Постанова № 36902195, 23.01.2014, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/9889/13-а

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у місті Луганську в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків у розмірі 1312,34 грн., -

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків у розмірі 1312,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Алчевської міської ради та перебуває на обліку в УПФУ в м. Алчевську Луганської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст.ст.17, 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до прикінцевих положень Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01.01.2011, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01.01.2011 не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Однак, у порушення вказаних норм чинного законодавства, фізична особа-підприємець ОСОБА_1, у повному обсязі не сплатила страхові внески за період з 01.01.2010 по 31.12.2010 нараховані згідно звіту за 2010 рік, у зв'язку з чим за ним за 2010 рік утворилася заборгованість по сплаті страхових внесків, яка складає 1312,34 грн.

Згідно з ч.3 ст.106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», УПФУ в м. Алчевську Луганської області відповідачу направлено вимогу № Ф 401у від 05.04.2011 на суму 1414,80 грн., яка останнім особисто 12.01.2011 року. Суму боргу, що зазначена у вимозі, відповідач у встановленому законом порядку не оскаржив та у 10-денний термін не сплатила.

Відповідно до абз.8 ч.3 ст.106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

На підставі вищевикладеного, позивач просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1312,34 грн.

Ухвалою суду від 02 грудня 2013 року відкрито провадження за вказаним адміністративним позовом та призначено до розгляду у скороченому провадженні. Одночасно запропоновано відповідачу у 10 денний строк з дня одержання ухвали про відкриття провадження надати на адресу Луганського окружного адміністративного суду заперечення проти позову та необхідні документи або письмову заяву про визнання позову. Копію ухвали надіслано відповідачу.

Відповідач повідомлений належним чином. На адресу суду повернувся конверт з позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.13).

У встановлений судом строк відповідачем не подано ані заперечень проти позову, ані заяви про визнання позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Оскільки суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування нараховані відповідачу за 2010 рік, граничний строк сплати вказаних внесків до 01.04.2011, суд приходить до висновку, що до правовідносин, які виникли між позивачем та відповідачем, слід застосовувати порядок, що діяв до 01.01.2011.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що відповідач - ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Виконавчим комітетом Алчевської міської ради 04.09.2001 року за № 2 384 017 0000 004577 та перебуває на обліку в УПФУ в м. Алчевську Луганської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.6,9).

Згідно із п.6 ч.2 ст.17 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинна нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності у платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями зі сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ст.106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):

- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;

- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;

- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;

- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Згідно з п.п.4 п.8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакціїЗакону України від 08 липня 2010 року № 2461-VІ «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески. З огляду на розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для даної категорії осіб становить в липні-вересні по 294,82 грн., жовтні-листопаді по 301,12 грн. і у грудні - 306,10 грн. щомісяця.

Судом встановлено, що згідно звіту про нарахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ФО-СПД за 2010 рік фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 нараховано страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2170,80 грн., фактично сплачено страхових внесків - 858,46 грн. (а.с. 10 зворотній бік)

Таким чином, на час розгляду справи, залишок заборгованості (недоїмки) страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік, що обліковується за відповідачем, становить 1312, 36 грн., що підтверджується карткою особового рахунку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (а.с.8).

Відповідно до вимог ч.3 ст.106 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» УПФУ в м. Алчевську Луганської на адресу відповідача направлена вимога № Ф 401у від 05.04.2011 на суму 1414,80 грн., яка була отримана останнім особисто 12.04.2011, що підтверджено підписом відповідача на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.11).

На час розгляду справи даних про оскарження позивачем зазначеної вимоги в судовому порядку, або про її узгодження з УПФУ в м. Алчевську Луганської області у суду не має, а тому, на момент розгляду справи вона є чинною та такою, що підлягає виконанню.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку прострочену заборгованість (недоїмку) зі сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1312,34 грн. не сплатив, позовні вимоги УПФУ в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 1312,34 грн., визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач згідно із п.18 ч.1 ст.5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (який набув чинності з 01.11.2011) від сплати судового збору звільнений, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків у розмірі 1312,34 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (ідентифікаційний код 21792347, місцезнаходження: 94204, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Ленінградська, 43, р/р 25605301727 в ЛОД Ощадбанку, МФО 304665) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 1312,34 грн. (одна тисяча триста дванадцять гривень 34 копійки).

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною, підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.В.Тихонов