Постанова № 36896924, 12.12.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 р. Справа №818/8001/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Міндоходів, управління державної казначейської служби України в м. Сумах Сумської області, головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про скасування рішення, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який підтримав в судовому засіданні, та мотивує тим, що 21.03.2013 року подав відповідачу для митного оформлення партії товару калію хлористого митну декларацію та необхідні документи. Відповідачем в цей же день винесено рішення про коригування митної вартості та видано картку відмови в прийнятті декларації За заявою позивача партія товару була випущена у вільний обіг. При цьому сплачено на 17941 грн. 57 коп. ПДВ більше, ніж мав сплатити позивач. Вважає рішення відповідача протиправними. Позивачем задекларовано вартість товару в розмірі, визначеному контрактом. Відповідачу подано декларацію та документи, які підтверджують задекларовану вартість. Надані документи не містять ніяких розбіжностей щодо вартості товару, що є підставою вимагати подання додаткових документів. Незважаючи на відсутність встановлених законом підстав, відповідачем витребувано у позивача додаткові документи. Позивачем документи надані не були через їх відсутність, за умовами поставки документи, які вимагав подати відповідач, не виготовлялись через відсутність підстав для їх виготовлення. Підставою для коригування митної вартості відповідачем зазначено неподання документів позивачем. При цьому будь-якого обґрунтування чому саме відповідач вважає непідтвердженою заявлену вартість не наведено. Відповідачем визначено митну вартість за операціями з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Відповідач безпідставно використав декларацію від 19.11.2012 року, оскільки вона не є максимально наближеною за часом. Позивачем тільки в період з 04.03.2013 року по 21.13.2013 року подано дві декларації, які приймались митним органом без зауважень. Просить скасувати рішення про коригування митної вартості. Внаслідок протиправного рішення відповідача, позивачем понесено додаткові витрати на сплату податку на додану вартість. Просить стягнути з Державного бюджету зайво сплачений податок в сумі 217941 грн. 51 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що за умовами контракту позивач мав здійснювати попередню оплату товару. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є, в тому числі, якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Так, на момент пред’явлення імпортованого товару до Сумської митниці рахунок мав бути сплаченим, однак на момент подання митної декларації платіжних документів не подано. На вимогу відповідача позивачем додаткові документи не надано, тому застосування другорядного методу визначення митної вартості є обґрунтованим. Просить в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що між ПАТ "Сумихімпром" та ЗАТ “Білоруська калійна компанія” було укладено зовнішньоекономічний контракт № 2013-0004 від 03.01.2013 р., відповідно до якого Продавець зобов’язується поставити калій хлористий на умовах поставки DAF кордон Білорусь/України за ціною 365 доларів США за одну метричну тону ( а.с.9-18).

Для здійснення митного оформлення товару, позивачем було подано митну декларацію (далі - МД) від 21.03.2013 р. № 805130000/2013/003004, до якої було додано рахунки-фактури на оплату калію хлористого, платіжні доручення в іноземній валюті, залізничні накладні ( 19-83).

Митна вартість пред'явлених до митного оформлення товарів (калій хлористий дрібний рожевий (ГОСТ 4568-95) сорт І була визначена декларантом за ціною контракту.

Після розгляду наданих для митного оформлення товару документів відповідачем запропоновано декларанту подати документи, що підтверджують митну вартість товарів, а саме: договір із третіми особами, пов’язаний з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором, рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На виконання вимоги щодо надання додаткових документів декларантом позивача додатково надано: висновок ДП “Укрпромзовнішекспертиза”, листи ЗАТ “Білоруська калійна компанія”, копію Указу Президента Республіки Білорусь від 25.08.2005 р. № 398. 9а.с. 84-94). Відповідачем у зв’язку з ненаданням декларантом документів, що витребовувались, 21.03.2013 року прийнято рішення № 805130000/2013/000057/1 про коригування митної вартості товарів за другорядним методом – за ціною договору щодо ідентичних товарів та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.( а.с. 95-100)

Із копії рішення вбачається, що основний метод не застосовувався відповідачем у зв’язку з використання декларантом відомостей, не підтверджених документально, а саме, відсутність договору із третіми особами, пов'язаного з договором на поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс – листи) виробника товару, висновку про якість та вартість характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); митний орган використав другорядний метод визначення митної вартості: за ціною договору щодо ідентичних товарів, оскільки наявна інформація по операціях з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів та є максимально наближеними до нього; підстави для визначення митної вартості: цінова інформація щодо імпортних операцій ЄАІС Держмитслужби України: МД № 101050000/2012/003871 від 19.11.2012 р.

Суд вважає, що таке рішення митного органу не відповідає вимогам митного законодавства та підлягає скасуванню. Порядок митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів, регулюються положеннями Митного кодексу України, а також положеннями Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. В силу приписів ст. 318 МК України митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Відповідно до ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення.

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно із ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (стаття 52 МК України).

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до ч. 5 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. З ч. 1 та 2 ст. 53 МК України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, які подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що в разі наявності в поданих документах розбіжностей, наявності ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно з ч. 4 та 5 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Аналіз положень ч.3 ст. 53, ч.1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 МК України надає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в частині другій статті 53 Митного кодексу України.

Крім того, п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.

Згідно з ч.3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідачем не подано доказів того, що документи, надані позивачем митному органу для визначення митної вартості імпортованого товару, містили розбіжності, ознаки підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, чи відомостей щодо ціни.

Враховуючи вимоги п.п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур та принцип, закріплений частиною 3 статті 318 МК України, згідно з яким митний контроль передбачає виконання митним органом мінімуму формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи, представником відповідача у судовому засіданні не доведено необхідності витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів та об’єктивну можливість позивача ці документи надати, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Укладеним позивачем із ЗАТ “Білоруська калійна компанія” Контрактом купівлі-продажу від 03 січня 2013 року не передбачено укладання договорів із третіми особами; відповідно, не передбачено здійснення платежів третім особам на користь продавця; також Контрактом не передбачено комісійних та посередницьких послуг, а тому вимога про надання таких документів є безпідставною. Відповідно до висновку ДП “Укрпромзовнішекспертиза” рівень цін на калій хлористий ГОСТ 4568-95 може становити 365,0 доларів США на умовах поставки DAF кордон Білорусь-Україна, у зв’язку з чим рівень ціни на вказаний товар, визначений позивачем в сумі 365 доларів США відповідає поточній кон’юнктурі ринку (а.с. 88).

Відповідач безпідставно вказує про наявність розбіжностей між пунктом 3 Контракту від 03 січня 2013 року, згідно з яким виробником товару та вантажовідправником є ВАТ “Білоруськалій”, у той час коли згідно з МД № 205130000/2013/004296 у графі 2 відправником також вказано і ЗАТ “Білоруська калійна компанія”, тобто йдеться про третіх осіб. Відповідно до умов Контракту від 03 січня 2013 року, ЗАТ “Білоруська калійна компанія” є продавцем товару, виробником та вантажовідправником товару є ВАТ “Білоруськалій”. Указом Президента Республіки Білорусь від 25.08.2005 року № 389 визначено, що виключне право зовнішньоекономічної торгівлі мінеральними або хімічними калійними добривами надається саме ЗАТ “Білоруська калійна компанія” (а.с. 91-94). Таким чином, протиріч між положеннями Контракту і даними митної декларації з вказаного питання не вбачається.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом та визначив митну вартість за резервним методом, прийнявши рішення про коригування митної вартості товару. Рішення про коригування митної вартості товарів від 21.03.2013 року підлягає скасуванню. Винесення відповідачем протиправного рішення мало наслідком додаткові витрати позивача на сплату податку на додану вартість до бюджету. За таких обставин, суд вважає необхідним задовольнити вимогу позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ "Сумихімпром" надміру сплаченого податку на додану вартість в розмірі 217941 грн. 51 коп.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 2179 грн. 42 коп. судового збору, сплаченого при зверненні до суду з позовом.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Сумської митниці Міндоходів, управління державної казначейської служби України в м. Сумах Сумської області, головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області про скасування рішення, стягнення надмірно сплаченого податку на додану вартість задовольнити

Скасувати рішення Сумської митниці Міндоходів від 21.03.2013 року № 805130000/2013/000057/1 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, ідентифікаційний код 05766356) надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 217 941 грн. 51 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (40012, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, ідентифікаційний код 05766356) судовий збір в розмірі 2179 грн. 42 коп., сплачений при зверненні до суду.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.В. Соп'яненко

З оригіналом згідно

Суддя О.В. Соп'яненко