Постанова № 36896891, 29.01.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2014 р. Справа №805/479/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі судового засідання Михайлюк Х.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Восток Агро"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії

за участю:

від позивача: Стадник В.В. (дов. б/н від 14 січня 2014 року)

від відповідача:Шубських О.В. (дов. № 47 від 26 липня 2013 року)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток Агро" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішення від 6 грудня 2013 року № 3 (реєстраційний номер 7876/10/05-64-18-02-13) про виключення товариства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та зобов'язання відновити дію свідоцтва про реєстрацію товариства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 6 грудня 2013 року.

Позивач зазначив, що наведене рішення прийнято за наслідком проведення податковою інспекцією позапланової виїзної перевірки підприємства, в ході якої встановлено порушення позивачем низки вимог Податкового кодексу України, що призвели до завищення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість звітних податкових періодів квітня 2012 року - вересня 2013 року. На підставі висновків про завищення позивачем податкових зобов'язань звітних періодів квітня 2012 року - вересня 2013 року податковою інспекцією в акті перевірки викладено висновок про порушення позивачем також приписів пункту 209.6. статті 209 Податкового кодексу України в частині дотримання вимог щодо розміру питомої ваги вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) у загальній сумі реалізації за 12 попередніх послідовних звітних податкових періодів сукупно.

В обґрунтування протиправності прийнятого відповідачем рішення позивач зазначив його необґрунтованість та невідповідність наданим ним в ході проведеної перевірки первинним документам, що підтверджують обсяг здійснених позивачем господарських операцій з реалізації сільськогосподарських товарів та послуг, питома вага яких у складі вартості загального обсягу поставлених товарів/послуг в 2012 році склала 91%, в 2013 році - 97,6 %.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, надав письмові заперечення. В обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення стали висновки акту перевірки про відображення позивачем в податковому обліку з податку на додану вартість вчинення господарських операцій, які не мали реального відбуття. Зокрема, позивачем в період з грудня 2011 року по квітень 2012 року в податковому обліку відображені наслідки придбання виробничих потужностей та товарно-матеріальних цінностей в товариства з обмеженою відповідальністю "Вариант". Втім, оскільки Державною податковою інспекцією в Калінінському районі м. Донецька головного управління Міндоходів у Донецькій області не підтверджено наявності поставленого товару ТОВ "Вариант" від підприємств-постачальників та його реалізації на користь покупців, про що зазначено в акті, в позивача були відсутні підстави для відображення в податковому обліку наслідків вчинення господарських операцій із ТОВ "Вариант". Оскільки за змістом укладених позивачем договорів всі виробничі потужності, необхідні для здійснення господарської діяльності у сфері сільського господарства набувалися позивачем на підставі договорів, укладених із ТОВ "Вариант", в акті перевірки відповідачем було зазначено про безпідставність формування позивачем податкових зобов'язань звітних податкових періодів квітень 2012 року - вересень 2013 року за наслідком відображення реалізації сільськогосподарських товарів/послуг.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства висновків акту перевірки, відповідач зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та правомірності прийнятого податковою інспекцією рішення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав викладене в запереченнях, просив суд відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток Агро" (позивач) є юридичною особою, зареєстрований рішенням Донецької міської ради від 29 листопада 2011 року, обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 37966985, номер запису про державну реєстрацію 1 266 102 0000 040216 (т.1 арк. справи 19, 20). Як платник податків позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 30 листопада 2011 року (т. 1 арк. справи 21). Позивач з 1 квітня 2012 року є платником податку на додану вартість спеціального режиму, що підтверджується свідоцтвом серії НБ № 067480, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 22). Згідно свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість серії НБ № 067480 позивач здійснює наступні види діяльності: обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (код 10.11. згідно КВЕД); вирощування зернових та технічних культур (код 01.11. згідно КВЕД), розведення птиці (код 01.47. згідно КВЕД), розведення інших тварин (код 01.49. згідно КВЕД), що відповідають підпунктам 209.17.17, 209.17.7, 209.17.8 пункту 209.17 статті 209 Податкового кодексу України.

В період з 21 по 30 жовтня 2013 року на підставі наказу № 343 від 21 жовтня 2013 року та направлень на перевірку Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за наслідком проведення якої складений акт № 1378/22-01/37966985 від 6 листопада 2013 року (т. 1 арк. справи 25-87).

В описовій частині акту перевірки зазначено що позивач є орендарем земельних ділянок на умовах договорів оренди, укладених із фізичними-особами, втім на зазначених земельних ділянках будь-які сільськогосподарські роботи позивачем не проводилися . Договір підряду на оброблення зазначених земельних ділянок укладений у жовтні 2013 року.

За змістом акту в ході перевірки встановлено відображення позивачем відносин з товариством з обмеженою відповідальністю "Вариант" (код ЄДРПОУ 379668985). Так, між позивачем та ТОВ "Вариант" укладені: 1) договір № 04-14 а від 29 листопада 2011 року, умовами якого передбачено передання позивачу на умовах оренди приміщення за адресою: м. Донецьк, вул. Щорса, 104 площею 21 кв. Термін дії договору до 31 грудня 2013 року. 2) договір № 29/11 від 30 листопада 2011 року, № 04/06 від 09 червня 2012 року умовами якого передбачено передання позивачу в оренду приміщень загальною площею 23 640,7 кв.м. за адресою: м. Донецька обл. Костянтинівський район, с. Зоря, вул. Каспійська, Щербенівська птахофабрика. 3) договір постачання № 01-145 від 7 грудня 2011 року, умовами якого передбачено постачання товариством з обмеженою відповідальністю "Вариант" курей живою вагою. Термін дії договору до 31 грудня 2011 року; 4) договір № 01-85/11 від 14 грудня 2011 року, умовами якого передбачено постачання товариством з обмеженою відповідальністю "Вариант" комбікорму в асортименті. Термін дії договору до 31 грудня 2011 року; 5) договір № ДГ-98-53 від 27 грудня 2011 року про постачання основних засобів у вигляді касового апарат Датекс МП -50 вартістю 1196,27 грн.; 6) договір № 23/2012 від 25 червня 2013 року, що передбачає купівлю основних засобів (офісних меблів) на загальну суму 27 890,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 4 648,41 грн.; 7) договір № 27/2012 від 31 липня 2012 року, умовами якого передбачено купівлю-продаж основних засобів у вигляді маркувального обладнання за вартістю та кількістю, що вказано в накладній; 8) договір № 27/2012 від 31 липня 2012 року про купівлю основних засобів у вигляді маркувального обладнання за вартістю, кількістю, що вказано в накладній; 9) договір оренди приміщень № 04-09а від 2 квітня 2012 року, за умовами якого ТОВ "Вариант " передає в оренду приміщення Ясинуватської птахофабрики № 1 та обладнання за адресою Ясиноватський район, с. Красний партизан, вул. Гагаріна; 10) договір оренди приміщень № 04-12 від 10 квітня 2012 року , за умовами якого ТОВ "Вариант " передає в оренду приміщення адміністративно-управлінської будівлі загальною площею 1277 кв.м., частину будівлі складу загальною площею 869,2 кв.м., будівлю прохідної з прибудовою загальною площею 42,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м Донецьк, вул. Куйбишева, 70. Термін дії до 4 грудня 2014 року; 11) договір оренди автомобіля № 04/13 а від 9 квітня 2013 року, за умовами якого ТОВ "Вариант" передало", ТОВ "Восток Агро" прийняло в платне користування автомобіль марки ГАЗ 33021, державний номер 026650 ЄВ; 12) договір оренди приміщення № 04/14 а від 17 травня 2012 року, за умовами якого ТОВ "Вариант" передало на умовах оренди приміщення Ясинуватської птахофабрики № 2 та обладнання за адресою Ясинуватський район, с. Красний партизан, вул. Гагаріна; 13) договір купівлі продажу № 53/2012 від 12 грудня 2012 року; 14) договір оренди нежитлового приміщення, умовами якого передбачено придбання в оренди будівлі кормоцеху площею 300 кв.м., розміщеної за адресою: м. Красний партизан, вул. Гагаріна, 52.; 15) договір доручення, за умовами якого позивач зобов'язався від імені та в інтересах ТОВ "Вариант" здійснювати оплату комунальних платежів через банківські установи. Реалізація на адресу ТОВ "Вариант" здійснювалася позивачем на підставі договору № 01/42-12 від 1 серпня 2012 року про поставку курячого яйця в асортименті.

Втім, в акті відповідачем зазначено, що за змістом акту Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 595/15-312/244543462 від 1 липня 2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Вариант» з питань взаємовідносин з контрагентами» зазначено, що ТОВ «Вариант» має стан « 9» «Направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження", 1 листопада 2012 року відповідний запис внесений до єдиного державного реєстру. Також встановлено, що згідно службової записки ВПМ ДПІ в Калінінському районі м. Донецька від 27 червня 2013 року громадянин ОСОБА_3, який є керівником ТОВ «Вариант» лише за реєстраційними документами, оскільки основним місцем його праці є інше підприємство, де він займає посаду зоотехніка. В ході наведеної перевірки не підтверджено наявності поставленого товару ТОВ «Вариант» від підприємств постачальників та реалізації на користь покупців, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Вариант» та контрагентами здійснені без мети настання правових наслідків.

При дослідженні в ході перевірки взаємовідносин щодо придбання позивачем комбікорму в ТОВ "Вариант" встановлено, що за умовами договору транспортування здійснювалося транспортом постачальника на склад покупця (ТОВ "Восток Агро»). В наданих до перевірки товарно- транспортних накладних у більшості випадків пунктом навантаження визначений с. Красний партизан, а пунктом розвантаження - с. Зоря Костянтинівського району Донецької області. Втім, у товарно-транспортних накладних № РН-0000599 від 17 травня 2012 року, № РН-0000598 від 17 травня 2012 року, №-0000607 від 28 травня 2012 року, № РН -0000606 від 25 травня 2012 року, № РН-0000605 від 11 травня 2012 року, № РН-0000604 від 11 травня 2012 року, № РН-0000603 від 8 травня 2012 року, № РН-0000602 від 8 травня 2012 року, № РН-0000601 від 4 травня 2012 року, № РН-0000600 від 5 травня 2012 року, № РН-0000597 від 3 травня 2012 року, № РН- 0000586 від 3 травня 2012 року, № РН-0000583 від 3 травня 2012 року, № РН-0000633 від 25 червня 2012 року, № РН-0000632 від 18 червня2012 року, № РН-0000630 від 15 червня 2012 року, № РН-0000629 від 14 червня 2012 року, № РН-0000625 від 12 червня 2012 року, № РН -0000624 від 12 червня 2012 року, № РН-0000620 від 8 червня 2012 року, № РН-0000617 від 7 червня 2012 року, № РН-0000613 від 1 червня 2012 року, № РН -0000614 від 1 червня 2012 року, № РН-0000615 від 1 червня 2012 року, № РН-0000616 від 4 червня 2012 року, № РН -0000619 від 4 червня 2012 року, № РН -0000611 від 5 червня 2012 року, № РН-000622 від 8 червня 2012 року, № РН-0000626 від 13 червня 2012 року, № РН -0000628 від 14 червня 2012 року, № РН-0000669 від 24 липня 2012 року, № РН -0000667 від 24 липня 2012 року, № РН-0000665 від 24 липня 2012 року, № РН-0000663 від 23 липня 2012 року, № РН-0000661 від 23 липня 2012 року,№ РН-0000657 від 18 липня 2012 року, № РН-0000678 від 31 липня 2012 року, № РН-0000676 від 31 липня 2012 року, № РН-0000672 від 27 липня 2012 року, № РН-0000643 від 19 липня 2012 року, № РН-0000642 від 19 липня 2012 року, № РН-0000653 від 26 липня 2012 року, № РН-0000670 від 27 липня 2012 року, № РН-0000646 від 25 липня 2012 року, № РН-0000647 від 25 липня 2012 року, № РН-0000648 від 30 липня 2012 року, № РН-0000649 від 30 липня 2012 року, № РН-0000644 від 20 липня 2012 року, № РН-0000645 від 20 липня 2012 року, № РН-0000641 від 13 липня 2012 року, № РН-0000640 від 13 липня 2012 року, № РН-0000639 від 10 липня 2012 року,№ РН-0000638 від 10 липня 2012 року, № РН-0000637 від 3 липня 2012 року, № РН-0000636 від 3 липня 2012 року, № РН-0000635 від 2 липня 2012 року, № РН-0000634 від 2 липня 2012 року, № РН-0000656 від 26 липня 2012 року пункт навантаження (с. Красний партизан Донецької області (Ясинувата) відповідає пункту розвантаження (с. Красний партизан Донецької області (Ясинувата). Зазначені документи наявні в матеріалах справи (т. 10 арк. справи 81, 83, 69, 71, 89, 91, 93, 95, 101, 103, 111, 109, 115, 11,13, 17, 19, 27, 29, 37, 39, 51, 53, 55, 49, 45, 43, 33, 25, 21, т. 9 арк. справи164, 160,156, 152, 148, 140, 182, 178, 170, 114, 112, 132, 166, 120, 122, 124, 126, 116, 118, 110, 108, 106, 104, 102, 100, 98,96, 138).

Крім цього, в акті перевірки зазначено, що до перевірки позивачем надані товарно-транспортні накладні від 28 вересня 2011 року № РН 0000853, РН-0000855, № РН-0000857 та РН-0000859, за якими водій ОСОБА_4 долав дистанцію с. Красний Партизан (Ясинувата) - с. Зоря (Костянтинівка) чотири рази на добу, що із врахуванням середньої швидкості автомобіля КАМАЗ та із врахуванням регламенту часу на здійснення габаритно-вагового контролю потребує витрат 12 годин часу, в той час як тривалість робочого дня складає 8 годин.

Також в відповідача викликали сумнів операції з постачання позивачу курей 14 грудня 2011 року, оскільки до перевірки були надані лише видаткові накладні від 14 грудня 2011 року № РЖ 796, РЖ 797, РЖ 798, РЖ 799, РЖ 800, РЖ 801, РЖ 802, товарно-транспортні накладні не надавалися.

Наведені обставини стали підставою висновків відповідача щодо порушення позивачем пункту 185.1. статті 185, пункту 187.1. статті 187, пунктів 198.2. та 198.3.статт і198 Податкового кодексу України та завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість платника спеціального режиму оподаткування на загальну суму 2 152 292 грн. (у т.ч. квітень 2012 року на суму 165 891грн., травень 2012 року на 533 361 грн., червень 2012 року на 11 970 грн., липень 2012 року на 76 064 грн., серпень 2012 року на 114 227 грн., вересень 2012 року на 79 047 грн., жовтень 2012 року на 65 821 грн., листопад 2012 року на 180 979 грн., грудень 2012 року на 188 454 грн., січень 2013 року на 119 929 грн., лютий 2013 року на 93 169 грн., березень 2013 року на 58 434 грн., квітень 2013 року на 7 122 грн., травень 2013 року на 129 004 грн., червень 2012 року на 84 998 грн., серпень 2013 року на 257 223 грн., вересень 2013 року на 397 375 грн.); завищення розміру податкового кредиту з податку на додану вартість платника спеціального режиму оподаткування на загальну суму 1 446 520 грн., у т.ч. квітень 2012 року на суму 106 279 грн., травень 2012 року на 33 824 грн., червень 2012 року на 48 182 грн., липень 2012 року на 75 299грн., серпень 2012 року на 272 698 грн., вересень 2012 року на 280 410 грн., жовтень 2012 року на 115 649 грн., листопад 2012 року на 255 103грн., грудень 2012 року на 88 915 грн., січень 2013 року на 48 146 грн., лютий 2013 року на 122 015 грн.; завищення розміру податкових зобов'язань з податку на додану вартість по загальній декларації на загальну суму 619 676 грн., у т.ч. січень 2012 року на 229 659 грн., лютий 2012 року на 94 865 грн., березень 2012 року на 10 3591 грн., квітень 2012 року на 6 038 грн., травень 2012 року на 685 грн., червень 2012 року на 3 749 грн., липень 2012 року на 2 353 грн., серпень 2012 року на 33 210 грн., вересень 2012 року на 33 705 грн., листопад 2012 року на 71 092 грн., лютий 2013 року на 75 грн., березень 2013 року на 1 088 грн., квітень 2013 року на 1 275 грн., травень 2013 року на 375 грн., червень 2012 року на 375грн., липень 2013 року на 35 240 грн., серпень 2013 року на 475 грн., вересень 2013 року на 1 826 грн.; завищення податкового кредиту по податку на додану вартість по загальній декларації на загальну суму 222 727 грн., лютий 2012 року на 93 525 грн., березень 2012 року на 14 364 грн., вересень 2012 року на 33 600 грн., листопад 2012 року на 39 364 грн.

Висновки про завищення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість платника спеціального режиму оподаткування стали підставою висновків щодо порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Восток Агро», зокрема, пункту 209.6.статті 209 Податкового кодексу України в частині дотримання вимог щодо розміру питомої ваги вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) у загальній сумі реалізації за 12 попередніх послідовних звітних податкових періодів сукупно для реєстрації платним податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування.

6 грудня 2013 року відповідачем на підставі зазначеного акту прийнято рішення № 3 про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Як зазначено в наведеному рішенні підставою його прийняття стали висновки акту про те, що сільськогосподарське підприємство в період з квітня по грудень 2012 року мало сукупність поставок всіх товарів та послуг в сумі 10 164 215 грн., у тому числі несільськогосподарських товарів (послуг) 10 164 215 гривень, що становить 100 відсотків та перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг). В рішенні зазначено, що через недотримання позивачем на момент реєстрації платником ПДВ спеціального режиму оподаткування вимог 209.6. статті 209 Податкового кодексу України в частині питомої ваги вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів протягом попередніх 12 послідовних звітних періодів сукупно зазначене товариство підлягає виключенню з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та анулювання спеціального свідоцтва та реєстрації підприємства як платника податку на додану вартість на загальних підставах. За змістом зазначеного рішення підприємство позивача вважається платником податку на загальних підставах з 1 квітня 2012 року.

При вирішенні питання щодо правомірності прийнятого відповідачем рішення та наявності підстав для обліку позивача в реєстрі суб'єктів спеціального режиму оподаткування суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також в інших сферах визначені Податковим кодексом України. Статтею 11 зазначеного кодексу передбачено можливість застосування спеціальних податкових режимів, які встановлюються та застосовуються у випадках і порядку, визначених виключно цим Кодексом.

Статтею 209 Податкового кодексу України передбачено застосування спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства. Згідно пункту 209.1. цієї статті резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 209.6. статті 209 Податкового кодексу України визначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно. Ця норма діє з урахуванням того, що: а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду; б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1 - 24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником п. 209.7. статті 209 Податкового кодексу України).

Перелік видів діяльності на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування визначений підпунктом 209.17 статті 209 Податкового кодексу України.

Системний аналіз вищезазначених норм податкового законодавства вказує на те, що оподаткування податком на додану вартість за умовами спеціального режиму оподаткування пов'язано із обсягом поставлених у звітному періоді сільськогосподарських товарів сільськогосподарським підприємством.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1. статті 187 Податкового кодексу України).

Згідно наявних в матеріалах справи декларацій з податку на додану вартість (скорочених) в період з квітня 2012 року по вересень 2013 року позивачем задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3 121 408,00 грн., у т.ч. за квітень 2012 року - 178470 грн., травень 2012 року - 65175 грн., червень 2012 року -64087 грн., липень 2012 року - 93211 грн., серпень 2012 року - 133852 грн., вересень 2012 року - 110673 грн., жовтень 2012 року - 175253 грн., листопад 2012 року -71092 грн. (коригування в сторону зменшення 46807 грн.), грудень 2012 року - 297674 грн., січень 2013 року - 14275 грн., лютий 2013 року - 126284 грн., березень 2013 року - 149262 грн. (коригування в сторону зменшення 273 грн.), квітень 2013 року - 110869 грн., травень 2013 року - 164404 грн.,червень 2013 року - 42943 грн., липень 2013 року - 120478 грн. (коригування в сторону зменшення 804 грн.), серпень 2013 року - 313 621 грн., вересень 2013 року - 491453 грн. Згідно наявних в матеріалах справи декларацій з податку на додану вартість (загальних) в період з квітня 2012 року по вересень 2013 року позивачем задекларовані податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 232 278 грн., у т.ч. за квітень 2012 року - 6038 грн., травень 2012 року - 685 грн., червень 2012 року -3749 грн., липень 2012 року - 2353 грн., серпень 2012 року - 33210грн., вересень 2012 року - 33705 грн., жовтень 2012 року - 0 грн., листопад 2012 року -71092 грн., грудень 2012 року - 0 грн., січень 2013 року - 0 грн., лютий 2013 року - 75 грн., березень 2013 року - 1088 грн., квітень 2013 року - 1275 грн., травень 2013 року - 375 грн.,червень 2013 року - 375 грн., липень 2013 року - 35240 грн., серпень 2013 року - 41192 грн., вересень 2013 року - 1826 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що податковою інспекцією в ході перевірки дійдено висновків про завищення позивачем зобов'язань з податку на додану вартість звітних періодів квітня 2012 року - вересня 2013 року, сформованих за наслідком відображення позивачем реалізації сільськогосподарської продукції, окрім зобов'язань, сформованих за наслідком реалізації продукції контрагентам, яких неможливо ідентифікувати («Інші постачальники» у додатку № 5 до декларацій).

Наведені висновки вмотивовані встановленням в ході перевірки невідбуття господарських операцій з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей та виробничих потужностей від ТОВ «Вариант», що обумовлює неможливість здійснення ним сільськогосподарської діяльності. Через встановлення невідбуття господарських операцій податковою інспекцією у висновках акту зазначено про завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість спеціального режиму оподаткування за квітень 2012 року - вересень 2013 року на 1 446 520 грн. та завищення податкового кредиту по податку на додану вартість по загальним деклараціям за січень - березень 2012 року, вересень та листопад 2012 року на 403 580,00 грн.

Згідно приписів пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (робіт, послуг) (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

З аналізу положень підпунктів 187.1. статті 187 та пунктів 198.6 та 198.3. статті 198 Податкового кодексу України виходить, що виникнення у платника податку на додану вартість права на включення податку до податкового кредиту та податкових зобов'язань пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

На підтвердження відбуття господарських операцій із ТОВ «Вариант» позивачем надані договори, акти приймання-передачі, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні.

Умовами договору № 01-85/11 від 14 грудня 2011 року, укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Вариант» передбачено постачання останнім на адресу позивача комбікорму у кількості, якості та асортименті і по цінах згідно з накладними , що є невід'ємними частинами цього договору. (т. 4 арк. справи 17-19). Виконання сторонами умов зазначеного договору підтверджено видатковими накладними, якими оформлювалася передача товару покупцю та товарно-транспортними накладними, складеними під час перевезення зазначеного вантажу (т. 4 арк. справи 175-238, т. 7 арк. справи 184-210, 220-245, т. 8 арк. справи 7-56, 63-188, т. 9 арк. справи 7-86, 95-186, т. 10 арк. справи 10-13, 64-119, 129-222, т.11 арк. справи 1-50, 53-60, 61- 122).

Згідно умов договору № ДГ-98-53 від 27 грудня 2011 року, позивач придбав від ТОВ «Вариант» основні засоби у вигляді касового апарату Датекс МП-50, що розташований за адресою м. Донецьк, вул. Куйбишева, 70 (т. 4 арк. справи 20-21). Зазначений касовий апарат прийнятий згідно акту від 27 грудня 2011 року (т. 4 арк. справи 22). Крім цього, виконання умов цього договору підтверджено наявною в матеріалах справи видатковою накладною (т. 4 арк. справи 174).

Згідно умов договорів № 04-14 а від 29 листопада 2011 року (т. 4 арк. справи 2-6), № 29/11 від 30 листопада 2011 року (т. 4 арк. справи 7-12), № 04-09 а від 2 квітня 2012 року, (т. 4 арк. справи 31-35), № 04-12а від 10 квітня 2012 року (т. 4 арк. справи 41-45), № 04-14 а від 17 травня 2012 року (т. 4 арк. справи 46-50), №04-38/2012 від 4 грудня 2012 року (т. 4 арк. справи 78-82), від 1 жовтня 2012 року (т. 4 арк. справи 97-101) набув на умовах оренди наступні приміщення за адресою м. Донецьк, вул. Щорса, 104; птахокомплекс, що розташований за адресою: Донецька обл., Костянтинівський район, с. Заря, вул.. Каспійська, буд. 61; Ясинуватської птахофабрики № 1 та Ясинуватської птахофабрики № 2, будівлю кормоцеху, що розташовані за адресою: Донецька обл., с. Красний Партизан, вул. Гагаріна; приміщення за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 70. На підтвердження відбуття зазначених правочинів позивач надав акти приймання-передачі нерухомого майна та акти здачі-прийняття робіт (т. 4 арк. справи 172, 173, т. 6 арк. справи 130, 147, т. 7 арк. справи 168- 171, 176, 177, 213- 216, т. 8 арк. справи 3, 59, 60, т. 9 арк. справи 2, 3, 88, 89, 91, т. 10 арк. справи 2-5, 57- 63, 120, 124-126, 223- 225, т. 11 арк. справи 51, 52, 123, 124).

Згідно умов договору № 04-13 а від 9 квітня 2012 року (т. 4 арк. справи 36-39) позивач набув у строкове платне користування автотранспортні засоби ГАЗ 33021, державний номер 14657 ЕА, ГАЗ 33021, державний номер 02650 ЕВ, ГАЗ 3104, державний номер 5664 ЕВ, КАМАЗ 5320, державний номер 115-69. На підтвердження відбуття зазначених правочинів позивач надав акти приймання-передачі автотранспортних засобів та акти здачі-прийняття робіт (т. 4 арк. справи 40, т. 7 арк. справи 175, 215, т. 8 арк. справи 2, 60, т. 9 арк. справи 3, 90, т. 10 арк. справи 1, 56, 120).

Умовами договору № 53/2012 від 14 грудня 2012 року (т. 4 арк. справи 83-85) передбачено придбання позивачем в ТОВ «Вариант» автотранспортних засобів. На підтвердження відбуття цих правочинів позивач надав видаткові накладні копії яких наявні в матеріалах справи (т. 7 арк. справи 178-182).

Згідно умов договору № 23/2012 від 25 червня 2013 року (т. 4 арк. справи 64-67) позивач придбав в ТОВ «Вариант» офісні меблі, та відшкодувати витрати на здійснені комунальні платежи на підтвердження виконання умов договору надав видаткову накладну (т. 10 арк. справи 9) та акти здачі-приймання виконаних робіт (т. 7 арк. справи 172- 174, 183, 217-219, т. 8 арк. справи 58, 61-62, 4-6, т. 9 арк. справи 4-6, т. 10 арк. справи 127).

Згідно умов договору № 27/2012 від 31 липня 2012 року, № 28/2012 від 2 липня 2012 року та № 29/2012 від 2 липня 2012 року (т. 12 арк. справи 197-204) позивач зобов'язався відшкодувати ТОВ «Вариант» витрати на здійснені комунальні платежі по орендованим позивачем виробничих потужностей. На підтвердження виконання умов договору надав акти здачі-приймання виконаних робіт (т. 7 арк. справи 172- 174, 183, 217-220, т. 8 арк. справи 4-6, 58, 61-62, 4-6, т. 9 арк. справи 4-6, т. 10 арк. справи 127).

07 грудня 2011 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Вариант» укладений договір № 01-145, за умовами якого останній зобов'язався поставити в обумовлені строки курей живою вагою згідно накладних. На підтвердження виконання позивачем умов цього договору ним надані видаткові накладні від 14 грудня 2011 року та акти на переміщення тварин з північного корпусу Щербанівської птахоферми № 2 до південного корпусу Щербанівської птахоферми № 1 (т. 4 арк. справи 239-245, т. 12 арк. справи 151-157).

Наведені вище документи надавалися позивачем до перевірки, втім будь-якої оцінки ним в ході перевірки не було надано. Будь-яких доводів з приводу первинних документів, досліджених в ході перевірки в акті не визначено. Дослідивши наведені документи, суд дійшов висновку про підтвердження ними фактичного відбуття господарських операцій з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей та виробничих потужностей від товариства з обмеженою відповідальністю «Вариант».

Суд не приймає посилання відповідача на інформацію, викладену в акті Державної податкової інспекції в Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області № 595/15-312/24453462 від 1 липня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки (т. 1 арк. справи 130-139), оскільки в зазначеному акті йдеться про неможливість проведення зустрічної звірки лише за грудень 2012 року, в той час як у межах цієї справи йдеться про правомірність ведення позивачем податкового обліку в період з січня 2012 року по вересень 2013 року. Крім цього, висновки наведеного акту про не підтвердження реальності здійснення ТОВ "Вариант" господарських операцій у грудні 2012 року вмотивовані відсутністю підприємства за місцем реєстрації, будь-яких документів, зі змісту яких можна було дійти висновку про порушення правил ведення позивачем податкового обліку в період з січня 2012 року по вересень 2013 року в наведеному акті не зазначено, до суду відповідачем не надано.

Дослідивши зміст акту про неможливість проведення зустрічних звірок суд зазначає, що використана відповідачем при перевірці інформація без дослідження у ТОВ "Вариант" відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не може свідчити про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та невідповідність правочинів вимогам законодавства.

Суд вважає за необхідне зазначити, що доводи відповідача про недоцільність транспортування товарно-матеріальних цінностей у межах одного населеного пункту, не є достатньою підставою задля встановлення факту невідбуття господарської операції з перевезення товарно-матеріальних цінностей. Крім того, в ході судового розгляду справи при дослідженні визначених в акті перевірки товарно-транспортних накладених було встановлено, що наведені в акті відомості щодо співпадання пункту навантаження та розвантаження щодо товарно-транспортних накладних № РН-0000669 від 24 липня 2012 року, № РН -0000667 від 24 липня 2012 року, № РН-0000665 від 24 липня 2012 року, № РН-0000663 від 23 липня 2012 року, № РН-0000661 від 23 липня 2012 року,№ РН-0000657 від 18 липня 2012 року, № РН-0000678 від 31 липня 2012 року, № РН-0000676 від 31 липня 2012 року, № РН-0000672 від 27 липня 2012 року, № РН 00006701 від 27 липня 2012 року не відповідають дійсності.

Також не є достатніми та безумовними доказами невідбуття господарської операції викладені в акті обставини щодо відсутності в позивача товарно-транспортних накладних на перевезення курей у грудні 2011 року та неможливість здійснення водієм кількох перевезень вантажів за день у разі, якщо на зазначене потрібно затратити часу більше ніж тривалість робочого дня, оскільки зазначені доводи не можуть підтверджувати невідбуття господарських операцій. Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність відображення позивачем в податковому обліку наслідків вчинення правочинів з придбання ним товарно-матеріальних цінностей та виробничих потужностей в ТОВ «Вариант», що свідчить про необґрунтованість викладеного в акті перевірки висновку про завищення податкового кредиту звітних податкових періодів січня 2012 року - вересня 2013 року та неможливості постачання сільськогосподарських робіт позивачем через відсутність виробничих потужностей.

Із врахуванням сум задекларованих показників податкової звітності за період з квітня 2012 року (від дня отримання свідоцтва про реєстрацію платника податку спеціального режиму оподаткування) по грудень 2012 року загальна вартість поставок всіх товарів (послуг) складає 10 164 215, у т.ч. несільськогосподарських - 754160 грн., що становить менше ніж 25 % питомої ваги вироблених (наданих) позивачем сільськогосподарських товарів, вироблених в зазначений період.

З огляду на таке, висновки відповідача, в акті перевірки про завищення позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість за спеціальним режимом за період з квітня 2012 року по вересень 2013 року та порушення вимог пункту 209.6. статті 209 Податкового кодексу України в частині дотримання питомої ваги обсягу несільськогосподарських товарів у складі вартості обсягу постачання сільськогосподарських, що свідчить про відсутність підстав для виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Отже, прийняте відповідачем рішення № 3 від 6 грудня 2013 року прийнято за відсутності на те підстав та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 6.9.4.3 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1394 від 7 листопада 2011 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2011 р. за N 1369/20107, у разі відміни анулювання Спеціального свідоцтва і виключення підприємства із реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, що були проведені шляхом зняття підприємства з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та реєстрації як платника ПДВ на загальних підставах із видачею Свідоцтва, дата реєстрації суб'єктом спеціального режиму оподаткування не змінюється, а датою початку дії нового Спеціального свідоцтва, датою анулювання попереднього Спеціального свідоцтва та датою анулювання Свідоцтва є дата внесення відповідного запису до Реєстру.

Таким чином, підстави для зобов'язання відповідача відновити реєстрацію позивача як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість відсутні.

Отже, заявлений позов підлягає задоволенню частково, в частині вимог про скасування рішення від 6 грудня 2013 року № 3 про виключення товариства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Агро» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішення від 6 грудня 2013 року № 3 про виключення товариства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та зобов'язання відновити дію свідоцтва про реєстрацію товариства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість з 6 грудня 2013 року, - задовольнити частково.

Скасувати рішення від 6 грудня 2013 року №3 (реєстраційний номер 7876/10/05-64-18-02-13) про виключення товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Агро»з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Агро» (ЄДРПОУ 37966985, адреса: 83114, м. Донецьк, вул. Щорса, 104) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 36,54 грн. (тридцять шість грн. 54 коп.)

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні в присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 30 січня 2014 року.

Суддя Михайлик А.С.