Постанова № 36900409, 20.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ

20 січня 2014 року № 826/18587/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Донця В.А. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

до

Концерну "Військторгсервіс"

про

стягнення 324728,22 грн.

Індустріальна об'єднана державна податкова інспекція міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з рахунків у банках Концерну "Військторгсервіс" податкового боргу з плати за землю за грудень 2012 року – жовтень 2013 року в розмірі 324728,22 грн.

Позов обґрунтований наявністю у відповідача податкового боргу з плати за землю, який виник у зв’язку з несплатою ним самостійно узгодженого та нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судовому засіданні, 17.01.2014, заперечила проти позову в частині нарахування контролюючим органом пені за несплату самостійно узгодженого грошового зобов'язання з плати за землю за грудень 2012 року – жовтень 2013 року, оскільки на підставі відповідного судового рішення було зупинено видаткові операції на розрахункових рахунках відповідача, що позбавило його можливості здійснити сплату податкових зобов’язань.

На підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України судом ухвалено здійснювати судовий розгляду справи без участі представника позивача за наявними в матеріалах судової справи доказами та про продовження розгляду справи в письмовому провадженні.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні, 17.01.2013, пояснення представника відповідача, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Концерн "Військторгсервіс" зареєстрований як юридична особа 22.07.2005, присвоєно ідентифікаційний код 33689922, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 28-А. Відповідно до повідомлення форми №16-ОПП від 19.09.2013 №202, відповідача взято на податковий облік в Індустріальній ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів як платника податків за неосновним місцем обліку.

Як убачається з матеріалів справи, відповідачем подано до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік №9008486103 на суму 347721,35 грн. (по 28976,78 грн. щомісячно).

Крім того, Індустріальною об'єднаною державною податковою інспекцією міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 14.03.2013 №00002341520, яким відповідачу збільшено грошове зобов'язання з плати за землю на 5109,56 грн. за штрафними санкціями. Вказане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання.

У зв’язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов’язання йому вручена податкова вимога від 31.05.2012 №187 на суму 25547,79 грн., що не заперечувалось представником відповідача.

Відповідно до даних облікових карток з земельного податку, податковий борг відповідача за грудень 2012 року – жовтень 2013 року становить 324728,22 грн., в тому числі, 307830,91 грн. недоїмки та 16897,31 грн. пені.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення (абзац перший пункту 58.1). Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення (абзац перший пункту 58.3).

Як уже зазначалось, грошове зобов’язання з плати за землю за грудень 2012 року – жовтень 2013 року було узгоджене позивачем самостійно шляхом подання до контролюючого органу податкової декларації з плати за землю за 2013 рік. Також, частину грошового зобов'язання з земельного податку нараховано контролюючим органом податковим повідомленням-рішенням від 14.03.2013 №00002341520, яке вручене відповідачу. Сстаном на час розгляду справи у матеріалах відсутні докази оскарження відповідачем зазначеного податкового повідомлення-рішення чи його скасування.

Крім того, як убачається з облікових карток з земельного податку Концерну "Військторгсервіс", за несплату грошового зобов'язання з плати за землю за грудень 2012 року – жовтень 2013 року нарахована пеня у розмірі 16897,31 грн.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого грошового зобов'язання, йому вручена податкова вимога від 31.05.2012 №187 на суму 25547,79 грн., що не заперечувалось представником відповідача.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як убачається з наявних у матеріалах справи облікових карток відповідача з земельного податку, з часу надіслання йому податкової вимоги сума податкового боргу збільшувалась, відповідно стягненню підлягає вся сума податкового боргу відповідача.

Отже, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо наявності у відповідача податкового боргу з плати за землю за грудень 2012 року – жовтень 2013 року в розмірі 324728,22 грн.

Суд вважає безпідставними заперечення представника відповідача проти позову в частині відмови у стягненні пені, яка була нарахована контролюючим органом на грошове зобов'язання відповідача з плати за землю за грудень 2012 року – жовтень 2013 року під час зупинення видаткових операцій на рахунках відповідача на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.08.2012 в адміністративній справі №2а-11865/12/2670, оскільки Податковим кодексом України не ставиться в залежність зупинення нарахування пені за несвоєчасну сплату платником податків грошового зобов'язання від зупинення видаткових операцій на рахунках такого платника податків. Крім того, вказане рішення суду першої інстанції залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 (27445109).

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, зважаючи на доведеність позивачем наявності у відповідача податкового боргу з плати за землю за грудень 2012 року – жовтень 2013 року в розмірі 324728,22 грн., та підтвердження вказаної обставини належними доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача спірної суми, відтак адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Згідно з частиною четвертою статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках Концерну "Військторгсервіс" (ідентифікаційний код 33689922) податковий борг з плати за землю за грудень 2012 року – жовтень 2013 року в розмірі 324728,22 грн. (триста двадцять чотири тисячі сімсот двадцять вісім грн. 22 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 185-187 цього Кодексу шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі відкладення складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Донець