Ухвала суду № 36899981, 09.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-15350/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Бистрик Г.М.

У Х В А Л А

Іменем України

09 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бистрик Г.М.,

суддів: Усенка В.Г., Оксененка О.М.,

при секретарі: Колотушко Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «АВАНПОСТ-ПРИМ» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «АВАНПОСТ-ПРИМ» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2011 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «АВАНТПОСТ-ПРИМ» звернулися в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 26 липня 2011 року №0002822302, №0002832202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2011 року в задоволенні вимог позивача відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення про задоволення вимог позивача в повному обсязі.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, та встановлено судом першої інстанції, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «АВАНПОСТ-ПРИМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт №7888/23-02/20075425 від 08.07.2011 року.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у відповідній редакції), п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 54.1 ст. 54, п. 56.11 ст. 56 Податкового Кодексу України, в результаті чого позивачем було занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 220 837 грн., в тому числі за 2010 рік в сумі 220 837 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2 662 577 грн. за І квартал 2010 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 26.07.2011 року № 0002822302, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на прибуток підприємств у розмірі 276 047,00 грн., та № 0002832302, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податку на прибуток в розмірі 2 662 577,00 грн..

В результаті адміністративного оскарження спірні податкові повідомлення-рішення залишено без змін.

Вирішуючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень колегія суддів зважає на наступні обставини справи.

Відповідно до п.п. 5.2.7 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у відповідній редакції) до складу валових витрат включаються, суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового Кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Апелянтом самостійно подано до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва декларації по податку на прибуток підприємств за період 2008 року 05.02.2009 року № 308690 та півріччя 2009 року від 28.07.2009 року № 206220, а зазначені в них дані перевірені податковим органом під час попередньої планової виїзної перевірки за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, та відповідно до акта попередньої перевірки від 11.12.2009 року №17189/23-0211/20075425, контролюючим органом не виявлено заниження позивачем валових витрат за періоди 2008 року та півріччя 2009 року.

Позивачем невизначені суми витрат понесених підприємством виявлені за податкові періоди ІІІ та IV кв. 2008 року, а також ІІІ кв. 2008 року та І та II квартали 2009 року (які були перевірені плановою виїзною перевіркою за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року), були задекларовані в рядку 05.2 декларацій за періоди 2010 рік, І квартал 2011 року, однак без надання уточнюючого розрахунку з відповідного податку за період, який перевірявся.

Відповідно п. 50.1 ст. 50 Податкового Кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Згідно п. 50.3 ст. 50 Податкового Кодексу України у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

В порушення зазначених вище вимог позивачем не було надано до податкових декларацій за 2010 рік, І квартал 2011 року уточнюючого розрахунку з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби (ІІІ та IV кв. 2008 року, а також ІІІ кв. 2008 року та І та II квартали 2009 року), також не було подано уточнюючих декларацій за вказані періоди.

Позивач збільшуючи валові витрати помилково керувався абз. 2 п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України.

Подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації, поданої за період, що вже перевірявся контролюючими органами, є підставою для проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Уточнюючого розрахунку до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, позивачем не було надано контролюючому органу, відповідно податковий орган не мав права на проведення позапланової перевірки за період який перевірявся, а саме: правомірності скоригованих даних щодо валових витрат за період ІІІ-IV кв.2008 року в рядку 05.2 декларації за 2010 року та скоригованих даних щодо валових витрат за період ІІІ кв.2008 року та І, ІІ кв. 2009 року в рядку 05.2 декларації за І кв. 2011 року.

Відповідачем здійснено планову виїзну перевірку за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року, що настав за перевіряємий період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, оскільки позивачем були включені валові витрати за попередні періоди (ІІІ-IV кв. 2008 року, ІІІ кв.2008 року та І, ІІ кв. 2009 року) саме в деклараціях за 2010 рік та І кв. 2011 року, однак уточнюючого розрахунку до вказаних податкових декларацій позивачем надано не було.

Проводячи планову виїзну перевірку за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року, податковий орган не маючи зазначеного уточнюючого розрахунку, не міг визначити правомірності формування даних витрат у попередніх періодах, а тому валові витрати за 2010 року та І кв. 2011 року правомірно зменшено та донараховано податок на прибуток.

Відповідно п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу» від 04.12.1990 року, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують такі функції: контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Згідно ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва проведено планову виїзну перевірку позивача за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, за результатами якої був складений акт від 11.12.2009 року №17189/23-0211/20075425, в якому контролюючим органом не було виявлено заниження позивачем валових витрат за періоди 2008 року та півріччя 2009 року.

Наступною плановою виїзною перевіркою позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року встановлено заниження позивачем податку на прибуток в періоді, що перевірявся.

Порушення позивачем податкового законодавства встановлені внаслідок коригування позивачем показників податкових періодів ІІІ та IV кв. 2008 року, а також ІІІ кв. 2008 року та І та II кварталу 2009 року у складі податкових декларацій за 2010 рік, І квартал 2011 року, до яких не було надано уточнюючого розрахунку з відповідного податку за період, який попередньо перевірявся органом державної податкової служби.

Відповідно до вимог податкового законодавства, відповідач не мав права дослідження правомірності збільшення позивачем валових витрат за податкові періоди ІІІ та IV кв. 2008 року, а також ІІІ кв. 2008 року та І та II квартали 2009 року, під час проведення перевірки за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року.

Згідно вимог п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку (періоду, що перевірявся), якщо платником податків подано органу державної податкової служби уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся органом державної податкової служби.

Відповідно п. 50.3 ст. 50 Податкового Кодексу України, у разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період.

Позапланова документальна перевірка не могла бути проведена контролюючим органом зважаючи на не подання позивачем до органу державної податкової служби уточнюючого розрахунку з відповідного податку за періоди, які були перевірені податковим органом, у зв'язку з чим відповідачем правомірно донараховано позивачу податок на прибуток за наслідками планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 31.03.2011 року.

Колегією суддів не приймаються до уваги посилання апелянта на висновок аудитора Мінакової Г.О. від 02.08.2011 року, який на думку апелянта є основним доказом, оскільки судом така процесуальна дія не вчинялась в межах розгляду даної справи.

У відповідності до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Згідно ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Податковим органом доведено правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 26 липня 2011 року №0002822302, №0002832202.

Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права, правову позицію з приводу яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного апелянтом рішення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 201 - 204 КАС України.

Оскаржуване судове рішення в межах вимог апеляційної скарги ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 158, 160, 167, 195, 196, 198, 199, 200, 205, 206, 212, 254, КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «АВАНПОСТ-ПРИМ» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки передбаченні ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали суду виготовлено 16.01.2014 року.

Головуючий суддя: Бистрик Г.М.

Судді: Усенко В.Г.

Оксененко О.М.

Головуючий суддя Бистрик Г.М.

Судді: Оксененко О.М.

Усенко В.Г.