Ухвала суду № 36898515, 30.01.2014, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 411/4776/12 Головуючий в І інстанції

Провадження 22-ц/774/257/К/14 Ткаченко С.В.

Категорія № 34 (І) Доповідач Грищенко Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Грищенко Н.М.,

суддів: Братіщевої Л.А., Турік В.П.,

при секретарі: Кузьміній Н.В.,

за участю: відповідача - ОСОБА_2 , його представника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє за довіреністю в інтересах відповідача ОСОБА_2, на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 листопада 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди внаслідок дорожньо - транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» ( надалі - ПАТ «СК «Еталон») про відшкодування завданої матеріальної і моральної шкоди внаслідок дорожньо- транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_4 зазначив, що 25.07.2011 року, об 13.00 год.,по проїжджій частині Об'їзної дороги зі сторони вул. Кокчетавська, в м. Кривому Розі, рухався автомобіль марки ВАЗ 21203, реєстраційний номер НОМЕР_1 під управлінням відповідача ОСОБА_2, який біля електричної опори без номера зі знаком 4.4 при виконанні маневру розвороту не надав перевагу і допустив зіткнення з транспортним засобом марки КАМАЗ 5511 р.н.НОМЕР_2, який належить позивачу на праві приватної власності, та рухався в попутному напрямку.

Вина відповідача у скоєнні ДТП встановлена постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2011 року.

В результаті ДПТ автомобіль позивача КАМАЗ був пошкоджений, згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №Д7/09/11 від 21 вересня 2011 року вартість відновлюваного ремонту складає 85 409, 81 грн.

Після уточнення позовних вимог у березні 2013 року позивач ОСОБА_4 просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на його користь завдану матеріальну шкоду в сумі 36409 грн., вартість авто товарознавчого дослідження - 650 грн., судові витрати та у відшкодування моральної шкоди - 15 000 грн., а також стягнути на його користь з відповідача ПАТ «СК «Еталон» у відшкодування моральної шкоди - 10 000 грн.

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 листопада 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 36 409 грв.00 коп. , сплачену суму за проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 650 грн.. , судовий збір у розмірі 478,79 грв. витрати на юридичну допомогу у розмірі 3000 грн.., моральну шкоду у розмірі 500 грн. , а всього 41037,70 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В частині стягнення з Приватного акціонерного товариства « Страхова компанія « Еталон» моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в їх задоволенні, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи.

Вважає, що судом прийнято до уваги, як доказ, висновок експерта про вартість збитків в сумі 85409 грн., проте судом не врахована ринкова вартість транспортного засобу після зіткнення, яка становить 40254 грн., у зв'язку із чим страхове відшкодування повністю покриває шкоду позивача.

Вважає, що суд безпідставно стягнув з відповідача ОСОБА_2 650 грн. витрат за авто товарознавче дослідження, що ці витрати підлягають стягненню з ПАТ «СК «Еталон».

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_4 на праві власності належить автомобіль КАМАЗ , державний номер НОМЕР_2 (а.с. 5 ).

25 липня 2011 року, з вини водія ОСОБА_2 сталася ДТП на проїзній частині Об'їзної дороги зі сторони вул. Кокчетавська у м.Кривому Розі. Автомобіль марки ВАЗ 21203, реєстраційний номер НОМЕР_1 під його керуванням, виконував маневр розвороту не надав перевагу у русі транспортному засобу КАМАЗ 5511 р.н.НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку під управлінням водія ОСОБА_4. в результаті чого трапилось зіткнення. ( а.с. 7,8).

Постановою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 22 вересня 2011 року вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення встановлена , однак адміністративну справу, щодо ОСОБА_2 закрито в зв'язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення ( а.с. 8).

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до Висновку експертного автотоварознавчого дослідження № Д7/09/11 від 21 вересня 2011 року розмір матеріальної шкоди, заподіяної власнику автомобілю КАМАЗ, державний номер НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження в результаті ДТП, складає 85409,81 грн. ( а.с.9-19).

Вирішуючи справу суд першої інстанції керувався ст.1166,1187,1194 ЦК України та дійшов висновку про обов'язок ОСОБА_2 відшкодувати позивачу різницю між заподіяною шкодою та виплаченим страховим відшкодуванням та моральну шкоду.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ч.3 ст.386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги представника відповідача про те, що звіт експертного авто товарознавчого дослідження № Д7/09/11 від 21 вересня 2011 року не містить вартості транспортного засобу КАМАЗ, державний номер НОМЕР_2 після зіткнення, оскільки вартість транспортного засобу після зіткнення не має значення для вирішення питання відшкодування збитків в даному випадку.

Як убачається, вартість збитків експертом розрахована з вартості транспортного засобу до зіткнення, яка згідно п. п.1.3. звіту становить- 85 409,81 грн.

У зв'язку із тим, що вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу з урахуванням вартості ремонтних робіт та запасних деталей становила би 131556,02 грн, ( згідно п.1.7 дослідження), що перевищує ринкову вартість автомобіля, тому розмір спричиненої шкоди експертом визначено вірно із вартості автомобіля до зіткнення. Підстав для застосування різниці вартості автотранспортного засобу до та після зіткнення немає потреби.

Даний висновок суду узгоджується із п.15 Постанови ПВССУ № 4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішені спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», в якому роз'яснено, що якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону № 1961-IV, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Колегія суддів, також вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про стягнення з відповідача ОСОБА_2 650 грн. - вартості проведеного авто товарознавчого дослідження.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.79 ЦПК України до витрат , пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз.

Частиною 1 ст.88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У зв'язку із тим, що судом першої інстанції правильно стягнуто різницю збитків між виплаченим страховим відшкодуванням в відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4, тому згідно вимог законодавства з нього також підлягає стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати по оплаті експертного дослідження, копія квитанції на суму 650 грн., міститься в матеріалах справи ( а.с.26).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.

Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє за довіреністю в інтересах відповідача ОСОБА_2, відхилити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 14 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: