011 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу протягом жовтня-грудня 2012 року у встановлений договором строк, наявністю боргу за поставлений природний газ у сумі 3 794 670,26 грн. За прострочення виконання зобов'язання на підставі п. 7.2 договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за загальний період з 15.11.2012 року по 14.07.2013 року у сумі 296 107,32 грн. та штраф у розмірі 7% за прострочення зобов'язання понад 30 днів у сумі 289 796,01 грн. На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.11.2012 року по 18.10.2013 року у сумі 89 890,72 грн. та втрати від інфляції за період з грудня 2012 року по січень 2013 року у сумі 13 606,52 грн.

Комунальне підприємство "Марганецьтепломережа" позовні вимоги в частині суми основного боргу 3 794 670,26 грн., втрат від інфляції у сумі 13 606,52 грн., 3% річних у сумі 89 890,72 грн. визнає та зазначає, що заборгованість за поставлений природний газ виникла у зв'язку із скрутним фінансово-економічним становищем підприємства, спричиненого несвоєчасною оплатою споживачами міста послуг з отримання теплової енергії та у зв'язку з тим, що чинні тарифи не відшкодовують фактичних витрат на виробництво цих послуг. Відповідач просить зменшити розмір штрафу та пені, посилаючись на те, що підприємство дійсно знаходиться у тяжкому фінансовому становищі, за ІІІ квартал 2013 року отримало збиток від виробничої діяльності у сумі 9 659 тис. грн., значна частина майна знаходиться у податковій заставі, що унеможливлює оформлення банківського кредиту. Станом на 01.11.2013 року заборгованість населення складає 8798,90 тис. грн. Станом на 01.12.2013 року заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, яка надана населенню складає 6 579,15 тис. грн. Розрахункова сума заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, іншим суб'єктам господарювання станом на 01.12.2013 року складає 12 865,49 тис. грн.

У судовому засіданні 16.01.2014 року оголошувалася перерва до 28.01.2014 року.

28.01.2014р. до господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на інший час у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання внаслідок несприятливих погодних умов.

У судовому засіданні 28.01.2014 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

30 вересня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та комунальним підприємством "Марганецьтепломережа" (покупець) був укладений договір № 14/2469/11 на купівлю-продаж природного газу, відповідно до п.1.1 якого (в редакції додаткової угоди №4 від 28.12.2012 року) продавець зобов'язується передати у власність покупцю у ІV кварталі 2011 року та у 2012 - 2013 роках природний газ за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами (надалі - споживачам покупця) та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та витрати (п. 1.2 договору).

Відповідно до п.2.1 договору (в редакції додаткової угоди №3 від 01.08.2012 року) продавець передає покупцеві у 2011 році природний газ у обсязі 231,422 тис.м3 та у 2012 році до 1861,995 тис.м3, зокрема: у жовтні 2012 року 235,426 тис.м3, у листопаді 2012 року 688,457 тис.м3, у грудні 2012 року 938,112 тис.м3.

Цей договір набуває чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє у частині реалізації газу з 01.10.2011 року до 31.12.2013 року, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення (п.11.1 договору в редакції додаткової угоди №4 від 28.12.2012 року).

Відповідно до п. 3.3 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами (п.3.4 договору).

Сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу за договором № 14/2469/11 на купівлю-продажу природного газу від 30.09.2011 року:

- від 27.11.2012 року за спожитий у жовтні 2012 року природний газ на суму 150 779,20 грн. (за природний газ - 138 918,00 грн., транспортування природного газу - 11 861,20 грн.),

- від 30.11.2012 року за спожитий у листопаді 2012 року природний газ на суму 2 323 082,90 грн. (за природний газ - 2 140 335,32 грн., транспортування природного газу - 182 747,58 грн.),

- від 31.01.2013 року за спожитий у грудні 2012 року природний газ на суму 4 904 929,44 грн. (за природний газ - 4 519 078,39 грн., транспортування природного газу - 385 851,05 грн.), всього на суму 7 378 791,54 грн. (копії вказаних актів знаходяться в матеріалах справи - а.с. 22, 23, 24).

Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання комунальним підприємством "Марганецьтепломережа" умов договору № 14/24699/11 на купівлю-продаж природного газу від 30.09.2011 року в частині своєчасної та повної оплати природного газу за жовтень - грудень 2012 року.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість за поставлений природний газ за жовтень - грудень 2012 року у сумі 3 794 670,26 грн.

З огляду на положення п. 6.1 договору, строк оплати природного газу за жовтень - грудень 2012 року є таким, що настав.

Доказів оплати природного газу в сумі 3 794 670,26 грн. (залишок несплаченої відповідачем суми за поставлений природний газ у грудні 2012р.) відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував, позовні вимоги в цій частині визнав.

16.01.2014 року комунальне підприємство "Марганецьтепломережа" подало до господарського суду відзив на позов, яким визнало позовні вимоги в частині основного боргу у сумі 3 794 670,26 грн., втрат від інфляції у сумі 13 606,52 грн., 3% річних у сумі 89 890,72 грн.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача в частині визнання суми основного боргу не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, з огляду на що господарський суд приймає визнання позову відповідачем в частині суми основного боргу.

За викладеного, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 3 794 670,26 грн.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.2 договору у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів за умови їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

За несвоєчасну оплату природного газу позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню у сумі 296 107,32 грн. за загальний період з 15.11.2012 року по 14.07.2013 року (по кожному акту окремо).

За прострочення оплати природного газу понад 30 днів, позивач нарахував та просить стягнути штраф у розмірі 7% від простроченої суми: за прострочення суми 345 272,77 грн. (штраф у сумі 24 169,09 грн.), за прострочення суми 3 794 670,26 грн. (штраф у сумі 265 626,92 грн.), всього штраф у сумі 289 796,01 грн.

Відповідно до п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Оскільки при підрахунку пені позивачем день часткової (повної) оплати боргу враховувався як день прострочки, позовні вимоги про стягнення пені за період з 15.11.2012 року по 14.07.2013 року підлягають задоволенню частково у сумі 293 423,89 грн., а саме:

- за прострочення зобов'язань за жовтень 2012 року за період з 15.11.2012 року по 25.11.2012 року у сумі 234,97 грн.;

- за прострочення зобов'язань за листопад 2012 року за період з 15.12.2012 року по 23.01.2013 року у сумі 9 949,83 грн.;

- за прострочення зобов'язань за грудень 2012 року за період з 15.01.2013 року по 14.07.2013 року у сумі 283 239,09 грн.

Штраф нарахований відповідно до умов договору, чинного законодавства та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач просить зменшити розмір штрафу та пені, посилаючись на те, що підприємство дійсно знаходиться у тяжкому фінансовому становищі, за ІІІ квартал 2013 року отримало збиток від виробничої діяльністю у сумі 9 659 тис. грн., значна частина майна знаходиться у податковій заставі, що унеможливлює оформлення банківського кредиту. Станом на 01.11.2013 року заборгованість населення складає 8798,90 тис. грн. Станом на 01.12.2013 року заборгованість з різниці в тарифах на теплову енергію, яка надана населенню складає 6 579,15 тис. грн. Розрахункова сума заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, іншим суб'єктам господарювання станом на 01.12.2013 року складає 12 865,49 тис. грн.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України та пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу, пені).

Санкції за прострочку виконання грошових зобов`язань передбачені статтями 217, 230, 231 Господарського кодексу України. При цьому, частина 1 статті 229 Господарського кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 218 Господарського кодексу України та статті 614 Цивільного кодексу України, які закріплюють принцип вини як підставу відповідальності боржника. За невиконання грошового зобов`язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій або бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов`язання за будь-яких обставин.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України (пункт 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Приймаючи до уваги майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, враховуючи статус відповідача (основним предметом діяльності підприємства є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря), який використовує придбаний газ виключно для потреб опалення, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за укладеним договором (за спірний період ступінь виконання складає 51,43%), нарахування та стягнення інфляційних втрат та 3% річних у наведених вище сумах, господарський суд вважає за можливе на підставі пункту 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені та штрафу на 30% від належної до стягнення, що буде становити:

пеня у сумі 205 396,72 грн. (293 423,89грн. х70%), штраф у сумі 202 857,21 грн. (289 796,01грн. х70%), а всього - 408 253,93грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 15.11.2012 року по 18.10.2013 року у сумі 89 890,72 грн. та збитки від інфляції за період з грудня 2012 року по січень 2013 року в сумі 13 606,52 грн.

Оскільки при підрахунку 3% річних позивачем день часткової (повної) оплати боргу враховувався як день прострочки, позовні вимоги про стягнення 3% річних за період з 15.11.2012 року по 18.10.2013 року підлягають задоволенню частково у сумі 89 364,03 грн., а саме:

- за прострочення зобов'язань за жовтень 2012 року за період з 15.11.2012 року по 25.11.2012 року у сумі 46,99 грн.;

- за прострочення зобов'язань за листопад 2012 року за період з 15.12.2012 року по 23.01.2013 року у сумі 1 989,97 грн.;

- за прострочення зобов'язань за грудень 2012 року за період з 15.01.2013 року по 18.10.2013 року у сумі 87 327,07 грн.

Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

З урахуванням наведеного, заявленого до нарахування періоду, позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції підлягають стягненню за прострочення зобов'язань за листопад 2012 року у сумі 933,62 грн., виходячи з наступного: оплата природного газу за листопад 2012 року мала здійснюватись у грудні 2012 року, станом на 31.12.2013 року заборгованість становила 466 811,21 грн., тому на вказану суму застосовується індекс інфляції за січень 2013 року у розмірі 100,2%.

Позовні вимоги про стягнення збитків від інфляції за прострочення зобов'язання за грудень 2012 року не підлягають задоволенню, оскільки нарахування інфляційних втрат починається з лютого 2013 року, а позивачем заявлено про стягнення лише за січень 2013 року.

За викладеного з відповідача підлягає стягненню сума 4 293 221,84грн. (3 794 670,26 грн. - сума основного боргу + 89 364,03 грн. - 3% річних + 933,62 грн. - збитки від інфляції + 205 396,72 грн. - пеня + 202 857,21 грн. - штраф).

Суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на інший час у зв'язку з тим, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, матеріали справи є достатніми для вирішення спору по суті.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 68 820,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства "Марганецьтепломережа" (53400, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Лесі Українки, буд.4а, ЄДРПОУ 02128112) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) основний борг у сумі 3 794 670,26 грн., збитки від інфляції у сумі 933,62 грн., 3% річних в сумі 89 364,03 грн., пеню у сумі 205 396,72 грн., штраф у сумі 202 857,21 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 68 820,00 грн., про що видати наказ.

У решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено - 30.01.2014р.