Постанова № 36902160, 20.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2014 р. Справа №805/17767/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лазарєва В.В.,

за участю секретаря судового засідання Кан О.А.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача - 1 Прийменка І.Л.

представника відповідача - 2 Медвідь О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області, 19 державного пожежно-рятувального загону м. Добропілля Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів № 209 від 06.11.2013 року, № 213 від 06.11.2013 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області, 19 державного пожежно-рятувального загону м. Добропілля Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів № 209 від 06.11.2013 року, № 213 від 06.11.2013 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що до 20.06.2013 року він, проходив службу в органах і підрозділах цивільного захисту. 07.11.2013 року його звільнено у запас за пунктом 173, 176 підпунктом «6» Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

Позивач вважає такі дії та рішення відповідача щодо його звільнення протиправними, оскільки відповідачем було порушено порядок проведення службового розслідування та накладення дисциплінарного стягнення, а саме відповідач не ознайомив його з актом про результати службового розслідування, не проведено належної бесіди тим, хто призначив службове розслідування, посадову інструкцію позивач не отримував, не ознайомлювався та не підписував, що під час службового розслідування не взялось до уваги. Крім того, в наказі № 209 зазначено, що позивач порушив вимоги, які прямо не були обумовлені в контракті. Також, позивач зазначив, що відповідачем було порушено вимоги ст. 87 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту», оскільки його було звільнено у період тимчасової непрацездатності.

У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із даними позовом в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ № 209 від 06.11.2013 року «Про порушення дисципліни та покарання винних», визнати протиправним та скасувати наказ №213 від 06.11.2013, в частині звільнення капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1, поновити капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 на посаді начальника караулу 62 державної пожежно-рятувальної частини 19 державного пожежному вального загону (м. Добропілля) Головного Управління ДСНС України у Донецькій області або на рівнозначній посаді, стягнути з 19 державного пожежно-рятувального загону м. Добропілля Головного управління ДСНС України у Донецькій області на користь капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов'язків з дня звільнення до дати ухвалення рішення суду.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення, в яких зазначив, що за результатними проведеного службового розслідування вбачається, що капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 не вжив заходи щодо усунення недоліків та таким чином самоусунувся від виконання покладених на нього службових обов'язків, чим порушив вимоги контракту від 26 квітня 2011 року № 2212/11, посадової інструкції начальника караулу ДПРЧ - 62 ДПРЗ - 19 ГУ ДСНС України у Донецькій області, розділу 2 п.2.7 «Настанови з організації газодимозахисної служби в підрозділах оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України» затвердженої наказом МНС України від 16.12.2011 року № 1342, п.3.7, п.3.5 «Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України» затверджено наказом МНС України № 312 від 07.05.2007 року, п.3.18, 3.20, 3.21, 3.22, 3.23, 4.1 «Положення про організацію службової підготовки особового складу органів і підрозділів цивільного захисту» затвердженого наказом МНС України від 01.09.2009 року № 601, розділу 2 п.5, п.9, 17, розділу 13 п.141, розділу 14 п.150, п.151, 152 «Тимчасового порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб МНС України» затвердженого наказом МНС України від 31 жовтня 2008 року N 794, п. 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593.

Таким чином, представник відповідача вважає, що наказ Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 06.11.2013 року № 213 було видано з додержанням норм Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05 березня 2009 року № 1068-VI.

Представник відповідача 19 державного пожежно-рятувального загону м. Добропілля Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав аналогічні заперечення.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Позивач - ОСОБА_1 проходив службу в органах і підрозділах цивільного захисту. Згідно наказу ГУ ДСНС України у Донецькій області № 48 від 11.06.2013р., остання посада - начальник караулу 62 державної пожежно-рятувальної частини 19 державного пожежно-рятувального загону (м. Добропілля) Головного управління ДСНС України у Донецькій області - «капітан служби цивільного захисту» (а.с. 91).

05.08.2007 року ОСОБА_1 прийняв Присягу особового складу органів і підрозділів цивільного захисту, про що свідчить відповідний підпис (а.с. 92).

26.04.2011 року між ОСОБА_1 та МНС України в особі начальника Головного управління ДСНС України у Донецькій області був укладений контракт № 2212/11 (а.с. 21-22) про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту строком на 5 роки.

Пунктом 5 вищевказаного контракту передбачено, що контракт може бути припинено (розірвано) достроково з ініціативи Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи , а особа рядового та начальницького, яка проходить службу за контрактом, звільняється зі служби разом з іншим у зв'язку із систематичним невиконанням умов Контракту особою рядового і начальницького складу.

З посадовою інструкцією начальника 1-го караулу ДПРЧ-62 19 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України у Донецькій області, позивач ознайомився , про що свідчить підпис останнього (а.с. 55-56).

Згідно із матеріалами особової справи позивача, характеристики позивача, послужному списку останній протягом 2013 року за порушення службової дисципліни притягувався до дисциплінарної відповідальності, а саме:

- за недоліки в організації роботи та ведення службової документації, на ОСОБА_1, було накладене дисциплінарне стягнення у вигляді догани, яка була оголошена наказом начальника Головного управління МНС України у Донецькій області від 11.01.2013р. № 8 (наказ не був оскаржений);

- за наявні недоліки в організації несення служби та ведення службової документації, на ОСОБА_1, було накладене дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани, наказом начальника ДПРЗ-19 Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 29.06.2013р. № 6 (наказ не був оскаржений);

- за незадовільне ставлення до виконання службових обов'язків капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 попереджений про неповну службову відповідність наказом Головного управління ДСНС України у Донецькій області від 22.08.2013р. № 137 (наказ не був оскаржений).

Стаття 101 Кодексу Цивільного захисту України встановлює, що порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України. На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.

Статтею 83 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 5 березня 2009 року № 1068-VI (далі за текстом - Дисциплінарний статут) визначено, що прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.

Судом встановлено, що з метою з'ясування причин та обставин низького рівня виконавської дисципліни та систематичного невиконання функціональних обов'язків капітаном служби цивільного захисту ОСОБА_1, 07.10.2013 року наказом № 35 (а.с. 47) було призначено комісію з проведення службового розслідування.

При проведенні службового розслідування відповідачем встановлено факт порушення позивачем вимоги контракту від 26 квітня 2011 року № 2212/11, посадової інструкції начальника караулу ДПРЧ - 62 ДПРЗ - 19 ГУ ДСНС України у Донецькій області, розділу 2 п.2.7 «Настанови з організації газодимозахисної служби в підрозділах оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України» затвердженої наказом МНС України від Іроку № 1342, п.3.7, п.3.5 «Правил безпеки праці в органах і підрозділах МНС України» затверджено наказом МНС України № 312 від 07.05.2007 року, п.3.18, 3.20, 3.21, 3.22, 3.23, 4.1 «Положення про організацію службової підготовки особового складу органів і підрозділів цивільного захисту» затвердженого наказом МНС України від 01.09.2009 року № 601, розділу 2 п.5, п.9, 17, розділу 13 п.141, розділу 14 п.150, п.151, 152 «Тимчасового порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб МНС України» затвердженого наказом МНС України від 31 жовтня 2008 року N 794, п. 31 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593.

За результатами службового розслідування складено та затверджено відповідний акт службового розслідування від 10.10.2013 року (а.с. 48-50).

Із висновку вказаного акту службового розслідування вбачається, що за низький рівень виконавської дисципліни та систематичне невиконання функціональних обов'язків, ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до змісту подання (а.с. 111-112, 113-114), капітан служби цивільного захисту ОСОБА_1 підлягає звільненню зі служби за пунктами 173, 176, підпунктом «6» (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) 182 у запас.

Наказом Головного управління ДСНС України у Донецькій області № 209 «Про порушення службової дисципліни та покарання винних» від 06.11.2013 року за низький рівень виконавської дисципліни та систематичне невиконання функціональних обов'язків на позивача було накладено дисциплінарне стягнення, а саме звільнення з ДСНС України (а.с.59-60).

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області (по особовому складу) від 06.11.2013 р. № 213 відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено зі служби у запас за пунктом 173, 176 підпунктом «6» (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту особою рядового і начальницького складу) капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1, начальника караулу 62 державної пожежно-рятувальної частини 19 державного пожежно-рятувального загону (м. Добропілля) Головного управління ДСНС України у області (а.с. 62). В якості підстав зазначені: наказ Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області від 06.11.2013 р. № 209 о/с, подання начальника 19 державного пожежно-рятувального загону (м. Добропілля) Агібалова О.О.

Суд зауважує, що а ні в позовній заяві, а ні підчас розгляду справи позивач не заперечував наявність порушень з його боку, які викладені у акті службового розслідування.

Більш того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем надавалися письмові пояснення щодо кожного із виявлених порушень, в яких останній не заперечує факту здійснення таких порушень.

Також, з метою додержання вимог п. 175 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593 перед звільненням зі служби начальником ДПРЗ - 19 Агібаловим О.О. проводились бесіди з позивачем, у яких його було розпитано: чи знає він що порушив вимоги діючих настанов та положень служби цивільного захисту та у чому причина даних порушень, на що позивач дав відповідь, що всі порушення через власну неуважність та низьку виконавчу дисципліну підлеглого особового складу. Також у листах бесід до ОСОБА_1 були поставлені питання, про те чи ознайомлювався він з актом службового розслідування. На що були дані відповіді, що ознайомлювався.

Окрім того, про ознайомлення позивача із висновками службового розслідування свідчить підпис останнього від 10.10.2013 року у акті службового розслідування (а.с. 50 зворотня сторінка).

Вищевказане повністю спростовує посилання позивача, як на ознаку протиправності оскаржуваних рішень, на не ознайомлення його із висновками службового розслідування, а також не проведення із ним відповідних бесід.

Правовідносини, пов'язані з проходженням та звільненням з публічної служби регулюються Кодексом Цивільного захисту України від 02.10.2012р. N 5403-VI, Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993р., Постановою КМ України №593 від 11.07.2013р. «Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», Кодексом законів про працю України, Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту, затвердженого Законом України від 05.03.2009р. №1068-VI та іншими нормативно-правовими актами.

За Конституцією України державна служба є єдиною за своїми основами (пункт 12 частини першої статті 92). Закон України "Про державну службу", визначаючи загальні засади діяльності та статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, спрямований на підвищення ефективності державної служби, добір компетентних і відданих справі кадрів, що досягається у тому числі і окремими заходами, а саме - встановленням додаткових, крім передбачених законами, процедур відбору громадян на державну службу (стаття 4), шляхів просування по службі (стаття 27), умов оплати праці державних службовців (стаття 33), затвердження порядку проведення конкурсу для вступу на державну службу (стаття 15) тощо.

Відповідно до вимог Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013р. № 20/2013, державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. (далі - Положення № 20/2013).

Згідно п. 1 Положення № 20/2013, ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до п. 6 Положення № 473, ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2013р. N 593 "Про затвердження Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" (далі-Положення № 593), у цьому Положенні визначається порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулюються питання, пов'язані з перебуванням громадян України (далі - громадяни) у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту.

Згідно з Положенням № 593, особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.

Відповідно до п. 45 Положення № 593, контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.

Згідно з п. 31 Положення №593, особи рядового і начальницького складу разом з іншим зобов'язані: чесно і сумлінно додержуватися Присяги служби цивільного захисту, виконувати закони України; добросовісно і в повному обсязі виконувати покладені на них згідно із займаною посадою службові обов'язки; додержуватися норм професійної та службової етики; берегти та підтримувати у належному стані передані їм у користування майно і техніку; постійно підвищувати рівень професійних знань, удосконалювати свою майстерність; виявляти повагу до колег по службі, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; сприяти підтриманню порядку і дисципліни.

Відповідно до п. 126 Положення № 593, особи рядового і начальницького складу зобов'язані у своїй службовій діяльності дотримуватися рекомендацій атестаційної комісії.

Згідно п. 173 Положення № 593, звільнення осіб рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту здійснюється: у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) - якщо звільнені особи не досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", і за станом здоров'я придатні до військової служби; у відставку - якщо звільнені особи досягли граничного віку перебування в запасі, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу", або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби із зняттям з військового обліку.

У відповідальності до п. 175 Положення № 593, перед звільненням особи рядового і начальницького складу із служби цивільного захисту безпосередні та прямі керівники (начальники) проводять з нею не менше двох індивідуальних бесід. У ході першої бесіди роз'яснюються підстави звільнення і строк внесення подання щодо звільнення, соціальний і правовий захист особи, можливість укладення контракту про перебування у резерві служби цивільного захисту, визначається військовий комісаріат, до якого буде направлено особу після звільнення для постановки на військовий облік. При цьому враховуються прохання особи, даються необхідні пояснення з питань проходження служби. У разі потреби зазначеній особі видається направлення на обстеження до лікарсько-експертної комісії.

Під час другої бесіди безпосередній або прямий керівник (начальник) дає відповіді на запитання, поставлені особою рядового і начальницького складу у першій бесіді, уточнює підстави звільнення з урахуванням висновку лікарсько-експертної комісії, прохання особи, а також інші питання, пов'язані із звільненням. До участі у бесідах у разі потреби можуть залучатися фахівці кадрової, юридичної, фінансової та інших служб.

Суд звертає увагу, що під час розгляду справи позивачем не надано доказів, які б обґрунтовували потребу залучення фахівця кадрової, юридичної, фінансової та інших служб до участі в бесіді.

Зміст проведеної бесіди відображається в аркуші бесіди, що підписується особою, яка проводила бесіду, особою, яка звільняється, а також особами, які були присутні під час бесіди. У разі відмови особи рядового і начальницького складу підписати аркуш бесіди складається акт про таку відмову, який підписується особою, яка проводила бесіду, та особами, які були присутні під час бесіди. Аркуші бесід долучаються до матеріалів звільнення та зберігаються в особовій справі.

Беручи до уваги вищевказане положення, зміст аркушу-бесіди, аргументи позивача щодо неправомірності наказу про звільнення, суд вважає, що позивач мав можливість письмово викласти свої питання або зауваження у аркуші-бесіди. Натомість відповідний аркуш не містить будь яких написів від імені позивача, окрім підпису.

У відповідальності до п. 176 Положення № 593, контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту разом з іншим: у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту керівництвом відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту.

Згідно п. 182 Положення № 593, контракт про проходження служби цивільного захисту може бути розірвано достроково з ініціативи ДСНС, яку представляє керівництво органу чи підрозділу цивільного захисту, і особу рядового чи начальницького складу може бути звільнено із служби цивільного захисту у випадках, передбачених підпунктами 2 - 4, 6 і 8 - 11 пункту 176 і абзацом першим пункту 178 цього Положення.

Відповідно до Порядку проведення службового розслідування стосовно порушення особами рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту службової дисципліни, затвердженого Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 14.12.2009 N 838 (далі-Порядок № 838), цей порядок визначає підстави призначення, процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів сфери управління МНС (далі - особи рядового і начальницького складу), права й обов'язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення. Прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається та проводиться з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення особами рядового і начальницького складу дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня його тяжкості та розміру заподіяної шкоди. Підставами для призначення службового розслідування у тому числі можуть бути факти: невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань. Підставою для призначення службового розслідування може бути інформація, викладена у рапортах, заявах, скаргах осіб рядового і начальницького складу, державних службовців та працівників МНС, матеріалах перевірок (інформація, одержана за результатами заходів контролю), письмових зверненнях громадян України, повідомленнях правоохоронних органів, органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їхніх посадових осіб, об'єднань громадян, а також опубліковані засобами масової інформації інформативні дані про події, що потребують з'ясування обставин, за яких вони сталися.

Службове розслідування проводиться обов'язково попередньо перед звільненням особи рядового чи начальницького складу зі служби у порядку застосування дисциплінарного стягнення за систематичне невиконання умов контракту та/або за службовою невідповідністю. Рішення про проведення службового розслідування приймається начальником, який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарні стягнення. За результатами службового розслідування складається акт, у якому зазначаються: посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін проходження служби та строк перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави призначення службового розслідування; заходи, здійснені в процесі службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт правопорушення, за яким призначено службове розслідування; обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу правопорушення, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу на виконання покладених завдань; вимоги чинного законодавства, які було порушено; відомості про попередню поведінку особи рядового чи начальницького складу та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації; заперечення, заяви та клопотання особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; висновок щодо наявності чи відсутності в діянні особи рядового чи начальницького складу дисциплінарного правопорушення (за наявності - у чому воно полягало) з обов'язковим посиланням на отримані матеріали (документи) службового розслідування; пропозиції щодо притягнення особи рядового чи начальницького складу, яка вчинила правопорушення, до відповідальності без зазначення конкретного виду дисциплінарного стягнення або зняття з неї безпідставних звинувачень чи підозр; вжиті або запропоновані заходи для усунення негативних наслідків скоєного правопорушення та умов, що до нього призвели.

Акт про результати службового розслідування підписує посадова особа (члени комісії), яка (які) його проводила(и). Кожен член комісії має право викласти свою окрему думку в письмовому рапорті на ім'я начальника, який призначив службове розслідування. Такий рапорт долучається до акта про результати службового розслідування і є його невід'ємною частиною. Перед поданням акта про результати службового розслідування разом з матеріалами службового розслідування на розгляд та затвердження особа (голова комісії), яка проводила службове розслідування, ознайомлює особу рядового чи начальницького складу, стосовно якої воно проводилося, під підпис.

Відповідно до 7.1. Порядку № 838, начальник, який призначив службове розслідування, у строк, що залишився до закінчення розслідування, розглядає акт про результати службового розслідування та матеріали службового розслідування і проводить бесіду з особою рядового чи начальницького складу, стосовно якої воно проводилося. Проведення бесіди може бути доручено начальником своєму заступнику. За результатами бесіди у довільній формі складається аркуш бесіди, в якому зазначаються дата проведення бесіди, заперечення, заява, клопотання особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди підписується посадовою особою, яка проводила бесіду, присутніми посадовими особами та особою рядового чи начальницького складу, з якою проводилася бесіда. Аркуш бесіди долучається до матеріалів службового розслідування.

Згідно з п. 7.3 та п. 7.4 Порядку № 838, за результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто начальником, який призначив службове розслідування, на акті про результати службового розслідування. Накладення дисциплінарного стягнення на особу рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, здійснюється у порядку, встановленому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.

Відповідно до преамбули, Дисциплінарний статут служби цивільного захисту (далі - Статут) затверджений 05.03.2011р. N 1068-VI, визначає сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування.

Згідно з п. 3 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров'я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов'язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну і службову таємницю; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.

Статтею 7 Дисциплінарного статуту передбачено, що за зразкове виконання службових обов'язків особи рядового і начальницького складу підлягають заохоченню, а за порушення службової дисципліни - несуть дисциплінарну відповідальність згідно із цим Статутом, а також цивільну, адміністративну, кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 57, 58 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, дисциплінарні стягнення накладаються на осіб рядового і начальницького складу за порушення ними службової дисципліни. Грубим дисциплінарним проступком вважається факт грубого порушення службової дисципліни, що не містить ознак кримінального правопорушення, а саме разом з іншим: невихід на службу без поважних причин; порушення встановленого керівником органу чи підрозділу цивільного захисту розпорядку дня; вживання алкогольних напоїв чи наркотичних засобів у службовий час, прибуття на службу в нетверезому стані чи стані наркотичного сп'яніння; порушення статутних правил несення служби; невиконання наказів та розпоряджень начальників, що призвело до неготовності до дій за призначенням та зриву виконання покладених на орган чи підрозділ цивільного захисту завдань; порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, що призвело до псування або втрати закріпленого майна, обладнання та техніки, інших матеріальних збитків, а також завдало шкоди здоров'ю особовому складу органу чи підрозділу цивільного захисту або іншим особам.

Відповідно до ст. 68 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.

З урахуванням встановлених обставин, аналізу вищевказаних нормативно-правових актів, акту перевірки, наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності, пояснювальних записок позивача, що надавалися керівництву під час проходження служби та проведених бесід, суд вбачає неодноразове порушення позивачем вимог Дисциплінарного статуту, Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.

Суд зазначає, що внаслідок систематичного невиконання умов контракту або через службову невідповідність, звільнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу і може застосовуватися у разі, якщо раніше вжиті заходи дисциплінарного впливу не дали позитивних результатів або якщо вчинене дисциплінарне правопорушення не сумісне з перебуванням на службі цивільного захисту. Відповідно до встановлених в судовому засіданні фактів, позивач тричі у 2013 році притягувався до дисциплінарного відповідальності та накладені заходи дисциплінарного впливу були неефективними.

Таким чином, приймаючи до уваги наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновку відповідача щодо систематичного невиконання позивачем умов контракту та як наслідок притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у запас за пунктом 173, 176 підпунктом «6» Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України.

Посилання позивача, як на ознаку протиправності оскаржуваних рішень, на порушення відповідачем вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП України, ст. 87 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту», оскільки його було звільнено у період тимчасової непрацездатності, суд вважає необґрунтованими і такими, що не заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Під час розгляду спорів щодо проходження служби цивільного захисту (публічна служба), пріоритетними є норми спеціальних законів, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

У відповідності до приписів статті 87 Закону України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» дисциплінарне стягнення не може бути накладено у період тимчасової непрацездатності або перебування особи рядового чи начальницького складу у відпустці, або якщо з дня вчинення правопорушення минуло більше року.

Отже, з наведеної норми закону, що регулює спірні правовідносини вбачається наявність обмежень щодо накладання дисциплінарного стягнення у період тимчасової непрацездатності осіб.

Згідно наданого позивачем листка звільнення від службових обов'язків за тимчасовою непрацездатністю, період непрацездатності позивача почався із 07.11.2013 року.

Як вже було зазначено вище, наказами Головного управління ДСНС України у Донецькій області № 209 та № 213 на позивача було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення саме 06 листопада 2013 року, тобто не у період тимчасової непрацездатності останнього.

Окрім того, в судовому засіданні було встановлено та не заперечувалось позивачем, що він 07.11.2013 року перебував на службі, про що свідчать його підписи про ознайомлення із оскаржуваними наказами саме 07.11.2013 року о 17 год. 00 хв.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, що свідчать про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності саме 06.11.2013 року, суд вважає оскаржувані накази такими, що прийняті у відповідності до вимог Дисциплінарного статуту.

Згідно ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірне рішення відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, у відповідності до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оцінюючи докази, які маються у справі, в тому числі висновки службового розслідування, з урахуванням тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, суд вважає, що відповідач, приймаючи рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, діяв на підставі та у спосіб, що визначений чинним законодавством України, обґрунтовано, тобто, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність прийнятих відповідачем наказів № 209 від 06.11.2013 року, № 213 від 06.11.2013 року в частині накладання на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, а отже відсутні підстави для задоволення позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів № 209 від 06.11.2013 року, № 213 від 06.11.2013 року.

Суд також відмовляє у задоволені позовних вимог щодо поновлення на посаді та стягнення суми грошового забезпечення за час вимушеного невиконання службових обов'язків, оскільки вони є похідними і наслідком вимог позивача про визнання

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 112, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області, 19 державний пожежно-рятувальний загін м. Добропілля Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказів № 209 від 06.11.2013 року, № 213 від 06.11.2013 року, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 20 січня 2014 року.

Постанова виготовлена у повному обсязі 24 січня 2014 року.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лазарєв В.В.