Рішення № 36899206, 25.12.2013, Макарівський районний суд Київської області

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Фрунзе, 35, смт. Макарів, Київська обл., 08000, т. (04578) 5-12-39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2013 р. Справа № 370/2392/13-ц

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Тандира О.В., при секретарі Левківському С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Макарів справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, (далі-позивач) звернулася до Макарівського районного суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, (далі - відповідач), в якому просила визнати за нею право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 та відповідну частину господарських будівель і споруд, з яких ? частину як частку у спільному майні подружжя, а ? як обов'язкову частку у спадщині після смерті свого чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що за час шлюбу зі своїм чоловіком ними було набуто у власність квартиру АДРЕСА_1, на ? частину якої вона має право як на частку у спільному майні подружжя.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_4, який проживав та був зареєстрований до дня смерті за адресою: АДРЕСА_1

Після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на ? частину вказаної вище квартири з господарськими будівлями та спорудами.

За свого життя померлий ОСОБА_4 склав заповіт від 27.10.2006 року, відповідно до якого заповідав 1/2 частину всього майна у спільній власності подружжя своєму сину ОСОБА_2. Заповіт на даний час не змінений і не скасований.

Разом із спадкоємцем за заповітом, позивач має право на обов'язкову частку у спадщині, оскільки на момент її відкриття вона була непрацездатною.

Спадкоємцем майна ОСОБА_4, є також його донька ОСОБА_3, однак вона у встановлений законом строк спадщину не прийняла.

Спадщину ОСОБА_2, та ОСОБА_1, прийняли, оскільки станом на час смерті ОСОБА_4, вони з ним були зареєстровані та проживали.

Нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний будинок через помилку у написанні прізвища у правовстановлюючих документах, що стало підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Представник позивача ОСОБА_5, у судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити із вказаних у позовній заяві підстав.

Представник відповідача ОСОБА_2, - ОСОБА_6, у судовому засіданні, не заперечуючи право позивачки на ? частину спірного будинку як спільної сумісної власності подружжя, проти задоволення позовних вимог заперечив повністю, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову ОСОБА_6, вказав, що позивач у разі помилки у написанні прізвища спадкодавця у свідоцтві про право власності на будинок мала б звернуся до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу у порядку окремого провадження. Крім того вказав, що у даному випадку правила ст. 1241 ЦК України, які передбачають право на обов'язкову частку у спадщині не застосовуються у даному випадку.

ОСОБА_3, у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечила з аналогічних підстав.

Зазначена у позовній заяві як третя особа - реєстраційна служба Макарівського РУЮ Київської області про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, згоди на участь у справі не надала, а тому справа розглядається за відсутності вказаної третьої особи.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Під час перебування у шлюбі (з 15.06.1952 року) ОСОБА_1 та ОСОБА_4, що вбачається із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 15.06.1952 року, подружжям набуто у власність (спільну сумісну) ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 (свідоцтво про право власності від 10.07.1967 року на підставі рішення виконкому Макарівської районної ради від 28.06.1967 року), що є квартирою АДРЕСА_1 згідно архівного витягу з рішення Макарівської селищної ради від 19.01.1988 року про зміну нумерації будинків, довідки Макарівської селищної ради від 28.02.2013 року, технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок, та не заперечувалося відповідачами.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Макарівського районного управління юстиції у Київській області 14.08.2012 року.

Після смерті ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на належну йому як частку у спільному майні подружжя ? частину вказаної вище квартири АДРЕСА_1, загальною площею 57,2 кв. м, жилою площею 40,2 кв. м, та відповідну частину господарських будівель за цією ж адресою: прибудова (а), ганок, ганок, погріб (під а), сходи, балкон, сарай (Б), сарай (В), гараж (Г), погріб (під.Б), навіс (Д), навіс (Ж), убиральня (З), убиральня (Е), навіс (К), гараж (Л), колодязь №1, огорожа № 2-7.

За свого життя померлий ОСОБА_4, склав заповіт від 27.10.2006 року, відповідно до якого заповідав 1/2 частину всього майна у спільній власності подружжя своєму сину - ОСОБА_2. Заповіт на час відкриття спадщини не змінений і не скасований.

Спадкоємцями першої черги майна померлого ОСОБА_2, за законом є позивач - його дружина ОСОБА_1, а також його діти ОСОБА_2, ОСОБА_3. Інших спадкоємців не має.

На момент смерті ОСОБА_4, із ним проживали та були зареєстровані ОСОБА_1, та ОСОБА_2 Крім того позивач подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, яка наявна в спадковій справі №340 за 2012 рік.

Разом із тим, судом встановлено, що ОСОБА_1, на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4, була непрацездатною так як вона 1935 р.н., і на момент відкриття спадщини досягла пенсійного віку.

Як вбачається із відповіді Макарівської районної державної нотаріальної контори Київської області від 19.03.2013 року нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність документу про первинну реєстрацію права власності на майно.

Вказані вище обставини не заперечувалися відповідачами у судовому засіданні, а крім цього були встановлені рішенням Апеляційного суду Київської області від 07.10.2013 року у справі № 370/643/13-ц за позовом ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно.

Вирішуючи вимоги за даним позовом суд керується наступним.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як передбачено ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Оскільки померлий ОСОБА_4, за життя склав заповіт, який є чинним, на день його смерті він не змінений та не скасований, а також не визнаний недійсним, усе спадкове майно мав би успадкувати ОСОБА_2

Проте згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Судом було встановлено, що позивач - ОСОБА_1, на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4, є спадкоємцем першої черги за законом та була непрацездатною, а тому у силу зазначеної вище норми вона має право на половину частки, яка належала б кожному зі спадкоємців у разі спадкування за законом, тобто на обов'язкову частку.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. А відповідно до ст. 1269 цього ж Кодексу спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

ОСОБА_1, та ОСОБА_2, на момент смерті ОСОБА_4, були зареєстровані та проживали із ним, а тому у силу вказаних вище норм вважаються такими, що прийняли спадщину.

Натомість ОСОБА_3, спадщину не прийняла, оскільки заяви нотаріусу не подавала, зі спадкодавцем на момент смерті не проживала.

Таким чином у разі відсутності заповіту на ім'я ОСОБА_2, ? частину спірної квартири з відповідними господарськими спорудами по АДРЕСА_1, що входить до спадкової маси, успадкували б у рівних частинах ОСОБА_1, та ОСОБА_2, тобто по ? частині кожен. Тому обов'язкова частка у спадщині ОСОБА_1, має складати половину від частки, яку вона успадкувала б за законом, тобто 1/8 частину квартири з відповідними господарськими спорудами.

Оскільки ОСОБА_1, має право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_4, до складу якої входить 1/8 частина квартири з відповідними господарськими спорудами по АДРЕСА_1, спадщину у встановлені строки вона прийняла, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказане майно їй нотаріусом було відмовлено, за позивачкою слід визнати право власності у вказаній частині на спірну квартиру з відповідними господарськими спорудами.

Враховуючи викладене, оскільки ОСОБА_1, має право на ? частину спірної квартири із відповідними господарськими спорудами як частку у спільному майні подружжя, а також на 1/8 частину спірного майна як обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_4, її позовні вимоги про визнання права власності підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 5/8 частин (1/2 + 1/8) квартири АДРЕСА_1 та 5/8 частин відповідних господарських споруд за цією ж адресою.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1, слід відмовити, оскільки вони є необгрунтованими.

Посилання представника відповідача на відсутність у позивачки права на обов'язкову частку у спадщині є необґрунтованим та спростовується викладеним вище.

Що стосується посилання представника відповідача на те, що позивач мала б звернутися до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, то суд вказане не приймає до уваги, оскільки в даному випадку між сторонами наявний спір про право, який підлягає вирішенню лише в порядку позовного провадження.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судовий збір, від сплати якого позивач звільнена, стягненню з відповідачів в дохід держави не підлягає, оскільки в їх діях відсутній протиправний характер, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 174, 213-218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Макарівської селищної ради Київської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору Реєстраційна служба Макарівського районного управління юстиції Київської області, про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/8 частин квартири №1 у житловому будинку (А) з господарськими спорудами, розташованої АДРЕСА_1, загальною площею 57,2 кв. м, жилою площею 40,2 кв. м., та на 5/8 частин господарських споруд: прибудова (а), ганок, ганок, погріб (під а), сходи, балкон, сарай (Б), сарай (В), гараж (Г), погріб (під.Б), навіс (Д), навіс (Ж), убиральня (З), убиральня (Е), навіс (К), гараж (Л), колодязь №1, огорожа № 2-7.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Макарівський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий О.В. Тандир